ЗАДАТКИ

Related posts:

1. Задатки і здібності – Здібності – Психологія індивідуальності ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 5. Психологія індивідуальності 5.3. Здібності 5.3.4 Задатки і здібності Дитина народжується на світ без психічних властивостей, а лише з можливістю їх набування. У процесі взаємодії з навколишнім природним і суспільним середовищем, яка відбувається в різних видах діяльності, виявляються індивідуально-психологічні якості та особливості розумової діяльності. Однак учені не виявляють одностайності в поглядах щодо […]...
2. ГОЛОВНИЙ МОЗОК Культурологічний словник ГОЛОВНИЙ МОЗОК – частина нервової системи, замкнена у черепну коробку; складається з великого мозку, стовбура, мозочка....
3. ВІК Культурологічний словник ВІК – поняття, що характеризує період (тривалість) життя живої істоти, а також стадії життя. Рахунок В. ведеться від народження до фізичної смерті. Щодо людини існує кілька періодів її В. – вік немовляти, ранній дитячий, дошкільний, молодший шкільний, підлітковий, юнацький, зрілий, вік старості (ранньої і похилої). Психологія вивчає притаманні для кожного з них вікові […]...
4. ЕЙФОРІЯ Культурологічний словник ЕЙФОРІЯ (грец. добре переношу) – стан надмірної веселості, що часто не має об’єктивних передумов; підвищений настрій (відчуття радості, безтурботності). Спостерігається при токсичних ураженнях головного мозку, органічних захворюваннях центральної нервової системи....
5. Розвиток здібностей – ЗДІБНОСТІ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ЗДІБНОСТІ Розвиток здібностей Нині перед суспільством гостро стоїть проблема виявлення закономірностей і механізмів формування та розвитку здібностей. Це висуває відповідні вимоги до психології. Природну основу розвитку здібностей становлять задатки – природжені анатомом фізіологічні особливості нервової системи й мозку, які проявляються в типологічних особливостях людини. Однак задатки є лише передумовою здібностей. Лише своєчасний […]...
6. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у […]...
7. ЗДАТНІСТЬ Культурологічний словник ЗДАТНІСТЬ – властивість індивіда, яка визначає його можливість, спроможність, нахил до виконання певної діяльності, наприклад здатність до навчання, здатність до трудової діяльності (професійна придатність) тощо. З. зумовлюється рівнем знань, здібностей, умінь, навичок, особистісними якостями (риси характеру і темперамент, особливості емоційно-вольової сфери). 3. опосередкована умовами діяльності і вимогами соціального оточення. 3. не є чимось […]...
8. ГЕНІАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ГЕНІАЛЬНІСТЬ (від лат. genialis – притаманний генієві, плідний) – особистісна характеристика людини, найвищий ступінь її обдарованості, таланту. Г. людини виявляється у творчій діяльності (технічній, науковій, художній, організаційній), результати якої мають соціально-групову і вселюдську значущість. Г. включає природжені задатки і нахили й особливо набуті індивідом за певних історичних умов його творчості. Г. означає, з […]...
9. Здібності, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.7. Здібності Здібності – це істотні психічні властивості людської особистості, що виявляються в її цілеспрямованій діяльності і зумовлюють її успіх. Здібності характеризують людину як особистість. Людина тому і є особистістю, оскільки відрізняється від інших людей своїми здібностями. Здібності людини – “сплав” природних особливостей нервової діяльності […]...
10. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА Культурологічний словник ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА – частина нервової системи людини, що включає головний, проміжковий та спинний мозок....
11. АРІСТОТЕЛЬ Культурологічний словник АРІСТОТЕЛЬ (384 до н. е., Стагір у Фракії – 322 до н. е., Халкіда, острів Евсея) – давньогрецький філософ, один з найвидатніших мислителів усіх часів, учень Платона. В 367-347 рр. до н. е. брав участь в Академії платонівській. 343 р. став учителем Олександра Македонського. В 335 р. повернувся до Афін, де заснував власну […]...
12. Генетичні, вікові й статеві особливості особистості – БІОПСИХІЧНА І МЕНТАЛЬНО-ПСИХІЧНА ПІДСТРУКТУРИ ОСОБИСТОСТІ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК БІОПСИХІЧНА І МЕНТАЛЬНО-ПСИХІЧНА ПІДСТРУКТУРИ ОСОБИСТОСТІ Генетичні, вікові й статеві особливості особистості Біопсихічна підструктура особистості формується з очевидною перевагою біологічного. Не будемо вдаватися до розкриття всіх можливих формально-логічних зв’язків між поняттями психічне, соціальне й біологічне, які є в історії науки. Зазначимо лише, що біологічний розвиток індивіда є початковою умовою його психічного розвитку. Отже, […]...
13. АНАТОМО ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи АНАТОМО ФІЗІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – те саме, що й Потреби людини біологічні....
14. СВІДОМІСТЬ Культурологічний словник СВІДОМІСТЬ – властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій у попередньому мисленому накресленні їх і передбаченні наслідків, у регулюванні взаємовідносин людини з природою і соціальною дійсністю. С. склалась як властивість високоорганізованої матерії – мозку....
15. ЛАБІЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ЛАБІЛЬНІСТЬ (від лат. labilis – нестійкий, рухливий) – властивість нервових процесів (нервової системи), що виявляється у здатності проводити певну кількість нервових імпульсів за одиницю часу; лабільність також характеризує швидкість виникнення та припинення нервового процесу....
16. ТЕМПЕРАМЕНТ Культурологічний словник ТЕМПЕРАМЕНТ (від лат. tempero – змішую в належному співвідношенні) – індивідуально-типологічна характеристика людини і вищих тварин, що виявляється у силі, напруженості, швидкості та зрівноваженості перебігу їх психічних процесів. Т. характеризує душевне життя індивіда щодо його динамічної своєрідності. Зміст Т. визначається світоглядом, характером, освітою, вихованням людини. Т. є загальною характеристикою особистості, він накладає відбиток […]...
17. НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ (від грец. нерв і психологія) – галузь психологічної науки, що вивчає зв’язок психічних процесів, властивостей і станів з роботою мозку....
18. Темперамент і характер – БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ Темперамент і характер Біологічною основою психофізіологічної індивідуальності людини є морфологічні та функціональні характеристики нервової системи. Морфологічно індивідуальність проявляється в неоднаковому ступені розвитку нервових центрів півкуль великого мозку. Функціонально індивідуальність визначається силою, рухливістю і зрівноваженістю нервових процесів і спеціалізацією півкуль головного […]...
19. Здібності і обдарованість Розділ 14 СВІДОМІСТЬ І МИСЛЕННЯ § 81. Здібності і обдарованість Здібності і їх розвиток. Різницю в досягненнях людей, які перебувають у тих самих умовах і мають однакову мотивацію досягнення успіху (наприклад спортсменів на олімпіаді або учасників всеукраїнського математичного конкурсу “Кенгуру”), зазвичай пояснюють різним рівнем розвитку їх здібностей. Здібностями називають психофізіологічні властивості людини, від яких залежить […]...
20. ЗДІБНОСТІ Культурологічний словник ЗДІБНОСТІ – психічні властивості індивіда, які є передумовою успішного виконання певних видів діяльності (набуття знань, умінь і навичок; використання їх у праці). Виділяють загальні З., які тією чи іншою мірою виявляються у всіх видах людської діяльності (загальні розумові здібності, пам’ять, увага та ін.), і спеціальні здібності, які відповідають вужчому колу вимог конкретної діяльності […]...
21. Поняття здібностей та їхній розвиток – ЗДІБНОСТІ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ЗДІБНОСТІ Поняття здібностей та їхній розвиток Здібності тісно пов’язані з загальною спрямованістю особистості. В. Є. Чудновський зазначає, що співвідношення спрямованості особистості й рівня здібностей неоднозначне: високий рівень здібностей суттєво впливає на стиль поведінки та формування особистості. Ще більше значення має той факт, що розвиток здібностей чималою мірою визначається умовами виховання, особливостями сформованості […]...
22. ТВОРЧІСТЬ Культурологічний словник ТВОРЧІСТЬ – діяльність, результатом якої є створення якісно нових матеріальних благ та духовних цінностей. Вона має психологічний аспект і передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань та вмінь, завдяки яким створюється продукт, що характеризується новизною та оригінальністю....
23. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ – НЕРВОВА СИСТЕМА – ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я Довідник з біології ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я НЕРВОВА СИСТЕМА ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ Вища нервова діяльність – діяльність вищих відділів центральної нервової системи, яка забезпечує найдовершене при­стосування високоорганізованих тварин і людини до умов навко­лишнього середовища. У 1863 р. російський фізіолог І. М. Сєченов в роботі “Рефлек­си головного мозку” дав перше наукове обгрунтування поведінки тварин і людини. […]...
24. АСТЕНІЯ Культурологічний словник АСТЕНІЯ (від грец. – безсилля, кволість) – стан, який характеризується підвищеною стомлюваністю, ослабленням чи втратою здатності до тривалого фізичного і розумового напруження. Виникає в дітей як наслідок перенесених інфекційних захворювань (кір, скарлатина, дифтерит, грип, малярія, менінгіт) і при травматичних ураженнях мозку....
25. РІВНОВАГА Культурологічний словник РІВНОВАГА – один із видів психофізіологічного стану людини, насамперед її тіла. Р. пов’язана з органом слуху. Підтримання Р. є цілісною функцією, в здійсненні якої найважливішу роль відіграє інтелект. На сенсорному рівні Р. регулюється півколовими каналами вуха, зоровими, дотиковими та м’язовими відчуттями. Для життєдіяльності людини велике значення має не лише відчуття Р. власного тіла, […]...
26. Органи. Фізіологічні та функціональні системи – ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА Органи. Фізіологічні та функціональні системи Тканини утворюють органи. Орган – це частина тіла, яка має певну форму і будову, виконує одну або кілька специфічних функцій. Органи складаються з кількох видів тканин, але одна з них завжди переважає і визначає […]...
27. АНФІЛАДА Культурологічний словник АНФІЛАДА (франц. enfilade, від enfiler – нанизувати на нитку) – ряд суміжних кімнат або колон, розміщених на одній осі; при цьому створюється наскрізна перспектива всіх інтер’єрів, що становлять єдину архітектурно-пластичну систему....
28. ГУМАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ Культурологічний словник ГУМАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ – зміна змісту і форм організації праці, спрямована на усунення її монотонності й одноманітності задля підвищення задоволеності працею. Факторами Г. п. виступають ступінь відповідальності, різноманітності і складності праці, співвідношення у ній виконавських та управлінських функцій, рівень творчих можливостей та технічної оснащеності, кваліфікаційне зростання, реалізація здібностей, визнання....
29. ЕКСТРАВЕРСІЯ Культурологічний словник ЕКСТРАВЕРСІЯ (від лат. extra – поза, зовні і verso – спрямовую) – характерна властивість особистості, що проявляється в спрямуванні її сприймання, переживань, інтересів на навколишню дійсність (на людей, речі, події тощо). Екстраверт – тип людської індивідуальності, зорієнтований на природне оточення та інших людей, не здатний до зосередження й до аналізу своїх внутрішніх переживань. […]...
30. ЄВАНГЕЛІЯ Культурологічний словник ЄВАНГЕЛІЯ (від грец. evangelion – добра звістка) – частина Біблії, чотири пов’язані спільною темою релігійні твори, що становлять основну частину Нового Заповіту. Містять життєпис Ісуса Христа на основі християнського віровчення....
31. Фізіологічне підгрунтя уваги – УВАГА ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК УВАГА Фізіологічне підгрунтя уваги Увага, як показали дослідження, детермінується співвідношенням збуджень у корі великих півкуль головного мозку, зумовлених подразниками, які впливають на органи чуття організму, а також внутрішніми установками та психічними станами. Ідеї І. П. Павлова про орієнтувально-рефлекторну діяльність організму, пізніше поглиблені нейрофізіологічними дослідженнями, розкривають фізіологічне підгрунтя уваги. Отже, фізіологічним підгрунтям уваги […]...
32. ВІДЧАЙ Культурологічний словник ВІДЧАЙ – психічний стан розпачу, безперспективності (дійсних чи уявних), зневіри людини у свої можливості, втрата позитивних надій щодо сучасного і майбутнього. В. може виникати на грунті невиліковних хвороб, глибоких розладів нервової системи і психіки, а також завдяки збігу надто несприятливих для даної людини зовнішніх обставин. Дуже важливо, щоб, людина вміла подолати В., не […]...
33. ГАЛЮЦИНАЦІЯ Культурологічний словник ГАЛЮЦИНАЦІЯ (від лат. hallucinatio – марення, видіння) – мнимі сприймання, що виникають без реального об’єкта – подразника, але сприймаються як дійсні образи реального світу. Виникають як наслідок психічних хвороб або деяких інфекційних захворювань, інтоксикацій, травм головного мозку, нервових потрясінь тощо. За характером Г. можуть бути слуховими, зоровими, тактильними, нюховими, смаковими....
34. ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ПЕДАГОГІЧНА КУЛЬТУРА – органічна складова культури суспільства, характеризує соціально-історичні особливості організації педагогічних відносин та діяльності спільноти....
35. ДИСКРЕТНІСТЬ Культурологічний словник ДИСКРЕТНІСТЬ (від лат. discretus – роздільний, перервний) – перервність розвитку....
36. АНТИДЕМПІНГОВІ СТАВКИ Культурологічний словник АНТИДЕМПІНГОВІ СТАВКИ – це ставки, що становлять певну надбавку до звичайного імпортного мита. Застосовуються при ввезенні на територію держави товарів за цінами більш низькими, демпінговими (непридатними), ніж їх ціна у країні, яка ввозить, що погрожує підірвати основи вітчизняного виробництва....
37. АРХАЇКА Культурологічний словник АРХАЇКА (від грец. archaikos – старовинний, давній) – ранній етап розвитку будь-якого явища. У мистецтвознавстві термін “А.” застосовується до раннього періоду розвитку мистецтва Стародавньої Греції (VII – VI ст. до н. е.)....
38. ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ Культурологічний словник ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ – одна з універсальних властивостей свідомості, співмірна з такими її показниками, як єдність і цілісність. Правомірно говорити про зосередженість уваги, сприймання, пам’яті, уяви, волі, а в соціальній психології – зосередженість всієї особистості на певних видах діяльності і спілкування. 3осередженість має велике значення для оптимального перебігу пізнавальної і практичної діяльності людини. Значною є […]...
39. ЕТНІЧНІ ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ Культурологічний словник ЕТНІЧНІ ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ – рушійні сили розвитку економіки суспільства, пов’язані з впливом на економічне життя особливостей етнічної свідомості, типової економічної культури і поведінки нації....
40. ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ Культурологічний словник ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ – розуміння людської особистості як абсолютної цілісності економічного розвитку....