АКАДЕМІЗМ

Related posts:

1. БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ Культурологічний словник БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ в Лондоні, один з найбільших музеїв світу. Заснований 1753 р., відкритий 1759 р. (будинок – 1823-1847 рр., архітектор Р. Смерк). Пам’ятки первісного мистецтва, давньосхідної і античної культури та мистецтва, середньовічного мистецтва Європи і Сходу; етнографічні пам’ятки Африки, Америки, Океанії; зібрання малюнків, гравюр, рукописів, кераміки, монет, медалей....
2. АРХАЇКА Культурологічний словник АРХАЇКА (від грец. archaikos – старовинний, давній) – ранній етап розвитку будь-якого явища. У мистецтвознавстві термін “А.” застосовується до раннього періоду розвитку мистецтва Стародавньої Греції (VII – VI ст. до н. е.)....
3. МУЗА Культурологічний словник МУЗА (грец.) – 1) В давньогрецькій міфології – богиня, покровителька мистецтва і науки. Спочатку кількість М. була невизначена: вони вважалися покровительками пісень і танців. У пізніші часи М. стало дев’ять і кожній з них доручили певне мистецтво, яке вона повинна була особливо пильнувати: Кліо – покровителька історії, Талія – комедії, Мельпомена – трагедії, […]...
4. ПАСТОРАЛЬ Культурологічний словник ПАСТОРАЛЬ – літературний, музичний і театральний жанр, в основі якого – поетизація та ідеалізація простого сільського життя. У переносному значенні, пастораль має дещо іронічний відтінок як стан ніжності і тиші, однак з певною часткою манірності, солодкуватості....
5. ВИДИ МИСТЕЦТВА Культурологічний словник ВИДИ МИСТЕЦТВА – конкретні форми існування та історії розвитку мистецтва: архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, живопис, скульптура, графіка, музика, хореографія, література, театр, цирк, кіно та ін. Види мистецтва складалися історично як відображення багатогранності реального світу, що виявляється в процесі різноманітності форм його естетичного сприйняття та художньо-образного відтворення. Поділ на види мистецтва зумовлений неоднаковістю матеріалу, зображувальних […]...
6. МУЗЕЙ Культурологічний словник МУЗЕЙ – заклад, що збирає, вивчає, виставляє для огляду та зберігає твори мистецтва, пам’ятки історії, природознавчі колекції тощо....
7. АФРОДІТА Культурологічний словник АФРОДІТА (грец.) – в давньогрецькій міфології богиня кохання і вроди....
8. ЯРИЛО Культурологічний словник ЯРИЛО – божество у слов’янській міфології, пов’язане з родючістю; культ Я. супроводжувався карнавальними іграми, танцями....
9. АМУР Культурологічний словник АМУР (франц. Amour, з лат. Amor) – 1) У давньоримській міфології бог кохання. 2) Одна з малих планет (відкрита 1932 р.)....
10. ФОРТУНА Культурологічний словник ФОРТУНА (лат. Fortuna) – 1) В давньоримській міфології богиня випадку, долі, таланту. 2) Переносно – доля, щасливий випадок....
11. ДЕМІУРГ Культурологічний словник ДЕМІУРГ – вища урядова особа в деяких державах Стародавньої Греції (наприклад, в Ахейському Союзі). Алегорично – творець....
12. МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Культурологічний словник МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО – у широкому розумінні – комплекс суспільних наук, які вивчають художню культуру загалом та окремі види мистецтва. Мистецтвознавчі науки охоплюють літературознавство, музикознавство, театрознавство, кінознавство, а також М. у вузькому й найбільш уживаному значенні, тобто науку про пластичні або просторові мистецтва, якими є архітектура, живопис, скульптура, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. М. складається з трьох […]...
13. ВЕСТА Культурологічний словник ВЕСТА (лат. Vesta) – 1) В давньоримській міфології богиня домашнього вогнища. 2) Найяскравіша і єдина видима неозброєним оком мала планета (астероїд)....
14. РЕНЕСАНС Культурологічний словник РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, від лат. відроджуюсь) – 1) Епоха Відродження, період суспільно-політичного і культурного розвитку країн Західної і Центральної Європи (в Італії – XIV-XVI ст., в інших країнах – кінець XV – XVI ст.), зумовлений зародженням капіталістичних відносин. У період Р. розвинулась нова буржуазна ідеологія і культура, виник новий світогляд – гуманізм. Відроджувався […]...
15. РОМАНТИЗМ Культурологічний словник РОМАНТИЗМ (франц.) – ідейний і художній напрям кінця XVIII – поч. XIX ст., що охопив усі види мистецтва і науку, надавши їм національно-патріотичного забарвлення. Характеризувався проникненням фольклорних явищ у професійне мистецтво, зверненням до національних традицій та історії....
16. КАТАРСИС Культурологічний словник КАТАРСИС (від грец. katharsis – очищення) – термін античної естетики, означає душевну розрядку, естетичну реакцію, що відчуває особистість на завершальній стадії процесу художнього сприйняття....
17. ЮНОНА Культурологічний словник ЮНОНА (лат. Juno (Junonis) – 1) В давньоримській міфології богиня неба, покровителька шлюбу, охоронниця жінок, дружина Юпітера. 2) Одна з найбільших малих планет....
18. АХІЛЛ, АХІЛЛЕС Культурологічний словник АХІЛЛ, АХІЛЛЕС (грец.) – 1) У давньогрецькій міфології найхоробріший герой Троянської війни. За міфом, єдиним вразливим місцем на тілі А. була п’ята. 2) Переносно – Ахіллесова п’ята – найвразливіше місце....
19. МЕТКИ Культурологічний словник МЕТКИ (від грец. “переселенці”) – в полісах Стародавньої Греції чужоземці, а також відпущені на волю раби. Були особисто вільні, проте не мали політичних прав....
20. ПЕНАТИ Культурологічний словник ПЕНАТИ (лат. penates) – 1) У давньоримській міфології боги – покровителі дому, родини, іноді батьківщини. 2) Переносно – повернутися до своїх пенатів – повернутися додому....
21. ЯНУС Культурологічний словник ЯНУС (лат. Janus) – 1) У давньоримській міфології бог часу, усякого початку й кінця. Зображували з двома обличчями – старим і молодим, оберненими в різні боки. 2) Переносно – дворушник, підступна людина....
22. КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА Культурологічний словник КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – матеріальні і духовні цінності, створені в минулому, а також історико-культурні пам’ятки і об’єкти, що мають значимість для збереження і розвитку самобутності народу, його внесок у світову цивілізацію. Конвенція ЮНЕСКО 1972 р. дає поняттю К. с. детальне розшифрування, включаючи в нього: а) твори архітектури, монументальної скульптури, живопису та ін., що мають […]...
23. ОРДЕР АРХІТЕКТУРНИЙ Культурологічний словник ОРДЕР АРХІТЕКТУРНИЙ (від лат. ordo – ряд, порядок) – порядок співвідношення несучих та несених частин будівлі. В архітектурі Стародавньої Греції склалися ордери: дорійський, іонійський, коринфський....
24. АСИМЕТРІЯ Культурологічний словник АСИМЕТРІЯ (грец. asymmetria – не співмірність) – один із різновидів композиції, коли її елементи мають нерівнозначні функції; підпорядкування частини цілому. А. органічно пов’язана з симетрією. В більшості симетричних об’єктів (композицій) є асиметричні елементи....
25. ПСИХЕЯ Культурологічний словник ПСИХЕЯ (грец. – у давньогрецькій міфології втілення людської душі. Зображували її чарівною дівчиною, врода якої суперничала з красою Афродіти. Великою популярністю користується міф про кохання П. й Ероса (Ерота, Амура, Купідона)....
26. ДЕМАГОГ Культурологічний словник ДЕМАГОГ – спочатку так називали голову так званої демократичної партії в деяких рабовласницьких державах Стародавньої Греції (Афінах тощо). Пізніше слово Д. почало означати політикана, що робить собі популярність шляхом надмірних обіцянок....
27. ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА Культурологічний словник ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА (від лат. de… – скасування, і hum – anus – людський) – процес усунення із творів мистецтва “занадто людського”, орієнтованого на звичайне сприйняття, що передбачає відтворення життя “у формах самого життя”....
28. МОКОША Культурологічний словник МОКОША – старослов’янське жіноче божество у східнослов’янській міфології. Входила до давньоруського пантеону, її ідол стояв у Києві разом з ідолом Перуна та ін. богів. З поширенням православ’я образ М. злився з образом Параскеви-П’ятниці....
29. СИКОФАНТ Культурологічний словник СИКОФАНТ – в Афінах та інших полісах Стародавньої Греції так називали професійного донощика, наклепника і шантажиста. С. збирали відомості, котрі компрометували впливових громадян, з метою порушити проти них судову справу, звести політичні рахунки або одержати хабара....
30. ЄВАНГЕЛІЯ Культурологічний словник ЄВАНГЕЛІЯ (від грец. evangelion – добра звістка) – частина Біблії, чотири пов’язані спільною темою релігійні твори, що становлять основну частину Нового Заповіту. Містять життєпис Ісуса Христа на основі християнського віровчення....
31. ЮПІТЕР Культурологічний словник ЮПІТЕР (лат. Juppiter) – 1) У давньоримській міфології головний бог, бог неба, світла, грому й дощу. 2) Найбільша планета Сонячної системи, п’ята за віддаленням від Сонця. 3) В кінотехніці – електричний дуговий освітлювач, призначений для кінознімання при штучному або комбінованому освітленні. 4) Глузливе прізвисько людини, що тримає себе неприступно, велично....
32. ДУХ Культурологічний словник ДУХ – у релігії та міфології надприродна сутність, яка уособлює людські мислення, свідомість, психічні здібності. У релігійному та ідеалістичному світогляді Д. розглядається як первинне щодо природи. У релігіях під Д. розуміється особливий нематеріальний початок, розумний і самодостатній, тобто божество. Звідси походить і положення християнського віровчення про третю іпостась святої Трійці – Дух Святий....
33. АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО (від лат. antiquus – давній) – назва давньогрецького та давньоримського мистецтва; виникла в епоху Відродження. А. м. розвивалося в 1 тис. до н. е. і 1-й пол. 1 тис. н. е. Зародилося в південній частині Балканського півострова, на островах Егейського архіпелагу та західному узбережжі Малої Азії. Найвищого розквіту досягло в Стародавній […]...
34. ПРОКРУСТОВЕ ЛОЖЕ Культурологічний словник ПРОКРУСТОВЕ ЛОЖЕ – 1) В давньогрецькій міфології ліжко велетня-розбійника Прокруста, на яке він примушував лягати схоплених подорожніх. Тому, хто був довший за це ліжко, він нібито обрубував ноги, а в кого вони були коротшими – витягував їх. 2) Переносно – штучна міра, до якої силоміць щось припасовують, або під яку щось підганяють....
35. ВИШЕНСЬКИЙ Іван Культурологічний словник ВИШЕНСЬКИЙ Іван (між 1545 і 1550 – після 1620) – український чернець-аскет Афонського монастиря (Греція), родом з м. Судова Вишня на Львівщині (звідси прізвище), письменник-полеміст, “одна з найінтересніших постатей… нашої культурної історії” (М. Грушевський). Освіту отримав в Острозькій академії. В 70-х рр. (за ін. даними – в 90-х) ХVІ ст. переселився на Афон […]...
36. ВИРІЗУВАННЯ Культурологічний словник ВИРІЗУВАННЯ – 1) Техніка вишивання, за якої візерунок щільно обшивають нитками, а середину вирізують ножицями. 2) Спосіб створення витинанок, аплікацій. 3) Технічні прийоми для моделювання вручну дерев’яних декоративно-ужиткових виробів....
37. НЮАНС Культурологічний словник НЮАНС (франц. nuance – відтінок) – в образотворчому мистецтві – ледь помітний перехід від одного кольорового тону до іншого (в живописі), від однієї світлотіньової градації в іншу (в скульптурі, графіці). Сукупність відтінків, використовується для тоншого моделювання....
38. ВИТИНАНКИ Культурологічний словник ВИТИНАНКИ – вид декоративно-ужиткового мистецтва, орнаментальні, рідше сюжетні тво-...
39. АТЛАНТ Культурологічний словник АТЛАНТ (від імені персонажа давньогрецької міфології титана Атланта, який нібито на своїх плечах тримав небо) – в архітектурі опора у формі чоловічої постаті, що підтримує перекриття будівлі, балкон тощо. А. відомі з античних часів. У європейській культурі набули поширення в XVII – поч. ХХ ст. Використовувались в архітектурі житлових будинків в Україні з […]...
40. УЯВА Культурологічний словник УЯВА – психічний процес, що полягає у створенні людиною нових образів, уявлень, думок на базі її попереднього досвіду. У. тісно пов’язана з абстрагуючою діяльністю мислення. Виникнення У. як специфічно людської діяльності зумовлено потребами життя і насамперед суспільно корисною працею. У. має велике значення в житті людства, завдяки їй людина може передбачати свої майбутні […]...