Дипломат

Related posts:

1. Дипломатія Політологічний словник Дипломатія – діяльність із здійснення зовнішньої політики держави. Походить від слова “дипломат” у початковому його значенні – власник “диплома”, так називалася, за грецькою термінологією, рекомендаційна або вірча грамота, що видавалася римським сенатом офіційним особам, які відряджалися у провінцію імперії або ж за кордон. Як засіб здійснення зовнішньої політики Д. – сукупність мирних практичних […]...
2. Договір міжнародний (міждержавний) Політологічний словник Договір міжнародний (міждержавний) – угода між двома або кількома рівноправними державами або іншими суб’єктами міжнародного права, що встановлює їхні взаємні права й обов’язки в політичній, економічній, культурній та інших сферах; основне джерело норм міжнародного права. Укладаються Д. м., як правило, у письмовій формі і мають найрізноманітніші назви: договір, конвенція, декларація, комюніке, пакт, трактат, […]...
3. Порядок політичний Політологічний словник Порядок політичний – сукупність умов, що забезпечують ефективність, стабільність функціонування і розвитку політичної системи суспільства. П. п. виявляється у такому: 1) послідовності та обов’язковості реалізації завдань політичної системи, виконанні прийнятих рішень; 2) узгодженості дій елементів системи управління; 3) наявності реальних гарантій і засобів підтримки усіх аспектів безпеки: військових, правових, економічних, технологічних, соціально-політичних та […]...
4. Внутрішня політика Політологічний словник Внутрішня політика – сукупність напрямків діяльності держави, її структур та інститутів, а також інститутів громадянського суспільства з метою збереження або реформування існуючого суспільного і державного ладу, регулювання суспільного життя. Зміст В. п. та її характер залежать від природи панівних класів, верств, груп, політичних партій, які, спираючись на владу, прагнуть зміцнити своє панування, зберегти […]...
5. Науково-технічна політика Політологічний словник Науково-технічна політика – організаційна діяльність у сфері науки і виробництва, яка полягає у визначенні критеріїв, принципів, цілей наукової та науково-технологічної діяльності. Важливим завданням науково-технічної політики є формування системи пріоритетів планування наукової та техніко – технологічної діяльності, порядку використання науково-технічного потенціалу та відповідних фінансових ресурсів. Основна мета Н.-т. п. – організація ефективного і прогресивного […]...
6. Рябов Сергій Геннадійович Політологічний словник Рябов Сергій Геннадійович (нар. 1954) – український філософ, політолог. Основні наукові інтереси – філософія політики, теорія держави і влади, методика викладання політичних знань, політична культура, громадянська освіта. Навчався у Білоруському державному університеті, закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка. Автор понад 100 публікацій, найпомітнішими серед яких є: “Державна влада: проблеми авторитету і легітимності” […]...
7. Ідеологічний апарат держави Політологічний словник Ідеологічний апарат держави – термін, який став широко відомим завдяки Л. Альтюссеру і означає один із засобів, завдяки яким певний клас, велика соціальна група забезпечує своє владарювання. Основною функцією І. а. д., який включає також релігійні інституції, інститути освіти, засоби комунікації (особливо ЗМІ), профспілки, політичні партії тощо, є інкорпорування всіх класів суспільства у […]...
8. Курс політичний Політологічний словник Курс політичний – довготривале спрямування діяльності політичних інститутів відповідно до одного або кількох політичних завдань. К. п. оформлюється у вигляді політичних декларацій, політичних платформ чи програм, конституцій, які і є основою політичної діяльності держави, політичних партій, організацій, рухів, інших суб’єктів політики. К. п. держави визначається залежно від характеру її політичної системи, особливостей державних […]...
9. Криза влади Політологічний словник Криза влади (англ. crisis of power, від грецьк. krisis – рішення, результат, поворотний пункт) – 1) різкий поворот у розвитку влади і її долі, важкий перехідний стан; 2) різке загострення труднощів у діяльності того чи іншого правителя, системи або органів влади, що потребує кадрових змін: на рівні уряду або його частини, на рівні […]...
10. Основні напрями державно-управлінської діяльності Державне управління Основні напрями державно-управлінської діяльності. Визначені основні шляхи розвитку державно-управлінської діяльності. Серед таких напрямів можна виокремити: 1) державне будівництво (державотворення), яке охоплює: визначення і правове закріплення форми державного правління; політичного режиму; державно-територіального устрою; основних цілей і функцій держави, їх пріоритетності; розподілу повноважень між гілками та вищими органами державної влади; стратегії розвитку держави; структури органів […]...
11. Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
12. Конструктивність у політиці Політологічний словник Конструктивність у політиці (від лат. constructio – побудова) – вимоги щодо оптимізації політичного процесу, теорій, програм; специфічна характеристика раціональної політики. Поняття “К. у п.” характеризує ефективність політики і влади, політичної ідеології, свідчить про діяльність і результативність політичних програм влади й опозиційних сил. Конструктивність політичної системи полягає у її відповідності базовим цінностям суспільства, ідеологічним […]...
13. Аристотель Політологічний словник Аристотель (384 – 322 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Платона, вихователь Александра Македонського. Уперше виокремив у природі людину як політичну істоту, в яку природа вселила прагнення до державного об’єднання. Глибоко досліджував сутність влади, держави, політичних устроїв, проблеми розмежування влади. Розробив модель ідеальної держави – полісу, умови її існування. Тісно поєднував політику […]...
14. Деполітизація Політологічний словник Деполітизація (depolitazion) – процес і досягнутий результат бажання вивести ті чи інші владні структури, організації, сфери життя і діяльності з-під активного впливу політики, і насамперед політики певних політичних партій. Д. – поняття, близьке до поняття “деідеологізація”. М. Головатий...
15. Анклав Політологічний словник Анклав (фр. enclave, від лат. inclavo – замикаю) – частина території певної держави, кордони якої оточені з усіх боків територією іншої держави або інших держав. Наприклад, Республіка Сан-Марино, територія якої розташована в державних межах Італії, італійське м. Кальпоне в Швейцарії та ін. Коли частина території А. виходить до моря (частини Світового океану), він […]...
16. Основні принципи зовнішньої політики незалежної України Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 35. СУЧАСНА УКРАЇНА В МІЖНАРОДНІЙ ПОЛІТИЦІ 2. Основні принципи зовнішньої політики незалежної України. Незважаючи на те, що Україна була членом ООН і однією з держав-засновниць цієї авторитетної міжнародної організації, мала власне зовнішньополітичне відомство, її дії на міжнародній арені повністю визначалися Міністерством іноземних справ СРСР. Тому після здобуття незалежності […]...
17. Абсентеїзм Політологічний словник Абсентеїзм (від лат. absens – відсутній) – поняття, яке означає одну з форм байдужого ставлення людей до здійснення своїх політичних прав, ухиляння їх від здійснення громадянських обов’язків, насамперед від участі у виборах. А. відтак можна розцінювати як пасивну форму протесту проти існуючої форми правління, політичного режиму або як прояв громадянської байдужості. На сучасному […]...
18. Брифінг Політологічний словник Брифінг (англ. Briefing – інструктаж) – інформаційна зустріч офіційних осіб або політичних та громадських діячів з представниками ЗМІ. На Б. подається стислий виклад позиції державних органів, політичних партій, об’єднань громадян тощо з питань внутрішньої або зовнішньої політики, певних важливих подій. Предметом Б. можуть бути, зокрема, питання законотворчого процесу, реалізації чинного законодавства, діяльності правоохоронних […]...
19. Імунітет дипломатичний Політологічний словник Імунітет дипломатичний – поняття, що охоплює сукупність прав і привілеїв, які надаються дипломатичним представництвам іноземних держав і їхнім співробітникам: недоторканність особистості, службових приміщень, житла і власності, непідсудність судами держави перебування, звільнення від податків, від митного огляду, свобода спілкування й повідомлень зі своїм урядом, право вивішувати прапор і герб на будинку представництва та ін. […]...
20. Васальна держава Політологічний словник Васальна держава (лат. vassalus – воїн, слуга) – держава, яка внаслідок відповідних зобов’язань перебуває в залежності від іншої держави. Таке становище потребує від В. д. надавати державі – васалу певні послуги, підкорятися їй за військову, матеріальну та іншу підтримку з боку держави, що перебуває у васальній залежності. М. Головатий...
21. Культурна політика (державна) Політологічний словник Культурна політика (державна) – сукупність принципів і норм, якими керується держава у своїй діяльності, зі збереження, розвитку і поширення культури, а також комплекс дій, спрямованих на досягнення культурних цілей. О. Антонюк...
22. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
23. Валютна політика Політологічний словник Валютна політика – сукупність державних заходів щодо збереження стабільності курсу національної грошової одиниці як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Вищою метою В. п. держави є забезпечення виконання грошима їх функцій (як засобу платежу і накопичення). В. п. визначається центральним банком держави і підпорядкована її економічній та фінансовій політиці. Даниленко В. И. […]...
24. Боден Жан Політологічний словник Боден Жан (1529 – 1596) – французький політичний діяч, юрист, теоретик держави. Вперше сформулював і обгрунтував поняття суверенітету як однієї з істотних ознак держави, порушення якого не може бути виправдане жодним конституційно-правовим законом. Вважав, що держава постає не як результат добровільної угоди, а через завоювання і насильство, панування однієї групи людей над іншою. […]...
25. Прем’єр-міністр Політологічний словник Прем’єр-міністр (фр. premier-ministre – перший міністр) – у ряді сучасних держав глава уряду, якого здебільшого призначає глава держави. В окремих країнах (Німеччина, Австрія) особу, що обіймає вищезазначену посаду, називають канцлером. Водночас є випадки, коли у деяких президентських республіках, наприклад, у США, посади прем’єр-міністра не існує взагалі, а уряд очолює безпосередньо президент. В Україні […]...
26. Імплементація Політологічний словник Імплементація (від лат. Impleo – виконувати, наповняти) – виконання, здійснення державами міжнародних правових норм. Передбачає втілення зобов’язань, узятих державами в міжнародних договорах, у норми внутрішнього національного законодавства; сприяє зближенню міжнародного і внутрідержавного права, успішнішому подоланню істотних між ними невідповідностей і прогалин. Кожна держава сама визначає методи і засоби І. міжнародних договорів, також може […]...
27. Бар’єри влади Політологічний словник Бар’єри влади (barriers of power) – 1) певні перешкоди, які влада змушена долати в процесі свого існування, діяльності; 2) перешкоди, які створює сама влада в результаті своєї діяльності. М. Головатий...
28. Дуаєн дипломатичного корпусу Політологічний словник Дуаєн дипломатичного корпусу (від фр. doyen – старшина, старійшина) – глава дипломатичного представництва, який першим з колег по дипломатичному корпусу в країні перебування вручив вірчі грамоти. Д. завжди є дипломатичний представник вищого класу. Функції Д. мають насамперед протокольний характер. Д. виступає від імені дипкорпусу при передачі поздоровлень чи висловлюванні співчуття, очолює дипкорпус на […]...
29. Федералізм Політологічний словник Федералізм (від лат. foederatio – союз, об’єднання) – 1) теорія і практика створення цілісної союзної держави, утвореної сукупністю політично і юридично рівнозначних частин (квазідержав), пов’язаних спільними інтересами, історичними долями, договірними конституційними відносинами і спільним управлінням єдиним державним цілим з більшим ступенем взаємозалежності (федерація) чи більшою автономією частин, суб’єктів (конфедерація); 2) форма державності, в […]...
30. Публічна влада Політологічний словник Публічна влада – специфічний різновид суспільної влади, основна ознака держави, якою вона відрізняється від докласової родової організації. П. в. відмежована від більшої частини населення і є владою економічно пануючого класу, захищає інтереси меншості суспільства. Публічна влада утримується людьми, для яких управління набуває прогресивного характеру дії (армія, поліція, різного призначення служби безпеки, чиновництво та […]...
31. Армія Політологічний словник Армія (від лат. armare – озброювати) – з погляду політології А. – орган держави, призначений для здійснення її політики засобами збройного насильства. Основні ознаки А., що характеризують її як політичний інститут: 1) А. – державний орган, який, як і держава загалом, є виразником інтересів певних класів і соціальних груп. Водночас на А. покладено […]...
32. Місія держави Державне управління Місія держави. Головна мета діяльності держави та відповідного процесу державного управління, яка власне і є причиною їх здійснення та існування взагалі. М. д. охоплює як внутрішні, так і зовнішні завдання діяльності та управління держави і визначає подальшу конкретизацію цілей, стратегії та полі тик. Тому її формування має передувати етапу визначення цілей. Інакше не […]...
33. Денаціоналізація Політологічний словник Денаціоналізація – насильницьке позбавлення певного народу власної державності, внаслідок чого він втрачає політичну й економічну незалежність (державні кордони, митницю, грошову одиницю, військо, органи безпеки, можливість здійснювати самостійне самоврядування тощо), духовно-культурний суверенітет (можливість здійснювати самостійну науково-освітню політику, розвивати літературу, мистецтво). О. Антонюк...
34. Демокрит Політологічний словник Демокрит (бл. 460-370 рр. до н. е.) – давньогрецький мислитель, автор понад 70 творів про походження суспільства, держави, рабства. Стверджував, що суспільство, держава – це наслідок діяльності людей. Висував і обгрунтовував необхідність громадянської єдності усіх жителів полісу. Заперечував монархію, схвально ставився до демократії. Ідеалом держави вважав синтез демократії у поєднанні з ладом, де […]...
35. Гегель Георг Вільгельм Фрідріх Політологічний словник Гегель Георг Вільгельм Фрідріх (1770 – 1831)- видатний німецький філософ. Основні наукові, політичні погляди виклав у відомих працях;Енциклопедія філософських наук, Філософія права;Філософська пропедевтика, Лекції з філософії історії та ін. Як філософ, історик спочатку обстоював необхідність подолання влади держави, її засилля, встановлення так званого вічного миру, а пізніше схвалював і підтримував саме ідею держави. […]...
36. Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
37. Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
38. Непорушності державних кордонів принцип Політологічний словник Непорушності державних кордонів принцип – полягає у міжнародно-правовому визнанні існуючих кордонів держав, у відмові від будь-яких зазіхань на ці кордони. Цей принцип є підставою для заперечення територіальної експансії у будь-якій формі. Його значення стає зрозумілим, коли згадати, що в минулому прагнення до захоплення чужих територій, до перекроювання державних кордонів, зазіхання на чужі території, […]...
39. Посол Політологічний словник Посол – 1) дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство; 2) повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Термін у першому значенні, згідно з існуючою в сучасному міжнародному праві класифікацією, закріпленою у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 p., – це голова дипломатичного представництва 1-го класу. Він акредитується при главі держави. Повна офіційна […]...
40. Імунітет президентський Політологічний словник Імунітет президентський (від лат. immiinitas, immunitatis – звільнення, свобода) – встановлена законом недоторканність президента як глави держави. І. п. означає, що президент не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований, поки перебуває на цій посаді (президента). Недоторканність знімається з президента тільки разом з усуненням його з посади з ініціативи парламенту в […]...