ЗЕМЛІ

Related posts:

1. ЗЕМЛІ ЕРОДОВАНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ЕРОДОВАНІ – території, грунти яких тією чи ін. мірою зазнали ерозії й тому частково втратили прир. родючість. Термін, як правило, стосується с.-г. угідь, проте вживається й відносно ін. площ. У разі повної втрати грунтом родючості застосовують термін “землі порушені”, хоч іноді говорять про катастрофічну ерозію – повну втрату родючого шару […]...
2. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ – наук, дисципліна, що вивчає геогр. (територіальні) особливості формування та розвитку населення, поселень у різних істор., соц., екон. та прир. умовах....
3. ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ – будь-який чинник-1, що змушує живе спадково (спадкоємно для надорганізмених прир. систем) змінюватися або, навпаки, зберігати власні структуру та функції. Ч. е. діє у всій ієрархії прир. систем. Розглядаючи природу загалом, термін “Ч. е.” застосовують не лише до живого, а й до неживих прир. систем – Ч. е. Землі, […]...
4. ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) Екологія – охорона природи ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) – використання якомога меншої кількості прир. ресурсів для отримання одиниці кінцевого продукту, мінімізація впливів на навколишнє прир. середовище, а також застосування найраціональніших взаємозамінних технологій для отримання досягнутого або більшого корисного ефекту....
5. ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ – частка прир. речовини в усередненій одиниці сусп. продукту істор. невпинно знижується. Однак це не означає, що в процес виробництва залучається все менше прир. речовин. Навпаки, кількість їх збільшується. Пояснюється це мініатюризацією виробів, заміною прир. матеріалів та продуктів на штучні, заміною матер. відносин на інформ. […]...
6. ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто всесвітнє) значення та виділена як особливо охоронна ділянка. П. п. зазвичай мають велику за площею територію, ними можуть бути нац. парки, заповідники та ін. особливо охоронні прир. території....
7. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
8. ЗЕМЛІ ПРИРОДООХОРОННОГО, ОЗДОРОВЧОГО, РЕКРЕАЦІЙНОГО ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ПРИРОДООХОРОННОГО, ОЗДОРОВЧОГО, РЕКРЕАЦІЙНОГО ТА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ – категорія земель, що надані підприємствам, організаціям та установам для виконання покладених на них спец, функцій. До земель Природоохоронного призначення належать землі заповідників, нац. парків, дендрологічних парків, заказників (крім мисливських), бот. садів, зоопарків, пам’ятників природи та ін. об’єктів природно-заповідного фонду. На цих землях встановлюється […]...
9. УРБАСИСТЕМА Екологія – охорона природи УРБАСИСТЕМА – нестійка прир.- антроп. система, яка складається на урбанізованих територіях з архіт.- буд. об’єктів з різко змінених прир. екосистем....
10. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
11. РЕЗЕРВАТ НЕКЕРОВАНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ НЕКЕРОВАНИЙ – еталонний заповідник, де прир. процеси відбуваються на основі прир. саморегуляції без будь-якого втручання людини....
12. РЕЗЕРВАТ МИСЛИВСЬКИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ МИСЛИВСЬКИЙ – прир. територія, яка охороняється і є джерелом відновлення популяцій та розселення (прир. чи штучного) видів мисливських тварин, які на ній мешкають....
13. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
14. ЛІСОТУНДРА Екологія – охорона природи ЛІСОТУНДРА – прир. зона Пн. півкулі, перехідна між ліс. зоною помірного поясу та тундрою. У прир. ландшафтах – це складний комплекс рідколісся, тундри, боліт і луків....
15. САМОУПРАВЛІННЯ Екологія – охорона природи САМОУПРАВЛІННЯ – прир. самоорганізація взаємозв’язків усередині прир. системи, яка веде до її гомеостазу. Здійснюється згідно з об’єктивними законами, правилами, принципами....
16. РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА – баланс прир. або змінених людиною прир. компонентів середовища і процесів, що зумовлює тривале або необмежене в часі існування даної екосистеми....
17. ЗАПАС ПРОМИСЛОВИЙ Екологія – охорона природи ЗАПАС ПРОМИСЛОВИЙ – частина відновлюваних прир. ресурсів – число особин або об’єм орг. маси, яку можна періодично вилучати з угруповання, популяції або з одиниці простору/площі без шкоди для подальшого відновлення цього ресурсу....
18. ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів....
19. ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
20. ЧИННИКИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА Екологія – охорона природи ЧИННИКИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА – будь-який прир., прир.-ант – роп. та соц. чинник, що помітно впливає на будь-які сторони виробничої і невиробничої діяльності людей....
21. СУБОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУБОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – форма ієрархії прир. систем, де як супідрядні за висотою організації системні одиниці виступають структури з участю живого організму. Напр., підсистеми відносно біоценозу: популяції, синузїї, консорцїї....
22. ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
23. ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ – пам’ятка культури (іноді навіть місто, як напр., місто Котор у Югославії) або унікальна за властивостями прир. територія (прир. пам’ятка, яку слід відрізняти від пам’ятки природи), внесені до міжнар. Списку (пам’яток) всесвітньої спадщини (ЮНЕСКО). Як правило, є (особливо) охоронною прир. територією над. значення (Софія Київська, Києво-Печерська лавра, центральна […]...
24. ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ – обмін речовин між природою і суспільством, який полягає у добуванні та використанні прир. багатств, залученні їх у госп. діяльність і поверненні трансформованої прир. субстанції у довкілля....
25. НАВАНТАЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНЕ Екологія – охорона природи НАВАНТАЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНЕ – ступінь безпосереднього впливу відпочивальників, їхніх транспортних засобів, тимчасових житлових та ін. споруд на прир. територіальні або рекреаційні об’єкти. Н. р. виражають кількістю людей або людино-днів на одиницю площі об’єкта за певний проміжок часу (добу або рік). Розрізняють оптимальне і деструктивне Н. р. Так, для соснових лісів деструктивним навантаженням […]...
26. ЛІС ЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ЗАХИСНИЙ – прир. або посаджена дерево-чагарникова рослинність, яка зберігається з метою створення сприятливого для життя людини прир. довкілля, регулювання водного режиму, захисту грунту від ерозії тощо....
27. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
28. ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене сумарною взаємодією прир. чинників і людини. Досить часто людина є пусковим механізмом прир. явищ....
29. МЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ – цілеспрямована зміна властивостей прир.-терит. комплексів з метою оптим. використання прир. потенціалу земель, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Розрізняють земельну, водну, хім., рекультиваційну та ін. види М....
30. ЗЕМЛІ НЕСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ НЕСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ – території, призначені для пром.-транспортного, лісогосп., водогосп. та ін. нес.-г. використання....
31. ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК – 1) територія (акваторія), виділена з метою збереження у прир. стані типових або унікальних прир. комплексів з усією сукупністю їхніх компонентів, вивчення прир. ходу процесів та явищ, що відбуваються в них, та розробки наук, основ охорони природи; 2) природоохоронна установа, створена для виконання зазначених вище завдань. В Україні за станом […]...
32. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
33. СОЛОНЧАКИ Екологія – охорона природи СОЛОНЧАКИ – група типів грунтів, на поверхні яких утворюються вицвіти і кірочки солей або пухкі, дуже засолені шари 0,5-1 см завтовшки. С. формуються в різних зонах, але найпоширеніші в сухих степах, пустелях та напівпустелях....
34. ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНЕ – процес формування лісу прир. шляхом на обезлісених, напр. зруйнованих пром. розробками, територіях. З метою Л. п. часто залишають насіннєві дерева для прир. засівання вільних площ....
35. СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ – штучно створене оточення людей, яке складається з суто техн. (споруди, будинки, асфальт шляхів, штучне освітлення) та прир. (повітря, прир. освітлення тощо) елементів....
36. ЗЕМЛІ РЕКУЛЬТИВАЦІЙНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ РЕКУЛЬТИВАЦІЙНІ – раніше порушені землі, які після рекультивації (відновлення) повернені для госп. використання....
37. ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ В УКРАЇНІ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ В УКРАЇНІ – території, що становлять прир.-заповідний фонд (ПЗФ) України, до складу якого входять 16 прир. та 4 біосферні заповідники, 9 нац. прир. парків, 384 заказники, 2963 пам’ятки природи, 22 бот. сади, 12 зоопарків, 34 дендрологічні парки, 514 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодерж. […]...
38. ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ – частина народногосп. планування – заходи щодо зменшення збитків від забруднення навколишнього середовища, порушення прир. рівноваги та Створення еколого-ресурсного фундаменту майбутнього соц.-екон. розвитку країни та її регіонів, що розраховується на певний термін....
39. ЗАКОН (ПРАВИЛО) ПЕРЕХОДУ В ПІДСИСТЕМУ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ПРАВИЛО) ПЕРЕХОДУ В ПІДСИСТЕМУ, принцип кооперативності – саморозвиток будь-якої взаємозв’язаної сукупності, її формування в систему забезпечує включення як підсистеми в утворювану або існуючу підсистему, тобто відносно однорідні системні одиниці здатні утворювати спільне ціле (напр., популяції та угруповання в природі, пром. об’єднання в економіці, різні форми кооперації. “Кооперативний ефект” виявляється на […]...
40. ЗЕМЛІ АРИДНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ АРИДНІ – території з посушливим кліматом, який визначає характер грунт, та рослинного покриву, бідність внутр. вод та водний режим, характер розселення, тип господарювання тощо....