Головна ⇒ 📌Довідник з біології ⇒ ЗАПЛІДНЕННЯ ТА ЕМБРІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ – ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я

ЗАПЛІДНЕННЯ ТА ЕМБРІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ – ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я

Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я

ЗАПЛІДНЕННЯ ТА ЕМБРІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ

Завдяки скороченню м’язової оболонки і руху війок епітелію яйцепроводу яйцеклітина просувається по матковій трубі, а назустріч їй рухаються сперматозоїди. Запліднення – це злиття яйцеклітини й сперматозоїда. Воно відбувається у верхній третині яйцепровода. Якнайкращі умови для цього звичайно в межах 12 год. після виходу яйця з яєчника (овуляції). Численні сперматозоїди наближаються до яйцеклітини, оточують її, вступають у контакт

з її оболонкою. Проте в яйцеклітину проникає лише один, після чого навколо яйцеклітини утворюється оболонка запліднення, яка перешкоджає проникненню інших сперматозоїдів.

У результаті злиття двох ядер з гаплоїдними наборами хромосом утворюється диплоїдна зигота. До кінця першої доби після запліднення починається перший період розвитку зародка – дроблення, тобто мітотичний поділ зиготи на бластомери. Процес дроблення відбувається в яйцепроводі й закінчується через 3-4 доби в міру просування зародка по яйцепроводу до матки. Рух зародка, так само як і яйцеклітини, забезпечується перистальтичними скороченнями

м’язів стінки яйцепровода та коливанням війок його слизової. У результаті кількох дроблень утворюється щільна, багатоклітинна куля – морула. В ній розрізняють два види клітин: дрібні, розташовані на поверхні, та більш великі – у центрі. Дрібні клітини утворюють оболонку, що забезпечує живлення зародка, з центральних же клітин буде розвиватися сам зародок. У міру просування по яйцепроводу поверхневі клітини відділяються від великих бластомерів і формується порожнина, заповнена рідиною, – бластоцель. У результаті після закінчення дроблення утворюється багатоклітинний зародок з порожниною всередині – бластула, яка через 5 діб потрапляє у матку. Близько двох діб зародок залишається в порожнині матки. Матка зсередини вистелена слизовою оболонкою. На сьому добу після запліднення утворюються вирости оболонки – ворсинки, що занурюються в слизову матки, утворюючи хоріон. Цьому сприяє виділення клітинами цієї оболонки ферментів, які руйнують слизову матки. Хоріон – оболонка зародка, що відіграє важливу роль у живленні зародка й видаленні продуктів обміну. На сьому добу починається процес гаструляції (утворення зародкових листків) та утворення зародкової оболонки – амніона (водна оболонка). Водна оболонка захищає зародок від пошкодження і створює середовище, необхідне для його розвитку. На 14-15-у добу встановлюється безпосередній контакт між ворсинками оболонок зародка, що формуються, і судинами матері – починається утворення плаценти, внаслідок чого живлення і забезпечення зародка киснем здійснюється безпосередньо з крові матері. За гаструляцією слідують диференціювання зародкових листків і процеси органогенезу. До кінця 8-го тижня завершується зародковий період розвитку: всі основні структури й системи органів диференційовані. З 9-го тижня починається плодовий період. Водна оболонка виділяє навколоплідні води, в яких і розвивається плід. До кінця 12-го тижня закінчується утворення плаценти. Через плаценту та пуповину (пупковий канат, який зв’язує тіло зародка з плацентою) відбувається живлення плоду. До кінця другого місяця зародок набуває риси, характерні для організму людини. До трьох місяців формуються усі органи, і можна визначити стать дитини. Внутрішньоутробний розвиток у людини продовжується 38-40 тижнів. Після його завершення настають пологи. Процес пологів регулюється гормонами, які викликають скорочення матки і вигнання плоду. З моменту народження у дитини починається самостійне дихання і функціонування травної і видільної систем.

Після народження процес розвитку продовжується. Організм людини проходить наступні основні періоди: грудний, ясельний, дошкільний, шкільний (включає період статевого дозрівання), період зрілості та старості. Індивідуальний розвиток кожного організму (онтогенез) закінчується смертю.

Рис. 104. Положення ембріона і зародкових оболонок на ранніх стадіях розвитку людини: А – 2-3 тиж.; Б – 4 тиж.: 1 – порожнина амніона, 2 – тіло ембріона, 3 – жовтковий мішок, 4 – тро-фобласт; 6 – 6 тиж.; Г – плід 4-5 міс.: 1 – тіло ембріона (плоду), 2 – амніон, 3 – жовтковий мішок, 4 – хоріон, 5 – пупковий канатик.

Грудний період продовжується протягом першого року життя. Дитина в цей період харчується в основному молоком матері. Вона відрізняється великою головою, довгим тулубом і відносно короткими нижніми кінцівками. У дитини виявляються безумовні й утворюються перші умовні рефлекси. Вона інтенсивно росте (за рік вона зростає на 23-25 см.) і розвивається, вчиться говорити та ходити, прорізуються перші (молочні) зуби. Дитина впізнає своїх близьких.

Ясельний період – від одного року до трьох років. У цей період дитина опановує мову, добре ходить і бігає, у неї інтенсивно розвивається мислення. Діяльність скелетних м’язів викликає зміну будови нервової системи і вдосконалення її функцій. Змінюється будова скелета, мускулатури, регуляція серцево-судинної і дихальної систем. Зростає рівень обміну речовин.

Рис. 105. Гіропорції тіла людини в ембріогенезі та після народження.

У дошкільний і шкільний періоди разом із подальшим розвитком нервової системи йде інтенсивне зростання опорно-рухової системи (особливо у віці 12-13 років у дівчаток і 14-15 років у хлопчиків). У цьому віці процеси асиміляції переважають над дисиміляцією, а збудження – над гальмуванням. З 12 до 15 років наступає статеве дозрівання. У зв’язку з нестійкістю нервових процесів особливо шкідливо в цьому віці вживання алкоголю і куріння, оскільки швидко розвивається пристрасть до них. До 17-18 років в основному завершується зростання і окостеніння скелета. Гармонійні відносини між корою і підкіркою і функціональна досконалість нервової системи встановлюються до 18 років. З 21-22 років наступає зрілий вік, який в 55-60 років зміняється літнім і з 75 років – старечим. У віці 30-35 років виявляються деякі зміни обміну, які передують старінню і частково обмежують можливості людини до певних видів трудової діяльності та спорту. Після 45 років змінюється функція ендокринної системи і відбуваються зміни, які визначають старіння.