ЗОНА ГЕОХІМІЧНА

Related posts:

1. ЗОНА (СМУГА) МАРГІНАЛЬНА Екологія – охорона природи ЗОНА (СМУГА) МАРГІНАЛЬНА – гранична смуга між ландшафтними зонами, в межах яких прир. системи дуже вразливі й перебувають у нестійкому стані (напр., Судано-Сахальська зона в Африці – на пд. від Сахари, де тривалі посухи в 40-х, 60-х, 80-х рр. спричинили широкий наступ пустель)....
2. ЗОНА НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ – перехідна смуга, розміщена між зонами надмірного та недостатнього зволоження, в межах якої середньорічне випаровування з поверхні океану або суходолу та середньорічна кількість атм. опадів відносно однакові, але в одні роки кількість опадів переважає над випаровуванням, а в ін., навпаки, випаровування переважає над кількістю опадів....
3. МАРГІНАЛЬНА ЗОНА Екологія – охорона природи МАРГІНАЛЬНА ЗОНА (СМУГА) – див. Зона (смуга) маргінальна....
4. ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА – велика територія землі, що характеризується єдністю грунтотворного процесу, клім. чинників, процесів біогенної міграції хім. елементів. Це зумовлює певну тотожність характеру обміну речовин, єдність процесу транзиту сонячної енергії, синтезу активних сполук та морфол. мінливості організмів....
5. ФАЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких випадках те саме, що грунт, зона чи грунт, провінція....
6. ЗОНА БЕРЕГОВА Екологія – охорона природи ЗОНА БЕРЕГОВА – 1) узбережжя, смуга взаємодії між суходолом і водоймою або між суходолом і водостоком. 3. б. складається з надводної частини берега та підводного берегового ухилу. Межею 3. б. моря з боку суходолу є лінія найдальших заплесків хвиль прибою під час найбільших припливів та штормів, а з боку моря – […]...
7. НЕКРОПОДІУМ Екологія – охорона природи НЕКРОПОДІУМ – скупчення на поверхні грунту рослинних решток, які частково гуміфіковані, пронизані гіфами грибів і заселені специф. фауною. На Н. розвиваються специф. біоценози, які часто мають концентричне розміщення....
8. ЗОНА ОХОРОННА Екологія – охорона природи ЗОНА ОХОРОННА – 1) смуга землі вздовж повітряних ліній електропередач, що захоплює певну віддаль від крайніх проводів; 2) див. Зона буферна (охоронна) заповідника....
9. ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
10. ЗОНА БУФЕРНА (ОХОРОННА) ЗАПОВІДНИКА Екологія – охорона природи ЗОНА БУФЕРНА (ОХОРОННА) ЗАПОВІДНИКА – смуга, що прилягає до заповідника, в межах якої заборонено проведення госп. діяльності, здатної порушити встановлений у заповіднику прир. режим. Хоча заповідник не є землекористувачем 3. б. (о.) з., всі госп. заходи в ній за чинним законодавством потрібно узгоджувати з його адміністрацією....
11. ГЕОХІМІЯ Екологія – охорона природи ГЕОХІМІЯ – наука про хім. склад та закони поширення і міграції хім. елементів у гідросфері, літосфері, атмосфері та прир. системах. Важливими чинниками міграції елементів у верхніх шарах земної кори є життєдіяльність рослин і тварин, а також антроп. вплив на природу....
12. ПІДВИД Екологія – охорона природи ПІДВИД – 1) організмів – геогр. раса, геогр. популяція – частина виду, що в процесі еволюції набула під впливом клімат, або інших чинників середовища стійких особливостей, які відрізняють їх від сусідніх частин виду (особини різних П. можуть схрещуватися в природі); 2) грунтів – таксономічна відмінність у грунт, покриві. П. грунтів розрізняють […]...
13. ЗОНА ФІТОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ФІТОГЕОГРАФІЧНА – один з найбільших підрозділів у геогр. поширенні рослин, що сформувався в процесі еволюції. 3. ф. різняться між собою за складом ендемічних таксонів, історією становлення та розвитку їхніх флор. 3. ф. відображають історію розвитку поверхні Землі та пов’язану з нею історію розвитку флор. У разі проведення межі між окремими […]...
14. ЗОНА ПІДПОРУ ПІДЗЕМНИХ Екологія – охорона природи ЗОНА ПІДПОРУ ПІДЗЕМНИХ ВОД – територія, в межах якої підвищується рівень грунт, вод під впливом підпору, що створюється водосховищем, річкою, підземною водотривкою перемичкою та ін. чинниками....
15. ЗОНА ЗЕЛЕНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗЕЛЕНА – 1) територія за межами міської смуги, засаджена лісами та лісопарками, яка виконує захисні, сан.-гіг. функції і є місцем відпочинку населення; 2) широка смуга (до 50- 80 км) навколо міста чи ін. населеного пункту, де охороняються деревна рослинність, чагарники, трав’яний покрив, тваринний світ з метою створення умов для очищення […]...
16. ЗОНА ІНФІЛЬТРАЦІЇ Екологія – охорона природи ЗОНА ІНФІЛЬТРАЦІЇ – верхній шар літосфери, де відбувається просочування води в глибину гір. порід (грунту) до рівня грунт, вод, або зона навколо греблі чи дамби, де відбувається просочування води....
17. ЧИННИК ЕДАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕДАФІЧНИЙ – чинник-1, що визначається грунт, особливостями (особливостями грунтів)....
18. ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА, зона ландшафтна – велика територія, частина фіз.-геогр. поясу з особливим характером фіз.-морфол. процесів, особливими типами клімату, рослинності, грунту та тваринного світу. В Україні розрізняють зону лісів, лісостепову зону, зону степів, зону Кримських гір та ін....
19. ЗОНА КЛІМАТИЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА КЛІМАТИЧНА – 1) найбільша одиниця клімат, районування: великий регіон земної кулі, що має більш-менш широтне розташування, характеризується особливими умовами формування клімату. 3. к. може мати також вигляд поясу навколо земної кулі або окремих контурів, що не мають широтного розташування. 3. к. поділяється на дрібніші територіальні одиниці; 2) вертикальний пояс (зона) […]...
20. СМУГА ЗАХИСНА Екологія – охорона природи СМУГА ЗАХИСНА – ліс. й неліс. площі, виділені для захисту шляхів від снігових, піщаних, пилових заносів, для використання сан.-гіг. та естетичних Функцій. Різняться екол. умовами та особливостями популяцій і угруповань, що тут формуються....
21. РЕЛІКТ Екологія – охорона природи РЕЛІКТ – вид рослини або тварини, що входять до складу рослинного покриву і тваринного світу певної країни чи зони як пережиток флор і фаун минулих епох. Часто Р. займають невеликі території, перебувають у деякій невідповідності з сучасними умовами існування. Р. є палеоендеміками. Відомі Р. і з ширшими, часто розірваними ареалами (тюльпанове […]...
22. ЗОНИ НАПІВПУСТЕЛЬ Екологія – охорона природи ЗОНИ НАПІВПУСТЕЛЬ – зони земної кулі, що займають проміжне положення між зонами пустель, з одного боку, та зонами степовими і саванами – з іншого, і зустрічаються в поясах помірних, тропічних та субтропічних. Рослинний покрив складається з рослинності степів (ковила, пирій та ін.) та пустель (полин, солянка та ін.)....
23. ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОНОМІЧНА – встановлене в міжнародній практиці розмежування вод та дна Світового океану на простори різної держ. юрисдикції. Розрізняють територіальні води (12 миль), прилеглу (до 24 миль від внутр. вод) та 200-мильну (близько 370 км; 1 мор. миля = 1,85 км) екон. зони суверенного права прибережної держави на розвідку, […]...
24. ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ – територія, в межах якої підвищується рівень підземних вод під впливом підпору, що створюється водосховищем або гідро-техн. спорудою до господарсько-неприпустимих позначок, нерідко з виходом на поверхню. Цим самим створюються перешкоди для цивільного, пром. будівництва (включаючи загрозу руйнування раніше споруджених будівель), транспорту, с. г., різко порушуються структура та склад прир. […]...
25. БІОГЕОХІМІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОХІМІЯ – наук, дисципліна, що досліджує роль живих організмів у руйнуванні гірських порід та мінералів, міграції, розподілі та концентруванні хім. елементів у біосфері....
26. БРІОБІОНТ Екологія – охорона природи БРІОБІОНТ – організм, що постійно мешкає в моховому покриві....
27. ЕКРАН ПРОТИШУМОВИЙ Екологія – охорона природи ЕКРАН ПРОТИШУМОВИЙ – земляний насип, ряд дерев’яних, скляних, бетонних чи мет. рифлених щитів, часто в багато кілометрів завдовжки, які встановлюються вертикально чи під певним кутом, або широка смуга зелених насаджень (бажано понад 50 м завширшки), що захищають житлові квартали або зони відпочинку від трансп. (рідше – пром.) шуму....
28. ЗОНА ОПТИМУМУ Екологія – охорона природи ЗОНА ОПТИМУМУ – сприятлива для організмів певного виду інтенсивність впливу екологічного чинника....
29. ЗОНА ГУМІДНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГУМІДНА – ділянка суходолу з вологим кліматом, де рослини достатньою мірою забезпечені водою....
30. ЗОНА ПЕЛАГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ПЕЛАГІЧНА – віддалені від суходолу центр, частини Світового океану. Див. також Пелагіаль....
31. ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) – несприйнятливість рослин до збудників захворювань і шкідників та до продуктів їхньої життєдіяльності. Особливим виявом І. (р.) є стійкість і витривалість. Стійкість рослин полягає в тому, що рослини певного сорту (іноді виду) не ушкоджуються хворобами чи шкідниками або ушкоджуються меншою мірою, ніж ін. сорти (чи види). Витривалість рослин – […]...
32. ВОДООХОРОННА ЗОНА Екологія – охорона природи ВОДООХОРОННА ЗОНА – та, що встановлюється для охорони джерел підземних вод або для забезпечення збереження водних об’єктів, які використовуються для водопостачання....
33. ЗОНА ГІБРИДНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГІБРИДНА – простір, де трапляються гібриди або переважають суміші, що є наслідком схрещування близьких видів (або підвидів) тварин чи рослин....
34. ЛАНДШАФТ ГЕОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ГЕОХІМІЧНИЙ – приурочена до певного типу мезорельєфу ділянка поверхні, єдина за складом та кількістю основних хім. елементів грунту, підгрунтя, а також за типом їхньої міграції....
35. ЗОНА ЗАТОПЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАТОПЛЕННЯ – територія, що заливається водою внаслідок спорудження водосховища, взагалі техногенного підйому рівня води....
36. ЗОНА ПЕСИМУМУ Екологія – охорона природи ЗОНА ПЕСИМУМУ – чим більше інтенсивність дії певного екологічного чинника відхиляється від оптимальної в той чи інший бік, тим більша його пригнічувальна дія на організм....
37. ПАРКАН ЖИВИЙ Екологія – охорона природи ПАРКАН ЖИВИЙ – смуга густих чагарників або низькорослих дерев, нерідко колючих, призначена для огородження певної ділянки території. Особливий випадок П. ж. – широка (300-500 м) смуга дуже густих ліс. насаджень, психологічно нездоланних для більшості людей, що застосовується для огородження зон (кварталів) повного спокою в нац. парках....
38. ЗОНА Екологія – охорона природи ЗОНА – територіально-класифікаційна категорія, класифікаційна одиниця ландшафтно-географічного підрозділу земної поверхні, що характеризується певними якісними ознаками....
39. ЗОНА ВОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ЗОНА ВОДООХОРОННА – територія, виділена з метою охорони підземних або поверхневих вод від забруднення. У 3. в. звичайно-заборонена чи обмежена госп. діяльність, проводяться лісовідновні роботи....
40. ЗОНА ШИРОКОЛИСТЯНИХ ЛІСІВ Екологія – охорона природи ЗОНА ШИРОКОЛИСТЯНИХ ЛІСІВ – одна з зон лісового помірного поясу, в рослинності якої переважають широколистяні породи (бук, дуб, липа, клен, ясен та ін.)....