Закон Вагнера

Закон Вагнера – гіпотеза німецького економіста А. Вагнера, згідно з якою промисловий розвиток супроводжується зростанням частки державних витрат у ВНП. Головними причинами такого зростання Вагнер вважав: 1) збільшення витрат на державне управління, забезпечення законності й порядку, а також на регулювання економічної діяльності у процесі розвитку суспільства; 2) перевищення попиту на культурну та благодійну діяльність держави над зростанням доходів; 3) економічний розвиток супроводжується зростанням промислових монополій, що потребує

посиленого державного контролю. З. В. значною мірою підтвердила практика, проте його обгрунтування заперечувалося такими аргументами: а) це не закон, а низка тверджень; б) його доведення не грунтується на строгій теорії людської поведінки або дій уряду, тому воно не може бути основою прогнозування майбутнього. З. В. з теоретико-методологічного погляду доцільніше розглядати як найважливіший елемент закону одержавлення капіталістичної економіки, що передбачає якіснішу його (З. В.) аргументацію щодо причинно-наслідкових та інших сторін сутнісних зв’язків.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Закон Вагнера