ЄВШАН – ЗІЛЛЯ (ПОЛИН)



Культурологічний словник

ЄВШАН – ЗІЛЛЯ (ПОЛИН) – символ пам’яті; рідної землі, Батьківщини, своєрідний пароль українців. Євшан – зілля (полин) – степова запашна рослина із червоним або пурпуровим цвітом. У Біблії слово “полин” нерідко поєднується зі словом “яд”. Грішники часто зазнають кари Господньої саме полином. Слово “Євшан” за походженням тюркське. В Іпатіївському літописі міститься цікава оповідь про братів – половецьких ханів – Отрока та Сирчана. Після поразки від Мономаха хан Отрок опинився у

Грузії, а Сирчан залишився коло Дону. “По смерті ж Володимира остався у Сирчана один лиш музика Ор, і послав він його в Обези (частина Грузії), мовивши: “Володимир вже вмер. Тож вернися, брате, піди в землю свою. Мов же ти йому слово моє, співай же йому пісні половецькі. А якщо він не схоче, дай йому понюхати зілля, що зветься Євшан”. Той же не схотів ні вернутися, ні послухати. І дав Ор зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: “Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути”. І пішов він у землю свою (Л. Махновець Літопис руський. – С. 368-369). Не випадково митрополит Іларіон підкреслював:
“Євшан – зілля зцілює від винародовлення, і хто забуде свою Батьківщину воно пригадає”. В українському фольклорі полин – надійний оберіг від русалок, іншої нечисті. Образ “євшан – зілля” став літературною традицією. Він зустрічається у творах І. Франка, М. Вороного, Л. Забашти, М. Чабанівського, В. Коломійця, О. Гончарова та ін.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Спостереження за природою взимку.
Ви зараз читаєте: ЄВШАН – ЗІЛЛЯ (ПОЛИН)