Земельні ресурси та їх використання



Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ

ТЕМА 2. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИИ ПОТЕНЦІАЛ ПЛАНЕТИ

§ 15.Земельні ресурси та їх використання

Земельні ресурси. Життя людини від початку її існування тісно пов’язане з землею, яка є для неї життєвим простором і без якої неможливе жодне виробництво. На землі людина вирощує сільськогосподарські культури, вигодовує худобу чи заготовляє дикорослі рослини. Земля належить до найважливіших і повсюдно поширених природних багатств.

Земельні ресурси – землі, які людина використовує

або може використати в різних галузях господарства.

Це вид природних ресурсів, що характеризуються певним поширенням, якістю грунтів, особливостями клімату і рельєфу, гідрологічним режимом, певним типом рослинності тощо. Земельні ресурси – основа розміщення господарських об’єктів, головний засіб виробництва в сільському, лісовому та інших господарствах, де використовується й відіграє роль родючість грунтів.

Структура земельного фонду планети. Забезпеченість людства земельними ресурсами визначена світовим земельним фондом, який становить 13,4 млрд га, або 26,2 % загальної площі поверхні Землі.

Земельний фонд – структура землекористування в межах певної території.

Аналіз структури земельного фонду планети показує, що продуктивні землі становлять майже 65 % загальної площі (мал. 32).

Земельні ресурси та їх використання

Мал. 32 Структура земельного фонду планети на початок ХХ ст. (%)

За цільовим призначенням земельний фонд поділяють на окремі категорії: землі сільськогосподарських підприємств; землі лісового фонду; землі населених пунктів; землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико – культурного призначення тощо.

Структура земельного фонду планети загалом не дуже сприятлива. Отож ще ціннішими є оброблювані землі, які дають 88 % необхідних людству продуктів харчування. Оброблювані (насамперед, орні) землі зосереджені переважно в лісових, лісостепових і степових зонах нашої планети. Важливе значення мають луки і пасовища, які забезпечують 10 % їжі, споживаної людством.

Структура земельного фонду дуже динамічна. Тенденція до збільшення чисельності населення і зниження землезабезпеченості зумовлює потребу розширення загальної площі сільськогосподарських земель. За останнє десятиліття їхня площа збільшилася в світі на 360 млн га. З-поміж регіонів світу найбільшу частку сільськогосподарських угідь має Західна Європа. А серед окремих країн найбільшою площею оброблюваних земель вирізняються США (190 млн га), Індія (160), Росія (134), Китай (95), Канада (46), Казахстан (36), Україна (34). Одним з найважливіших показників у земельному фонді території є частка орних земель (мал. 33).

О Розподіл земельних ресурсів за регіонами світу. Площа земельного фонду країн Західної і Центральної Європи (без країн СНД) становить 473 млн га, з яких 147 млн га (понад 30 %) відведено під ріллю і плантації. Незважаючи на високу густоту населення, земельні ресурси цієї території використовують дуже ефективно, цьому сприяє найнижча серед усіх частин світу частка неродючих і незручних земель, загалом сприятливий для сільського господарства клімат і рельєф. Частка сільськогосподарських земель становить 48 % загального земельного фонду.

У структурі земельного фонду країн СНД (мал. 34) значна частка припадає на ліси, на малопродуктивні і непродуктивні землі. Частка оброблюваних земель становить лише 10 %.

Структура земельного фонду Азії великою мірою визначена наявністю посушливих або перезволожених територій, які охоплюють майже 60 % території, до того ж близько 50 % її площі припадає на гірський рельєф. Площа земельного фонду Азії – 2679 млн га, з яких 456 млн га відведено під ріллю і плантації. Гострий дефіцит земельних ресурсів відчувають країни з найбільшою густотою населення (Сінгапур, Японія, Індія, Китай, Бангладеш, Південна Корея).

Земельні ресурси та їх використання

Мал. 33. Частка орних земель у світі (%)

Земельні ресурси та їх використання

Мал. 34 Структура земельного фонду країн СНД (%)

Процес зростання населення світу прямо пропорційний процесу збільшення площі непродуктивних земель.

Оскільки в Африці на величезних територіях панує пустельний тип клімату, земельні ресурси мають низький потенціал. Площа земельного фонду тут становить 2965 млн га і тільки 183 млн га припадає на ріллю і плантації.

Площа земельного фонду Північної Америки становить 2139 млн га, з яких 273 млн га охоплені ріллею і плантаціями. Більша частина земельного фонду материка припадає на США і південь Канади: близько 70 % площі оброблюваних земель і 65 % пасовищ у Північній Америці розташовані на території 48 штатів США.

На Південну Америку припадає 13,5 % світового земельного фонду, що становить 1754 млн га, з яких 139 млн га охоплені ріллею та пасовищами.

В Австралії у структурі земельного фонду частка пасовищ особливо велика (54 %), 22 % припадає на малопродуктивні і непродуктивні землі, 18 % – ліси. Оброблювані землі охоплюють всього 5 % і лише 1 % становлять землі під населеними пунктами.

Земельний кадастр. Земельні площі використовують відповідно до земельних кадастрів, які існують у більшості країн світу.

Земельний кадастр – це система необхідних відомостей про правовий режим земель, розподіл їх за землевласниками, землекористувачами та орендарями, за категоріями, а також про якісну характеристику й господарську цінність земель.

Земельний кадастр забезпечує органи влади, підприємства, установи й громадян відомостями про земельні ресурси з метою організації раціонального її використання та охорони, регулювання земельних відносин, землеустрою, обгрунтування розмірів плати за землю. Земельний кадастр базується на матеріалах топографо-геодезичних, грунтових, геоботанічних та інших досліджень.

Проблеми земельних ресурсів і способи їх вирішення. Загальна площа земель, що їх обробляють нині на планеті, становить понад 1000 млн га; з розрахунку на душу населення це дорівнює приблизно 0,2 га. Зі зростанням чисельності населення й вилученням земель під різноманітні види несільсько – господарського призначення (забудова міст, прокладання шляхів, затоплення водосховищами тощо) кількість землі, що припадає на кожного мешканця планети, поступово зменшується. Так, якщо в 70-х роках ХХ ст. на кожного її мешканця припадало 0,45 га оброблюваних земель, на початку 90-х роках – 0,28 га, то на початку XXI ст. – лише близько 0,15 га.

Економічно розвинуті й густо заселені країни світу відчувають дефіцит земельних ресурсів, зокрема країни Західної Європи, Південної та Південно-Східної Азії. Тут спостерігається високе навантаження на землю, що призводить до її деградації (виснаження грунтового покриву, ерозії і забруднення грунтів, зниження їхньої родючості, зниження біологічної продуктивності пасовищ, засолення і заболочення зрошуваних земель, вилучення земель для потреб житлового, промислового, транспортного будівництва).

Грунти втрачають свою родючість не лише через природні процеси, а й через нераціональну господарську діяльність людини. Украй негативно на земельні ресурси впливає ерозія. Щорічно площа сільськогосподарських угідь зменшується загалом на понад 9 млн га, а через ерозію вилучається 6-7 млн га. Заболочування, засолення виводять із сільськогосподарського обігу ще 1,5 млн га. Зі зростанням міст житлова, промислова і транспортна забудови також почали дедалі активніше наступати на сільськогосподарські землі.

Земельні ресурси та їх використання

Мал. 35. Площі земельних угідь, не освоєних через природні чинники ( % загальної земельної площі)

Серйозною проблемою нині є спустелення, спричинене вирубуванням лісів, надмірним розорюванням і неправильною експлуатацією земель, перевипасом худоби, а також промисловим забрудненням грунтів і водойм, що негативно позначається на рослинному покриві. За даними ООН, понад 40 % земної поверхні перетворилися на пустелі або перебувають під загрозою спустелення. Антропогенне спустелення вже охопило понад 900 млн га і загрожує ще 3 млрд га земель переважно в межах декількох десятків країн, що розвиваються. Розширюють свої межі пустелі Сахара, Атакама, Тар, Калахарі та ін.

Можливість збільшити земельні угіддя завдяки залученню нових територій майже вичерпана, адже світові запаси земельних ресурсів, які в майбутньому можна залучити в активне використання, становлять не більше 6 % (мал. 35). Тому щораз більші потреби населення в продовольстві та сировині в подальшому варто задовольняти завдяки інтенсивному, раціональному використанню наявних земельних угідь, підвищенню родючості грунтів і рекультивації порушених земель тощо.

Це цікаво

Грунтовий покрив відновлюється дуже повільно, зі швидкістю 0,2-2 см за 100 років, тобто на утворення мінімально необхідного для землеробства шару грунту 18 см потрібно 1000 років.

– Деградація земель загрожує життю 900 млн мешканців засушливих районів.

– У світі через спустелення під загрозою міграції опинилися приблизно 135 млн осіб.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Як бачать членистоногі.
Ви зараз читаєте: Земельні ресурси та їх використання