З’їзд

Related posts:

1. Маніфест Політологічний словник Маніфест (фр. manifeste, від лат. Manifestus – явний, очевидний) -1) письмове урочисте звернення офіційної влади до населення з приводу якоїсь визначної, помітної події, може містити законодавчі норми або повідомляти про ухвалення важливих рішень; 2) письмове звернення громадських організацій (наприклад, політичних партій), окремих груп, прошарків до населення з викладом своїх політичних поглядів, програм, намірів. […]...
2. Мобілізація політична Політологічний словник Мобілізація політична – комплекс заходів, що забезпечують готовність політичних сил, особливо політичних партій, громадських організацій, об’єднань, партійних коаліцій до конкретних суспільно-політичних дій, акцій, політичної боротьби. М. Головатий...
3. >Основні вибори Політологічний словник Основні вибори – назва виборчої кампанії в США, під час якої обирають не тільки членів палати представників, третину сенату, губернаторів штатів, як це відбувається на проміжних виборах, а ще й президента країни. Проводяться у перший вівторок після першого понеділка листопада кожного високосного року. С. Рябов...
4. БАНКРУТСТВО ПОЛІТИЧНЕ БАНКРУТСТВО ПОЛІТИЧНЕ – нездійсненність, провал у діяльності правлячих кіл держави, політичних партій, окремих політичних діячів, їхня нездатність виконати обіцянки, які вони дали виборцям, членам тих чи тих політичних організацій, громадянам держави....
5. Регламентування Регламентування – організаційний метод управління, за допомогою якого встановлюють порядок роботи органів управління, підприємств, організацій та установ, підпорядковують його певним правилам, які фіксуються у регламенті. Тому регламент є комплексом правил, положень, що визначають порядок певного виду діяльності (наприклад, регламент акціонерної компанії). Водночас основним регламентом підприємства є його статут. Для ефективної роботи органів управління розробляють регламенти […]...
6. Курс політичний Політологічний словник Курс політичний – довготривале спрямування діяльності політичних інститутів відповідно до одного або кількох політичних завдань. К. п. оформлюється у вигляді політичних декларацій, політичних платформ чи програм, конституцій, які і є основою політичної діяльності держави, політичних партій, організацій, рухів, інших суб’єктів політики. К. п. держави визначається залежно від характеру її політичної системи, особливостей державних […]...
7. Міжнародна асоціація політичної науки (МАПН) Політологічний словник Міжнародна асоціація політичної науки (МАПН) (англ. International Political Science Association – IPSA) – громадсько-політична організація, створена в 1949 p. під егідою ЮНЕСКО з ініціативи п’яти національних асоціацій політичних наук (американської, британської, канадської, французької, англійської). Її мета – сприяння розвитку і поширенню політичних наук шляхом налагодження співробітництва вчених різних країн, стимулювання наукових досліджень у […]...
8. Брифінг Політологічний словник Брифінг (англ. Briefing – інструктаж) – інформаційна зустріч офіційних осіб або політичних та громадських діячів з представниками ЗМІ. На Б. подається стислий виклад позиції державних органів, політичних партій, об’єднань громадян тощо з питань внутрішньої або зовнішньої політики, певних важливих подій. Предметом Б. можуть бути, зокрема, питання законотворчого процесу, реалізації чинного законодавства, діяльності правоохоронних […]...
9. Блок політичний Політологічний словник Блок політичний (від англ. blok – об’єднання, союз) – угода, союз, об’єднання політичних партій, громадських організацій, політичних сил, груп людей задля узгодження дій, досягнення цілей, коли, на відміну від коаліцій, соціально-політичні угруповання чи держави узгоджують свої дії на відповідних засадах пріоритетності, а то й домінування когось одного з них, неоднаковості та нерівності місця […]...
10. Двоблокова партійна система Політологічний словник Двоблокова партійна система – партійна система, в якій визначальну роль відіграють основні більш-менш стійкі коаліції політичних партій, які зберігають союзницькі відносини в опозиції. Прикладом може бути партійна система Франції, в якій домінують дві відносно стійкі коаліції партій – демократів і республіканців у правій частині політичного спектра, соціалістів і комуністів – у лівій. Шляхтун […]...
11. Залізний закон олігархії Політологічний словник “Залізний закон олігархії” – сформульований німецьким соціологом Робертом Міхельсом (1876-1936) постулат, відповідно до якого існування суспільства нерозривно пов’язане з утворенням громадських організацій і партій, а їх керівники, політичні еліти прагнуть до домінування. Партії створюються як засіб досягнення певної суспільної мети, проте згодом вони самі стають метою для себе, прагнуть задовольнити переважно свої власні […]...
12. Ринок політичний Політологічний словник Ринок політичний (political market) – своєрідна, свідома сфера обміну, де зважується і визначається уся сукупність наявних політичних сил і організацій, що функціонують у політичному житті, де йде боротьба, має місце “пропозиція” і “вибір” реальних політичних послуг і товарів. Р. п. нині у зарубіжній практиці поділяють на “ринок продавця” і “ринок покупця”, ринок політичних […]...
13. Уповноважена особа політичної партії Політологічний словник Уповноважена особа політичної партії – повноважні представники інтересів політичної партії, виборчого блоку партій у взаємовідносинах з відповідними комісіями, органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, а також виборцями. Кожна політична партія, виборчий блок партій, зокрема в Україні, після реєстрації висунутих ними списків кандидатів у депутати у багатомандатному округу може зареєструвати в […]...
14. Маніфестація Політологічний словник Маніфестація (фр. manifestation, від лат. manifestatio – вияв, виявлення) – публічний масовий виступ для вираження, проголошення людьми своєї прихильності якійсь ідеї або, навпаки, з метою її заперечення, протесту з приводу якоїсь події, діяльності органів влади, політичних сил, окремих політиків. М. здійснюється в формі зосередження достатньо великої групи людей в окремому місці, піднесенням знамен, […]...
15. Рухи альтернативні Політологічний словник Рухи альтернативні – громадські рухи, що протистоять підходам традиційних організацій (державні, політичних партій, профспілок тощо) у вирішенні глобальних, регіональних, місцевих питань і проблем (екології, війни і миру, демократизації суспільства, забезпечення якості, рівня життя) До Р. а. належать рухи: екологічні, за новий стиль, спосіб життя та ін. Породжують Р. а. реальні проблеми людського життя, […]...
16. Рябов Сергій Геннадійович Політологічний словник Рябов Сергій Геннадійович (нар. 1954) – український філософ, політолог. Основні наукові інтереси – філософія політики, теорія держави і влади, методика викладання політичних знань, політична культура, громадянська освіта. Навчався у Білоруському державному університеті, закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка. Автор понад 100 публікацій, найпомітнішими серед яких є: “Державна влада: проблеми авторитету і легітимності” […]...
17. Державний режим Державне управління Державний режим. Спосіб функціонування політичної системи і держави, що характеризує реальний поділ політичної влади і вплив у державі та суспільстві. Позначає конкретні форми управління державою, зокрема контролю й управління процесами в суспільстві, організації відносин між державою та громадянами. Фактично це сукупність засобів і методів здійснення державної влади, що характеризує її використання в практиці […]...
18. Виборча кампанія Політологічний словник Виборча кампанія – процес комунікації, діалог між політичною партією, кандидатом чи його представниками, з одного боку, та виборцями, які у день виборів мають проголосувати за чи проти, – з іншого. Мета участі у виборчій кампанії – здобути перемогу на виборах. Претендент на обрання прагне так впливати на виборців, щоб вони в день виборів: […]...
19. Кокус Політологічний словник Кокус (анг. coucus) – неофіційні, часто закриті збори (нарада) членів політичної партії або фракції для висування кандидатів на вибори, обговорення політичної лінії. К. – назва, наприклад, закритих зборів членів Демократичної партії США в кожній з палат Конгресу США. Збори проводяться на початку кожної сесії для обговорення політичних та організаційних питань. Рішення К. є […]...
20. Еволюційні теорії Політологічний словник Еволюційні теорії – загальна назва теорій соціальних, культурних і політичних змін. Е. т. соціально-біологічні відштовхуються від біологічних аспектів, особливостей розвитку людства, наголошуючи на дії певних природних факторів. У таких випадках йдеться про еволюцію як детермінований процес. У соціокультурних Е. т. використовується системний теоретичний підхід. За допомогою таких теорій певним чином визначаються можливості розвитку. […]...
21. Партія влади Політологічний словник Партія влади – правляча партія, партія, яка перебуває при владі. П. в. – це партія, що за певних умов парламентської форми правління і партійно-пропорційної виборчої системи отримала право на формування уряду, виборовши більшість місць у парламенті. В політології, в політиці часто поняття “П. в.” вживають у некоректному плані, як певне звинувачення колишнього (зокрема […]...
22. Деполітизація Політологічний словник Деполітизація (depolitazion) – процес і досягнутий результат бажання вивести ті чи інші владні структури, організації, сфери життя і діяльності з-під активного впливу політики, і насамперед політики певних політичних партій. Д. – поняття, близьке до поняття “деідеологізація”. М. Головатий...
23. Віче Політологічний словник Віче – народне зібрання, форма громадського волевиявлення часів Київської Русі, яка існувала поряд із владою князя і була безпосереднім продовженням родоплемінних порядків, коли всі члени роду брали участь у вирішенні спільних справ. Віче у Києві скликалося з волі князя і було своєрідними зборами військового населення, у ньому брали участь усі чоловіки, опріч холопів. […]...
24. Час політичний Політологічний словник Час політичний – характеризує діяльність, буття політичних відносин, перебіг політичних процесів, час життя політичної ідеї, теорії, послідовність утвердження типів політичних відносин. М. Головатий...
25. Партія Політологічний словник Партія – машина – це назва партій, що використовуються для організації виборчих кампаній (зборів для їх проведення, висунення кандидатів, ведення агітації на їхню підтримку тощо). Такі партії існують постійно, якщо вибори проводяться регулярно і часто. П.-м. не мають фіксованого членства, партійних квитків, обов’язкової сплати членських внесків, широкого керівництва, але функціонують за рахунок добровільних […]...
26. Довибори Політологічний словник Довибори – вибори, які проводяться після чергових виборів і пов’язані з тим, що представницький орган сформований у неповному складі та є необхідність доповнити його кількістю депутатів, яких бракує, якщо це передбачено законом. Тоді проводяться вибори саме в тих округах, від яких немає депутатів. Такі вибори називаються довиборами, вони можуть відбутися за наявності мажоритарного […]...
27. Плюральний вотум Політологічний словник Плюральний вотум (від лат. pluralis – множинний і votum – бажання) – практика надання окремим категоріям населення більшої кількості голосів, ніж звичайним виборцям. Є вираженням нерівності виборчого права. С. Рябов...
28. Дебюрократизація Дебюрократизація – комплекс заходів демократичної влади, політичних партій, громадських організацій, громадських рухів, спрямованих на ослаблення бюрократизму. Основні засоби Д.: скорочення державного апарату, свобода доступу до соціально-економічної інформації, підвищення рівня освіти та культури населення, використання сучасних досягнень науки і техніки для комплексної автоматизації управління, виокремлення ознак правової держави, зміцнення ролі громадських організацій в суспільстві, суворий контроль […]...
29. Прогнозування політичне Політологічний словник Прогнозування політичне (від грецьк. prognosis – передбачення) – 1) процес розробки науково обгрунтованого судження про можливий розвиток політичних подій, шляхи і терміни його здійснення; 2) передбачення, здійснене на основі аналізу та співставлення реальних фактів, оцінки діючих у політиці сил і тенденцій, їх взаємодії. Виокремлюють такі типи П. п.: наукові, нормативні, інтервальні; короткочасні, середньочасні, […]...
30. Рухи політичні Політологічний словник Рухи політичні – масові рухи, метою яких є політичні цілі, однак такі, що не мають достатньо чіткої організаційної структури, фіксованого індивідуального членства. Ідейно-політичні орієнтації Р. п. набагато ширші і розмитіші, а мета набагато вища і конкретніша, ніж у політичних партій. Єдина програма у Р. п., як правило, відсутня. Р. п. різняться: соціальними джерелами […]...
31. Праві і ліві у політиці Політологічний словник Праві і ліві у політиці – дві крайні, протилежні сторони (зони) у великому спектрі політичних сил: консервативно-охоронна і перетворювально-радикальна. Походження терміна пов’язують з розміщенням членів установчих зборів (у період Великої французької революції) консервативного налаштування в залі засідань справа від головуючого і радикально налаштованих – зліва від головуючого. Нині терміни “праві” і “ліві” використовують […]...
32. Плебісцитарний Політологічний словник Плебісцитарний (від лат. plebishitum, букв. – рішення народу) – політичне явище чи інституція, що породжені волевиявленням народу, тобто створені шляхом голосування на зборах, загальних виборах або референдумі. С. Рябов...
33. КОАЛІЦІЯ КОАЛІЦІЯ – союз політичних партій або угруповань, створений на добровільних засадах для спільної участі у виборах або створення спільного (коаліційного) уряду....
34. Тоталітаризм суспільний Тоталітаризм суспільний – повне (тотальне) одержавлення всіх сфер суспільних відносин (соціальних, правових, політичних, ідеологічних та ін.) і встановлення такого ж контролю держави над цими відносинами. Формами вияву Т. е. в СРСР була монополізація партійним, державним і радянським апаратом усієї повноти влади в суспільстві, скасування права на страйки, демонстрації, на створення нових політичних партій і громадських […]...
35. Метрополія Політологічний словник Метрополія (від грецьк. meter – мати і polis – місто) – держава, яка підпорядковує собі інші, економічно залежні держави, перетворюючи їх на колонії. У Стародавній Греції метрополією назвали поліс, жителі якого засновували поселення в інших землях. Рябов С. Політологія: словник понять і термінів”. – К., 2001; Енциклопедія Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, […]...
36. ОПЕРА Культурологічний словник ОПЕРА – 1) Вокально-інструментальний музичний сценічний твір, в якому музика поєднується з драматичною дією (лібрето), складається з вокальних партій: сольних (речитативи, арії, ансамблі) і хорових, оркестрових партій (увертюра, інтермецо), балетних вставок, а також інколи мовних партій; вирізняють О. – буф (комічну) і О.- серіа (серйозну). О. виникли близько 1600 р. в Італії. 2) […]...
37. Хунта Політологічний словник Хунта (від ісп. junta – об’єднання, організація) – 1) назва суспільно-політичних організацій або об’єднань в Іспанії та країнах Латинської Америки; 2) виконавчий, урядовий орган влади в деяких латиноамериканських країнах; 3) група заколотників, що незаконно захопила владу і править диктаторськими методами. Е. Базовкін...
38. Петиція Політологічний словник Петиція (від лат. petitio, від peto – прошу) – письмове колективне звернення до органу державної влади. В окремих країнах політичні партії чи групи виборців можуть висунути кандидата в депутати за допомогою подання петиції з пропозицією про це до відповідної окружної комісії. С. Рябов...
39. Державна кадрова політика Державне управління Державна кадрова політика. Один із пріоритетних напрямів діяльності держави з координації заходів, що проводяться з метою розвитку і вдосконалення трудового потенціалу країни. Д. к. п. передбачає визначення сукупності соціально-економічних і політичних завдань, вирішення яких здійснюється на правовій основі переважно у трьох напрямах: 1) у системі державних підприємств, установ, організацій; 2) у системах державної […]...
40. Регламент органу державного управління Державне управління Регламент органу державного управління. Документ, який встановлює порядок організації та регулює організаційно-процедурні питання діяльності певного органу державного управління. Здебільшого, він містить сукупність норм, настанов і правил, які регулюють організацію роботи; порядок проведення сесій, з’їздів, конференцій, нарад, зборів, процедуру виборів членів керівних органів, порядок внесення та обговорення питань порядку денного, а також вироблення і […]...