АРХІМЕДОВА СИЛА. ЛЕГЕНДА ПРО АРХІМЕДА
“АРХІМЕДОВА СИЛА”. ЛЕГЕНДА ПРО АРХІМЕДА
Театралізований урок
Мета. Поглибити та закріпити знання учнів про закон Архімеда та Архімедову силу; розвивати логічне мислення, виховувати інтерес до фізики шляхом активації пізнавальної діяльності.
Тип уроку. Урок засвоєння та систематизації знань.
Обладнання. Відливна посудина з водою, картоплина, циліндр з набору калориметричних тіл, прилад “Відерце Архімеда”, динамометр.
Методичні поради. Урок розпочинається у формі вистави, для якої потрібно підготувати декорації:
Хід уроку
І. Театралізована вистава “Легенда про Архімеда” (мал. 1)
Мал. 1.
Частина перша
(Під музику у зал заходять цариця,
Раптом музика замовкає. Усі встають і, аплодуючи, вітають царя, який входить у зал.)
Цар. Сьогодні у нас великий день! Римляни зняли облогу міста і відплили від Сицилії. То ж подякуємо богам за нашу перемогу! (Усі піднімають руки вгору, аплодують, а танцівниці під музику виконують інший танець).
Перемога далася нам нелегко і вона не випадкова. Наші військові машини виявилися кращими за римські. їх винайшов наш математик, механік, астроном та інженер Архімед. Серед них були машини, які кидали каміння та свинцеві кулі на величезні відстані. Вони навели на римлян такий жах, що ті побоялись йти на другий приступ. Наші воїни боронилися відважно, але не змогли б перемогти без мудрості та знань Архімеда…
Цариця. Так я і знала, що про нас забудуть. Під час того, як тривала облога Сіракуз, великий Архімед сказав, що без жінок з ворогами не впоратися. Він наказав нам взяти свої дзеркала і стати на стінах міста. Потім за його командою ми направили сонячні промені, відбиті від дзеркал, спочатку на вітрила одного корабля вони загорілися, потім на вітрила другого він спалахнув, далі на третій корабель і він також загорівся. Римляни з жахом відступали. А тепер про нас забули?
Цар. Що ви, ніхто не забув про вас. Ми ще раз вітаємо мудрість Архімеда та відданість наших жінок. (Цар встає з трону і вітає царицю разом із присутніми.)
Цар. Покликати сюди майстра! (Входить майстер із короною в руках.) Головна жриця храму Зевса! У знак перемоги над Римом дарую храмові золоту корону. Помісти її на головний вівтар. (Жриця бере від майстра корону.)
Жриця. Великий царю! Дякую! Але чи дозволиш ти мені перевірити чесність майстра! Ти дав майстру дві міри золота. Чи усе золото використав майстер на корону?
Цар. Перевір. (Жриця бере динамометр і зважує корону.)
Жриця. Так, тут дві міри. Але чи із чистого золота зроблена корона?! Може майстер додав до неї срібло, а частину золота забрав собі?.. Це може викликати гнів Зевса.
Цар. О, мудрий Архімеде! Це завдання гідне тебе. Визнач, чи є у короні домішки срібла. (Під звуки музики всі виходять.)
Частина друга
(Ванна кімната. Банщик під музику готує ванну. Заходить Архімед із короною і динамометром у руках.)
Архімед. Яка красива корона і якої складної форми. Шкода ламати її. Але як визначити, чи є у короні домішки срібла?.. Золото дуже важкий метал, а срібло значно легше. Якщо корона зроблена не із чистого золота, а є сплавом золота і срібла, то її об’єм повинен бути більшим за об’єм корони з чистого золота такої ж ваги.
Отож, потрібно визначити об’єм корони.
Банщик. Архімеде! Ванна готова.
Архімед. Зараз іду.
Банщик. Ось так завжди. Спочатку каже: “Підготуй ванну”, а потім: “Зараз, зараз”. Вода ж холоне!
Архімед. Іду, вже іду.
(Архімед скидає хітон, залишаючись у набедреній пов’язці, залазить у ванну. З ванни вихлюпується вода.)
Дивись! Я занурився у воду, її рівень піднявся, а я ніби став легшим… Банщик! Подай сюди корону і вагу…
Зважую корону у повітрі, а потім у воді. У воді на корону діє виштовхувальна сила, яка дорівнює вазі витісненої води. Так… Густина води відома. Отож, зараз вирахую об’єм корони… Готово! Тепер треба пригадати об’єм двох мір золота. Так, так… Об’єм корони більший, ніж об’єм золота. Отож, у короні є домішки срібла! Еврика!!! (Вискакує ванни і біжить, незабаром повертається.)
Е, ні! Голим я не піду, хоч би заради того, що про це розповідатимуть у школах протягом тисячоліть. (Одягає хітон і виходить.)
Банщик. Отак завжди. Думає, що він сам зробив велике відкриття. А я знаю: якби не моя ванна і я, то нічого не вийшло б. Отже, причина відкриття я. Ось так! (Гордо виходить.)
Частина третя
(Тронний зал, під музику заходять діючі особи. Вбігає Архімед.)
Архімед. Великий царю! Я виконав твоє завдання! Боги осінили мене, і я визначив, що в короні є домішки срібла. Майстер вкрав частину золота.
Жриця. Нехай гнів Зевса впаде на його голову!
Цар. Вартові! Арештуйте злодія!
(Майстер непритомніє, вартові його виносять.)
Архімед. Шляхом роздумів я дійшов висновку: “Тіла, перебуваючи у рідині, гублять у своїй вазі стільки, скільки важить рідина, взята в об’ємі тіла”. Цей висновок настільки важливий, що я нарікаю його законом. Ним будуть користуватися віками.
(Усі аплодують Архімедові, під музику виходять.)
II. Поглиблення та закріплення знань, умінь і навичок
Поглиблення знань про Архімедову силу здійснюється шляхом виконання експериментальних завдань.
За допомогою відливної посудини (велику відливну посудину можна виготовити з прозорої пластикової пляшки) (мал. 2) учні визначають об’єми картоплини, циліндра від приладу “Відерце Архімеда”, малого циліндра з набору калориметричних тіл.
Мал. 2.
За формулою обчислюється Аархімедова (виштовхувальна) сила, що діє на ці тіла у воді.
Результати обчислень учні перевіряють, зважуючи тіла у повітрі і у воді, а також визначають вагу води, що виливається з відливної посудини при зануренні у неї циліндра від приладу “відерце Архімеда”.
На основі цих експериментів учні ще раз переконуються у справедливості закону Архімеда.
Після цього пропонується учням відповісти на такі питання:
1. У посудину з водою опускають ложку. Яка з фізичних величин маса ложки, об’єм води, вага ложки, рівень води в посудині збільшується? Зменшується? Не змінюється?
2. Яка з величин об’єм тіла, густина рідини, густина речовини тіла не потрібна для обчислення виштовхувальної сили, що діє на тіло?
3. Три кульки однакові за об’ємом, перебувають у воді на різній глибині. Чи однакова виштовхувальна сила діє на них?
4. До терезів підвішені дві гирі однакової ваги фарфорова і залізна. Чи порушиться рівновага терезів, якщо їх опустити у посудину з водою?
III. Підсумок уроку
Оцінюються відповіді учнів, записуються у щоденниках подяки учням, що брали участь у виставі.
IV. Домашнє завдання
§ 37; задачі 1, 4, 7, с. 116.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...