Законність

Related posts:

1. Законність Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § § 9-10. Правопорядок і правопорушення 2. Законність. Дотримання правопорядку передбачає забезпечення в державі принципу законності. Цей принцип передбачає точне й неухильне здійснення всіх нормативно-правових актів, а також ефективний контроль за неухильним дотриманням норм права й притягнення винних у правопорушеннях до юридичної відповідальності. Іноді кажуть, що правопорядок – […]...
2. Справедливість, законність, толерантність, повага до “Іншого” – предикати правової держави Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Справедливість, законність, толерантність, повага до “Іншого” – предикати правової держави Вище ми мали змогу переконатися, що відношення “Я – Інший” має, як мінімум, три взаємопов’язані складові. Перша – загально-світоглядна. Вона стосується ставлення людини до інших людей та до світу загалом, взаємовідносин людини з природою, […]...
3. Правова система Правова система – система всіх юридичних явищ, які існують у певній державі або в групі однотипних держав. Так само як політика (політична система суспільства) і держава (система державного апарату, інших державних організацій) своєрідні соціальні системи утворюють різноманітні юридичні явища. Розрізняють, зокрема, П. с. і систему права. Кожна з них має свою структуру. До складу П. […]...
4. Право на інформацію Право на інформацію – гарантована можливість вільного одержання, використання, поширення і зберігання будь-яких відомостей, у будь-якій формі і будь-якими засобами. В Україні П. на і. вперше визначено Законом “Про інформацію” 1992 р. (ст. 9). У Загальній Декларації прав людини, прийнятій у 1948 р., П. на і. розглядається як складова частина права кожної людини на свободу […]...
5. Юридичні факти Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 7-8. Правовідносини 3. Юридичні факти. Правовідносини виникають унаслідок певних обставин, передбачених законом. Життєві обставини, які породжують, змінюють або припиняють правовідносини, називають юридичними фактами. Юридичні факти поділяють на кілька груп. Події не залежать від бажання особи або не повністю контролюються нею. Людина народжується без її бажання, але її […]...
6. Прогалина у праві Прогалина у праві – відсутність нормативно-правової регламентації певної групи суспільних відносин у сфері правового регулювання. На першій стадії правозастосувальної діяльності іноді не вдається знайти юридичну норму, розраховану саме на конкретний життєвий випадок лише тому, що її взагалі бракує у певній системі права, в законодавстві (хоча справа, яку слід вирішити, знаходиться у сфері дії принципів цієї […]...
7. Абсолютні права Абсолютні права – суб’єктивні права, носіям яких (фізичним і юридичним особам) протистоїть невизначене коло певним чином зобов’язаних осіб. А. п. реалізуються в абсолютних правовідносинах. Абсолютними є правовідносини власності, авторства на твори науки, літератури і мистецтва, на винаходи, промислові зразки, відносини з приводу таких духовних благ, як життя, здоров’я, честь, гідність тощо. Отже, тому чи іншому […]...
8. Суб’єктивне право Суб’єктивне право – закріплена законом Г забезпечена державним захистом міра дозволеної поведінки суб’єкта права. С. п. реалізується у правовідносинах. Зміст С. п. полягає в можливості суб’єкта права здійснювати дозволені законом позитивні дії, вимагати певних дій від зобов’язаних осіб – учасників правовідносин, звернутися до компетентних державних органів за захистом порушеного права. С. п. закріплюється в Конституції […]...
9. Міжнародне публічне право Міжнародне публічне право – система норм (правил поведінки), які регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права. Основні суб’єкти його – держави та міждержавні організації. Спеціальні (нетрадиційні) суб’єкти – фізичні особи та неурядові організації. Як правовій системі М. п. п. притаманна нормативність – загальний обов’язковий стандарт поведінки суб’єктів. Основою М. п. п. є його імперативні норми, які […]...
10. Суб’єкт права Суб’єкт права – особа, здатна згідно із законом мати і здійснювати права та обов’язки. С. п.- необхідний елемент правовідносин. Суб’єктами цивільного права є фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства), юридичні особи (організації, установи, підприємства усіх форм власності), держава. Правовий статус громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства визначений державою за […]...
11. Суддя Суддя – посадова особа, наділена у конституційному порядку повноваженнями здійснювати правосуддя та виконувати обов’язки на професійній основі в суді. Закон закріплює особливі вимоги до осіб, які претендують на посаду судді (наявність громадянства України, належний стаж роботи за юридичною спеціальністю, вища юридична освіта, віковий ценз). Так, суддею районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону може […]...
12. Державні адміністрації (місцеві) Державні адміністрації (місцеві) – обласні, Київська і Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації. Ці адміністрації є органами державної виконавчої влади на відповідній території і входять до єдиної системи органів державної виконавчої влади. Місцеві Д. а. утворює Президент України. Вони покликані захищати права і законні інтереси громадян та держави, забезпечувати комплексний […]...
13. Нормативні акти Державне управління Нормативні акти. Рішення органів державної влади нормативного характеру, тобто приписи, які Розраховані на постійну або багаторазову дію. H. a. мають відповідати принципам верховенства права, законності, прийматися уповноваженим на це суб’єктом у визначеній законом формі та за встановленими процедурою і правилами нормотворчої техніки, не можуть суперечити актам вищої юридичної сили, мають офіційно доводитися до […]...
14. Правосуддя Правосуддя – самостійна галузь державної діяльності, яку здійснює суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ. Діяльність суду щодо здійснення П. спрямована на охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. П. характеризується рядом ознак, що відрізняють діяльність суду від функцій інших […]...
15. Мирова угода Мирова угода – укладена в цивільному процесі і затверджена судом угода між сторонами у справі про умови припинення спору на підставі взаємних поступок (відмова позивача від частини своїх вимог або зміна їх та визнання відповідачем зміненого позову чи зменшення розміру позовних вимог). М. у., викладена письмово, додається до справи, а усна заноситься до протоколу судового […]...
16. Право користування Право користування – передбачене законодавством повноваження особи одержувати матеріальні, культурні та інші блага від майна, речей відповідно до їх корисних властивостей і господарського призначення. П. к. пов’язане із правом володіння. П. к. є одним із повноважень власника і здійснюється ним в межах, встановлених законом. Воно може належати особі, яка не є власником, на підставі закону […]...
17. Податкове право Податкове право – сукупність правових норм, які регулюють податкові відносини між державою і платниками податків; складова частина фінансового права. Встановлення певних видів податків, порядок обчислення, виникнення, зміни та припинення правовідносин при стягуванні їх визначаються законодавством України. Норми П. п. визначають, що суб’єктом податку є фізичні та юридичні особи, які мають самостійне джерело доходів і зобов’язуються […]...
18. Податки Податки – обов’язкові платежі, встановлені найвищими органами державної влади, які сплачують юридичні особи і населення до бюджету у розмірах та в строки, передбачені законом. П. виникли з появою держави як засіб покриття видатків на виконання функцій держави. Для П. характерні: обов’язковість платежу, коли за порушення встановленого строку сплати, розміру платежу або ухилення від сплати передбачено […]...
19. Адміністративне право Адміністративне право – самостійна галузь правової системи України. Предметом А. п. є відносини, що виникають при організації виконавчо-розпорядчих органів і в процесі їх адміністративної діяльності, при здійсненні організаційної діяльності керівниками інших державних і місцевих органів, а також при організації адміністративної влади суддями і громадськими організаціями. Державна влада в процесі функціонування вступає у відносини з громадянами, […]...
20. Конституційне право Конституційне право – сукупність норм, які закріплюють повновладдя народу, основи суспільного і державного ладу України, правового статусу громадян, організації і діяльності органів держави тощо. Основні джерела К. п.- Конституція України, закони та інші нормативні акти, що регулюють державно-правові відносини. Норми конституційного права систематизуються за окремими державно-правовими інститутами у певній відповідності і залежно від їх змісту […]...
21. Державний контроль Державний контроль – діяльність державних органів щодо перевірки дотримання законності і правопорядку. Для одних із цих органів контрольна діяльність є основною, для інших – допоміжною. Державні органи, основним видом діяльності яких є контроль, становлять систему органів Д. к. Цей контроль може бути внутрішнім (галузевим, відомчим), коли він здійснюється в самій системі її органами, і зовнішнім […]...
22. Кримінальний процес Кримінальний процес – поняття, яке вживається в чотирьох значеннях: 1) діяльність певних органів і осіб; 2) галузь права; 3) правова наука; 4) навчальна дисципліна. К. п. у першому значенні – це урегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання, слідчих, прокурорів, суддів і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних, правовідносини, що виникають у перебігу […]...
23. Юридичні особи Юридичні особи (лат. Juridicus – правовий) – організації, об’єднання, які є носіями майнових прав і обов’язків; у господарській діяльності виступають від власного імені й існують незалежно від осіб, що входять до складу організацій та об’єднань. Визначальною ознакою Ю. о. в розвинених країнах є майнова відокремленість – відокремленість і незалежність від особистого майна осіб. Наявність особистого […]...
24. Джерела міжнародного права Джерела міжнародного права – сукупність елементів, які впливають на становлення змісту юридичних норм, а саме: потреби в нормах, які регулюють соціальне життя, спільна правова свідомість, вимоги морального характеру тощо. Д. м. п.- це спосіб творення і форми, в яких існують норми міжнародного права. Розрізняють матеріальні й формальні Д. м. п. У ст. 38 Статуту Міжнародного […]...
25. Кримінально-процесуальне право Кримінально-процесуальне право – самостійна галузь правової системи України, сукупність норм, які регулюють діяльність органів попереднього розслідування, прокуратури і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних, а також права й обов’язки громадян, які залучаються до сфери кримінального процесу. Ці норми встановлені Українською державою з метою забезпечення охорони прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, […]...
26. Цивільний відповідач у кримінальному процесі Цивільний відповідач у кримінальному процесі – громадянин або юридична особа (підприємство, установа чи організація), які за законом несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочином, і щодо яких є постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді або ухвала суду про притягнення у справі як ІД. в. За загальним правилом відповідальність за заподіяну шкоду несе обвинувачений. У […]...
27. Слідчий Слідчий – посадова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, яка призначається у встановленому законом порядку. Завданням С. є провадження попереднього слідства. С. зобов’язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити обставини, що викривають або виправдовують обвинуваченого, пом’якшують чи обтяжують його відповідальність. При попередньому слідстві всі рішення про […]...
28. >Батьківські права і обов’язки Батьківські права і обов’язки – взаємні права і обов’язки, засновані на походженні дітей і посвідчені у встановленому КпШС України порядку. До основних Б. п. і о. належать рівні права батька і матері щодо своїх дітей, у тому числі, якщо шлюб між ними розірваний: батьки за погодженням присвоюють дітям прізвище, ім’я і по батькові, зобов’язані захищати […]...
29. Локальні правові норми Локальні правові норми – один із видів правових норм, які різняться сферами регулювання суспільних відносин. Сферою дії Л. п. н. є державні і недержавні організації, соціальні угруповання, які згідно з чинним законодавством і в межах своєї компетенції встановлюють нормативні правові приписи, що регулюють внутрішні правові відносини у них. Найпоширенішими актами локальної нравотворчості є видані у […]...
30. Право користування землею Право користування землею – інститут земельного права України та деяких інших країн, що становить сукупність правових норм, які встановлюють підстави виникнення права землекористування, визначають порядок землекористування, права і обов’язки землекористувачів. Інститут П. к. з. сформувався після проведення в 1917 р. націоналізації всіх земель та встановлення виключної власності держави на землю і був похідним від права […]...
31. Національний режим Національний режим – режим, за яким юридичним і фізичним особам (громадянам) однієї держави на території іншої держави надаються такі самі права, пільги і переваги, якими користуються її власні юридичні та фізичні особи. Н. р. може надаватися як за внутрішнім законом, так і міжнародним договором. Положення про Н. р. нерідко містять договори про правову допомогу, в […]...
32. Майнові права Майнові права – суб’єктивні права учасників правовідносин, які пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу цього майна і обміну. М. п.- права власника особи, яка здійснює право господарського відання майном, а також зобов’язальні права (наприклад, на відшкодування шкоди), права авторів на винагороду, спадкові права. […]...
33. Свідоцтво в праві Свідоцтво в праві – документ, який засвідчує той чи інший юридичний факт, те чи інше право (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про смерть, свідоцтво про одруження, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про неповну середню освіту, свідоцтво про реєстрацію підприємства, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право власності на частку в […]...
34. Призначення допомоги Призначення допомоги – встановлена законом діяльність відповідних органів щодо надання соціальних пільг та матеріальної допомоги малозабезпеченим категоріям населення. П. д. залежить від виду допомоги. Робітникам і службовцям у порядку державного соціального страхування допомога призначається безпосередньо профспілковими комітетами підприємств, установ чи організацій. Допомога непрацюючим громадянам призначається після подання ними необхідних документів до відділу соціального захисту населення […]...
35. Застосування правових норм Застосування правових норм – здійснювана компетентними державними органами або громадськими об’єднаннями організаційно-правова діяльність, результатом якої є підтвердження, встановлення, зміна чи скасування взаємних юридичних прав і обов’язків суб’єктів реалізації цих норм. Соціальна сутність правозастосовувальної діяльності – встановлення (або зміна, або припинення) зв’язків (взаємин, відносин) між тими суб’єктами права, які мають реалізувати юридичну норму. З. п. н. […]...
36. Апарат державного управління Апарат державного управління – система органів державної виконавчої влади (органів державного управління), які беруть участь у реалізації основних завдань і функцій держави повсякденним і оперативним здійсненням виконавчо-розпорядчої діяльності в економічній, соціальній та інших сферах діяльності держави. А. д. у. є відносно самостійною складовою частиною державного механізму в цілому, яка співвідноситься з іншими його частинами за […]...
37. Докази Докази – фактичні дані (відомості про факти), одержані у передбаченому законом порядку, що мають значення для вирішення справи. Д. у кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких орган дізнання, слідчий, суддя і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для […]...
38. Незалежність суддів Незалежність суддів – необхідна передумова сильної і незалежної судової влади поряд із законодавчою і виконавчою, без якої неможливе існування правової держави. Будь-яке непередбачене законом втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством. Суддя не зобов’язаний давати будь-кому пояснення щодо сутності розглянутих справ або справ, які знаходяться в […]...
39. Договір у цивільному праві Договір у цивільному праві – угода двох або кількох осіб про встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов’язків. Цей Д. належить до найпоширеніших видів юридичних фактів. Він є підставою виникнення цивільних правовідносин, які також позначаються терміном “договір”. Цим самим терміном позначається і сам документ, в якому у письмовій формі викладено зміст Д. Значення Д. […]...
40. Водне право Водне право – відносно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю водних відносин, які вони регулюють. За структурою В. п.- підгалузь екологічного права України. Тут виділяється ряд правових інститутів. Так, складний правовий інститут з питань водокористування охоплює кілька видів простих правових інститутів: порядок надання водних об’єктів у користування; скасування права водокористування; права і обов’язки […]...