Головна ⇒ 📌ГДЗ з мови ⇒ Зв’язок прикметників з іменниками

Зв’язок прикметників з іменниками

РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ

ПРИКМЕТНИК

§ 34. Зв’язок прикметників з іменниками

337. Дерева (які?) срібні. Гілля (яке?) срібне. Сріблом (яким?) пухнастим. У небі (якому?) синьому. Хмарки (які?) срібні. В заметах (яких?) срібних. Стежки (які?) срібні. Ліс (який?) срібний-пресрібний. Білочці (якій?) срібній. Горіх (який?) срібний.

Пояснення

У реченні прикметники зв’язані з іменниками. Прикметники вказують на ознаки предметів. Запитання потрібно ставити від іменника до прикметника. Наприклад: серце (яке?) відкрите.

Слово “срібний” вжито

в переносному значенні, тому що предметам надано зовнішні ознаки срібла – блиск і білий колір.

339. 1. Відгадка: льон.

Ознаки: високих, зелених, блакитні, привітні.

2. Відгадка: півень

Ознаки: попелясто-зозулястий, горластий, червоною, поважною.

340. По синьому морю срібний човник пливе. (Місяць). Срібну скибку кавуна видно уночі з вікна, що це? (Місяць).

На блакитній тарелі золоте яблуко катається. (Сонце). Кругленьке, ясненьке півсвіту освічує. (Сонце).

341. Частини (якої?) центральної. Рів (який?) глибокий. Ворота (які?) Золоті. Міст (який?) дерев’яний. Сокирами (якими?) бойовими. Воріт (яких?) Золотих. Пам’яток

(яких?) найцікавіших, стародавніх.

Пам’ять: звуки [п], [а], [м], [й’], [а], [т’]; букви: “пе”, “а”, “ем”, “я”, “те”, “знак м’якшення”.

Пам’ять, пам’ятка, пам’ятати, пам’ятний, запам’ятати.

Пояснення

Пригадайте правило вживання апострофа! Апостроф ставиться після твердих приголосних б, п, в, м, ф та р перед голосними я, ю, є, ї, що позначають два звуки й’а, й’у, й’е, й’і для роздільної вимови.

У слові “пам’ять” буква я позначає два звуки [й’а].

342. Будинок із цегли – будинок (який?) цегляний; тканина із шерсті – тканина (яка?) шерстяна; паркан із дерева паркан (який?) дерев’яний; змій із паперу – змій (який?) Паперовий; ніж із металу – ніж (який?) металевий.

Звязок прикметників з іменниками

343. Полохливий, як заєць. Сильний, як лед. Хитрий, як лисиця. Злий, як вовк. Вайлуватий, як ведмідь.

Пихатий, як індик. Великий, як слон. Гнучкий, як змія.

344. Заголовок: “Паросток”.

Паростка (якого?) тендітного; сила (яка?) дивовижна; пагінчик (який?) блідий, тоненький; землі (якої?) благодатної, весняної; полону (якого?) крижаного.

Тендітний, витончений, тонкий, неміцний, вразливий.

Благодатна, щедра, родюча.

Крижаний, холодний, льодовий, мерзлий.

345. Синіє високе весняне небо. На ньому золоте сонце сипле скрізь гарячими блискучими бризками. По шляху біжать жваві струмочки. Вони дзвенять, підстрибують, танцюють, весело Про щось буркочуть.

Дерева стоять у блискучих краплях дощу, як у дорогому намисті. Густішою стіною сплелось жиро. Поміж його стеблами синіють волошки, жевріють голівки горицвіту. Гудуть бджоли. Високо в небі кричить чайка. Ось вона блиснула на сонці срібним крилом і зникла. (За Б. Васильченком)

346. Сонячний ранок; весняний вітер, незабутня-прогулянка, галасливі пташки, веселі струмки, ранні квіти.

348. Вітер (який?) теплий, вологий. Гіллям (яким?) голим.

У саду (якому?) шкільному.

Дощ (який?) рясний. Туман (який?) густий, сивий.

350.

Весна.

Настали теплі весняні дні. Яскраво світить золоте сонечко. Лагідним промінням пестить воно природу. Виткнулась із землі молоденька травичка. Тягнуться до сонця її зелені паростки-рученята. Зацвітають перші весняні квіти. На деревах з’являються маленькі листочки. У саду господарюють заклопотані веселі птахи. Вони вже в’ють гнізда. Настала справжня весна.

351. Пісня (яка?) Народна – у пісні (якій?) народній; порада (яка?) добра – пораду (яку?) добру; лис (який?) хитрий – лисові (якому?) хитрому; час (який?) обідній – у час (який?) обідній; небо (яке?) синє на небі (якому?) синьому; листя (яке?) кленове – під листям (яким?) кленовим.

Пояснення

Рід іменників ужитих у множині, визначають за початковою формою: дерева (дерево) – середній рід. Іменники, що вживаються тільки у множині, за родами не розрізняються: штани, канікули, Видубичі. Є іменники, що належать до чоловічого роду, проте можуть позначати осіб і чоловічої, і жіночої статі: професор, інженер, лейтенант, біолог. Іменники на зразок “професорка”, “Математичка” належать до просторіччя.

359. Широкий (чол. р.) Дніпр, сердитий (чол. р.) вітер, високі (мн., жін. р.) верби, блідий (чол. р.) місяць, (в) синім (середн. р.) морі.

360. Добра справа, надійний друг, могутній дуб, чисте джерело, пахуча троянда, вечірня зоря, синє море, широке поле, хоробрий воїн.

Рід прикметників визначається за родом іменників. Прикметники однини у називному – відмінку, чоловічого роду мають закінчення [-ій], [-ий], жіночого роду [-а], [-я], а серед нього [-е], [-є].

362. Куди подівся Лагідний (одн.) Вітерець? Дужий (одн.) Вітрище рве тремтливі (мн.) віти дерев, хилить голови золотокрилим (мн.) соснам, хмару за хмарою в червоне (одн.) сонце шпурляє.

363. Слон великий, а мишка маленька Нічка темна, а день ясний. Гірчиця гірка, а малина солодка.

364.

Моя кімната

Кімната, у якій я вчу уроки, велика, простора і світла. Біля вікна стоїть дерев’яний стіл і стілець. Тут я займаюся. На столі – ваза з польовими квітами. За дверима стоїть дерев’яна шафа, а біля стіни – моє ліжко. Біля, ліжка стоїть тумбочка, а на ній – настільна лампа і книжка. А над ліжком висить моя улюблена картина. На підлозі лежить м’якенький килим.

Я дуже люблю свою затишну кімнату.

365. Веселі пісні – радісні, сумні; сильний вітер – потужний, легкий; чисте повітря – свіже, брудне; мала киця – крихітна, доросла.

366. Малина – малиновий, вишня – вишневий, небо – небесний, абрикос – абрикосовий, лимон – лимонний, золото – золотавий, срібло – сріблястий.

367. Електрична пилка, електричний рубанок, електричне долото.

Вираз “Чарівні руки” означає руки людини, які вміють усе робити, руки, що роблять різні чарівні речі.

Електричний – залежить від слова “рубанок”, відповідає на питання який?, прикметник, чол. p., одн., дpугорядний член речення.

Улюблені – залежить від слова “книжки”, відповідає на питання які?, прикметник, мн., другорядний член речення. Чарівні – залежить від слова “руки”, відповідає на питання, які?, прикметник, мн., другорядний член речення.

368.

Моя подруга

Мою подругу звуть Ніна.

Вона весела та щира. Її сині очі на усміхненому обличчі приваблюють привітним поглядом. Коли Ніна усміхається, на її щічках з’являються ледь помітні ямочки. Чорне волосся вона завжди охайно збирає в тугі довгі коси.

Ми дружимо з Ніною з першого класу. Моя подруга весела і дотепна. Ми разом катаємося на велосипедах, роликах, разом гуляємо, обговорюємо рівні теми. Вона ввічлива і добра дівчинка. Ніна допитлива, вона захоплюється читанням. Я завжди готова прийти на допомогу Ніні, бо вона – моя щира подруга.

370. Срібний голосочок – срібні сережки; сталеві коні – сталеві голки; залізний характер – залізний бак; золота осінь – золота каблучка; вишневе плаття – вишневий садочок.

371. Пряжене молоко. У млинці Я Додаю пряжене молоко. Найкращий друг. У мене Є найкращий Друг.

Тепла зустріч. Для гостей Була влаштована тепла Зустріч.

Руді кошенята. У Траві граються руді кошенята. Прикметник “золоті” вжито в переносному значенні.

372.

Взимку на галявині

Лісова галявина. Одиноко стоїть невесела берізка. Над берізкою віє пронизливий колючий вітер. Він розчісує їй голі коси.

373. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Подекуди розкидані круглі кущі верболозу. М’які зелені Береги Обгорнули з обох боків невеличку річку Раставицю. Там далі вона повилася між високими вербами.

374. Маленький (прикм.), чепурненький (прикм.), крізь землю пройшов, червону (прикм.) шапочку знайшов. (Гриб). Росте хлопчик гарнесенький (прикм.) па городі в мене: чорні (прикм.) Очі, жовті (прикм.) вії, капелюх – зелений (прикм.). (Соняшник).

Звязок прикметників з іменниками

377. Про мою сестру можна сказати, що вона порядна і чесна людина. Вона щиро висловлює свою думку, вона добре вихована. Сестра завжди готова Простягнути руку допомоги, їй можна довіритися. Порядність і чесність цінують у будь-якому колективі. Я намагаюсь теж бути таким. Бо кажуть, що помилившись у людині одного разу, можна втрати до неї довіру назавжди.

378. Як горобчики позбулися своїх хвостиків Одного разу хвальки-горобчики сиділи на нижній гілці куща і сперечались один з одним.

У мене пір’ячко м’якіше за твоє! – цвірінькав один горобець.

– Ні! У мене м’якіше! А подивись на мої стрункі ніжки! Вони кращі за твої! – цвірінькав другий горобець. Сперечались, цвірінькали пташки. Вони не помітили кішку, яка підкралась та стрибнула на хвальків-горобців. Тільки хвостики зосталися у неї в зубах!

380. Ми любимо весну зелену, чудесну,

І грімницю в тучі, і дощик співучий,

І луки широкі, і ріки глибокі,

І поле веселе, і рідні оселі,

І світ у маю – всю землю свою.

Поставити прикметник у потрібній формі допомагає, питання від іменника, від якого залежить цей прикметник: весну (яку?) зелену, чудову.

381. Повіяв легенький вітер. Світить лагідне сонечко. День став по-весняному гарний. Повертаються з далеких країв перелітні птахи.

382. Берізка зажурена, гай веселий, осінь золота, усмішка сонячна, вітер лагідний.

383. Повіває легенький вітерець.

Слово “легенький” – прикметник. По перше, воно означає ознаку предмета. По-друге, воно відповідає на питання який? По-третє, має закінчення – ий, як прикметник чоловічого роду однини в називному відмінку, Крім того, в реченні виступає другорядним членом речення.

Тому слово “легенький” є прикметником.

386. Вухатий соняшник, золотистий чубчик, конопатий носик.

1. Вухатий.

2. У реченні залежить від слова “соняшник”.

3. Відповідає на питання який?

4. Прикметник.

5. Однина.

6. Чоловічий рід.

7. Другорядний член речення.

1. Золотистий.

2. У реченні залежить від слова “чубчик”.

3. Відповідає на питання який?

4. Прикметник.

5. Однина.

6. Чоловічий рід.

7. Другорядний член речення.

1. Конопатий.

2. У реченні залежить від слова “носик”.

3. Відповідає на питання який?

4. Прикметник.

5. Однина.

6. Чоловічий рід.

7. Другорядний член речення.

387. Як я Малим збирався навесні піти у світ Незнаними шляхами, сорочку мати вишила мені Червоними і Чорними нитками. Два кольори мої, два кольори, оба на полотні, в душі моїй оба, два кольори мої, два кольори: Червоне — то любов, а Чорне – то журба.

1. Червоними.

2. У реченні залежить від слова “нитками”.

3. Відповідає на питання який?

4. Прикметник.

5. Множина.

6. Жін. рід.

7. Другорядний член речення.

Відповіді на запитання для повторення

1. Прикметник – частина мови, яка відповідає на питання: який? яка? яке? які?

2. Прикметник вказує на ознаки предметів: запах (духмяний), колір (блакитний), вік (молодий), розмір (маленький), матеріал (залізний), якість (твердий), простір (близький), час (вчорашній) тощо.

3. У реченні прикметник найчастіше пов’язаний з іменником. Запитання ставимо від головного слова – іменника до залежного – прикметника.

4. Прикметники змінюються за числами, родами, відмінками. А іменники – за числами і відмінками.

5. Прикметник найчастіше виступає другорядним, членом речення.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у мовленні РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК § 33. Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у мовленні Пояснення Прикметник – це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? У реченні найчастіше прикметник виступає другорядним членом речення. 332. Мова На Білому світі, на Чорній землі Є мова у квітів, є мова в зорі. […]...

  2. Зв’язок прикметників з іменниками у реченні Тема. Зв’язок прикметників з іменниками у реченні. (Вправи 193-197). Мета. Поглиблювати знання учнів про роль прикметників у мовленні, про зв’язок прикметників з іменниками. Вчити розпізнавати прикметники, ставити до них питання. Розвивати мовлення учнів, збагачувати їх словник прикметниками. Виховувати дбайливе ставлення до птахів. Обладнання: зображення зимового лісу, картки-опори для складання опису, підручник, зошит. Хід уроку I. […]...

  3. ПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЗВ’ЯЗКОМ ПРИКМЕТНИКІВ З ІМЕННИКАМИ В РЕЧЕННЯХ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ ПРО ЗМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА РОДАМИ І ЧИСЛАМИ Урок 50. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ЗВ’ЯЗКОМ ПРИКМЕТНИКІВ З ІМЕННИКАМИ В РЕЧЕННЯХ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ ПРО ЗМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА РОДАМИ І ЧИСЛАМИ Мета: вдосконалювати вміння учнів визначати рід і число прикметників; узагальнити знання про рід і число прикметників; збагачувати словниковий запас; формувати мовленнєві навички; виховувати бережливе ставлення до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ […]...

  4. Змінювання прикметників з іменниками за зразком “один Урок 59 Тема. Змінювання прикметників з іменниками за зразком “один – багато”. Вимова й правопис слова іній Мета: вчити змінювати прикметники з іменниками за зразком “один – багато”; закріплювати вміння ставити питання до слів – ознак предметів; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до природи. Обладнання: картинка із зображенням зимового пейзажу; індивідуальні картки з текстом, […]...

  5. Зв’язок прикметників з іменниками в реченні. Складання діалогу. Доповнення тексту. Вимова й правопис слова гудзик Урок 58 Тема. Зв’язок прикметників з іменниками в реченні. Складання діалогу. Доповнення тексту. Вимова й правопис слова гудзик Мета: вчити встановлювати зв’язки між прикметниками та іменниками в реченні; закріплювати вміння ставити питання до слів – ознак предметів; збагачувати словниковий запас учнів; формувати вміння вести діалог в уявній ситуації; виховувати толерантність у співпраці. Обладнання: предметні малюнки […]...

  6. Вправи на визначення роду й числа прикметників за іменниками Урок 53 Тема. Вправи на визначення роду й числа прикметників за іменниками Мета: продемонструвати учням тісний морфологічний зв’язок прикметника та іменника, вчити визначати рід і число прикметника за іменником, вчити змінювати прикметник за числами й родами, узгоджувати прикметник з іменником у реченні і словосполученні за їх морфологічними ознаками; розвивати вміння будувати зв’язну розповідь на граматичну […]...

  7. Відмінювання прикметників у сполученні з іменниками в однині та множині. Відмінкові закінчення прикметників з основою на твердий приголосний ПРИКМЕТНИК Відмінювання прикметників у сполученні з іменниками в однині та множині. Відмінкові закінчення прикметників з основою на твердий приголосний 187. Розгляньте таблицю. Відмінок Відмінкові закінчення в однині Відмінкові закінчення в множині Чол. рід Жін. рід Середи, рід Для всіх родів Н. в. Довгий шлях Довга ніч Довге поле Довг стежки Р. в. Довгого Довгої Довгого […]...

  8. ЗМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА РОДАМИ ТА ЧИСЛАМИ У СПОЛУЧЕННІ З ІМЕННИКАМИ Мета: розширити знання учнів про граматичний і смисловий зв’язок прикметників з іменниками; вчити визначати рід і число прикметників; збагачувати словниковий запас; формувати мовленнєві навички; виховувати бережливе ставлення до природи. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Дзвоник пролунав веселий, Дружно всіх він кличе в клас. Цікаві дії на уроці Пропоную я для вас. Станьте струнко, схаменіться, Одне […]...

  9. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У СПОЛУЧЕННІ З ІМЕННИКАМИ В ОДНИНІ ТА МНОЖИНІ. ВІДМІНКОВІ ЗАКІНЧЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ З ОСНОВОЮ НА ТВЕРДИЙ ПРИГОЛОСНИЙ Мета: ознайомити учнів з відмінюванням прикметників в однині та множині; вчити визначати відмінок прикметників, зіставляти і розрізнювати відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий приголосний основи; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання 2. Каліграфічна хвилинка Бі лаг іжн ек тру чар Є слова, […]...

  10. Змінювання прикметників за родами й числами в сполученні з іменниками ПРИКМЕТНИК Змінювання прикметників за родами й числами в сполученні з іменниками 183. Прочитайте словосполучення прикметника з іменниками. Білий ліс Білим лісом Біла зима Білою зимою Біле поле Білому полю Білі ліси, зими, поля Білих лісах, зимах, полях Синій олівець Синім олівцем Синя кулька Синьою кулькою Синє озеро Синьому озері Сині олівці, кульки, озера Синіх олівців, […]...

  11. ВПРАВИ НА ВИЗНАЧЕННЯ РОДУ І ЧИСЛА ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ІМЕННИКАМИ Урок 49. ВПРАВИ НА ВИЗНАЧЕННЯ РОДУ І ЧИСЛА ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ІМЕННИКАМИ Мета: вчити учнів визначати рід і число прикметника за родом пов’язаного з ним іменника та за характерним закінченням; збагачувати словниковий запас; формувати мовленнєві навички; виховувати любов до рідної землі. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на […]...

  12. Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови Тема. Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови. (Вправи 441-445). Мета. Повторити вивчене про іменник і прикметник, вправляти учнів у доборі споріднених слів, що належать до різних частин мови. Збагачувати мовлення учнів образними висловами, розвивати вміння вживати слова у переносному значенні. Пробуджувати бажання творити нові словесні образи, цікавість […]...

  13. Спостереження за зв’язком прикметників з іменниками в реченнях. Узагальнення знань про змінювання прикметників за родами і числами Урок 54 Тема. Спостереження за зв’язком прикметників з іменниками в реченнях. Узагальнення знань про змінювання прикметників за родами і числами Мета: вдосконалювати вміння дітей визначати рід і число прикметників, узагальнити знання про рід і число прикметників; розвивати мовні вміння; виховувати любов до природи. Обладнання: картки індивідуального опитування ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання 1. Робота […]...

  14. ЗМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА РОДАМИ Й ЧИСЛАМИ У СПОЛУЧЕННІ З ІМЕННИКАМИ Мета: вчити учнів визначати рід і число прикметника за родом і числом пов’язаного з ним іменника; збагачувати словниковий запас школярів; формувати мовленнєві навички; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 118) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ – Сьогодні на уроці […]...

  15. Вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. (Вправи 168-170) Тема. Вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. (Вправи 168-170). Мета. Виявити істотну відмінність між прикметниками та іменниками як частинами мови: кожний прикметник залежно від іменника може змінюватись не тільки за числами і відмінками, а й за родами; вчити розпізнавати рід прикметників за родом іменників та формальними ознаками – родовими закінченнями. Обладнання: таблиця […]...

  16. Урок розвитку мовлення. Спостереження за зв’язком прикметників з іменниками в реченнях Тема. Спостереження за зв’язком прикметників з іменниками в реченнях. Узагальнення знань про змінювання прикметників за родами і числами. (Вправи 171-173). Мета. Узагальнити знання учнів про граматичні ознаки прикметників та іменників і взаємозв’язок між ними; закріплювати знання про науково-популярні тексти. Обладнання: мовний матеріал. Хід уроку І. Організація класу. Дай знання нам, школо-мати, Найсильнішу зброю в руки. […]...

  17. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Урок 52 Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично) Мета: практично ознайомити дітей із ступенями прикметників, розширити уявлення дітей про прикметник, вчити використовувати ступені прикметників у мовленні; розвивати мовлення дітей шляхом навчання доцільного використання прикметників у мові; виховувати патріотизм, любов до України. ХІД УРОКУ I. […]...

  18. Аналіз диктанту. Спостереження за зміною закінчень прикметників у різних відмінкових формах Тема. Аналіз диктанту. Спостереження за зміною закінчень прикметників у різних відмінкових формах. (Вправи 224-228). Мета. Вчити спостерігати за змінюванням закінчень прикметників у різних відмінкових формах. Тренувати вміння визначати рід, число і відмінок прикметників за родом, числом і відмінком зв’язаних з ними іменників. Розвивати мовлення учнів, збагачувати їхній словник. Виховувати бережне ставлення до краси довкілля. Обладнання: […]...

  19. АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ДІЄСЛОВО (питання, значення, роль у реченні, зв’язок з іменниками) Мета: повторити вивчене про дієслово (питання, значення, роль у реченні, зв’язок з іменниками); вчити відносити до дієслів слова, що означають різні дії; формувати правописні вміння і навички; збагачувати словниковий запас; розвивати пізнавальну самостійність, мовлення учнів; виховувати культуру писемного мовлення. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Аналіз перевірної роботи 2. Каліграфічна хвилинка […]...

  20. Узагальнення і систематизація знань про прикметник. Спостереження за роллю прикметників у прислів’ях, загадках, засіванках. (Вправи 213-215) Тема. Узагальнення і систематизація знань про прикметник. Спостереження за роллю прикметників у прислів’ях, загадках, засіванках. (Вправи 213-215). Мета. Узагальнити і систематизувати знання учнів з теми “Прикметник”; вчити передавати зміст тексту (усно і письмово); продовжити формувати вміння переказувати текст; виховувати дбайливе ставлення до природи; розвивати інтерес до народних традицій. Обладнання: таблиця “Почуття”, таблиця-ватман “Словничок”. Хід уроку […]...

  21. Уроки повторення Уроки повторення 394. 1. А. 2. В. З, Б. 395. – Бабусю, а чому ви любите чорнобривці? – питали ми. – А як їх не любити? – дивувалася вона. – Дивіться, які вони пишні! Варіанти заголовків – улюблені бабусині квіти; бабусин квітник. 397. 1. Б. 2. В. 3. А. 398. – відбувається подвоєння н, оскільки […]...

  22. Відмінювання прикметників ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.2. Прикметник Прикметник – це самостійна частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Відмінювання прикметників Прикметники мають форми роду (чоловічий – ч. р., жіночий – ж. р., середній – с. р.) […]...

  23. ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ НА ПОБУДОВУ РЕЧЕНЬ З ПРИКМЕТНИКАМИ, ВИЗНАЧЕННЯ ВІДМІНКІВ ПРИКМЕТНИКІВ Мета: закріпити знання учнів про відмінювання прикметників; розвивати вміння визначати відмінки прикметників у реченні; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати уважність. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Пролунав дзвінок, Починаємо урок. Працюй наполегливо, старанно, Щоб кожну хвилину Не втратити марно. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Каліграфічна хвилинка Загадка Щоб скріпилось за один момент, Будівельник додав у розчин… […]...

  24. Роль дієслів (без уживання терміна) у мовленні. Зв’язок дієслів з іменниками в реченні. Доповнення тексту. Вимова й написання слів килим, парасолька Урок 66 Тема. Роль дієслів (без уживання терміна) у мовленні. Зв’язок дієслів з іменниками в реченні. Доповнення тексту. Вимова й написання слів килим, парасолька Мета: закріпити знання про слова, які називають дії предметів; навчитися правильно вимовляти і писати слова килим, парасолька; розвивати спостережливість, працелюбність, повагу до народної творчості. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація […]...

  25. Вправи на визначення відмінків прикметників реченні Тема. Вправи на визначення відмінків прикметників реченні. (Вправи 229-233). Мета. Показати учням тісний морфологічний зв’язок прикметника з іменником, вчити визначати відмінок прикметника у реченні за допомогою відмінкової форми іменника. Розвивати мовленнєві вміння, розширювати словниковий запас учнів. Виховувати любов до рідного краю, його традицій Обладнання: диск до підручника, зразки різдвяних листівок. таблиця відмінювання іменників, пам’ятка “Як […]...

  26. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИСЛІВНИКІВ І ПРИКМЕТНИКІВ Мета: розширити знання учнів про прислівник як незмінну частину мови на основі його порівняння з прикметником; формувати вміння розпізнавати прислівники та прикметники; розвивати мовлення, мислення; виховувати позитивне ставлення до навчання. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Робота над прислів’ями – Прислів’я та приказки прочитайте, поясніть. Прислівники випишіть разом з дієсловами, від […]...

  27. ВПРАВИ НА ВЖИВАННЯ РІЗНИХ ВІДМІНКОВИХ ФОРМ ПРИКМЕТНИКІВ Мета: закріплювати вміння учнів визначати відмінок прикметників у реченні за питаннями, закінченням та відмінком іменника; розвивати мовленнєве чуття; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати уважність, старанність, наполегливість. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Перевірка домашнього завдання (вправа 215, с. 96) – Прочитайте записані прислів’я. – Які закінчення ви вставили замість крапок? – Поясніть написання […]...

  28. Підмет. Способи його вираження – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Залежно від ролі у структурі речення всі слова виступають як Головні (підмет і присудок) або Другорядні (додаток, означення, обставина) його члени. Головні члени речення є його граматичною основою. Другорядні слугують для поширення граматичної основи, конкретизації, уточнення змісту. Підмет. Способи його вираження Підмет – це головний […]...

  29. Складні випадки кваліфікації другорядних членів речення. Стилістичні функції другорядних членів СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 26. Складні випадки кваліфікації другорядних членів речення. Стилістичні функції другорядних членів ПОЯСНЕННЯ ПОЯСНЕННЯ 296.Берег Річки, кімната Вчителя, човен На березі, політ Орла, спів Матері, рядок Вірша, кущ Шипшини, вареники З вишнями, Добром нагріте серце, красаПрироди, учень Гімназії, збирання Винограду, потиск Руки, в ім’я Перемоги, маківка Ялинки. Прийм. ім, місця дієсл. ПДП ім. […]...

  30. Прикметники, близькі й протилежні за значенням. Вживання прикметників у переносному значенні. Складання вітання Урок 62 Тема. Прикметники, близькі й протилежні за значенням. Вживання прикметників у переносному значенні. Складання вітання Мета: закріпити знання про прикметник; активізувати словниковий запас учнів шляхом добору слів, близьких і протилежних за значенням, вживання прикметників у переносному значенні; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати доброзичливість і повагу для традицій народу. Обладнання: різні види вітальних листівок. ХІД […]...

  31. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ §11. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм 121. Частини мови Самостійні Службові Вигук (відповідають на питання і виступають членами речення) (не відповідають на питання і не виступають членами речення) (виражає емоції та наслідує звуки) – іменник – прикметник – числівник – займенник – дієслово – прислівник – прийменник – сполучник – […]...

  32. ВПРАВИ НА ДОЦІЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У МОВЛЕННІ Урок 47. ВПРАВИ НА ДОЦІЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У МОВЛЕННІ Мета: практично ознайомити учнів із ступенями порівняння прикметників; провести спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без уживання термінів);вчити використовувати ступені прикметників у мовленні; збагачувати словниковий запас; формувати мовленнєві навички; виховувати любов до рідного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього […]...

  33. Прикметник як частина мови. Роль прикметників у мовленні ПРИКМЕТНИК Прикметник як частина мови. Роль прикметників у мовленні 170. Прочитайте виразно вірш Лесі Вознюк. Завірюха Сніжно-біла Лісі зайчика зустріла. Каже Хитра завірюха: – Заховай, зайчиську, вуха, Бо я Злюча та Колюча, Ще й Щипуча і Кусюча. – Вас, Люб’язна завірюхо, Не бояться зовсім вуха, Бо ви Добра: у лісочку Замели мої слідочки. – Між […]...

  34. Підмет – Просте речення Словосполучення Просте речення Підмет Підмет – це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що? Підмети бувають прості і складені. Простий підмет найчастіше виражається іменником або займенником: Простий підмет може бути виражений також іншими частинами мови (прикметником, дієприкметником, числівником, вигуком), які виступають у реченні в ролі […]...

  35. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167) Тема. Вправи на доцільне використання прикметників у мовленні. Спостереження за формами прикметників найвищого ступеня (без терміна, практично). (Вправи 163-167). Мета. Вчити школярів добирати прикметники для найточнішого вираження думки: показати роль прикметників найвищого ступеня у мовленні. Обладнання: книги В. Нестайка “Казкові пригоди і таємниці”, прислів’я, мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. […]...

  36. Повторення вивченого про дієслово як частину мови. Роль дієслова в реченні ДІЄСЛОВО & 39. Повторення вивченого про дієслово як частину мови. Роль дієслова в реченні Весна прийшла так якось несподівано Ліна Костенко 316. 1. Прослухай поетичні рядки в музичному супроводі. Весна прийшла так якось несподівано! Зима стояла міцно до пори. Вітри війнули з півдня. І тоді вона Немов у Ворсклу з’їхала з гори… Ліна Костенко 2. […]...

  37. НАПИСАННЯ НЕ З ІМЕННИКАМИ Морфологія та орфографія. Іменник § 37. НАПИСАННЯ НЕ З ІМЕННИКАМИ Про те, коли не з іменниками пишемо разом, а коли – окремо 310 Порівняйте написання виділених у реченнях слів. У якому реченні не є префіксом, а в якому – службовим словом? Де не виражає заперечення, а де – утворює новий іменник з протилежним значенням? Зробіть […]...

  38. Змінювання дієслів з іменниками за зразком “один Урок 67 Тема. Змінювання дієслів з іменниками за зразком “один – багато”. Вимова й написання слова жайворонок. Навчальне аудіювання (“Волохань”) Мета: розвивати вміння змінювати слова за зразком “один – багато”; закріплювати навички розпізнавати дієслова за питаннями; вчити встановлювати синтаксичні зв’язки дієслів з іменниками; навчити вимовляти й писати слово жайворонок; вчити розуміти текст з одного прослуховування; […]...

  39. Прямий та зворотний порядок слів у реченні – Речення Словосполучення Речення Прямий та зворотний порядок слів у реченні При прямому (звичайному) порядку слів у реченні спочатку йде підмет, потім – присудок; означення, потім – означуване слово; додаток стоїть після слова, яке ним керує, а обставина – перед присудком. Якщо такий порядок порушується, особливо коли підмет стоїть після присудка, а означуване слово перед означенням, то […]...

  40. Зразок розбору прикметника УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прикметник Зразок розбору прикметника Літо збігло, як день, і з незлежаного туману вийшов Синьоокий, золоточубий вересень (М. Стельмах). 1. Синьоокий – прикметник, означає ознаку предмета, відповідає на питання Який? 2. Початкова форма – Синьоокий. 3. Якісний. 4. Форма повна, нестягнена, група тверда, чоловічий рід, однина, називний відмінок. 5. Вересень […]...

Ви зараз читаєте: Зв’язок прикметників з іменниками
«
»