ДНО ВУЛИКА

ДНО ВУЛИКА – обмежує корпус вулика знизу. Розміщене під нижнім корпусом вулика. Залежно від конструкції дно може бути знімним або наглухо прикріпленим цвяхами до корпуса. Воно складається із щитка, який збирають із декількох дощок, й обв’язки. До виступу дна кріпиться прилітна дошка.

Знімне дно роблять у вертикальних вуликах, наглухо прибите у лежаках й інших типах вуликів.

Навесні й восени днища, особливо з тонких дощок, утеплюють. Щоб днище не розбухало від вологи, а в спекотний період не розсихалося, вулики встановлюють на кілочки.

Обв’язку

роблять із таким розрахунком, щоб навесні можна було зменшити підрамковий простір до 10 мм, а влітку збільшити до 20 мм. Мета подібних маніпуляцій – посилена або скорочена вентиляція вулика. Іноді в знімному днищі багатокорпусного вулика в обв’язку ледь похило до передньої стінки вставляють дошки. Це полегшує роботу бджіл, зайнятих очищенням вулика від сміття, але в такому випадку подібна конструкція буде постійною.

Д. в. зношується набагато швидше, ніж інші частини корпуса (крім даху), тому на пасіці повинні бути запасні днища. Якщо в днищі з’явилися тріщини й щілини, дошки збивають, шпаклюють, фарбуються з обох боків.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ДНО ВУЛИКА