Закони Туган-Барановського
Закони Туган-Барановського – 1) закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між виробництвом і споживанням, за яких (зв’язків) процес виробництва детермінує процес споживання через механізм, дії закону нагромадження капіталу, процес його інвестування в нові технології й виробництво. Цей закон водночас відображає вирішальну роль сфери безпосереднього виробництва (що знайшло своє відображення у принципі примату виробництва). Важливу роль у дії цього закону відіграє раціональна структура нагромадження; 2) закон, згідно з яким граничні корисності вільно відтворюваних господарських благ прямо пропорційні їхнім трудовим вартостям. Передумовою формування цього закону є його висновок, що за правильного розуміння теорія граничної корисності є логічним продовженням теорії трудової вартості, а їх протистояння базується на різних підходах – відповідно суб’єктивному та об’єктивному. Насправді окремі переваги концепції граничної корисності можуть слугувати лише певним доповненням до тієї частини теорії вартості, в якій йдеться про відповідність платоспроможного попиту кількості товарів, виготовлених згідно з суспільно необхідними витратами праці.





Фіалка екологічна група.
Related posts:
- У чому виявляється сутність теорії цінності М. Туган-Барановського? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) У чому виявляється сутність теорії цінності М. Туган-Барановського? Маржиналістські ідеї в Україні найкраще представлені у працях Тугана-Барановського. Учений не був щирим послідовником ні австрійської, ні будь-якої іншої школи. Туган-Барановський, проаналізувавши розвиток теорії граничної корисності від її витоків до більш пізніх часів, у праці”Вчення про граничну корисність господарських […]...
- Одним із перших висловив ідеї, що увійшли як складова до теорії граничної корисності, німецький економіст Г. Госсен. Його ім’ям названі два закони. У чому їхня сутність? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ Одним із перших висловив ідеї, що увійшли як складова до теорії граничної корисності, німецький економіст Г. Госсен. Його ім’ям названі два закони. У чому їхня сутність? Перший закон Госсена – закон насиченості потреб. Згідно з ним із задоволенням потреб у якихось благах їхня цінність падає, […]...
- Закон зростання віддачі факторів виробництва Закон зростання віддачі факторів виробництва – сформульований А. Маршаллом закон, згідно з яким із зростанням обсягу виробництва в конкурентних умовах граничні витрати зменшуються разом із цінами пропозиції, “збільшення обсягів витрат праці і капіталу зазвичай веде до вдосконалення організації виробництва, що підвищує ефективність використання праці і капіталу”. Цей закон, або закон зростання продуктивності, сформульований ним щодо […]...
- Туган-Барановський Туган-Барановський Михайло Іванович (1865- 1919) – видатний український економіст, історик. Народився в с. Соляниківка Куп’янського повіту Харківської губернії у дворянській сім’ї. Закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету 1888 і юридичний факультет цього ж вузу 1890. За свою наукову працю “Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя” 1894 здобув ступінь магістра у […]...
- Закони Госсена Закони Госсена – сформульовані німецьким економістом Г. Госсеном два закони, в яких стисло розкрито розроблену ним теорію споживання. Згідно з першим, величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці певного блага зменшується, поки не досягне нуля в точці повного насичення, тобто цей закон стосується сфери психологічної оцінки блага окремим індивідом. Згідно з другим – для максимального […]...
- Сраффа Сраффа (Scaffa) П’єро (1898-1983) – англійський економіст. У 20-х виступив із критикою неокласичної теорії ціни. Головна праця “Виробництво товарів за допомогою товарів” (1960) присвячена проблемам теорії ціни й вартості. Використовуючи методи математичного аналізу, С. довів неправомірність основних засад неокласичної теорії розподілу. Порвавши з концепціями граничної корисності й граничної продуктивності, С. повернувся до рікардіанського поняття вартості. […]...
- Вартість Вартість – втілена й уречевлена в товарі суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб’єктами господарської діяльності, що пов’язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами. Сучасна економічна наука характеризується відсутністю єдиних методологічних підходів у трактуванні категорії В. Найбільш відомими теоріями В., які залишили помітний для науки слід, є: теорія попиту і пропозиції; […]...
- Закон Візера Закон Візера – наявність сталих економічних зв’язків між граничною корисністю і витратами виробництва, за яких гранична корисність граничного продукту зумовлює ціну продуктивного блага, яке пішло на його виготовлення, а отже, відповідну частину витрат виробництва, які, своєю чергою, визначають граничні корисності інших продуктів (неграничних), виготовлених з цього блага. З концепції альтернативних витрат Вальраса також випливає положення […]...
- Суспільна (ринкова) вартість Суспільна (ринкова) вартість – втілена й уречевлена в товарі абстрактна праця, один із найважливіших факторів визначення ринкової ціни. Величина суспільної (ринкової) вартості визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу і змінюється прямо пропорційно до кількості часу, затраченого на виробництво товару, і обернено пропорційно до продуктивності праці. Вартість виявляється у міновій вартості, при порівнянні одного товару з […]...
- Джевонс (jevons) Вільям Стенлі Джевонс (jevons) Вільям Стенлі (1835 – 1882) – відомий англійський економіст, статистик і філософ, засновник математичної школи політичної економії. Д. вважав, що мінова вартість визначається кінцевою корисністю, але не надавав останній самостійного значення у відриві від витрат виробництва. Відповідно до цього він сформулював правило, яким керується споживач, прагнучи отримати максимум корисності: свій дохід споживач розподілятиме […]...
- Вальрас Вальрас (Walras) Леон (1834-1910) – відомий французький економіст, один з авторів “маржиналістської революції” і фундатор неокласичної економіки. В. показав, як механізм цін рівноваги в теорії граничної корисності здатний організувати і значною мірою координувати ринкову економіку на етапі досконалої конкуренції. Він математично обгрунтував гіпотезу О. Курно про взаємозв’язок усіх секторів ринкової економіки, а також багаторівневу модель […]...
- Білімович Олександр Дмитрович Білімович Олександр Дмитрович (1876 – 1963) – український економіст, представник психологічного напряму в економічній науці. Намагався обгрунтувати психологічну теорію цінностей, основною категорією називав суб’єктивну господарську цінність. Високо оцінював концепцію граничної корисності, а також внесок австрійської школи за аргументовану критику марксистської теорії трудової вартості, не зумівши критично оцінити однобічність концепції граничної корисності. Хибною була також його […]...
- Закони розвитку людини Закони розвитку людини – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між потребами та інтересами людини, з одного боку, й їх задоволенням у процесі створення матеріальних і нематеріальних благ та їх споживання, з іншого, внаслідок яких (зв’язків) упродовж існування людської цивілізації в соціально-біо – логічній сутності людини поступово відносно посилюється соціальна сторона і формується всебічно розвинена […]...
- Еджоурт (Edgeworth) Френсіс Ісідро Еджоурт (Edgeworth) Френсіс Ісідро (1846 – 1926) – ірландський економіст і статистик. Обгрунтував криву байдужості, узагальнену функцію корисності та контрактну криву, які стали важливим інструментом в економічних дослідженнях, дали змогу перейти у теорії поведінки споживача від кардиналістської концепції корисності до ординалістської, одержати сукупні корисності набору товарів для окремого індивіда. Е. вперше сформулював гіпотезу, згідно з […]...
- Закон ринкової вартості Закон ринкової вартості – об’єктивно необхідна трансформація вартості в ринкову (або суспільну) вартість у процесі еволюції простого товарного виробництва в капіталістичне внаслідок внутрігалузевої конкуренції та наявність сталих і сутнісних зв’язків між вартістю та її розвиненою формою. Тому ціни на товари і послуги коливаються навколо ринкової вартості. Внаслідок міжгалузевої конкуренції З. р. в. трансформується в закон […]...
- Обгрунтуйте теорію граничної корисності О. Бем-Баверка Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ Обгрунтуйте теорію граничної корисності О. Бем-Баверка З погляду теорії маржиналізму найбільш важливою в теоретичному спадку Ойгена Бем-Баверка стала праця “Основи теорії цінності господарських благ” (1886 р.). У ній грунтовно розвивалась і вдосконалювалась теорія граничної корисності – “візитна картка” “австрійської” школи. Насамперед Бем-Баверк дав більш розгорнутий […]...
- Закони привласнення Закони привласнення – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки, які виникають під час взаємодії людини з природою у процесі праці та створення економічних благ, а також між людьми з приводу привласнення таких благ в усіх сферах суспільного відтворення. До З. п. належать уся сукупність економічних законів і передусім закони розвитку продуктивних сил та відносин економічної […]...
- Розподіл доходів відповідно до теорії граничної продуктивності Розподіл доходів відповідно до теорії граничної продуктивності – у працях західних науковців (Ж. Б. Сея, Дж. Б. Кларка, А. Маршалла, В. Уїкстід та ін.) проаналізовано взаємодіюміж створенням вартості та її розподілом між окремими факторами виробництва – працею, капіталом, землею. В теорії граничної продуктивності, як і концепції трьох факторів виробництва, всупереч положенням трудової вартості, стверджується, що […]...
- Які джерела виникнення земельної ренти виділяв М. Туган-Барановський? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА УКРАЇНИ (ХІХ-ХХ ст.) Які джерела виникнення земельної ренти виділяв М. Туган-Барановський? У розумінні ренти Туган-Барановський, як і переважна більшість учених – економістів тієї доби в Росії та Україні, залишився на позиціях теорії диференціальної ренти Д. Рікардо. Вчений розглядав ренту як результат природних стійких відмінностей у продуктивності праці у різних пунктах […]...
- Як оцінює Дж. Робінсон сучасне розуміння функції корисності? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ XX ст. Як оцінює Дж. Робінсон сучасне розуміння функції корисності? У ринковій економіці прийнято розрізняти, по-перше, загальну корисність блага і, по-друге, граничну його корисність. Відповідно до цього вводяться функція корисності, яка залежить від кількості вживаного блага, і функція граничної корисності. Якщо позначити корисність блага черезU, його кількість через то […]...