АНТРОПОСОФІЯ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
АНТРОПОСОФІЯ – різновид теософії, в центрі якого – дослідження прихованих у людині “таємних” духовних сил; вчення, засноване 1912 р. Рудольфом Штейнером (1861 – 1925) з метою подолання бездуховності “масової людини”.
Для виконання цього завдання Р. Штейнер здійснив синтез зх. і сх. реліг. – окультних учень, у якому можна виокремити елементи гностицизму, піфагорійської містики чисел, кабалістики, окультно-витлумаченого християнства (христософії), а також ремінісценції зі спадщини
На відміну від традиційної теософії, що грунтується на пасивній індійській містиці, Р. Штейнер висуває за мету свого вчення пробудження в людині її прихованих духовних сил. Це досягається шляхом виконання системи вправ (медитації, інспірації), за допомогою яких в середині фіз. тіла людини нібито формуються нові, аналогічні
Людина, за А, Р. Штейнера, згідно з традиціями окультизму є мікрокосмом у складі фіз., ефірного (душа) і астрального (дух) тіл. Причому ефірне тіло людина набуває з прорізуванням корінних зубів (приблизно у 6 років), а астральне – з досягненням статевої зрілості. Духом керує закон перевтілення (реінкарнації). В окремому житті людський дух повторює самого себе з урахуванням досвіду своїх попередніх переживань на пройденому життєвому шляху. Тілом керує спадковий закон, а душею – створена нею самою доля (карма). Після смерті тіла зв’язок духа і душі зберігається до тих пір, поки душа не розстанеться зі своїм фіз. буттям.
Три сфери людського буття відображають три істор. ступені, через які пройшов, за Р. Штейнером, у своєму становленні світовий дух. З 1909 р., тобто з відкриттям А., світ перейшов у четверту фазу, на якій формується духовне “Я”. І вирішальне значення у цьому формуванні має діяльність Антропософського т-ва. Було розроблено цілу систему посвячення з обрядами ініціації, що нагадували масонські. Перші ступені включали танці, вироблення евритмії, постановку театральних містерій, які писав сам Р. Штейнер. Для посвячених читалися спеціальні секретні курси. Праці Р. Штейнера і його доповіді охоплювали проблеми педагогіки, освіти, окремих видів мистецтва, медицини, космогонії, релігії тощо.
1919 р. Штейнер виступив з власною соціальною програмою, створеною під впливом “Держави” Платона. Антропософська програма передбачала поділ суспільства на три автономні сфери: правову, що грунтується на рівності; екон., на засадах братерства виробників у окремих громадах, і духовну, очолювану ареопагом мудреців, де мала панувати свобода. В умовах повоєнної кризи ці заклики мали певний успіх: виникло акціонерне т-во по утворенню незалежних господарських громад, на багатьох підприємствах Німеччини виникли антропософські осередки, дитячі антропософські школи, мали місце спроби створення “духовного” землеробства. Зі смертю Р. Штейнера т-во швидко знову перетворилося на замкнену секту.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...