ЗАМОР

Related posts:

1. АЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи АЕРАЦІЯ – прир. або штучне надходження повітря у будь-яке середовище з метою збільшення в ньому вмісту кисню. А. грунтів залежить від їх мех. складу та структури, А. водних середовищ – від швидкості переміщення води та наявності хвиль на поверхні. Напр., стоячі води боліт бідні на кисень, проточні води збагачені киснем....
2. ШЛЮЗ Екологія – охорона природи ШЛЮЗ – гідротехн. споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води. Ш. використовують також для переміщення суден, плотів з однієї ділянки річки чи каналу на ін. з вищим або нижчим рівнем води....
3. ВОДНИЙ БАЛАНС Екологія – охорона природи ВОДНИЙ БАЛАНС – 1) співвідношення кількості води, що надходить та витрачається на даній території; 2) співвідношення між кількістю води, що надходить, і тією, що витрачається, на будь-якому етапі колообігу води на планеті....
4. ВОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОКОРИСТУВАННЯ – порядок, умови і форми використання водних ресурсів. 1) Використання водних об’єктів для задоволення будь-яких потреб населення і нар. госп-ва; 2) використання води з госп. або побутовою метою без вилучення її з водних об’єктів шляхом пропускання крізь пристрої (напр., гідроелектростанції, водяні млини); 3) сукупність усіх форм і видів використання водних […]...
5. СТРУКТУРА ВОД ОКЕАНУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВОД ОКЕАНУ – вертикальне просторове співвідношення різних мас води, типове для певного регіону океану в конкретний час. Згідно з фіз.-хім. та біол. характеристиками розрізняють поверхневі (до 100 м), підповерхневі (до 300 м), проміжні (500-1000 м), глибинні (1200-5000 м) та придонні води....
6. МІГРАЦІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ ТВАРИН – 1) періодичне або неперіодичне, горизонтальне та вертикальне переміщення тварин за межі індивід, (родинного) району поширення (ділянки помешкання) цієї особини чи групи особин у певний сезон, рік чи кілька років; характеризується рухом членів популяції в одному чи близькому до нього напрямку; може мати характер постійних або одноразових далеких переміщень […]...
7. ЛАВИНА СНІГОВА Екологія – охорона природи ЛАВИНА СНІГОВА – величезна маса снігу, яка зсувається або падає із стрімких гір, схилів, захоплюючи з собою нові порції снігу, а також різні об’єкти, що трапляються на її шляху. Розрізняють сухі (зимові) та мокрі (весняні) Л. с. Падіння Л. с. супроводжується утворенням передлавинної пов. хвилі, яка має найбільшу руйнівну дію....
8. ШКАЛА ЗАБАРВЛЕНОСТІ ВОДИ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЗАБАРВЛЕНОСТІ ВОДИ, шкала кольорів води – умовні індекси для визначення забарвленості води в прир. чи штучних водоймах шляхом порівняння кольору досліджуваної води з відповідним станд. набором кольорів з градацією від синього до коричневого....
9. ЛІАНИ Екологія – охорона природи ЛІАНИ – рослини, не здатні без опори зберігати вертикальне положення. До Л. належать рослини з витким або лазячим стеблом. Серед них трапляються рослини, які мають пристосування обох типів (напр., хміль). Серед Л. є дерев’янисті і трав’янисті рослини різних систематичних груп (понад 2 тис. видів). Поширені переважно у вологих тропічних лісах, трав’янисті […]...
10. ЗАКОНОДАВСТВО ВОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАКОНОДАВСТВО ВОДНЕ – законодавство, яке визначає правовий режим водних ресурсів країни, порядок їх використання та охорони, а також запобігання шкідливому впливу вод. 3. в. передбачає ведення обліку запасів води (водний кадастр). 3. в. регулює водні відносини з метою забезпечення рац. використання води населенням і сусп. госп-вом, охорони вод від забруднення, засмічення […]...
11. СНІГОЗАПАСИ Екологія – охорона природи СНІГОЗАПАСИ – запаси води в сніговому покриві. С. обчислюють добутком об’єму снігу на його щільність і виражають товщиною, відповідною шару води (мм, см), або питомою масою снігу (г/см3, кг/м3)....
12. ГЕОХІМІЧНІ ЧИННИКИ Екологія – охорона природи ГЕОХІМІЧНІ ЧИННИКИ – особливості мін. складу грунтів, грунтових розчинів і води у водоймах, що впливають на організм і біоценози....
13. ГІПОЛІМНІОН Екологія – охорона природи ГІПОЛІМНІОН – холодний (здебільшого до +4 °С), збіднений на кисень шар води в озері або ін. водоймі, який лежить нижче зони помітної зміни т-ри води протягом року....
14. УБІКВІСТИ Екологія – охорона природи УБІКВІСТИ – види, здатні пристосовуватись до різноманітних умов довкілля, завдяки чому вони досить поширені в багатьох прир. зонах, трапляються в різних екосистемах. Напр., тростина звичайна росте у водоймах і на суходолі, на глинистих і піщаних грунтах від тропіків до Арктики; вовк живе в лісах і степах від тундри до пустелі....
15. ЕКОПОЛІС Екологія – охорона природи ЕКОПОЛІС – міське поселення, заплановане з урахуванням комплексу екол. потреб людини. Принципи створення Е. включають три основні вимоги: а) сумірність архіт. форм (будинків, вулиць тощо) зросту людини; б) просторова єдність водних та озеленених площ, що створює хоча б ілюзію входження природи в місто і розділяє його на “субміста”; в) приватизація житла, […]...
16. ЦВІТІННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ВОДИ – масовий розвиток деяких видів планктонних водоростей у водоймах, що спричинює зміну забарвлення води. “Ц.” в. зумовлене надходженням у середовище орг. речовин, сполук азоту, фосфору, калію (евтрифікація водойм), прогріванням води, що сприяє бурхливому зростанню біомаси водоростей, яка досягає у водосховищах на р. Дніпро від 20 до 100 мг на […]...
17. СТЕНОБІОНТИ Екологія – охорона природи СТЕНОБІОНТИ – організми, що можуть жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначних коливаннях його чинників (т-ри, солоності, вологості, кислотності тощо). Напр., форель, яка може жити лише у водоймах з дуже швидкою течією і холодною, багатою на кисень водою. С. є хорошими індикаторами відповідних умов....
18. ГІДРОПЕДОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОПЕДОЛОГІЯ – наука про форми та закономірності переміщення води в грунті....
19. ВОДОДІЛ Екологія – охорона природи ВОДОДІЛ – межа між басейнами суміжних водних систем. Лінія, що розділяє стоки води по двох протилежних схилах....
20. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ГІДРОБІОЛОГІЯ 3. ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Блок 1. Гідробіологія як наука Практичне заняття 1. Методика відбору гідробіологічних проб води (2 год.) 1. Відбір якісних та кількісних проб фітопланктону. 2. Відбір проб на зоопланктон. 3. Відбір кількісних проб зообентосу на середніх і малих річках, водоймах. 4. Відбір якісних проб зообентосу. Практичне заняття 2. Біологічний аналіз якості вод […]...
21. ЕНДЕМІК(И) Екологія – охорона природи ЕНДЕМІК(И), ендем (и), вид ендемічний – види, роди, родини або ін. таксони тварин і рослин, поширення яких часто обмежене відносно невеликою геогр. ділянкою. Е. – специф. складова частина флори чи фауни. Розвитку ендемізму сприяли геогр. ізоляція, клімат та едафічні умови, біотичні чинники (паразитизм, конкуренція тощо). Найчастіше Е. трапляються на о-вах океанічного […]...
22. ВУЛИК ВЕРТИКАЛЬНИЙ ВУЛИК ВЕРТИКАЛЬНИЙ – має вертикальне розташування гніздових рамок у надставках або напіврамок у медяних магазинах у 2-4 і більше ярусів на відміну від горизонтального вулика-лежака, де гніздо й рамки для запасів меду розташовані в один ярус. До В. в. належать багатокорпусні, двокорпусні, 12-рамкові, 14-рамкові й ін. конструкції вуликів. Гнізда багатокорпусних вуликів розширюють окремими рамками після […]...
23. ФІТОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ФІТОПЛАНКТОН, рослинний планктон – сукупність рослин, що вільно плавають у товщі води. Розвивається у всіх прир. водоймах, крім підземних. У річках і озерах Ф. поширений на глибині до 20-40 м, у морях – до 50-100 м. Розрізняють Ф. мор., солонуватоводний і прісноводний (річковий, озерний, ставковий і болотяний)....
24. ОЗЕРО ДИСТРОФНЕ Екологія – охорона природи ОЗЕРО ДИСТРОФНЕ – неглибоке оз. з берегом, порослим торфоформівною рослинністю. Вода малопрозора, бурого кольору, з підвищеним вмістом гумінових речовин. Кисень води в дефіциті....
25. ДЕФІЦИТ ВОЛОГИ (В ГРУНТІ) Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ ВОЛОГИ (В ГРУНТІ) – різниця між найменшою вологоємністю грунту та фактичною його вологістю в даний момент. Д. в. виражають у міліметрах шару води або у відсотках відносно маси сухого грунту....
26. ГАЛОБАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи ГАЛОБАКТЕРІЇ – бактерії, які живуть у теплих, з надлишковою солоністю води водоймах. Містять специф. світловбирний пігмент бактеріородопсин, за допомогою якого утворюється АТФ. Г. – один з небагатьох видів мікроорганізмів, які займають екол. нішу надлишково солоних лиманів і озер....
27. ВІРНІСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи ВІРНІСТЬ ВИДУ – показник прихильності виду до певного угруповання (умов середовища). Розрізняють В. в. абсолютний (для стенобіонтів), територіальну (для угруповань геогр. регіону) і локальну (для вузького регіону). За шкалою В. в., запропонованою Браун-Бланке, розрізняють: вірні види, що трапляються лише в даній категорії рослинності; постійні, що трапляються переважно в даній категорії рослинності; […]...
28. ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ (ГЕС) Екологія – охорона природи ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ (ГЕС) – електростанція, оснащена гідроагрегатами, які перетворюють потік води через греблю (гідроенергію) чи природного водопаду в електр. енергію....
29. ЗАПАСИ ПІДЗЕМНИХ ВОД Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ПІДЗЕМНИХ ВОД – маса гравітаційної води, яка міститься у порах, пустотах та шпарах водоносних горизонтів гір. порід. Розрізняють 3. п. в. геол. (об’єм підземних вод, що беруть участь у підземному стоку та займають об’єм пор у зоні насичення літосфери); заг. (підсумково-статистичні та дин. 3. п. в.); статичні, або вікові (частина […]...
30. МЕЗОСАГІРОБ(И) Екологія – охорона природи МЕЗОСАГІРОБ(И) – напіванаеробні (альфа-мезосапроби) та аеробні (бетамезосапроби) організми, які мешкають у помірно забруднених водоймах і є біоіндикаторами ступеня забруднення орг. речовинами води. До М. належать численні бактерії, гриби, водорості, найпростіші, коловертки, деякі молюски, ракоподібні, водяні комахи, окремі види прісноводних риб....
31. ОХОРОНА МАЛИХ РІЧОК Екологія – охорона природи ОХОРОНА МАЛИХ РІЧОК – важливий напрямок охорони початкових ланок водних ресурсів. Включає розчищення джерел, русел річок, закріплення їх берегів, регулювання водних стоків. На території України налічується близько 22 тис. малих річок....
32. ГЕОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕОБІОСФЕРА – наземна (у межах суходолу) частина біосфери. Те саме, що й терабіосфера з літобіосферою або лише сукупність фотогеосфери та педосфери, тобто біогеосфера. Найвірогідніше вертикальне простирання Г. – від макс. висот польоту птахів до глибини активної кори вивітрювання. Глибше розміщена гіпо(гео)біосфера....
33. ПЛЕЙСТОН Екологія – охорона природи ПЛЕЙСТОН – мешканці (ті, що пасивно плавають чи напівзанурені) порівняно тонкого (звичайно до 15 м завглибшки) поверхневого шару води в океані або в континентальній водоймі з особливими умовами середовища, що є результатом прямої взаємодії атмосфери та гідросфери. Напр., саргасові водорості, рястка, деякі медузи....
34. ПОЖЕЖА СТЕПОВА Екологія – охорона природи ПОЖЕЖА СТЕПОВА – підпали в степу, що виникли природно чи (та) викликані штучно. Тривале щорічне випалювання степової рослинності призводить до спустелювання....
35. ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗАБРУДНЕНЬ Екологія – охорона природи ПЕРЕНЕСЕННЯ ЗАБРУДНЕНЬ – переміщення забруднень у результаті дифузії чи турбулентності потоків (повітря, води). У наш час має глобальний розмах. Особливого значення набуло підкислення (ацидифікація) опадів....
36. БІОЛОГІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ (ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ) Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ (ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ) – див. Меліорація біологічна (водних об’єктів)....
37. САПРОБІОНТИ Екологія – охорона природи САПРОБІОНТИ, сапроби – організми (перш за все бактерії, водорості, безхребетні), що живуть у водоймах, забруднених орг. речовинами. Завдяки мінералізації орг. речовин С. відіграють важливу роль у самоочищенні води. Залежно від кількості забрудників у довкіллі розрізняють полі-, мезо – і олігосапроби. Видовий склад та чисельність С. є біоіндикаторами ступеня забруднення водойм....
38. СИСТЕМА САПРОБНОСТІ Екологія – охорона природи СИСТЕМА САПРОБНОСТІ – групування організмів (бактерій, водоростей, личинок комах, рачків) у водоймах за видовим складом і кількістю, що дає змогу визначити ступінь забруднення води. С. с. виконує таким чином функцію біоіндикацїї і використовується разом з хім. та біохім. індикаторами для характеристики якості води. Відсутність певних видів також може свідчити про забруднення […]...
39. Рибальство Рибальство – промислове добування риби, водних безхребетних і морських ссавців, а також любительське і спортивне рибальство та добування водних безхребетних у рибогосподарських водоймах. Промислове Р. провадиться в порядку спеціального використання об’єктів тваринного світу підприємствами, установами й організаціями, яким надано право промислового Р. на промислових ділянках рибогосподарських водойм органами Державного комітету України з рибного господарства і […]...
40. ПОЛІСАПРОБ Екологія – охорона природи ПОЛІСАПРОБ – маловимогливий до вмісту кисню в середовищі, нерідко анаеробний організм, що живе в сильно забруднених (полісапробних) водоймах (часто в місцях скидання стічних вод). Є біоіндикатором високого ступеня забруднення води біогенами. До П. належать деякі бактерії, найпростіші та деякі безхребетні тварини. П,- сапрофіти здійснюють очищення стічних вод....