Юридичний інститут Одеського державного університету ім.. І. І. Мечникова

Related posts:

1. Юридичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка Юридичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка – один із перших чотирьох факультетів, які були започатковані при заснуванні у 1661 р. Львівського університету польським королем Яном Казимиром. Після революції 1848 р. у другій половині XIX ст. політика германізації в Галичині була замінена політикою полонізації і в 1879 р. польська мова стала мовою викладання у […]...
2. Юридичний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Юридичний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка – один із провідних в Україні юридичних навчальних закладів. Функціонує з 1835 р. На факультеті працювали такі відомі вчені – правознавці, як І. М. Данилович (перший декан), К. О. Неволін, М. Ф. Владимирський Буданов, О. Ф. Кістяківський, П. О. Недбайло, С. Н. Ландкоф, Г. К. Матвєєв […]...
3. ДЕРЖАВА ЯК ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ. ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ, ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 16 . ДЕРЖАВА ЯК ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ. ФОРМА ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ, ФОРМА ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ Мета: сформувати поняття “форма державного устрою”, “форма державного правління”; розвивати вміння проводити політичну експертизу, використовуючи правові джерела; виховувати повагу до рідної держави та інших країн світу. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: політична експертиза. Епіграф: Держава – […]...
4. Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого – вищий навчальний юридичний заклад. Кількість студентів Академії перевищує 12 тис. В Академії створено 5 денних факультетів: прокурорсько-слідчий, господарсько-правовий, слідчо-криміналістичний, судовий та служби безпеки, а також вечірній заочний факультети. Історія вузу бере свій початок з 1920 p., коли було засновано Харківський інститут народного господарства. Поряд з основною юридичною […]...
5. Джерела вдосконалення державного управління Державне управління Джерела вдосконалення державного управління. Будь-який чинник, що призводить до вдосконалення державного управління. До джерел і ресурсів, здатних удосконалити державне управління, належать такі: територіальний чинник, пов’язаний з раціональним розподілом державної влади і державного управління на території держави; соціальний чинник, що передбачає орієнтацію державного управління на інтереси всіх класів, соціальних Прошарків, професійних груп, національних і […]...
6. Напрями вдосконалення державного управління Державне управління Напрями вдосконалення державного управління. Визначені шляхи вдосконалення державного управління. Серед них: поліпшення державного і зміцнення взаємодій між керівниками й управління керованими компонентами системи державного управління, що передбачає Вдосконалення головним чином “дерева цілей” і функціональної структури державного управління; безперервний розвиток суспільної сутності державного управління за допомогою демократизації, розширення участі громадян у його процесах, становлення […]...
7. Система державного управління Державне управління Система державного управління. Система, елементами якої є: суб’єкт державного управління, тобто органи державної влади; об’єкти державного управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим, регулюючим і координуючим впливом держави; державно-управлінська діяльність (процес), тобто певного виду суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв’язки між суб’єктами та об’єктами державного […]...
8. Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної Академії наук України Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної Академії наук України – головний науково-дослідний центр правових досліджень. Утворено в 1969 р. на базі Сектора держави і права АН УРСР, заснованого в 1949 р. Першим директором Сектора, а згодом – І. був відомий український правознавець, академік В. М. Корецький. З 1974 p. І. очолював академік […]...
9. ЮРИДИЧНИЙ АКТ Культурологічний словник ЮРИДИЧНИЙ АКТ – це життєві обставини, з якими правова норма пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин....
10. Юридичний статус дирекції – Дирекції залізничних перевезень Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 3 УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТОМ В УКРАЇНІ 3.2. УПРАВЛІННЯ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ Дирекції залізничних перевезень Юридичний статус дирекції Дирекція є відособленим підрозділом залізниці. Дирекція здійснює свою діяльність на підставі і відповідно до чинного законодавства, Статуту залізниці та свого Положення. Дирекція має окремий баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи відповідно до чинного законодавства. Управління […]...
11. ЮРИДИЧНИЙ ВЧИНОК Культурологічний словник ЮРИДИЧНИЙ ВЧИНОК – це правомірна дія, з якою фінансово-правова норма пов’язує юридичні наслідки в силу самого факту вольової дії....
12. Правове регулювання державного управління Державне управління Правове регулювання державного управління. Приведення суспільних відносин, що складаються у сфері організації і діяльності органів державної влади, у відповідність до вимог і дозволів, що містяться в нормах права, легітимність і обов’язковість виконання яких підтримується суспільством і забезпечується можливостями застосування владної сили держави. П. р. д. у. реалізується застосуванням комплексу прийомів, способів і засобів […]...
13. Регламент органу державного управління Державне управління Регламент органу державного управління. Документ, який встановлює порядок організації та регулює організаційно-процедурні питання діяльності певного органу державного управління. Здебільшого, він містить сукупність норм, настанов і правил, які регулюють організацію роботи; порядок проведення сесій, з’їздів, конференцій, нарад, зборів, процедуру виборів членів керівних органів, порядок внесення та обговорення питань порядку денного, а також вироблення і […]...
14. Моделі державного управління Державне управління Моделі державного управління. Описи системи державного управління, що відображають певні групи її властивостей. Найпоширенішими серед них є морфологічний (структурний), функціональний та інформаційний описи і відповідні типи моделей. Морфологічний опис дає уявлення про будову системи. Глибина опису, рівень деталізації визначається призначенням системи і метою дослідження. Внаслідок морфологічного опису виникає поняття структури. Структура – це […]...
15. Теорія державного управління Державне управління Теорія державного управління. Система узагальненого достовірного знання про становлення і розвиток державного управління. Її об’єктом є багатоаспектна управлінська діяльність системи та окремих органів державної влади і місцевого самоврядування. Предметом Т. д. у. є як загальносвітові, універсальні закономірності і форми державного управління, так і суто національні, самобутні для тієї або іншої країни. В умовах […]...
16. Парадигма державного управління Державне управління Парадигма державного управління. Початкова концептуальна схема, модель постановки проблем і їх вирішення, методів дослідження у сфері державного управління, домінуюча впродовж певного історичного періоду. Сучасна П. д. у., за оцінкою американських учених 3. Лана та К. Андерс, систематизує актуальні напрями державного управління і визначає основні їх аспекти, зокрема політичний, правовий, історичний, менеджерський, етичний та […]...
17. Суб’єкт-об’єктні відносини в системі державного управління Державне управління Суб’єкт-об’єктні відносини в системі державного управління. Відносини між суб’єктами та об’єктами державного управління. Суб’єкти державного правління не можуть існувати без відповідних об’єктів управління і тільки у сукупності вони утворюють систему державного управління, яка охоплює організацію і функціонування суб’єктів управління (керуючих систем), Структуру їх взаємозв’язків із цією системою, а також її компоненти, які створюють […]...
18. Зворотний зв’язок у системі державного управління Державне управління Зворотний зв’язок у системі державного управління&nbsp. Вилив результатів функціонування системи державного управління на характер цього функціонування. У системі державного видається можливим управління виділити два типи зворотних зв’язків: об’єктні і суб’єктні. Об’єктні зворотні зв’язки відображають рівень, глибину, адекватність сприйняття об’єктами управління управлінських впливів суб’єкта державного управління. Відсутність або неповнота змістовних і правдивих об’єктних зворотних […]...
19. Правові акти державного управління Правові акти державного управління – вольові владні дії державних органів (службових осіб), які вони здійснюють на підставі законів та на виконання їх у процесі реалізації, функцій державного управління і які спрямовані на встановлення (зміну, скасування) правових норм або виникнення (зміну, припинення) конкретних правових відносин. Серед інших правових актів (законів, постанов Верховної Ради, указів Президента тощо) […]...
20. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
21. Гуманістичний вимір у системі державного управління Державне управління Гуманістичний вимір у системі державного управління. Якість діяльності системи державного управління, за якої людина визнається найвищою соціальною цінністю, а забезпечення її прав і свобод визначає зміст і спрямованість цієї діяльності. Г. в. с. д. у. у всі часи розглядався як сприйняття системою державного управління сукупності ідей, поглядів, переконань, повага до честі, гідності і […]...
22. Класифікація цілей державного управління Державне управління Класифікація цілей державного управління. Упорядкування цілей державного управління за певними ознаками, критеріями. Серед різновидів цілей державного управління можна виділити наступні: суспільно-політичні, що охоплюють комплексний, цілісний, збалансований і якісний розвиток суспільства; соціальні, що відображають вплив суспільно-політичних цілей на соціальну структуру суспільства, взаємовідносини її елементів, стан і рівень соціального життя людей; духовні, пов’язані в одному […]...
23. ЮРИДИЧНИЙ Культурологічний словник ЮРИДИЧНИЙ (від лат. juridicus – судовий) – правовий, той, що стосується правознавства; юридична особа – організація, підприємство, установа, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових прав та виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або в третейському суді....
24. Орган державного управління Орган державного управління – первинний елемент апарату державного управління, який створюється державою для здійснення від її імені функцій державної виконавчої влади. Тому інша назва О. д. у. – орган державної виконавчої влади. О. д. у. – це організація працівників (державних службовців) з наданими їй матеріальними (фінансовими, організаційно-технічними та ін.) ресурсами, що має певний обсяг державно-владних […]...
25. Режим охорони державного кордону України Режим охорони державного кордону України – режим, який визначається правовим регулюванням таких елементів: режиму кордону; прикордонного режиму; режиму в пунктах пропуску через кордон; особливих повноважень прикордонних військ, військ ППО та Військово-Морських сил України. Р. о. д. к. У. передбачає: збереження і підтримання в належному стані прикордонних знаків, контрольного огляду їх, обладнання і утримання прикордонних просік; […]...
26. Наука державного управління Державне управління Наука державного управління. Самостійний напрям науки управління, об’єктом дослідження якого є державне управління як певний вид діяльності. Держава відрізняється від інших організацій вирішенням більш масштабних і різноманітних загальносуспільних проблем, монопольним правом регулювання правових відносин, суверенітетом, унікальністю, а також наявністю специфічного апарату влади, який діє в дуже зримому і політизованому середовищі, що безпосередньо впливає […]...
27. Системні складові державного управління Державне управління Системні складові державного управління як виду діяльності. До таких складових належать: цілі (місія, ієрархія цілей держави, стратегія розвитку держави, державна політика); функціональна структура (сукупність певних органів державної влади з їх функціями та завданнями); сукупність процесів (зміна стану держави, її розвиток, управління, комунікація, дослідження на державному рівні); засоби (державно-управлінські технології, наука державного управління, державна […]...
28. Категорії державного управління Державне управління Категорії державного управління. Поняття, що відображають найбільш загальні і фундаментальні властивості, відношення та зв’язки у державному управлінні як сфері діяльності та галузі науки. К. д. у. мають об’єктивний характер, їх зміст відображає суспільні відносини в соціальному управлінні, що існують незалежно від волі та свідомості суб’єктів управління. Вони мають історичний характер, оскільки розроблялися протягом […]...
29. Інститут президентства Державне управління Інститут президентства. У сучасному розумінні – це система управлінських відносин у системі державної влади, обумовлених наявністю одноосібного глави держави, який отримує свої повноваження шляхом виборів. Такий інститут властивий країнам з республіканською формою державного правління. Порівняно з усіма іншими вищими інститутами державної влади і посадовими особами президент має особливий статус, компетенцію і відповідальність. Його […]...
30. СОЦІОЛОГІЧНА ОСВІТА В УКРАЇНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЧНА ОСВІТА В УКРАЇНІ – галузь вищої професійної освіти як соціального ін-ту держави, Метою С. о. є створення, оновлення та поширення соціол. знань, підготовка кваліфікованих фахівців. Тривалий час в УРСР з ідеол. причин С. о. не було. Лише на поч. 70-х рр. у Київському та Харківському держ. ун-тах розпочалося викладання окремих […]...
31. Апарат державного управління Апарат державного управління – система органів державної виконавчої влади (органів державного управління), які беруть участь у реалізації основних завдань і функцій держави повсякденним і оперативним здійсненням виконавчо-розпорядчої діяльності в економічній, соціальній та інших сферах діяльності держави. А. д. у. є відносно самостійною складовою частиною державного механізму в цілому, яка співвідноситься з іншими його частинами за […]...
32. Методи теорії державного управління Державне управління Методи теорії державного управління. Група методів, спрямованих на дослідження теоретичних проблем державного управління. Серед них структурно-функціональний, інституціональний, поведінковий, порівняльний, історичний методи тощо. Структурно-функціональний метод передбачає розі ляд державного управління як певної цілісності, системи, що має складну структуру, кожний елемент якої має певне призначення і виконує специфічні функції. Управлінська діяльність визначається загально-структурною організацією. Основна […]...
33. Стиль державного управління Державне управління Стиль державного управління. Система засобів, форм і методів повсякденного функціонування посадових осіб та органів державної влади й місцевого самоврядування, заснована на відповідних принципах, що забезпечують раціональне й демократичне ведення управлінських справ. Відмінність С. д. у. від стилю роботи в інших сферах суспільства полягає, передусім, у наступному: соціальна активність посадових осіб і відповідних органів […]...
34. Юридична освіта Юридична освіта – система юридичних знань, поглядів і переконань, набутих у результаті навчання або самоосвіти. Першими організаційними формами юридичної освіти в Україні були юридичні факультети університетів (Львівського, Харківського, Київського та ін.). Па початку встановлення радянської влади всі університети були закриті. За часів Центральної Ради та гетьманату (1917-1918) було зроблено спроби відновити університетську форму освіти в […]...
35. Культура державного управління Державне управління Культура державного управління. Комплексне поняття універсального характеру, що відображає конкретні форми взаємодії людей та організацій у процесі здійснення владно-управлінських відносин, які виявляються в різноманітних ситуаціях. Основними елементами К. д. у. є метод і стиль державно-управлінської діяльності. Вона проявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі державного управління, у ставленні політиків та державних […]...
36. Механізми державного управління Державне управління Механізми державного управління. Практичні заходи, засоби, важелі, стимули за допомогою яких органи державної влади впливають на суспільство, виробництво. будь-яку соціальну систему з метою досягнення поставлених цілей. Йдеться про механізми управління державою, коли фактори управління є внутрішніми, або про механізми взаємодії з іншими державами, коли ці фактори є зовнішніми. Реальний М. д. у. завжди […]...
37. Функції державного управління Функції державного управління – порівняно самостійні, спеціалізовані частини змісту управлінської діяльності, що характеризуються певною цільовою спрямованістю та якісною однорідністю. Існують різні види управлінських функцій. З точки зору внутрішньої технології управлінської діяльності найчастіше виділяють такі, як прогнозування, планування, організація, регулювання, керування, координація, облік, контроль. Ці функції належать до загальних, або основних. Розрізняють також функції спеціальні (характеризують […]...
38. Принципи державного управління Державне управління Принципи державного управління. Проти закономірностей, відношення або взаємозв’язки суспільно-політичного характеру й інших груп елементів державного управління, висловлені у вигляді певного наукового положення, що застосовується в теоретичній і практичній діяльності людей у сфері державного управління. Як правило, це фундаментальні, науково обгрунтовані, а в деяких випадках і законодавчо закріплені положення, відповідно до яких будується і […]...
39. Періодичні юридичні видання в Україні Періодичні юридичні видання в Україні – журнали, зібрання нормативних актів і офіційних документів, міжвідомчі збірники, щорічники наукових праць, газети та деякі інші видання правового характеру, які друкуються з певною періодичністю. Серед них “Відомості Верховної Ради України”, “Зібрання Постанов Уряду України”, “Бюлетень законодавства і юридичної практики України”, “Право України”, “Юридичний вісник”, “Підприємництво і ринок України”, “Вісник […]...
40. Інститут законодавства Верховної Ради України Інститут законодавства Верховної Ради України – самостійна науково-дослідна і прикладна державна установа, у структурі апарату Верховної Ради. Створений відповідно до постанови Президії Верховної Ради України від 7.Х.1994. Головними завданнями І. є: участь у проведенні фундаментальних та здійснення приклад них досліджень у сфері державного управління суспільством і законопроектних робіт, координація участі наукових установ та інших організацій […]...