АНТРОПОЛОГІЯ

Related posts:

1. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ (грец. anthropos – людина) – філософське вчення про природу, сутність людини....
2. АНТРОПОЛОГІЯ КУЛЬТУРНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АНТРОПОЛОГІЯ КУЛЬТУРНА – галузь суспільствознавства, яка вивчає зразки життя як примітивних, що не мали письменності, так і сучасних людських суспільств. А. к. намагається відповісти на питання щодо сутності культури, її впливу на людську особистість, про зразки адаптації людини до навколишнього середовища, засобів впливу культури на біол. еволюцію і т. ін. Широко […]...
3. Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Філософська антропологія, незалежно від певного релігійного (а чи навіть атеїстичного) конкретного її відгалуження, приречена розглядати релігійні уявлення, релігію в цілому та ідею Бога як концентроване та історично розвинуте вираження систем людських цінностей та світоглядних орієнтирів. Конкретна ідейно-релігійна орієнтація певної течії філософської антропології може визначати лише […]...
4. Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Філософія світ людини Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Функцію самоусвідомлення тою чи іншою мірою в принципі виконує кожний прояв людського духу – така його природа. Наука як певний історичний тип або форма суспільної свідомості певною мірою всупереч власній основній спрямованості на елімінацію всього суб’єктивного із свого змісту також виконує цю функцію. На свій […]...
5. Класична і післякласична філософська антропологія Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Класична і післякласична філософська антропологія Фейєрбахом завершується класична філософія і починається післякласична. Для розуміння останньої важливо знати, чим нова епоха різниться від попередньої. Перший, хто поставив завдання визначити загальну її характеристику, був слов’янофіл І. В. Киреєвський. На його думку, основна особливість XIX століття […]...
6. Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
7. ПСИХОГЕНЕТИКА Культурологічний словник ПСИХОГЕНЕТИКА (від грец. psyche – душа і genesis – походження) – наука, що вивчає наслідковий характер психічних та поведінкових реакцій, їхню залежність від спадкових структур організму....
8. Позитивна чи негативна антропологія? (Метаморфози антропоцентризму) Філософія світ людини Предмет філософської антропології. Різновиди антропологічного пізнавання Позитивна чи негативна антропологія? (Метаморфози антропоцентризму) Осереддям колізій європейської гуманістики став антропоцентризм – уявлення про людину як центр Всесвіту й кінцеву мету світобудови. Буденно-психологічною передумовою антропоцентризму є те, що кожен із нас, відчуваючи себе як активний, діяльний чинник щодо всього довкілля сприймає себе як суб’єкта, себто […]...
9. КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ Культурологічний словник КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ (від лат. contextus – зчеплення, з’єднання, зв’язок) – сукупність життєвих обставин, завдяки яким утворюється той чи інший зміст....
10. ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ – наука, що досліджує проблеми впливу навколишнього середовища на людину....
11. ПОТЯГ Культурологічний словник ПОТЯГ – стан організму, в якому безпосередньо виявляються чуттєві потреби. Потяг динамізує поведінку людини, є джерелом її активності....
12. ЛОГІКА Культурологічний словник ЛОГІКА (грец. наука про умовивід) – наука про закони, форми та прийоми мислення, які забезпечують досягнення об’єктивної істини в процесі міркування й пізнання....
13. ДЕФЕКТОЛОГІЯ Культурологічний словник ДЕФЕКТОЛОГІЯ (від лат. defectus – вада і…логія) – наука про розвиток, навчання і виховання дітей з різними фізичними й психологічними вадами (глухота, сліпота, розумова відсталість тощо)....
14. ЕВДЕМОНІЗМ Культурологічний словник ЕВДЕМОНІЗМ (від грец. eudaimonia – щастя) – етичний принцип, який основою моральності вважає прагнення людини до щастя (до суспільного щастя – соціальний Е., до особистого – індивідуалістичний Е.). Близький до гедонізму....
15. ЕТНОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕТНОЛОГІЯ (грец. ethnos – народ і logos – слово, наука) – наука про народ. У науці вживається для означення поняття “теоретична етнографія”....
16. АНТРОПОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОГЕНЕЗ (від грец. antropos – людина та genesis – походження) – процес виникнення та історико-еволюційного формування фізичного типу людини....
17. СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ Культурологічний словник СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ – компонент структури особистості, одна з форм її ставлення до навколишньої дійсності. С. е. відображає уподобання людини і має яскраве емоційне забарвлення. С. е. виявляється у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень. Критерії суджень С. е. (“подобається”, “не подобається”) можуть не усвідомлюватися. В основі С. е. […]...
18. ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ Культурологічний словник ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ (від лат. determinore – визначити) – концепція, за якою культура розглядається як відносно автономне утворення, незалежне від інших сфер суспільного життя, що відіграє вирішальну роль у суспільному розвитку....
19. Філософська гуманістика та філософська антропологія як спеціальна галузь знання Філософія світ людини Предмет філософської антропології. Різновиди антропологічного пізнавання Філософська гуманістика та філософська антропологія як спеціальна галузь знання. У широкому значенні філософська антропологія обіймає розмірковування про природу (сутність) людини, про критерії “людськості” в усіх сферах життя, про взаємозв’язок людини й світу, “мікрокосм” та “макрокосм”, про вселюдське та індивідуально-унікальне в людині, про людське призначення та можливості […]...
20. ЕГОЇЗМ Культурологічний словник ЕГОЇЗМ (франц. egoisme, від лат. ego – я) – 1) Морально-етичний принцип, який означає таку поведінку людини, коли вона віддає перевагу власним інтересам, нехтуючи інтересами суспільства та інших людей. Е. не “закладений” у людській природі. Як правило, він – наслідок неправильного виховання. У ході виховання прояви Е. у дітей можуть бути зведені до […]...
21. ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ – здатність людини пізнавати, відображати і узагальнювати економічну дійсність, передбачати і прогнозувати розвиток економічних процесів....
22. ЛЮДЯНІСТЬ Культурологічний словник ЛЮДЯНІСТЬ – риса особистості, що виявляється у повазі до людей, гуманності, уболіванні за добробут і культурний розвиток людства. Риси людяності найповніше виявляються у груповій формі буття людей, коли їм доводиться виконувати спільну роботу, вступати у безпосереднє спілкування між собою. Людяність передбачає, крім любові і пошани до інших людей., високий рівень вимогливості. З погляду […]...
23. СТЕРЕОТИП (СОЦІАЛЬНИЙ) Культурологічний словник СТЕРЕОТИП (СОЦІАЛЬНИЙ) (грец. твердий та відбиток) – схематичний, стандартизований образ соціального об’єкта, явища, найчастіше емоційно забарвлений і достатньо стійкий....
24. РОЗВИТОК Культурологічний словник РОЗВИТОК – зміни від простого до складного, від нижчого до вищого в результаті накопичення кількісних змін, що ведуть до якісних перетворень. Джерелом та внутрішнім змістом Р. є боротьба протилежностей, під час якої нове одержує перемогу над старим. Фізичний і психічний Р. людини відбувається за загальними законами Р. Розрізняють ряд ступенів в індивідуальному розвитку […]...
25. КУЛЬТУРОЛОГІЯ Культурологічний словник КУЛЬТУРОЛОГІЯ (від культура і…логія) – наука, що формується на стику соціального і гуманітарного знання про людську культуру як цілісний феномен. Про предмет і місце К. в системі наукового знання не склалося єдиної думки. В Оксфордському словнику вказано на те, що слово kulturologie вперше використав німецький вчений В. Освальд 1913 р., а англійський термін […]...
26. ФІЛОГЕНЕЗ Культурологічний словник ФІЛОГЕНЕЗ (від грец. phyle – плем’я та genesis – походження) – історичний розвиток окремих видів і систематичних груп організмів, органічного світу загалом. У психології Ф. означає зміни психіки, які відбуваються в ході її біологічної еволюції під впливом умов життя....
27. ЖАРГОН Культурологічний словник ЖАРГОН (франц. jargon, від галло-романського gargone – базікання) – соціальний діалект; відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної й граматичної систем....
28. МОТИВАЦІЯ Культурологічний словник МОТИВАЦІЯ (франц. спонука) – спонукання, яке спричиняє активність організму і визначає її спрямованість. М. – система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або поведінки людини. Всебічне розкриття причин, якими пояснюється та чи інша поведінка людини, її дії і вчинки, неодмінно передбачає аналіз тих психологічних моментів, якими вони визначаються, тобто аналіз сукупності мотивів, якими […]...
29. СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС (лат. стан, положення) – становище особистості в суспільстві, що встановлюється в термінах прав, обов’язків, привілеїв та свобод, які вона отримує завдяки своєму становищу....
30. ЕРГОНОМІКА Культурологічний словник ЕРГОНОМІКА (грец. ergon – робота і nomos – закон) – інтегративна наука, яка вивчає закономірності особливостей людини та засобів виробництва. Виникла на стику технічних наук і психології, фізіології та гігієни праці. Досліджує оптимальні пристосування машин, інструментів, обладнання і умов праці до психофізіологічних властивостей людини. Е. називаємо також антропотехнікою та інженерною психологією....