Загальна концепція формування технопарків
ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Тема 7. Сучасні організаційні форми реалізації інновацій
7.4. Загальна концепція формування технопарків
Найважливішим фактором, що визначає сучасні тенденції росту світової економіки, є перехід на інноваційні моделі й принципи розвитку, в основі яких – перетворення знань і ідей у товари, послуги й технології з високою споживчою цінністю. Світовий досвід показує, що розробка й широке впровадження нових високотехнологічних продуктів, послуг і процесів з використанням технопарків інноваційного підприємництва
Завдання інноваційного розвитку особливо актуальний для сьогоднішньої економіки України. Існуюча інвестиційна модель не забезпечує сьогодні вирішення завдань, пов’язаних з модернізацією основних фондів, зміною експортно-сировинної спрямованості й ростом інноваційної активності. Незважаючи на деякий ріст інноваційної продукції у ВВП, частка її експорту становить
Частка інноваційної продукції в структурі промислового виробництва України становить 4-5% проти 30-35% у технологічно розвинених країнах.
Для формування інноваційного підприємництва необхідно перебороти ряд перешкод і обмежень, що існують у цей час:
– недостатні можливості по дослідженню й розробці інновацій, а також по використанню в господарському обороті результатів науково-технічної й інтелектуальної діяльності вузів і НДІ, а також суб’єктів малого й середнього підприємництва;
– слабка орієнтація наукових досліджень на потребі економіки й суспільства. Ідеї, технології й розробки вітчизняних вчених недостатньо затребувані підприємницьким середовищем і вітчизняною промисловістю;
– наявність розривів в інноваційному циклі при переході від фундаментальних досліджень через НДДКР до комерційних технологій;
– недосконалість правової, нормативної й податкової бази, інститутів інноваційного розвитку, інвестування й страхування, використання й захисту прав інтелектуальної власності, економічних механізмів впровадження результатів інтелектуальної діяльності в господарський оборот. Відсутність приватного науково-технічного і венчурний секторів;
– інертність у використанні існуючого наукового та технологічного потенціалу галузевих НДІ й підприємств;
– недостатнє використання механізмів впровадження і передачі технологій з високою доданою вартістю, форм і організаційних структур інноваційного розвитку, що підтвердили свою ефективність у розвинених країнах.
Виходячи з позитивних особливостей технопарку як нової форми територіальної інтеграції науки, освіти і виробництва, особливо на даному етапі розвитку економіки України, він може бути досить перспективною формою формування інноваційної стратегії й інноваційного виробництва, а також підготовки кадрів.
Для формування зазначених напрямків необхідно:
1. Використовувати можливості підприємств, організацій, навчальних закладів в інноваційній сфері, для чого доцільно сформувати інвестиційну структуру (компанію) у співдружності з об’єднанням у вигляді Консорціуму, здатного найбільше ефективно формувати інноваційно-інвестиційний потенціал технопарку. Основними завданнями такого об’єднання повинні бути забезпечення інноваційно-інвестиційної політики створення комплексної і ефективної системи взаємодії та координації роботи з формування інноваційної стратегії технопарку.
2. Орієнтуючись на залучення інвестицій, необхідно:
– сформувати інфраструктуру, що дозволяє ефективно використовувати наукові досягнення в науково-технічній діяльністі;
– створити організаційні, технічні, економічні, інформаційні умови, що забезпечують розробку високопродуктивних технологій, наукових досліджень, їхнього захисту й використання;
– забезпечити формування конкретних інвестиційних проектів (бізнес-планів) і їхню реалізацію через інвестування;
– забезпечити через мале підприємництво виробництво конкурентоспроможної продукції;
– створити систему програмно-цільового планування досліджень і розробок, націлену на галузеві інтереси;
– сформувати систему підготовки кадрів таким чином, щоб інтелектуальний потенціал галузі забезпечував не тільки кадрову основу ринкової економіки, але і її технологічну з відповідним розвитком;
– необхідно передбачити рекламну роботу із залученням ЗМІ, що забезпечить ефективне формування технопарку.
3. Наприклад, для типового невеликого регіонального університету необхідно біля 2000 м2 площі технопарку для розміщення мережі науково-дослідних лабораторій та проведення пріоритетних досліджень, розробок і дослідного виробництва. При цьому університет забезпечить:
– створення системи програмно-цільового планування досліджень і розробок, націлених на галузеві інтереси регіону;
– створення центру по інформатизації програмістів, наладчиків автоматичних ліній і верстатів зі ЧПУ;
– розробку технічного комплексу із центром зайнятості в місті по підготовці кадрів, наприклад, автотранспорту й ін.;
– створення науково-практичного центру безпеки життєдіяльності і екології та ін.;
– організація виробництва, наприклад, пальників для наплавлення інструмента; ручних універсальних різаків підвищеної надійності; пальників ацетиленових; твердосплавних наплавлень на різальний інструмент; прилади для виміру параметрів шорсткості й ін.
В Додатку 1, як приклад успішного створення такого міського технопарку, наведено постанову уряду м. Москви, а також проект, що реалізує цю постанову.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...