Закон інтернаціоналізації науки

Related posts:

1. Закон інтернаціоналізації обміну Закон інтернаціоналізації обміну – стадійний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом інтернаціоналізації безпосереднього виробництва, формуванням інтернаціональної вартості у цій сфері та її перетворенням на інтернаціональну ціну виробництва. Однією з форм вияву З. і. о. є випередження темпами зростання світової торгівлі темпів зростання ВВП. З часу розгортання НТР перший показник […]...
2. Закон інтернаціоналізації виробництва Закон інтернаціоналізації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом переростання економічним способом виробництва меж національних країн, з одного боку, і поступовим формуванням і розвитком процесу поєднання особистих і речових факторів виробництва, взаємодії людини з природою й створення необхідних матеріальних і духовних благ, відтворення самої людини на інтернаціональному рівні – […]...
3. Міжнародна науково-виробнича кооперація Міжнародна науково-виробнича кооперація – один з важливих сучасних напрямків зовнішньоекономічних зв’язків, метою яких є спільні розробки науково-технічних проблем, взаємний обмін науковими досягненнями, виробничим досвідом, підготовка кваліфікованих кадрів. М. н.- в. к. охоплює як теоретичні проблеми фундаментальних досліджень, так і конкретні завдання освоєння космосу, вирішення екологічних проблем, використання атомної енергії тощо. М. н.- в. к. здійснюється […]...
4. СОЦІОЛОГІЯ НАУКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ НАУКИ – напрям соціол. досліджень, предметом яких є різноманітні і суперечливі взаємовідносини науки і суспільства в цілому, науки і різних сфер суспільства; тенденції розвитку і функціонування науки як соціального ін-ту, специфічного типу соціальної організації; соціальна структура наук, установ і колективів; умови ефективної наук, діяльності; комунікації в науці; мотиви і стимули […]...
5. Методологія науки Методологія науки – система принципів і способів дослідження сутності і структури наукового знання і наукової діяльності, закономірностей їх розвитку та обгрунтування на різних етапах існування людства. Найважливішими аспектами сучасної М. н. є дослідження різних теорій та виконуваних ними функцій, сутності наукових законів, методів дослідження, ролі ідеології в таких дослідженнях, способів перевірки теорій, концепцій і гіпотез […]...
6. Норми в науці Норми в науці – загальноприйняті морально-етичні правила поведінки вчених у сфері наукової діяльності, регулятори їх поведінки в науковому колективі, що не мають статусу юридичних законів. Розрізняють методологічні та етичні Н. в н. Методологічні регламентують способи отримання та перевірки елементів нового наукового знання, а також включення їх до загальної системи науки. Це відомі й прийняті в […]...
7. Інтернет у науці Інтернет у науці – здатність новітньої інформаційної технології у формі “всесвітньої павутини” (www-World Wide Web) сприяти розвиткові наукових досліджень, передусім фундаментальних. Таке сприяння здійснюється шляхом активного наукового співробітництва і спілкування вчених різних країн завдяки електронній пошті, швидкого отримання інформації (насамперед через “мережні новини”) про вихід нових книг у різних країнах світу, організацію міжнародних конференцій і […]...
8. Міжнародна асоціація політичної науки (МАПН) Політологічний словник Міжнародна асоціація політичної науки (МАПН) (англ. International Political Science Association – IPSA) – громадсько-політична організація, створена в 1949 p. під егідою ЮНЕСКО з ініціативи п’яти національних асоціацій політичних наук (американської, британської, канадської, французької, англійської). Її мета – сприяння розвитку і поширенню політичних наук шляхом налагодження співробітництва вчених різних країн, стимулювання наукових досліджень у […]...
9. Економічні науки Економічні науки – сукупність наукових дисциплін (близько 50), які вивчають закони й суперечності розвитку економічних систем у процесі їх історичної еволюції, управління господарством, відносини між людьми і навколишнім середовищем та інші проблеми. Виокремлюють загальні та конкретні Е. н. До загальних належать економічна теорія, політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки, теорія управління народним господарством […]...
10. Економічна (наукова) безпека Економічна (наукова) безпека – стан захищеності науки, наукової діяльності країни або групи країн від різних загроз і комплекс найважливіших умов і заходів для усунення таких загроз. Основними загрозами в цій сфері для України є такі: 1) істотно скоротилися мережа проектних і науково-дослідних організацій, кількість наукових працівників; 2) частка бюджетних асигнувань на науку знизилася в декілька […]...
11. ЗАКОН БІОГЕННОЇ МІГРАЦІЇ АТОМІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН БІОГЕННОЇ МІГРАЦІЇ АТОМІВ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)- міграція хім. елементів на земній поверхні і в біосфері загалом відбувається за безпосередньої участі живої речовини (біогенна міграція) або в середовищі (О2, СО2, Н2 тощо), геохім. особливості якого зумовлені живою речовиною, як тією, що нині населяє біосферу, так і тією, яка діяла на Землі […]...
12. Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) Закон адекватності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил (Закон адекватності) – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, суттєві та сталі зв’язки між прогресом продуктивних сил та еволюцією виробничих відносин (або відносин економічної власності). Сучасна система продуктивних сил формується у процесі взаємодії таких основних елементів, як робочої сили (у широкому аспекті – безпосереднього працівника), […]...
13. Цінність науки, її достоїнства і недоліки Філософія посбіник Тема 7. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ § 1. Особливості наукового пізнання Цінність науки, її достоїнства і недоліки Отже, питання про цінність науки набуло особливого значення у межах самої науки, в осередках вчених та методологів науки. Одним з перших, хто зосередив увагу на цьому питанні, був австрійський філософ науки П. Фейєрабенд. Яка ж цінність науки? Насамперед, […]...
14. Яке значення для економічної науки має кейнсіанська теорія? Історія економічних вчень КЕЙНСІАНСТВО ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ Яке значення для економічної науки має кейнсіанська теорія? Теорія Кейнса озброїла економічну науку новим теоретичним інструментарієм аналізу проблем ринкового відтворення. Вона визнала, що ринкові відносини значно модифікувались, вільна конкуренція поступилась монополіям і недосконалій конкуренції, а разом з обмеженням дії ринкового механізму вільної конкуренції втратились гнучкість і динаміка цін. […]...
15. Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Філософія світ людини Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Функцію самоусвідомлення тою чи іншою мірою в принципі виконує кожний прояв людського духу – така його природа. Наука як певний історичний тип або форма суспільної свідомості певною мірою всупереч власній основній спрямованості на елімінацію всього суб’єктивного із свого змісту також виконує цю функцію. На свій […]...
16. Закон необхідної різноманітності Закон необхідної різноманітності – сформульований Р. Ешбі закон, згідно з яким для досягнення стійкого передбаченого результату необхідно, щоб різноманітність системи, якою управляють, повинна бути, у крайньому разі, такою ж, як і різноманітність діяльності, якою управляють. Звуженим варіантом цього закону є обгрунтоване Я. Тінбергеном положення про те, що кількість інструментів економічної політики повинна бути більшою або […]...
17. Основні тенденції розвитку науки Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 32. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 3. Основні тенденції розвитку науки. Українська наука – потужний комплекс науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів, архівів, музеїв, бібліотек, усього понад 1300 установ. У них працює понад 7 тис. докторів і 75 тис. кандидатів наук. Половина наукових працівників – викладачі вищих навчальних закладів. […]...
18. Виникнення політичної науки Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ 1. Виникнення політичної науки У І тисячолітті до н. е. людство розвивалось у формі трьох цивілізацій: Китаю, який дав Конфуція і Мо Цзи, Індії, яка дала Будду, і Персії, яка дала Заратустру. В цей період у всіх стародавніх народів панували […]...
19. РОЗВИТОК НАУКИ В УКРАЇНІ ПОЧАТКУ ХІХ СТ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ V Пробудження національної свідомості Українського народу РОЗВИТОК НАУКИ В УКРАЇНІ ПОЧАТКУ ХІХ СТ. Суперечливим і складним був розвиток науки в Україні. Ні Росія, ні Австро-Угорщина не були зацікавлені у проведенні наукових досліджень в Україні, з підозрою сприймали прогресивні ідеї. Проте українські вчені зробили вагомий внесок у розвиток науки. Розвитку науки в […]...
20. Основні підходи до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки – РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ Основні підходи до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки Вживання слова “психологія” (від давньогрецьких слів “psyche” (душа) і “Lоgіа” (розуміння, знання) уперше зафіксовано в західноєвропейських текстах XVI ст. Поступово слово “психологія” ввійшло до буденного вжитку. Психологами тоді називали знавців душі, людських пристрастей і характерів. Такі психологи користувалися життєвими […]...
21. Закон прискореного розвитку економічних систем Закон прискореного розвитку економічних систем – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням потреб людини, прогресом технологічного способу виробництва та еволюцією типів і форм економічної власності, внаслідок дії яких (зв’язків) скорочується період існування менш розвинених економічних систем і прискорюється їх трансформація у розвиненіші економічні системи. Людське суспільство виникло більш як 3 млн. років тому […]...
22. Класична політична економія найбільшого розквіту досягла в Англії. Хто був справжнім творцем економічної науки? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Класична політична економія найбільшого розквіту досягла в Англії. Хто був справжнім творцем економічної науки? Класична політична економія найбільшого розквіту досягла в Англії у період мануфактурного капіталізму і промислового перевороту (друга половина XVIII ст.). Англія тієї доби в економічному відношенні вже була найрозвинутішою країною світу. Тут ринкові відносини досягли […]...
23. Здобутки науки Тема 3. ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (середина 1950-х – середина 1960-х років) § 13. НАУКОВО-ТЕХНІЧНА РЕВОЛЮЦІЯ, ОСВІТА І НАУКА 3. Здобутки науки. Друга половина 1950-х – перша половина 1960-х років – найдинамічніша доба в історії української науки. Саме тоді було створено багато нових установ, особливо в напрямах, яких потребував розвиток військово-промислового комплексу. Характерною особливістю […]...
24. Закон Подолинського Закон Подолинського – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між зростанням корисної праці людства (в т. ч. кожної окремої людини) і непропорційним збільшенням загальної кількості енергії, внаслідок яких (зв’язків) менша кількість людської праці на зріліших етапах еволюції суспільства здатна перетворювати більшу масу нижчих форм енергії в її вищі форми. З. П. випливає з соціально-енергетичних аспектів […]...
25. Закон мілітаризації Закон мілітаризації – загальний економічний закон, згідно з яким під час загострення суперечностей нетрудової приватної та колективної капіталістичної власності, міжнаціональних та міжрелігійних конфліктів, посилення боротьби за владу, за територіальний та економічний поділ і перерозподіл світу та за нерівномірного розвитку країн, імперій і регіонів спалахують війни, зростає мілітаризація економіки, відбувається поділ території окремих країн. З 3060 […]...
26. Закон масового виробництва Закон масового виробництва – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між постійними витратами на одиницю продукції і кількістю виготовленої продукції, за яких (зв’язків) із зростанням масовості виробництва витрати на одиницю продукції зменшуються. До постійних витрат, згідно з класифікацією західної економічної науки, належать амортизаційні відрахування (здебільшого на складне, а отже, дороге виробниче устаткування та верстати в […]...
27. Система політичної науки Політологічний словник Система політичної науки – це систематизоване політичне знання про закономірні взаємозв’язки соціальних суб’єктів, їх мислення і дії з приводу політичної влади, розвитку політичних та громадянських інститутів, держав і міжнародних співтовариств та організацій. Політичне знання оформляється як система окремої науки, що складається з різних наук – власне політології, філософії політики, політичної соціології, етнополітики, міжнародних […]...
28. Закон зростання екологічних потреб Закон зростання екологічних потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням інтенсивності праці (насамперед розумової), нервових, психічних та емоційних навантажень на людський організм в умовах забрудненого довкілля та його погіршення й необхідністю задоволення зростаючих екологічних потреб для належного відтворення людини як біологічної істоти, природного компонента робочої сили нормальної якості. Підвищення […]...
29. Закон найменшої стійкості (міцності) елементів Закон найменшої стійкості (міцності) елементів – один із законів розвитку та занепаду будь-якої системи, згідно з яким її (системи) стійкість і стабільність визначається стійкістю і міцністю найслабшої підсистеми або елемента і за відсутності раціонального управління така система прямує в бік занепаду та регресу. Закон обгрунтував російський учений А. Богданов. Так, з часу проголошення незалежності України […]...
30. ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ НАУКИ. ФІЛОСОФІЯ ТА ОСВІТА СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 28 . ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ НАУКИ. ФІЛОСОФІЯ ТА ОСВІТА Мета: розкрити закономірності розвитку науки, взаємодії філософії й освіти; виховувати повагу до діячів науки й освіти, свідоме ставлення до здобуття освіти впродовж життя. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: евристична бесіда. ХІД УРОКУ I. Організація класу II. Вивчення нового матеріалу 1. Вступна […]...
31. Соціально-культурна детермінація науки Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Соціально-культурна детермінація науки Доцільно відзначити, що розуміння принципу соціально-культурної детермінації пізнання теж зазнало суттєвих змін. У філософській літературі протягом тривалого часу панувала думка, згідно з якою суспільні потреби безпосередньо детермінують розвиток науки. Безумовно, така традиція грунтується на реальних підвалинах, і можна віднайти цілу низку епізодів з […]...
32. Стан науки: здобутки та проблеми Тема 4. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (середина 1960-х – початок 1980-х років) § 21. КУЛЬТУРА В СЕРЕДИНІ 1960-х – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1980-х років 2. Стан науки: здобутки та проблеми. Партійно-державне керівництво СРСР надавало важливого значення розвитку науки, без якої було неможливо стати світовим лідером і поширювати вплив комуністичних ідей. Провідним науковим […]...
33. Предмет, об’єкт, завдання і методи науки про довкілля ТЕМА І ЕКОЛОГІЯ ЯК НАУКА ПРО ДОВКІЛЛЯ § 2. Предмет, об’єкт, завдання і методи науки про довкілля Предмет, об’єкт і завдання науки про довкілля. У розвинутих країнах світу під терміном “екологія” традиційно розуміють “біоекологію”. Для широкого трактування сучасної екології використовують терміни “наука про довкілля”, “система наук про довкілля” тощо. Підтвердженням цьому є визначення екології сучасними […]...
34. Закон як форма наукових знань. Закон збереження маси Тема 1 ПОЧАТКОВІ ХІМІЧНІ ПОНЯТТЯ Урок 21 Тема. Закон як форма наукових знань. Закон збереження маси Цілі: пояснити закон збереження маси речовини як один з основних законів; показати роль учених-хіміків А. Лавуазьє, М. В. Ломоносова у відкритті цього закону; пояснити значення закону збереження маси речовини в хімії як однієї з форм наукових знань про природу; […]...
35. Норми прибутку до зниження закон Норми прибутку до зниження закон – обгрунтований К. Марксом закон – тенденції норми прибутку до зниження, згідно з яким у процесі розвитку технологічного способу виробництва підвищується суспільна продуктивна сила праці, зростає органічна будова капіталу, що створює об’єктивні умови для зниження норми прибутку; критерій загальної прибутковості підприємств, фірм і компаній, який, вимірюється відношенням маси прибутку до […]...
36. Загальний закон капіталістичного нагромадження Загальний закон капіталістичного нагромадження – обгрунтований К. Марксом закон, згідно з яким зі збільшенням національного багатства, розміру та інтенсивності зростання функціонуючого капіталу, а отже, абсолютної кількості пролетаріату та продуктивної сили його праці, зростає відносна промислова резервна армія праці, тобто існує постійне перенаселення (злидні якого прямо пропорційні “мукам праці” (термін К. Маркса) активної робітничої армії) та […]...
37. Закон зростання потреб Закон зростання потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідний, суттєвий і сталий зв’язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією всієї системи суспільних відносин та кількісним зростанням, якісним удосконаленням і збагаченням різних видів потреб суспільства, колективів та індивідів, розвиток яких (зв’язків) викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення. Найважливіші з-поміж потреб людини – працівника у […]...
38. Політика наукова Політика наукова – економіко – організаційна та адміністративно-правова діяльність держави і наддержавних органів, спрямована на репродукування та комплексне використання знань у всіх сферах і галузях національної економіки та регіональних утворень (передусім у межах ЄС). П. н. орієнтована на випереджувальний та інтенсивний розвиток науки в системі “наука – техніка – виробництво” і комплексну інтеграцію цих елементів, […]...
39. Закон спадної родючості грунту Закон спадної родючості грунту – сформульований англійським економістом Т. Мальтусом закон,. згідно з яким додаткові вкладення праці і капіталу у землю за відповідною межею не супроводжуються бажаним зростанням кількості сільськогосподарської продукції, а їх ефективність, навпаки, знижується. Звідси висновок про те, що земля не може нагодувати постійно зростаючу кількість населення. Тому необхідно вживати всілякі штучні заходи […]...
40. Науково-технічний прогрес Науково-технічний прогрес – еволюційний і поступовий розвиток науки і техніки. Довгий час наука і техніка розвивались відокремлено. їх зближення почалось при мануфактурному виробництві, а завершилось під час першої промислової революції кінця XVIII – початку XIX ст. До цього матеріальне виробництво розвивалось здебільшого завдяки нагромадженню емпіричного досвіду. Паралельно йшов поступовий прогрес наукових знань про природу. Крупне […]...