Закон збереження маси речовини



ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Частина І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ

Розділ 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ЗАКОНИ ХІМІЇ

§ 1.9. Закон збереження маси речовини

Розглянемо в світлі атомно-молекулярного вчення основні закони хімії: збереження маси речовини, сталості складу, об’ємних відношень і закон Авогадро. Ці закони підтверджують атомно-молекулярне вчення – основу нової хімії. У свою чергу, атомно-молекулярне вчення пояснило основні закони хімії.

Закон збереження маси речовини вперше сформулював у 1748 p. М. В. Ломоносов.

Пізніше (у 1756 р.) він експериментально обгрунтував цей закон. Сучасне формулювання закону таке:

Маса речовин, що вступають у хімічну реакцію, дорівнює масі речовин, що утворюються внаслідок реакції.

Незалежно від Ломоносова цей закон сформулював у 1789 р. французький хімік А. Лавуазьє. Він також одержав експериментальні докази закону, вивчивши багато реакцій окиснення металів.

Закон збереження маси речовини можна пояснити з погляду атомно-молекулярного вчення так: під час хімічних реакцій атоми не зникають і не можуть виникнути з нічого; загальна кількість атомів залишається сталою до і після реакції.

Наприклад, під час взаємодії двохатомних молекул водню і хлору має утворитися стільки молекул хлороводню, щоб кількість атомів гідрогену і хлору залишилася такою, що дорівнює двом, тобто дві молекули:

Н2 + Сl2 = 2НСl.

І оскільки атоми мають сталу масу, не змінюється і маса речовин до і після реакції.

1 Нова хімія бере початок з праць М. В. Ломоносова – відкриття закону збереження маси речовини, розвитку і застосування в хімії атомно-молекуляр ного вчення, сучасна хімія – з відкриття періодичного закону і періодичної системи елементів Д. І. Менделєєвим.

Закон збереження маси речовини М. В. Ломоносов пов’язував із законом збереження енергії (кількості руху). Він

Розглядав ці закони в єдності як загальний закон природи і сформулював його (1748 р.) так:

“Усі переміни в натурі, які трапляються, такого суть стану, що скільки чого в одного тіла віднімається, стільки додається до іншого. Так, якщо десь убуде трохи матерії, то примножиться в іншому місці. Сей загальний природний закон сягає і в самі правила руху: бо тіло, що рухає своєю силою інше, стільки само оної у себе втрачає, скільки передає іншому, котре від нього рух дістає”1.

Отже, закон збереження маси речовини і закон збереження енергії – це два боки одного закону природи – закону вічності матерії та її руху.

Сучасна наука підтвердила погляди М. В. Ломоносова. Взаємозв’язок маси і енергії (його розглядають у фізиці) виражається рівнянням Ейнштейна:

E = mс2, (1.5)

Де E – енергія; m – маса; с – швидкість світла у вакуумі.

Закон збереження маси речовини дає матеріальну основу для складання рівнянь хімічних реакцій. Спираючись на нього, можна робити розрахунки за хімічними рівняннями (див. § 1.12).

1 Ломоносов М. В. Избранные философские произведения. – М.: Госполитиздат, 1950. – С. 160.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Як людина використовує води суходолу.
Ви зараз читаєте: Закон збереження маси речовини