ДЕПУТАТ

Related posts:

1. Народний депутат України Політологічний словник Народний депутат України – народний представник у парламенті – Верховній Раді України, який має мандат, депутатські повноваження та статус депутата. У Конституції України словосполучення “депутатський мандат” вперше вжито у ст. 78. Із змісту другої та третьої частини цієї статті видно, що депутатський мандат є частиною іншого, ширшого поняття – “представницький мандат”, яке обов’язково […]...
2. ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
3. РЕЗИДЕНТ Культурологічний словник РЕЗИДЕНТ (франц. resident, від лат. residents (residentis) – той, що залишається на місці) – 1) За часів середньовіччя – дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні. 2) Таємний уповноважений іноземної розвідки, який на території даної держави спрямовує діяльність своїх агентів. 3) Назва іноземців, що постійно живуть на території даної держави....
4. ПРОФЕСІОНАЛ Культурологічний словник ПРОФЕСІОНАЛ (від лат. рrofessio – спеціальність) – особа, що зробила якесь заняття предметом своєї постійної діяльності або одержує оплату за виконання певної функції....
5. АДЕПТ Культурологічний словник АДЕПТ (від лат. adeptus – той, хто чогось досяг) – пристрасний прихильник якогось вчення, ідеї....
6. ІНКОРПОРАЦІЯ Культурологічний словник ІНКОРПОРАЦІЯ (від англ. об’єднуватися, приєднуватися, приймати до складу, утворювати спілку) – вступ-прийняття до групи, об’єднання з групою....
7. ДЕМОКРАТІЯ Культурологічний словник ДЕМОКРАТІЯ (грец. народовладдя) – форма політичної організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державними справами. У широкому розумінні – форма керівництва будь-яким колективом, яка забезпечує активну участь його членів у здійсненні всіх заходів....
8. ЕТНІЧНИЙ Культурологічний словник ЕТНІЧНИЙ (від грец. ethnikos – народний) – той, що стосується або належить до якогось народу, його традицій, духовності, культури або до окремої етнічної групи людей....
9. ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ (від лат. de… – скасування і persona – особа) – втрата відчуття особистої автентичності, визначеності....
10. ІЄРАРХ Культурологічний словник ІЄРАРХ (від грец. hieros – священний і arche – влада) – представник вищого християнського духовенства (папа, патріарх, митрополит кардинал, архієпископ, єпископ)....
11. ПРОГНОЗ Культурологічний словник ПРОГНОЗ – імовірне судження про стан якогось явища в найближчому або віддаленому майбутньому на основі спеціального наукового дослідження (наприклад, агрометеорологічний, демографічний, науково-технічний П.)....
12. КОНКУРЕНТ Культурологічний словник КОНКУРЕНТ (від лат. concurrens (concurrentis) – той, що біжить разом із кимось) – особа, що суперничає в будь-якій сфері діяльності з іншою....
13. ЕКСТРАСЕНС Культурологічний словник ЕКСТРАСЕНС (від лат. extra – поза, зовні, крім і sensus – відчуття) – особа, яка має яскраво виявлені парапсихологічні здібності....
14. АСПІРАНТ Культурологічний словник АСПІРАНТ (від лат. uspirans – той, що до чогось прагне) – особа, яка готується до наукової чи викладацької роботи у вузах і науково-дослідних інститутах....
15. ДЕМІУРГ Культурологічний словник ДЕМІУРГ – вища урядова особа в деяких державах Стародавньої Греції (наприклад, в Ахейському Союзі). Алегорично – творець....
16. ІНДИВІД Культурологічний словник ІНДИВІД (лат. неподільне) – людина як окрема природна істота, представник виду, носій індивідуально своєрідних рис. Найістотніші характеристики індивіда – цілісність психофізичної організації, стійкість у взаємодії із зовнішнім світом....
17. ПРОФАН Культурологічний словник ПРОФАН (лат. profanus) – 1) У Стародавньому Римі – непосвячений; той, хто не має права ходити до храму. 2) Некомпетентна особа, не обізнана в якійсь галузі; неук....
18. ОВАЦІЯ Культурологічний словник ОВАЦІЯ (від лат. avatio – малий тріумф) – високий рівень емоційного сприйняття соціальною групою побаченого чи почутого, бурхливі оплески. О. належить до невербального оцінювання індивідом дій і вчинків інших людей....
19. СТРАХОВИЙ ТАРИФ Культурологічний словник СТРАХОВИЙ ТАРИФ – це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Конкретні розміри страхових сум і страхових тарифів установлюються окремими нормативними актами зі страхування....
20. Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
21. ЛІДЕР Культурологічний словник ЛІДЕР (англ. leader, від lead – вести, керувати) – 1) Керівник політичної партії, групи тощо. 2) Особа, що йде першою у якому-не-будь змаганні....
22. ГЕРОЙ Культурологічний словник ГЕРОЙ (від грец. – богатир, воїн, людина казкової сили й мужності) – 1) В давньогрецькій релігії і міфології визначний предок, вождь або богатир. 2) Видатна за своїми здібностями й діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою і в праці. 3) Людина, що втілює основні, типові риси певного оточення, часу, певної […]...
23. ПЕРСОНІФІКАЦІЯ Культурологічний словник ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (від лат. persona – особа і facere – робити) – часткова ідентифікація себе з іншими, усвідомлення і відчуття власної індивідуальності та унікальності, відкриття особистістю самої себе....
24. ПОЛІТИЧНИЙ Культурологічний словник ПОЛІТИЧНИЙ – 1) Пов’язаний з політикою. 2) Державний, суспільно-правовий; п. лад, п. устрій – форма організації державної влади у країні....
25. ФЕНОМЕН ВЛАДИ-ВЛАСНОСТІ Культурологічний словник ФЕНОМЕН ВЛАДИ-ВЛАСНОСТІ – обумовленість соціального статусу індивіда його місцем у суспільній ієрархії....
26. АБСОЛЮТ Культурологічний словник АБСОЛЮТ (від лат. absolutus – безумовний, необмежений) – те, що ні від чого не залежить, безвідносне. В ідеалістичній філософії і релігійних тлумаченнях – вічна, незмінна, нескінченна першооснова світу (абсолютна ідея, абсолютна особа, Бог тощо)....
27. ОПОНЕНТ Культурологічний словник ОПОНЕНТ (від лат. opponens (opponentis) – той, що протиставить, заперечує) – 1) Особа, яка заперечує чи спростовує думки доповідача або оцінює працю дисертанта при захисті дисертації на здобуття вченого ступеня. 2) Супротивник у диспуті, дискусії....
28. ЕМАНСИПАЦІЯ Культурологічний словник ЕМАНСИПАЦІЯ (лат. emancipatio, від emancipo – звільняю сина від батьківської влади) – звільнення від гніту, повинності, скасування якихось обмежень (напр., Е. жінок)....
29. ПЕРСОНАЛІЗМ Культурологічний словник ПЕРСОНАЛІЗМ (лат. persona – особа, особистість) – напрям сучасної філософії, який визнає особистість первинною творчою реальністю та вищою духовною цінністю, а світ загалом – прояв творчої активності верховної особистості – Бога....
30. ДИСПОЗИЦІЯ Культурологічний словник ДИСПОЗИЦІЯ (від лат. dispositio – розташовую, розміщую) – у психології наперед визначений план поведінки, спосіб дій людини. Д. може бути природжена або набута. Д. часто є діяльністю у її потенційній формі (у вигляді здатності, нахилу, установки). Знаючи Д., можна докладніше пояснити причини поведінки людини. Окремим видом Д. є звичка....
31. Вакансія Політологічний словник Вакансія (vakancy, фр. гакапсе, від лат. vakans – вільний, незайнятий) – вільне місце, незаповнена посада (в органах влади, в установах, навчальному закладі тощо). М. Головатий...
32. А КАПЕЛА Культурологічний словник А КАПЕЛА (італ. а сарреііа) – хоровий багатоголосий спів без супроводу музичних інструментів; притаманний народному музичному мистецтву (українському, грузинському) і церковній музиці; використовували у своїх творах Палестріна (1525-94, композитор, най – відоміший представник ренесансної вокальної поліфонії а капелла, визнаної за взірець музики Римо-Католицької Церкви); композитори нідерландської школи....
33. АВТОХТОННИЙ Культурологічний словник АВТОХТОННИЙ (від грец. autos – сам, chtones – земля) – належний за походженням до даної території, місцевий; корінний (щодо населення)....
34. ЮРИДИЧНИЙ Культурологічний словник ЮРИДИЧНИЙ (від лат. juridicus – судовий) – правовий, той, що стосується правознавства; юридична особа – організація, підприємство, установа, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових прав та виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або в третейському суді....
35. БЛИСКАВКА Культурологічний словник БЛИСКАВКА – символ світла й освіти, духовного осяяння, одкровення; початку весни; емблема влади, швидкості; появи божества, знак суду і гніву Господнього на нечестивих; несподіваного одкровення, Істини, що проникла через час і простір. Б. – емблема суверенної влади. Крилата Б. – це влада і швидкість. Б. в світогляді греків – символ верховної творчої влади. […]...
36. СУБ’ЄКТ Культурологічний словник СУБ’ЄКТ (від лат. subjectum – підкладене) – 1) Носій певного роду діяльності; джерело активності, спрямованої на об’єкт. 2) юрид. Особа або організація, що має певні права й обов’язки. 3) У граматиці – підмет. 4) У логіці – частина судження, що є поняттям про предмет, на який спрямована думка. 5) Переносно – презирлива назва […]...
37. ДИФУЗІЯ ІДЕНТИЧНОСТІ Культурологічний словник ДИФУЗІЯ ІДЕНТИЧНОСТІ (лат. diffusio – поширення і identicus – однаковий) – статус Я-ідентичності, за якого молода особа може переживати або не переживати кризу ідентичності, пов’язану з вибором кар’єри або ідеологічних переконань, але не здійснює такого вибору, не виражає готовності його здійснити....
38. БАНКИ Культурологічний словник БАНКИ – це установи, функцією яких є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій (стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”)....
39. ФУНКЦІЯ Культурологічний словник ФУНКЦІЯ (від лат. functio – виконання, звершення) – діяльність, обов’язок, робота, призначення....
40. СТАТУС Культурологічний словник СТАТУС (соціально-психологічний) (лат. status – становище) – становище, яке посідає індивід або група серед інших людей чи груп. С. відбиває визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію, якими користується особа у референтній групі або ж у суспільстві в цілому. Соціально – психологічний С. відображає ступінь відповідності якостей та рольової поведінки індивіда […]...