ЗАКОНИ КОМПОЗИЦІЇ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТИВНИХ ВИРОБІВ

ХУДОЖНЄ КОНСТРУЮВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

7. Загальні відомості про дизайн

7.4. ЗАКОНИ КОМПОЗИЦІЇ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТИВНИХ ВИРОБІВ

У композиції художньо-конструкторських виробів діють такі закони, як закон масштабу, закон пропорційності, закон контрасту.

Закон масштабу. Серед об’єктів художнього конструювання трапляється чимало предметів, які мають однакову форму, але різні розміри, що спричинено певними функціональними вимогами. Наприклад, набір порцелянових чайників, тарілок, майолікових дзбанків, мисок,

дерев’яних ложок. Зрозуміло, що розміри цих предметів повинні мати розумні межі – від мініатюрних, через оптимальні, до великих. Найзручнішими в користуванні є предмети оптимальних розмірів. Звідси випливає, що людина (як користувач речей) у композиції об’єктів художнього конструювання є своєрідним масштабним еталоном, мірою всіх речей. Закон масштабу розкриває логічно і художньо мотивовані метричні співвідношення між людиною і твором, навколишнім середовищем і твором, його елементами та загальними габаритами форми.

Використання масштабів зводиться до трьох основних моментів. Перше – застосування

звичайного антропометричного масштабу, виходячи також із того, хто має користуватися цим предметом – чоловік чи жінка. Іноді масштаб набуває чітких “особистісних” ознак. Другий момент: у зменшеному масштабі випускають значну частину сувенірних виробів: пластику малих форм, дрібні, але вишукано оздоблені побутові предмети з яскраво вираженими локальними ознаками певного осередку народних художніх промислів краю, країни. Нарешті, третій момент зводиться до свідомого збільшення масштабу – гіперболізації, що сприяє вияву відчуттів урочистості, піднесеності, декоративності. У цьому масштабі виготовляли переважно твори, пов’язані з оформленням інтер’єру, ритуальні і культові предмети.

Твори надто великого масштабу без будь-якого логічно-художнього мотивування кваліфікуються як такі, що позбавлені масштабу, – масштабні.

Відповідного масштабного ефекту можна досягти, не тільки змінюючи розміри, а й пластичними, графічними засобами декору. Таким чином, закон масштабності демонструє широкі можливості емоційного впливу, підкреслює виразність форми стосовно людини й навколишнього середовища.

Виявлення масштабності в композиції забезпечують закон пропорційності, закон контрасту та засоби ритмічної організації форми.

Закон пропорційності передбачає інтуїтивну або свідому організацію прийомів площинного та об’ємно-просторового формотворення на основі кратних і простих розмірних величин.

У композиції об’єкта художнього конструювання пропорційна розмірність форми не знайшла такого досконалого й детального розроблення, як у теоретичних працях майстрів архітектури (Вітрувій – І ст. до н. е., Альберті, Серліо, Палладіо – XVI ст., Віоллеле Дюк – XIX ст., Ле Корбюзье, І. Жолтовський – XX ст.). Однак, аналізуючи форму давньоєгипетського кам’яного посуду, можна виявити кратні і прості співвідношення між основними величинами. Кратні співвідношення дають ціле число повторення квадрата в плоскому прямокутнику або куба – в паралелепіпеді – 1:1, 1:2, 1:3, 1:4 і т. д. Просте співвідношення має в собі модуль, що вміщається ціле число разів на двох або трьох координатах (2:3, 3:4, 2:5, 3:5, 4:5, 5:6). Простими співвідношеннями дизайнери досягають чіткої розмірності площинних і просторових форм, що грунтуються на їхньому гармонійному зв’язку з навколишнім середовищем та людиною.

Складні ірраціональні співвідношення (наприклад, золотий переріз – 1,62…: 1) рідко трапляються в композиції виробів.

Отже, закон пропорційності – це гармонійне поєднання пропорцій частин, елементів j єдине ціле.

Він дає змогу уточнити форму, знайдену на основі вже відомих загальних пропорційних законів (цілісності, тектоніки, масштабу), підпорядковуючись основній конструктивно-художній ідеї композиції.

Закон контрасту. Поняття “контраст” означає чітко виявлену протилежність відповідних властивостей предмета, стану, дії тощо. Закон контрасту в композиції об’єктів художнього конструювання має

Дещо іншу дію, ніж у природі або суспільній свідомості. Якщо в природі закон контрасту діє невідворотно, як одночасна боротьба протилежностей і їх діалектична єдність, то в мистецтві художник вільний у виборі тотожностей, нюансу чи контрасту (рис. 2 8).

ЗАКОНИ КОМПОЗИЦІЇ ХУДОЖНЬО КОНСТРУКТИВНИХ ВИРОБІВ

Рис. 28. Приклад використання в композиції закону контрасту

Тотожні повторення застосовуються під час виготовлення наборів (ансамблю) однотипних виробів.

Композиційні співвідношення, що наближаються до повторення різних елементів, величин, властивостей площинно-просторової форми, називаються нюансами (буквально – відтінок, ледь помітна різниця). Таким чином, нюанс – це співвідношення близьких за властивостями композиційних ознак предмета.

Чітко виражені відмінності, нерівність і їх протиставлення в структурі твору називаються контрастом композиції (рис. 28). В об’ємно-просторовій формі композиційні контрасти виражені переважно співвідношеннями протилежних пар, а саме:

А) метричний контраст форми (розмірів): низька – висока, вузька – широка;

Б) пластичний контраст форми: елемент – частина, ввігнута – опукла, статична – динамічна, симетрична – асиметрична;

В) контраст матеріалу форми (текстура, фактура, тон, колір): виразна текстура – ледь помітна, світла – темна, тепла – холодна;

Г) контраст конструктивної ідеї (функції) форми.

Як бачимо, контраст у композиції має широке універсальне значення. Він охоплює всі контрастні пари композиційних прийомів і засобів виразності, а іноді стосується й конструктивної основи виробу. Таким чином, за законом контрасту взаємодія контрастних пар (елементів) посилює і загострює їхню контрастність, а взаємодія тотожних і нюансних елементів ослаблює їхні якості.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...



Будова слова прийменник.
Ви зараз читаєте: ЗАКОНИ КОМПОЗИЦІЇ ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТИВНИХ ВИРОБІВ