Зовнішньоекономічна політика



Політологічний словник

Зовнішньоекономічна політика – політика, що здійснюється державою або відповідним колом держав у сфері економічних відносин з іншими країнами або їх об’єднаннями, спрямована на забезпечення найбільш сприятливих умов включення економіки країни до світогосподарських відносин. З. п. становить складний комплекс політико – економічних відносин в окремих сферах, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності: експорту та імпорту товарів, послуг, робіт (експортна та імпортна політика), іноземних інвестицій

(інвестиційна політика), грошових відносин (валютна політика), науково-технічних відносин, міжнародної промислової кооперації, міжнародної трудової міграції тощо.

З. п. може базуватися як на засадах свободи торгівлі, так і протекціонізму, а також на різних комбінаціях названих принципів. Політика свободи торгівлі означає невтручання держави в зовнішньоекономічні зв’язки суб’єктів економічної діяльності (підприємств, організацій), відсутність або наявність мінімальних обмежень для розвитку таких зв’язків, відмову від державної підтримки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності цієї країни в

конкуренції з іноземними фірмами. Протилежні засади З. п. – протекціонізм – передбачає активний захист національних товаровиробників у їх конкуренції з іноземними постачальниками товарів, надання суб’єктам зовнішньополітичної діяльності країни вагомої державної підтримки за рахунок митних, податкових, кредитних, страхових та інших пільг. На практиці зазвичай відбуваються різноманітні комбінації цих засад та особливих підходів тих чи інших держав і їх об’єднань стосовно зовнішньоекономічної політики. На її формування та здійснення суттєво впливають конкретні умови та стан світогосподарських відносин.

А. Кудряченко


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Змінні та незмінні слова.
Ви зараз читаєте: Зовнішньоекономічна політика