ЗАКРІПЛЕННЯ ПІСКІВ

Related posts:

1. ІНГІБІТОРИ РОСТУ РОСЛИН Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ РОСТУ РОСЛИН – речовини, які сповільнюють перебіг ростових процесів в організмі рослини. І. р. р. нагромаджуються у бруньках і насінні рослин восени, в період припинення їх росту й переходу в стан спокою. До прир. І. р. р. належать кумарин та його похідні, саліцилова, абсцизова та ін. кислоти, що утворюються в […]...
2. СТИМУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТИМУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН – хім. речовини, які за певних умов прискорюють ростові процеси в рослинах. Ними бувають прир. речовини, що виробляються рослинами, й синт. С. р. р. широко застосовують у с. г. для стимулювання утворення коріння на живцях, для отримання великих плодів, зменшення опадання плодів тощо....
3. ПРОЦЕСИ ЕОЛОВІ Екологія – охорона природи ПРОЦЕСИ ЕОЛОВІ – рельєфоутворювальні процеси, зумовлені діяльністю вітру; розвіювання (дефляція), перевіювання (видування з не перемішаних пісків дрібнозернистої фракції) та навіювання (акумуляція еолового матеріалу, переважно пісків, за рахунок переміщення на деякі відстані від початкового місця залягання). П. е. відбуваються в сухих і помірно вологих районах усіх зон. Розвиток П. е. можливий лише […]...
4. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
5. ПАЛ Екологія – охорона природи ПАЛ – 1) випалювання трав’яної та чагарникової рослинності з метою витіснення небажаних рослин та знищення відмерлих решток рослин для поліпшення травостою на пасовищі; 2) ліс. пожежа антроп. чи прир. походження, іноді зумисна – для перетворення ліс. ділянки на пасовище чи орні землі; 3) згарище, обгорілий ліс....
6. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
7. МЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ – цілеспрямована зміна властивостей прир.-терит. комплексів з метою оптим. використання прир. потенціалу земель, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Розрізняють земельну, водну, хім., рекультиваційну та ін. види М....
8. БАРХАНИ Екологія – охорона природи БАРХАНИ – материкові дюни пустель; заг. назва всіх форм оголених пісків або нагромадження сипких пісків, не закріплених рослинністю. Б. переміщуються зі швидкістю від десятків сантиметрів до сотень метрів за рік....
9. ДЕМУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕМУТАЦІЯ – 1) антроп. зміна рослинності (напр., внаслідок частих ліс. пожеж), що призводить до закріплення в процесі її динаміки вузлових, а не клімаксових угруповань; 2) зміна рослинності та тваринного світу після їх руйнування (дигресії), спрямована на відновлення прир. угруповань попереднього складу; форма сукцесії....
10. ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ – будь-який чинник-1, що змушує живе спадково (спадкоємно для надорганізмених прир. систем) змінюватися або, навпаки, зберігати власні структуру та функції. Ч. е. діє у всій ієрархії прир. систем. Розглядаючи природу загалом, термін “Ч. е.” застосовують не лише до живого, а й до неживих прир. систем – Ч. е. Землі, […]...
11. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
12. ЗАХИСТ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЗАХИСТ РОСЛИН – заходи боротьби з організмами, що завдають шкоди посівам, насадженням у відкритому й закритому грунті, культ, угіддям (лукам, лісопосадкам та ін.) і прир. рослинності (насамперед лісам), яка використовується у госп. цілях. Провадиться агротехн., біол., мех., фіз., Хім. методами та їх поєднанням із застосуванням пестицидів або без них. Наук, основи […]...
13. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
14. ЖИТТЄВІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВІСТЬ – інтенсивність вияву життєвих процесів: розвитку, росту, розмноження, стійкості організмів проти несприятливих умов та хвороб. Потомство близькоспоріднених батьків часто має знижену Ж., не споріднених – підвищену. Для підвищення Ж. с.-г. тварин на ферми періодично завозять племінних плідників, у рослинництві для висівання використовують гібридне насіння....
15. УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА Екологія – охорона природи УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА – процес поступового стирання, згладжування бот.- геогр. і типологічних відмінностей між фітоценозами різних регіонів унаслідок антроп. впливу, що призводить до одноманітності рослинності. Виявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні структури угруповань, зменшенні кількості угруповань на одиниці площі. Напр., уніфікація степової рослинності, рослинності техногенних екосистем....
16. СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА – відновлення природної рослинності після певних порушень, напр. відновлення рослинності після пожеж. Відновлюючі зміни рослинності, що виникають на грунті, який залишився після первинного угруповання....
17. ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ – частка прир. речовини в усередненій одиниці сусп. продукту істор. невпинно знижується. Однак це не означає, що в процес виробництва залучається все менше прир. речовин. Навпаки, кількість їх збільшується. Пояснюється це мініатюризацією виробів, заміною прир. матеріалів та продуктів на штучні, заміною матер. відносин на інформ. […]...
18. ГЕМЕРОФІЛ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФІЛ, гемерофіт -1) вид рослин, який розширив зону свого існування завдяки впливу людини на прир. флору; 2) вид рослин або тварин, який віддає перевагу оточенню угруповань культ, рослин (бур’яни, безхребетні шкідники)....
19. СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ – прир. функц.-морф, розчленування екосистеми на підсистеми (блоки). До структ. елементів входять популяції, консорції, синузїі, яруси рослинності тощо, тобто окремі структури біоценозу та біогеоценозу....
20. ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – система заходів, спрямованих на приведення рослинності в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
21. ПОКРИТТЯ СПРАВЖНЄ Екологія – охорона природи ПОКРИТТЯ СПРАВЖНЄ – частина поверхні, безпосередньо зайнята основами рослин, тобто гориз. проекція основ пагонів (стебел) рослин біля поверхні грунту....
22. САНАТОРІЙ Екологія – охорона природи САНАТОРІЙ – лік.-профілактичний заклад, де застосовують прир. чинники (мін. води, грязі тощо) у поєднанні з фізіотерапією, лік. фізкультурою та ін. методами....
23. ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто всесвітнє) значення та виділена як особливо охоронна ділянка. П. п. зазвичай мають велику за площею територію, ними можуть бути нац. парки, заповідники та ін. особливо охоронні прир. території....
24. АЛКАЛОЇД(И) Екологія – охорона природи АЛКАЛОЇД(И) – орг. азотовмісні речовини переважно рослинного походження, що мають основні властивості і здебільшого гетероциклічну будову. За хім. будовою їх поділяють на похідні хіноліну, ізохіноліну, індолу, піридину, піперидину, імідазолу, пурину тощо. А., будову яких остаточно не з’ясовано, класифікують за систематичним принципом – відносять до однієї рослини або ряду споріднених рослин (напр., […]...
25. РАДІАЦІЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВА – найбільш короткохвильова ділянка оптичного спектра, від 400 до 10 нм. Є прир. (Сонце, зірки) та штучні (газорозрядні ртутні лампи, лазери) джерела випромінювання Р. у. Завдяки високій енергії квантів Р. у. має високий фотобіол. ефект: спричинює денатурацію білків і загибель клітин (150-200 нм), виявляє бактерицидну дію (макс. 250-260 нм), […]...
26. КАРСТ Екологія – охорона природи КАРСТ, карстові явища – явища, пов’язані з розчиненням прир. водами деяких гір. порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі), що супроводжується утворенням комплексу поверхневих (воронки, котловани, провалля) і підземних (печер, прир. порожнин, площин, ходів, прир. колодязів тощо) Порожнин. К. впливає на циркуляцію і режим підземних і поверхневих вод (напр., зникаючі в підземних порожнинах […]...
27. ТУКУЛАНИ Екологія – охорона природи ТУКУЛАНИ – ділянки не закріплених пісків у вологій тайзі Якутії....
28. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
29. ЗАБРУДНИК Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК, полютант – 1) речовина, що забруднює. Будь-який (прир. чи антроп.) фіз. або інформ. агент, хім. речовина, біол. вид (в основному мікроорганізми), які потрапляють у навколишнє середовище чи виникають у ньому в кількостях, що перевищують звичайний їх вміст, граничні прир. коливання чи середній прир. фон у певний час; 2) ті самі […]...
30. СПЛАВИНА Екологія – охорона природи СПЛАВИНА – 1) шар рослинності, яка наростає з боку берега й утворює майже суцільний покрив на поверхні водойми. Її шматки, що відірвались від берега і рухаються під дією вітру, утворюють “плавучі острови”; 2) верхній шар торф’яника, що слабо розклався і “виринув” на поверхню водосховищ у місцях затоплення торф’яних боліт разом із […]...
31. ТИП РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ТИП РОСЛИННОСТІ – найвища класифікаційна одиниця рослинності, сукупність схожих за будовою і зовн. виглядом рослинних формацій з переважанням однієї й тієї самої життєвої форми. Напр., ліс. Т. р....
32. ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
33. РЕЖИМ ЗАКАЗНИКА Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЗАКАЗНИКА – обмеження госп. діяльності, часткова охорона прир. комплексу, яка забезпечує збереження об’єкта (напр., популяції), групи об’єктів або ландшафту загалом. Характерною ознакою Р. з. незалежно від суворості охорони є її спрямованість на збереження або посилений розвиток одного з компонентів, що утворюють середовище, або одного з об’єктів прир. комплексу....
34. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
35. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
36. ОАЗИС Екологія – охорона природи ОАЗИС – територія в пустелі, напівпустелі, що завдяки наявності прир. або штучного зрошення (річковими, артезіанським чи грунт, водами) різко виділяється серед навколишнього простору розвитком рослинності. За умовами життя в них для людини більш комфортна, ніж навколишній простір, часто зона, зручна для землеробства, тому більш заселена....
37. ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ, потенціал самоочищення – здатність прир. території та акваторії без саморуйнування розкладати прир. й антроп. речовини (відходи, викиди) та запобігати їхньому шкідливому впливу на життя (в момент розкладання та в наступних циклах біотичного колообігу, до якого ці розкладені речовини залучаються). Розрізняють високий П. р. та низький П. р. залежно від […]...
38. МІСЦЕВІСТЬ Екологія – охорона природи МІСЦЕВІСТЬ – 1) найбільша морф, частина ландшафту (1, 2)- група урочищ, що утворює окремі великі форми рельєфу (долини, вододіли, гір. цирки тощо) або ділянки ландшафту з різним співвідношенням площ однотипних урочищ (напр., борових та болотних у тайзі). М. у цьому розумінні – таксон прир.-терит. поділу: прир. комплекс, влаштований складніше, ніж урочище, […]...
39. ФЛОРА Екологія – охорона природи ФЛОРА – сукупність видів рослин, що склалася історично, які населяють певну територію (акваторію) або населяли її в минулі геол. часи. Розрізняють Ф. земної кулі, Ф. окремих материків і будь-якої прир. обмеженої ділянки земної поверхні – островів, водойм, гір. системи тощо, Ф. країни чи певної адмін. обл., Ф. окремих відділів рослинного світу […]...
40. БІОЦИДИ Екологія – охорона природи БІОЦИДИ – загальна назва хім. речовин, які застосовують для боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками рослин. Розрізняють: акарициди (засоби проти кліщів), альгіциди (проти водоростей), бактерициди (проти бактерій), фунгіциди (проти грибів), гербіциди (проти бур’янів), інсектициди (проти комах), нематоциди (проти червів), родентициди (проти гризунів), віроциди (проти вірусів). До Б. належать також дефоліанти, десиканти, […]...