БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ – поширені в Приморському й Хабаровському краях, на Далекому Сході. Походять вони від українських бджіл і почасти середньоросійських. Переселенці з України завезли своїх бджіл на Далекий Схід у 70-х рр. XIX ст.
ВИБРАКУВАННЯ МАТОК, МАТОЧНИКІВ І БДЖОЛОСІМЕЙ – обов’язкова робота, яку повинен виконувати пасічник. Створення на пасіці сильних бджолосімей вимагає обов’язкового вибракування малопродуктивних, слабких і хворих сімей. Для цього змінюють стару матку молодою, отриманою від високопродуктивної
МЕРВА – відхід, одержуваний при пасічній переробці воскової сировини розварюванням у киплячій воді й подальшим відпресовуванням воску. М. виглядає як грудкувата маса темно-коричневого або чорного кольору, у якій окремі кокони чарунок нерозрізнені. У процесі
КВІТЧАСТО-НЕКТАРНИЙ КОНВЕЄР – один зі способів поліпшення кормової бази бджіл, особливо в регіонах інтенсивного землеробства. Основна мета цього способу – безперервне й масове вирощування медоносів протягом весни й літа, що ліквідує таке поняття у
ГОРОХО-ФАЦЕЛІЄВА СУМІШ – висівається для одержання зерен гороху й медозбору. Горох збагачує грунт азотом, а фацелія підтримує його стебла, запобігаючи їхньому загниванню в дощове літо. Обидві культури проростають при температурі 2- З °С, тому
ЛЮБАРСЬКИЙ Іван Васильович (1832-1901) – відомий бджоляр, військовий лікар, який широко використовував для лікування ревматизму й інших захворювань методи бджолоужалення. Л. рекомендував бджолярам для боротьби з гнильцем переганяти хворі сім’ї в нові вулики зі
ТЕПЛИЙ ЗАМЕТ – паралельне розташування стільників до льотка, де чарунки стільників спрямовані на передню й задню стінки вулика. У типових вуликах передбачений холодний замет, тому що бджоли в таких вуликах краще працюють у теплу
ЛАВАТЕРА ТЮРИНГЕНСЬКА – багаторічна медоносна рослина сімейства мальвових. У дикому вигляді можна зустріти на кам’янистих схилах, серед степових чагарників, на піднесених сухих місцях на всій території України. Найпоширеніша в Казахстані. Стебло заввишки 1,5 м.
СТЯГНИКРОВ ЛІКАРСЬКА – багаторічна трав’яниста рослина із родини розоцвітих. Поширена скрізь. Росте на луках, узліссях лісів, серед чагарників, можна зустріти на окраїнах боліт і на берегах водойм. Стебло пряме, у верхній частині гіллясте, досягає
ПАРАЗИТИ БДЖІЛ – до них належать тваринні або рослинні організми, які, харчуючись за рахунок бджіл, завдають їм великої шкоди. До шкідників бджіл належать деякі кліщі, комахи, гризуни й птахи, які порушують кормову базу бджіл,