Агрегатні стани речовини – Теплота й молекулярна фізика
6. Теплота й молекулярна фізика
6.2. Агрегатні стани речовини
Агрегатні стани речовини – це стани однієї й тієї самої речовини, які розрізняються за характером теплового руху частинок (атомів чи молекул) і їх взаємним розміщенням.
За різних фізичних умов одна й та сама речовина може перебувати у твердому, рідкому або газоподібному стані.
Тверде тіло – зберігає свою форму та об’єм.
Тверді тіла відрізняються за своїми механічними властивостями – твердістю, пластичністю, пружністю тощо.
У кристалічних твердих тілах
Аморфні тверді тіла не мають певного порядку розміщення молекул і певної температури плавлення.
З підвищенням температури тверде тіло розм’якшується й переходить у рідкий стан поступово, через відсутність у речовині в аморфному стані періодичності, властивої кристалічним тілам у розміщенні атомів, молекул.
Рідини легко змінюють форму і зберігають наданий об’єм.
Відстань між двома сусідніми молекулами або атомами менша за розміри самих молекул
Всім рідинам властива текучість. За певної температури рідини можуть тверднути, кипіти. Рідини мають властивість випаровуватись.
Гази не мають певної форми, власного об’єму, заповнюють весь наданий їм об’єм, легко стискуються завдяки тому, що відстані між частинками набагато більші за розміри частинок. За певних умов гази можуть бути зріджені. Вони не утворюють вільної поверхні.
Плазма – це четвертий стан речовини, який являє собою частково або повністю іонізований газ, одержаний внаслідок сильного нагрівання. У газі однакова кількість позитивно і негативно заряджених частинок – він електрично нейтральний.
Характеризується високою електропровідністю, сильною взаємодією із зовнішнім електричним і магнітним полем, високою температурою. Використовується в газорозрядних джерелах світла, в плазмотронах для зварювання металів тощо.
Related posts:
- Будова речовини – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.1. Будова речовини Речовина складається з окремих частинок (атомів і молекул), між якими є проміжки. При збільшенні або зменшенні температури частинки речовини не змінюються, а збільшується або зменшується відстань між ними. Прості речовини – це речовини, які складаються з атомів одного роду. Складні речовини – це речовини, утворені різнорідними атомами. […]...
- Агрегатні стани речовини ФІЗИКА Частина 2 МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА Розділ 4 ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНО-КІНЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ ГАЗІВ 4.2. Агрегатні стани речовини Речовина залежно від термодинамічних параметрів – тиску, об’єму і температури – може перебувати в трьох агрегатних станах: твердому, рідкому та газоподібному. Крім того, речовина за певних умов може бути в стані плазми. Сучасні агрегатні стани дещо нагадують чотири […]...
- Випаровування й конденсація – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.17. Випаровування й конденсація Пароутворення – це явище переходу рідини в пару. Випаровування – це перехід речовини з рідкого або твердого стану в газоподібний стан (пару). Випаровування рідини відбувається з вільної поверхні рідини. Випаровування твердих тіл називається сублімацією. Внаслідок теплового руху молекул випаровування можливе за будь-якої температури. Із збільшенням температури […]...
- Температура. Вимірювання температури – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.5. Температура. Вимірювання температури Температура – це фізична величина, що характеризує ступінь нагрітості тіла, вона є мірою середньої кінетичної енергії поступального хаотичного руху молекул та атомів тіла і характеризує інтенсивність теплового руху. Температура позначається буквою t°. Прилад для вимірювання температури – термометр. Термометри бувають рідинними (ртутні, спиртові), газові, металеві, електричні […]...
- Кількість теплоти – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.12. Кількість теплоти Кількість теплоти – це міра внутрішньої енергії, яку тіло дістає або втрачає при теплообміні без виконання роботи. Кількість теплоти залежить від роду речовини, з якої виготовлене тіло, маси тіла, зміни його температури. Кількість теплоти позначається буквою Q. Одиниця вимірювання кількості теплоти один джоуль (1 Дж)....
- Тепловий рух – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.4. Тепловий рух Тепловий рух – це безладний рух частинок, з яких складається тіло, пов’язаний із температурою тіла....
- Дифузія – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.3. Дифузія Проникнення речовин одна в одну при безпосередньому стиканні зумовлене безладним рухом частинок речовини. Швидкість протікання дифузії залежить від агрегатного стану речовини, їх температури. При вищій температурі дифузія відбувається швидше. Явище дифузії властиве всім станам речовин....
- Плавлення й кристалізація твердих тіл – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.16. Плавлення й кристалізація твердих тіл Плавлення – це перехід речовини з твердого стану в рідкий. Тверднення (кристалізація) – це перехід речовини з рідкого стану у твердий. Плавлення й тверднення відбувається за певної температури, яка називається температурою плавлення (тверднення). Питома теплота плавлення – це фізична величина, яка дорівнює кількості теплоти, […]...
- АГРЕГАТНІ СТАНИ РЕЧОВИНИ. ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТІЛ У РІЗНИХ АГРЕГАТНИХ СТАНАХ. КРИСТАЛІЧНІ ТА АМОРФНІ ТІЛА. ЗАЛЕЖНІСТЬ ЛІНІЙНИХ РОЗМІРІВ ТВЕРДИХ ТІЛ ВІД ТЕМПЕРАТУРИ Мета: пояснити фізичні властивості речовини в різних агрегатних станах, виходячи з молекулярно-кінетичних уявлень; пояснити відмінності фізичних характеристик кристалічних та аморфних тіл; експериментально показати залежність лінійних розмірів тіл від зміни температури; розвивати вміння пояснювати фізичні явища на основі атомно-молекулярного вчення; показати практичне значення отриманих знань (наприклад, практичне використання явища теплового розширення тіл). Тип уроку: комбінований урок. […]...
- Внутрішня енергія – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.10. Внутрішня енергія Внутрішня енергія – це енергія руху й взаємодії частинок, з яких складається тіло. Внутрішню енергію можна збільшити, виконуючи над тілом механічну роботу або теплопередачею....
- ТІЛА І РЕЧОВИНИ. СТАНИ РЕЧОВИН ТІЛА І РЕЧОВИНИ § 60. ТІЛА І РЕЧОВИНИ. СТАНИ РЕЧОВИН Нас оточують різноманітні тіла. Тіло – це все живе і неживе, що належить до природи чи створене людиною. Тіла бувають природні та рукотворні, створені людиною. Природні тіла бувають неживі та живі – організми. – 1. Розгляньте мал. 209. Які природні тіла, а які – рукотворні? […]...
- Питома теплоємність – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.13. Питома теплоємність Питома теплоємність – це фізична величина, що показує, яка кількість теплоти потрібна для збільшення (зменшення) температури речовини масою 1 кг на 1 °С. Позначається буквою C. Одиниця вимірювання – один джоуль на кілограм градус Цельсія Або один джоуль на кілограм кельвіна Розрахунок кількості теплоти, потрібної для нагрівання […]...
- Кипіння – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.18. Кипіння Кипіння – це внутрішнє випаровування рідини, внаслідок якого всередині її об’єму утворюються бульбашки пари, що спливають і викидають її назовні. Температура кипіння залежить від виду рідини та зовнішнього тиску на рідину. При кипінні температура не змінюється. Кипіння характеризується питомою теплотою пароутворення. Розрахунок кількості теплоти при пароутворенні (конденсації): Q […]...
- Види теплопередачі – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.11. Види теплопередачі Теплопередача (теплообмін) – це процес передачі енергії від одного тіла до іншого без виконання роботи. Теплопровідність – це теплообмін унаслідок перенесення речовини в газах і рідинах. Конвенція – це передавання теплоти частинками газу або речовини. Випромінювання – це теплообмін, який здійснюється усіма без винятку тілами шляхом перенесення […]...
- Тепловий баланс – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.14. Тепловий баланс Перебуваючи в теплообмінному процесі, одні тіла віддають таку кількість теплоти, яку отримують інші. Сума кількості теплоти, яку отримали одні тіла, дорівнює сумі кількості теплоти, яку віддали інші тіла внаслідок теплообміну:...
- Об’ємне розширення при нагріванні – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.8. Об’ємне розширення при нагріванні Коефіцієнт об’ємного розширення речовини в – це приріст одиниці об’єму речовини, коли вона нагрівається на один градус Цельсія (один кельвін). Де V0 – початковий об’єм речовини; β – коефіцієнт об’ємного розширення. Коефіцієнт об’ємного розширення вимірюється в кельвінах в мінус першому степені (к-1)....
- Лінійне розширення при нагріванні – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.7. Лінійне розширення при нагріванні Коефіцієнт лінійного розширення речовини а показує, на яку частку збільшується одиниця довжини цієї речовини, якщо її нагріти на один градус Цельсія (один кельвін). L = l0 (1 + at), Де l0 – початкова довжина; a – температурний коефіцієнт лінійного розширення. Коефіцієнт лінійного розширення вимірюється в […]...
- Температурні шкали – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.6. Температурні шкали Системи порівняльних числових значень температури. Існують абсолютні термодинамічні температурні шкали (шкала Кельвіна) і різні температурні шкали, що пояснюють властивості речовин (теплове розширення, зміна електричного опору з температурою та ін.). Температурна шкала, яка практично відтворює шкалу Кельвіна (1 К = 1 °С), називається міжнародною температурною шкалою. 1. Шкала […]...
- Теплота згоряння палива – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.15. Теплота згоряння палива Питома теплота згоряння палива – це кількість теплоти, яка утворюється під час повного згоряння 1 кг палива. Позначається буквою q. Одиниця вимірювання – один джоуль на кілограм Формула: Q = qm....
- Співвідношення між коефіцієнтами лінійного та об’ємного розширення – Теплота й молекулярна фізика 6. Теплота й молекулярна фізика 6.9. Співвідношення між коефіцієнтами лінійного та об’ємного розширення β = 3а....
- Ізопроцеси – МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА Формули й таблиці ФІЗИКА МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА Відносна молекулярна маса Mr – відносна молекулярна маса; M0 – маса молекули даної речовини, ; M0с – маса молекули вуглецю, . Кількість речовини ν – кількість речовини, ; N – число молекул; Na – число Авогадро, NA = 6,02 · 1023 моль-1. Молярна маса М – молярна маса, . […]...
- Основні положення атомно-молекулярного вчення про будову речовини МЕХАНІКА РОЗДІЛ 1. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ § 11. Основні положення атомно-молекулярного вчення про будову речовини Запитання до вивченого 1. – Усі тіла складаються із частинок (молекул, атомів). – Частинки всіх тіл безперервно і хаотично (безладно) рухаються. – Між частинками тіл існує взаємне притягання і відштовхування. 2. Лід, вода і водяна пара […]...
- КРИСТАЛІЧНИЙ СТАН РЕЧОВИНИ – КРИСТАЛИ Хімія – універсальний довідник БУДОВА РЕЧОВИНИ КРИСТАЛИ КРИСТАЛІЧНИЙ СТАН РЕЧОВИНИ Кристали – тверді тіла, в яких атоми, іони або молекули утворюють впорядковану періодичну структуру. Кристалічні гратки – просторове періодичне розташування атомів, молекул або іонів у кристалі. Кристалічний стан характеризується дальнім порядком розташування частинок, що утворюють речовину. Рідина характеризується ближнім порядком, а газовий стан характеризується повного […]...
- ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ АТОМНО-МОЛЕКУЛЯРНОГО ВЧЕННЯ ПРО БУДОВУ РЕЧОВИНИ Розділ 1 ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА. ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ &11. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ АТОМНО-МОЛЕКУЛЯРНОГО ВЧЕННЯ ПРО БУДОВУ РЕЧОВИНИ Ураховуючи розглянуте в & 10, можна сформулювати такі основні положення атомно-молекулярного вчення про будову речовини: 1. Усі тіла складаються із частинок (молекул, атомів). 2. Частинки всіх тіл безперервно і хаотично (безладно) рухаються. 3. Між частинками тіл існує взаємне притягання […]...
- Тема 1. Атомно-молекулярна будова речовини – ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ЗАКОНИ І ЗАКОНОМІРНОСТІ В ХІМІЇ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА ІІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ЗАКОНИ І ЗАКОНОМІРНОСТІ В ХІМІЇ Тема 1. Атомно-молекулярна будова речовини Серед чотирьох наведених варіантів відповідей виберіть одну правильну 1. Позначте визначення атома: A. Найменша частинка, що входить до складу молекули і зберігає її властивості; Б. Електронейтральна частинка речовини, що […]...
- Стани речовин ТІЛА І РЕЧОВИНИ &65. Стани речовин Пригадай! Що таке речовина? Наведи приклади речовин. Тобі відомо, що всі тіла складаються з речовин. Одна й та сама речовина може утворювати різні тіла. Розглянь ілюстрації та порівняй зображені тіла. Що між ними спільного? Краплі роси і льодяні фігури, хмари і сніжинки – тіла, які складаються з однієї речовини […]...
- ЗМІНЮВАННЯ АГРЕГАТНОГО СТАНУ РЕЧОВИНИ – ВНУТРІШНЯ ЕНЕРГІЯ І ЇЇ ЗМІНА ПРИ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ ТА ВИКОНАННІ РОБОТИ Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА 6. ОСНОВИ ТЕРМОДИНАМІКИ 6.1. ВНУТРІШНЯ ЕНЕРГІЯ І ЇЇ ЗМІНА ПРИ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ ТА ВИКОНАННІ РОБОТИ 6.1.7. ЗМІНЮВАННЯ АГРЕГАТНОГО СТАНУ РЕЧОВИНИ Процес перетворення твердого кристалічного тіла на рідину називається плавленням; процес перетворення рідини на тверде кристалічне тіло – кристалізацією. Питома теплота плавлення (кристалізації) (λ) – це величина, […]...
- ОДИНИЦЯ КІЛЬКОСТІ РЕЧОВИНИ – МОЛЬ Хімія – універсальний довідник КІЛЬКІСНІ ВІДНОШЕННЯ В ХІМІЇ ОДИНИЦЯ КІЛЬКОСТІ РЕЧОВИНИ – МОЛЬ Речовини, що вступають в хімічну взаємодію, можуть складатися з атомів, або молекул, або інших частинок. Кількість речовини, що реагує, зручно характеризувати числом таких частинок. Одиницею кількості речовини, що визначає число частинок, з яких ця речовина складається, є моль. Кількість речовини, виражена в […]...
- МОЛЕКУЛЯРНА БУДОВА РІДИН Розділ 2. БУДОВА РЕЧОВИНИ §11 . РІДИНИ 2. МОЛЕКУЛЯРНА БУДОВА РІДИН Схематично розташування молекул у рідині показано на рис. 11.4. Молекули в рідині розташовані впритул одна до одної, але в цьому розташуванні немає певного порядку. Як ви бачите, розташування молекул у рідині нагадує розташування піщин у купі піску. Саме цим і зумовлено згадану вище подібність […]...
- МОЛЯРНА МАСА. КІЛЬКІСТЬ РЕЧОВИНИ Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА 1. ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНО-КІНЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ 1.4. МОЛЯРНА МАСА. КІЛЬКІСТЬ РЕЧОВИНИ Один моль – кількість речовини, у якій міститься стільки ж молекул або атомів, скільки в Карбоні 126С масою 0,012 кг. Стала Авогадро (NА) – число атомів або молекул в 1 молі будь-якої речовини: Згідно із законом […]...
- ГАЗИ – ГАЗОПОДІБНИЙ СТАН РЕЧОВИНИ Хімія – універсальний довідник ГАЗОПОДІБНИЙ СТАН РЕЧОВИНИ ГАЗИ Газоподібний стан речовини принципово відрізняється від конденсованого, тобто рідкого або твердого. У конденсованому стані молекули (або інші частинки), що утворюють речовину, знаходяться в безпосередньому зіткненні одна з одною. При цьому вони сильно взаємодіють між собою, і характер цієї взаємодії визначає чимало властивостей речовини. У газі молекули не […]...
- Кількість речовини. Моль Тема 1 КІЛЬКІСТЬ РЕЧОВИНИ. РОЗРАХУНКИ ЗА ХІМІЧНИМИ ФОРМУЛАМИ УРОК 3 Тема. Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро Цілі уроку: сформувати уявлення учнів про хімічне поняття “кількість речовини”; показати сутність фізичної величини кількості речовини; ознайомити з одиницею вимірювання кількості речовини; увести поняття “моль”, “стала Авогадро”. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форми роботи: розповідь […]...
- Пояснення зміни агрегатних станів речовини на підставі атомно-молекулярного вчення 2-й семестр ТЕПЛОВІ ЯВИЩА 4. Кількість теплоти. Теплові машини Урок 19/61 Тема. Пояснення зміни агрегатних станів речовини на підставі атомно-молекулярного вчення Мета уроку: узагальнити знання учнів про агрегатні стани речовини й пояснити їх на основі атомно-молекулярного вчення. Тип уроку: урок узагальнення знань. План уроку Контроль знань 5 хв. Самостійна робота № 23 “Випаровування й конденсація. […]...
- Відносна молекулярна маса речовини. Масова частка елемента в складній речовині Тема 1 Початкові хімічні поняття & 12. Відносна молекулярна маса речовини. Масова частка елемента в складній речовині Опанувавши цю тему, ви зможете: – розуміти поняття “відносна молекулярна маса”, “масова частка елемента в складній речовині”; – уміти обмислювати відносну молекулярну масу за формулами речовин, масову частку елемента в складній речовині; – формувати навички в обчисленнях за […]...
- Кількість речовини, молярна маса ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 1. Основні хімічні поняття. Речовина 1.7. Кількість речовини, молярна маса Кількість речовини п (або V, ню) – це фізична величина, яка визначає кількість частинок (молекул, атомів, йонів, йонних угруповань – асоціатів) у певній її порції. Одиницею вимірювання кількості речовини є моль. Моль – […]...
- ЯВИЩЕ ЗМОЧУВАННЯ. КАПІЛЯРНІ ЯВИЩА – ВЛАСТИВОСТІ РІДИН Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА 4. ВЛАСТИВОСТІ РІДИН 4.3. ЯВИЩЕ ЗМОЧУВАННЯ. КАПІЛЯРНІ ЯВИЩА Рідина, яка розтікається по твердому тілу, називається змочуючою дане тверде тіло (вода по склу і т. п.). При цьому рівнодійна сил притягання молекул на межі зіткнення з молекулами рідини менша, ніж із молекулами твердого тіла (рис. 15, […]...
- Відносна молекулярна маса речовини, її обчислення за хімічною формулою Тема 1 ПОЧАТКОВІ ХІМІЧНІ ПОНЯТТЯ Урок 15 Тема. Відносна молекулярна маса речовини, її обчислення за хімічною формулою Цілі: поглибити поняття про хімічну формулу, її використання для розрахунків; дати поняття про відносну молекулярну масу; формувати вміння й навички обчислювання за хімічними формулами; навчити визначати відносну молекулярну масу простих і складних речовин за їх формулами. Тип уроку: […]...
- Початкові відомості про будову речовини. Молекули. Атоми МЕХАНІКА РОЗДІЛ 1. ФІЗИКА ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА. МЕТОДИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ § 2. Початкові відомості про будову речовини. Молекули. Атоми Контрольні запитання 1. Зараз науці відомо 118 різних видів атомів. 2. Речовини здебільшого складаються з молекул. Кожна нова молекула (нова комбінація атомів) відповідає новій речовині. Таким чином, із 118 видів атомів можна скласти мільйони різноманітних молекул […]...
- Урок 3. Речовини. Атоми і хімічні елементи. Молекули. Прості і складні речовини Урок 3. Речовини. Атоми і хімічні елементи. Молекули. Прості і складні речовини Мета: формувати уявлення про склад і будову речовин, поняття “речовина”, “молекула”, “атом”, властивости речовин; вміння розрізняти прості та складні речовини; розвивати абстрактне мислення, виховувати комунікативні здібності. Обладнання: пластилін, Періодична таблиця хімічних елементів Д. і. Менделєєва, шматок крейди, мікроскоп. Тип уроку: формування нових знань. […]...
- КРИСТАЛІЧНІ ТА АМОРФНІ ТІЛА. ЇХ ВЛАСТИВОСТІ Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА 5. ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ – Зберігають форму. – Зберігають об’єм. – Характер молекулярного руху: коливання атомів чи молекул біля положення рівноваги. 5.1. КРИСТАЛІЧНІ ТА АМОРФНІ ТІЛА. ЇХ ВЛАСТИВОСТІ Розрізняють кристалічні та аморфні тверді тіла. У аморфних тіл зберігається ближній порядок у розташуванні атомів, але відсутній […]...