Додаток 9 РІШЕННЯ Засідання Громадської ради з питань науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки України

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Додаток 9

РІШЕННЯ

Засідання Громадської ради з питань науково-технічної,

Інноваційної діяльності та інтелектуальної власності при

Міністерстві освіти і науки України

15 липня 2008 року м. Київ

Про стан і проблеми технологічних

Парків України

Заслухавши та обговоривши доповідь члена Громадської ради, директора ТОВ “Технопарк ІЕЗ ім. Є. О. Патона” O. A. Мазура “Стан і проблеми технологічних парків України”, Громадська рада вирішила:

1. Взяти інформацію O. A. Мазура до відома,

відзначивши, що для збереження та забезпечення ефективної діяльності технопарків в Україні, прийняття відповідних рішень на державному рівні, необхідно:

– відновити вексельну оплату ПДВ при імпорті обладнання, матеріалів та комплектуючих з метою належного виконання проектів технопарків відповідно до чинного Закону України про технопарки;

– Верховній Раді України прискорити прийняття Закону про внесення змін в діючий Закон про технопарки, який було розглянуто в липні 2007 року в першому читанні.

2. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України звернутися з відповідними пропозиціями до Кабінету

Міністрів України, зокрема щодо необхідності відновлення роботи технопарків на основі законодавства, чинного на початок 2005 року.

Голова Громадської ради В. П. Кухар

Секретар Громадської ради А. Г. Красовська

Аналіз стану та проблем інноваційної діяльності

Технологічних парків України

Розглянуто та схвалено на черговому засіданні Громадської Ради керівників технопарків України (м. Сімферополь, 18-19 червня 2008р.)

Інноваційна Україна

Специфічною особливістю інноваційної діяльності є підвищений рівень витрат при розробці інновацій, а також значні витрати й високий рівень ризику при виведенні інноваційної продукції на ринок. Тому у всіх без винятку країнах держава забезпечує комплекс заходів щодо підтримки інноваційної діяльності.

В Україні всі уряди й президенти проголошують інновації як один з найважливіших стратегічних факторів державної ідеології соціально – економічного розвитку країни й забезпечення її національної безпеки, що затверджено в законодавчому порядку.

Науково-технічна громадськість із глибоким задоволенням сприйняла інноваційну спрямованість програми нового уряду „Український прорив: для людей, а не політиків”, у тому числі необхідність забезпечення розвитку інноваційних структур-технопарків та інших форм об’єднання зусиль науки та виробництва.

Однак, державна політика, тобто реальна діяльність органів влади, прямо протилежна цієї ідеології. Був заблокований Закон про спеціальний режим діяльності технопарків. Більш пізній його варіант зі значно урізаними для технопарків можливостями практично не виконується. Так і не вступив у дію Закон про інноваційну діяльність, що має на відміну від елітарного Закону про технопарки більше демократичний характер. Постійно зменшуються об’єми державної підтримки наукової та науково-технічної діяльності.

У результаті такої політики держави за час існування України як самостійної держави:

– в 3 рази знизилася чисельність працюючих в інноваційній сфері. У той же час у США й Західній Європі їхня кількість збільшилася в 2 рази, у Південно-Східній Азії – в 4 рази.

– в 2,3 рази зменшилася кількість дослідників у технічних науках. У той же час в 5,6 рази збільшилась кількість дослідників у політичних науках, у юридичних в 3 рази;

– в 12 разів зменшилося освоєння випуску нових видів техніки;

– в 7 разів упала частка інноваційноактивних підприємств:

1990 р. – 56 % 2005 р. – 9,8 %

1995 р.- 19 % 2006 р. – 9,4 %

2003 р. – 11,5 % 2007 р. – 8,2 %

2004 р. – 10 %

Для порівняння – середня величина цього показника в Росії становить 10 %, в ЄС 53 % і коливається від 73 % (Ірландія) до 16,9 % (Польща).

– приріст ВВП за рахунок впровадження нових технологій в Україні становить 0,7 %, тоді ж у розвш ісі іих краії их цей показі гик досягає 60 Ч – 90%.

У цілому Україна займає у Всесвітньому рейтингу інновацій 39-е місце, а у рейтингу конкурентоздатності – передостаннє 176-е місце, що зовсім не відповідає її реальному науковому потенціалу.

Ці показники були б ще гірше, якби в 1999 році не були створені технопарки – єдиний реально функціонуючий сьогодні в Україні й строго контрольований державою вид інноваційних структур.

Підсумки діяльності технопарків

Результати роботи технопарків за минулий період переконливо спростовують думку про технопарки, яка нав’язувалася раніше суспільній свідомості, як про „діру в бюджеті”, де „ніхто нічого не робить, не сплачує податки, а пільги гребуть лопатою”.

Виконання 108 інноваційних проектів дозволило технопаркам за минулий період створити стабільно діючі виробництва конкурентоспроможної інноваційної продукції, що постійно нарощували обсяги випуску й перерахування до бюджету і позабюджетних фондів.

Річний випуск інноваційної продукції за проектами технопарку збільшився в 16,7 рази (з 0,18 млрд. гри. в 2001 р до 3 млрд. грн. в 2007 р.), тобто середньорічний темп росту об’ємів виробництва склав біля 50 %.

Всього за цей період було реалізовано 11,4 млрд. грн. інноваційної продукції, з яких більше 14 % – за кордоном. Позитивний баланс зовнішньоекономічної діяльності технопарків перевищив 396 млн. грн. (1223 млн. грн. – імпорт, 1619 млн. грн. – експорт).

Технопарки стали не тільки істотним фактом інноваційного розвитку національної економіки (2001 – 1,1 %, останні роки – більше 8 % випуску інноваційної продукції промисловості), а і реальним джерелом наповнення бюджету. За час існування технопарків перерахування до бюджету і державних цільових фондів становили 839 млн. грн., що значно перевищує всі види державної підтримки за цей період (477 млн. грн.). Бюджетній баланс діяльності технопарків (різниця відрахувань до бюджету і всіх видів держпідтримки) становив +362 млн. грн. Забезпечений також позитивний зовнішньоторговий баланс (+396 млн. грн.)

Після закінчення дії спецрежиму по більшості проектів продовжується випуск продукції та надходження до бюджету і небюджетних фондів, що набагато перевищують використану при виконані проектів технопарків державну підтримку.

Створено 3,1 тис. нових робочих місць. Якщо вважати, що для створення одного робочого місця потрібно не менше 50 тис. гри., то додатковий економічний ефект становить 155 млн. грн.

Реалізована в Україні модель „технопарку без стін” за відгуками міжнародних експертів відповідає сучасним тенденціям розвитку технопарків. Висока економічна ефективність такої моделі дозволяє забезпечити показники, що перевищують показники традиційних технопарків. Так наприклад, у Китаї вважається нормальним, коли на 1 юань державної підтримки технопарки випускають 6 юаней інноваційної продукції. В проектах російських технопарків цей показник знаходиться на рівні 10 рублів. Українські технопарки за результатами 2000-2007 років випустили на 1 гривну держпідтримки 18,5 гривень інноваційної продукції.

Необхідно відзначити, що наведені вище позитивні результати діяльності технопарків були досягнуті в основному за рахунок проектів прийнятих в 2000-2004 роках в умовах діючого на той час законодавства про технопарки.

Всі виконувані в технопарках проекти відповідають законодавчо затвердженим інноваційним пріоритетам та пріоритетним напрямкам діяльності конкретних технопарків. Проекти ці включають, як правило, всі етапи інноваційного циклу від фундаментальних і прикладних досліджень і розробок до організації виробництва та виходу продукції на ринок, а також мають необхідний ступінь патентного захисту в країнах – потенційних споживачах інноваційної продукції. Як приклад, можна привести ряд проектів, виконуваних провідними технопарками України:

Технопарк ІЕЗ ім. Є. О. Патона:

– вперше у світі високочастотне зварювання м’яких живих тканин. На сьогоднішній день в Україні успішно прооперовано більше 10 тис. хворих. Американські фахівці назвали цей проект “проривом у хірургію XXI століття”, робота одержала Державну премію України, захищена патентами України, США, Австралії;

– найкращі у світі машини для стикового контактного зварювання високоміцних рейок швидкісних залізниць, що займають лідируюче положення на світових ринках та захищені 42-ма патентами. Виграно тендер на реконструкцію залізниць Китаю;

– не мають аналогів у світовій практиці технології виплавки високоякісних зварювальних флюсів, що дозволяє наполовину замінити дефіцитну й дорогу імпортну сировину шлаковими відходами вітчизняної металургії; 70 % продукції йде на експорт;

– сучасне енергозберігаюче устаткування для дугового зварювання, більше 70 % якого йде на експорт.

Технопарк інституту монокристалів:

– сучасні медичні гама-камери для вітчизняної системи охорони здоров’я;

– високо чуттєві монокристалічні детектори для контролю багажу та вантажу при митному догляді, а також для контролю рівня радіації, виявлення радіоактивних матеріалів;

– гама сучасного енергозберігаючого компресорного устаткування для шахт и промислових пі дприємств.

Технопарк Інституту напівпровідників:

– розробка та організація випуску вітчизняних енергозберігаючих (в т. ч. світлодіодних) джерел світла.

Технопарк разом з іншими технопарками виступив ініціатором створення Державної науково-технічної програми „Енергозберігаючі світлодіодні джерела світла та освітлювальні системи на їх основі”.

Проблеми вітчизняних технопарків

На жаль, на сьогоднішній день технопарки залишаються єдиною, реальнодіючою в Україні формою інноваційної діяльності. Розмови про створення в країні національної інноваційної системи так і залишаються розмовами.

Подвійно доводиться шкодувати з того, що внаслідок змін законодавства, (практично повного виключення з нього будь-яких мір державної підтримки інноваційної діяльності), а також внаслідок широкої кампанії витіснення технопарків з економічного й громадського життя країни, умови діяльності технопарків було різко погіршено. Протягом 2005, 2006 і практично всього 2007 року не було прийнято жодного нового проекту технопарків.

„Технічна помилка Уряду” (за визначенням Президента України) тільки в діяльності технопарків нанесла країні збитків у розмірі більше 100 млн. грн.

У березні 2006 року економічні статті в Законі про технопарки були частково відновлені, але їхнє практичне виконання не було забезпечено. Більш того, блокування діяльності технопарків в пряме порушення діючого законодавства стало нормою.

Передбачене бюджетом 2007 року фінансування інноваційної діяльності Держінвестиціями України було використано в основному на фінансування звичайних інвестиційних проектів. До технопарків дійшли тільки 3 % виділених сум. Не вирішені ці питання й у бюджеті 2008 року.

У результаті вищевикладеного в І кварталі 2008 р. спеціальний режим діяльності технопарків практично зведено до нуля:

– перервано природний хід безперервної розробки й затвердження проектів;

– кількість діючих проектів технопарків зменшилася в 7 разів (з 108 до 16);

– вироблено майже весь ресурс раніше затверджених проектів;

– реалізація інноваційної продукції у рамках спецрежиму в порівнянні з І кварталом 2007 р. зменшилася в 3,6 разу (з 560 до 155 млн. грн.);

– поставки на експорт зменшилися в 2,6 рази (з 80 до 31 млн. грн.);

– платежі до бюджету і державних цільових фондів зменшилися в 11,1 разів (з 63,3 до 5,7 млн. грн.);

– відрахування на спецрахунки технопарків зменшилися в 36,7 разу (з 6,6 до 0,18 мли. грн.);

– мають місце неповернення ПДВ за минулі роки, починаючи з 2004-го;

– у порушення чинного Закону про технопарки, митницею скасована вексельна форма оплати ПДВ при митному оформленні імпортних поставок для виконання проектів технопарків. Будучи досить незначними в загальному обсязі вексельних операцій на митниці (в 2007 р. технопарками було оформлено векселів ПДВ при ввозі на суму 18,3 млн. грн., з них погашено 9,2 млн. грн.), для технопарків митні векселі ПДВ на сьогоднішній день є основною формою державної підтримки їхньої діяльності. Її ліквідація має для технопарків не лише економічний, але й психологічний ефект, підтверджує репутацію держави, як ненадійного партнера.

Зараз у Технопарках накопичено необхідний наробок по цілій серії проектів, що вирішують на високому науковому рівні важливі народногосподарські задачі. Тут слід відмітити уже згаданий Технопарк інституту напівпровідників з його дослідженнями в галузі світлодіодних джерел світла, Технопарк Інституту монокристалів, який розвиває поряд зі своєю основною тематикою проблеми широкого впровадження мікрохвильових технологій.

Технопарк „ ІЕЗ ім. Є. О. Патона” підготовляє проекти з екологічно чистої переробки небезпечних та високотоксичних (в т. ч. медичних) відходів з використанням високотемпературних плазмових технологій; проекти зі створення магнітних нанорідин для медицини та використання зварювальних технологій в мікрохірургії. Перспективним є проект по створенню функціональних та конструкційних наноматеріалів та покриттів, в т. ч. для аерокосмічної техніки. В цьому ж технопарку підготовлено проект розробки та створення вітчизняного виробництва комплексу сучасної колійної техніки, що дасть змогу забезпечити будівництво та експлуатацію залізничних доріг з суцільнозварною колією. Виконання проекту дасть можливість забезпечити безаварійні перевезення на швидкостях 140-160 (а в подальшому до 200 км/год), що необхідно для надійної роботи транзитного коридору Схід-Захід.

Державна підтримка при виконанні цих проектів в рамках технопарків може суттєво прискорити їх виконання. В іншому разі терміни виконання проектів зростуть в 1,5 -2,0 рази, а виконання деяких взагалі стане неможливим.

Керівники підприємств та організацій навчені гірким досвідом необгрунтованих претензій фіскальних та правоохоронних органів до учасників технопарків, маючи багатий інноваційний потенціал, побоюються подавати проекти на реєстрацію, вичікують, коли розумні й правильні положення програми Українського прориву перетворяться на стільки ж розумні й правильні дії Уряду, його міністерств і відомств.

Ситуація в технопарках потребує невідкладних рішень. Якщо найближчим часом не вдатися до кардинальних мір з нормалізації роботи технопарків, нормативно-законодавчого регулювання їхньої діяльності й наведення порядку в практиці роботи відповідних державних органів, єдині реально працюючі в країні інноваційні структури припинять своє існування, незважаючи на декларації Уряду про прихильність до інноваційного шляху розвитку економіки України.

До числа таких рішень, на нашу думку, можна віднести такі невідкладні заходи оперативного порядку:

– внести до бюджету 2008 р. та послі дуючі роки цільове фінансування проектів технопарків у вигляді компенсації відсотків по кредитах у сумі до 150 млн. гри., доручивши реалізацію виділеного фінансування Міністерству освіти і науки;

– забезпечити можливість вексельних розрахунків з ТТДВ при оформленні митних вантажів, як це передбачено діючим законодавством;

– забезпечити відшкодування технопаркам заборгованостей з повернення ТТДВ;

– сприяти прийняттю у Верховній Раді змін до чинного Закону про технопарки, які рік тому пройшли перше читання й недавно були рекомендовані Комітетами ВР з економічної політики та з науки і освіти до другого читання й прийняття в цілому;

– оперативно внести зміни у відповідні постанови Кабміну, що забезпечують виконання нового Закону. До їхнього затвердження дозволити користуватися раніше діючими Постановами в частині, що не суперечить положенням нового Закону;

– спростити нині діючу систему розгляду й експертизи проектів, що має практично заборонний характер;

– скоротити до необхідного мінімуму невиправдано роздуту звітність про діяльність технопарків;

– налагодити регулярну роботу Робочої групи з технопарків при Міністерстві освіти і науки України та Комісії з питань технопарків і інших інноваційних структур Кабінету Міністрів України;

– не обмежувати строк дії спеціального режиму діяльності технопарків 15-ма роками. Ніде в світі не існує такого обмеження. Всесвітньо відома “Силіконова долина” у США функціонує вже більше 50 років і ніхто не ставить питань про її закриття. У той же час необхідно залишити нині діючі обмеження по строках використання спеціального режиму при виконанні конкретних проектів Технопарку (5 років), передбачивши можливість продовження цього строку до 7 років для особливо важливих проектів із тривалим строком виконання;

– забезпечити подальше удосконалення методів державної підтримки діяльності технопарків, поставивши її в пряму залежність від науково-технічних, економічних і соціальних результатів виконуваних проектів.

Подальший розвиток технопарків являється необхідною, але не єдиною умовою інноваційного розвитку країни. Необхідно реалізувати цілий ряд стратегічних заходів по створенню національної системи, у тому числі:

– розробити й прискорити внесення до парламенту проекту Концепції створення й розвитку інноваційної системи України, а також проекту Державної програми інноваційного розвитку України в 2008-2015 рр. і надалі до 2025 р.;

– адаптувати національне законодавство до норм і правил Угод ВТО з метою впровадження механізмів державного субсидування високотехнологічного сектора економіки (субсидії регіонального розвитку, субсидії на проведення НДДКР, субсидії на програми реструктуризації, тощо), у т. ч. Угоди “Про субсидії на компенсаційні заходи” (про політику субсидування заходів і інвестицій у майбутнє);

– прискорити передачу до Верховної Ради проекту Податкового кодексу України, у якому передбачити надання ряду фіскальних преференцій суб’єктам інноваційної діяльності;

– ввести в складі Державного бюджету України окрему бюджетну програму “Бюджет інноваційного розвитку”, у якій щорічно передбачати витрати на “Державне замовлення на інноваційну продукцію”, “Розвиток інноваційної інфраструктури”, “Державну підтримку діяльності технологічних парків”;

– забезпечити розвиток пілотного наукового парку “Київська політехніка”, як нового виду структури, що залучає до інноваційної діяльності науковий і педагогічний потенціал вищої школи;

– організувати у вищих навчальних закладах, в першу чергу в НТУУ „КПІ” підготовку фахівців зі спеціальності “інноваційний менеджмент”, створивши відповідні кафедри;

– організувати систему післядипломної підготовки інноваційних топ – менеджерів, у т. ч. для роботи в технопарках, наукових парках, технологічних бізнес-інкубаторах;

– організувати систему підвищення кваліфікації й перепідготовку державних службовців, що працюють у сфері інноваційної й інвестиційної діяльності;

– розробити й реалізувати пілотні проекти створення технологічних бізнес-інкубаторів, у тому числі приватних, розробити нормативно – законодавчу базу їх функціонування й заходів державної підтримки;

– увести в державний обіг поняття “високотехнологічні кластери”, розробити нормативно-законодавчу базу їх функціонування й заходів державної підтримки;

– на всіх рівнях державного керування забезпечити дійовий громадський контроль за виконанням положень законодавства в сфері

Інноваційної діяльності і підвищення відповідальності державних службовців за виконання своїх службових обов’язків;

– створити при Верховній Раді України консультативну раду з питань інноваційної діяльності, включивши до неї провідних учених і фахівців-практиків у цій області діяльності.

Висновок

Про наявність негативних тенденцій, системних недоліків і потенційних загроз, які склалися в сфері інноваційної діяльності, свідчать не лише практика останніх років діяльності українських технопарків, а й висновки Комітету з питань національної безпеки й оборони Верховної Ради (лист № 04-23/9-282 від 25.03.08 р.), висновки міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки при Раді національної безпеки й оборони України, Національного інституту проблем міжнародної безпеки, Ради національної безпеки й оборони України (лист № 8/ 3-1445-10 від 16.04.08 р.), рішення парламентських слухань, проведених Комітетом з питань науки й освіти Верховної Ради (протокол № 14 від 16.04.08 р.).

Про необхідність удосконалення інноваційної діяльності в країні, та зокрема, про подальший розвиток технопарків, говориться в програмі нинішнього уряду „Український прорив: для людей, а не для політиків”: Однак конкретні дії уряду мають протилежну направленість.

Розглянувши на своєму засіданні (18-19 червня п. р.) ситуацію, яка склалася в технопарках, Громадська Рада керівників технопарків України вважає за необхідне заявити, що вона повністю підтримує думку Комітету з питань національної безпеки й оборони Верховної Ради, а також Комітету з питань науки й освіти про те, що „негативні явища в інноваційній сфері здобувають незворотний характер і являють собою загрозу технологічній й економічній безпеці України, що вимагає вживання невідкладних заходів як з боку вищого політичного керівництва країни, так і органів виконавчої влади на всіх рівнях”.

Для кардинальних рішень проблеми збереження та забезпечення ефективної діяльності технопарків Громадська рада вважає:

– повинна бути відновлена нормативно-законодавча база роботи технопарків, що діяла до 1 січня 2005 року, яка враховувала світовий досвід, національні умови та забезпечувала як інтереси держави, так і інтереси технопарків;

– по аналогії з передовими країнами в законодавчому порядку повинно бути прийнято рішення, яке забороняє які-небудь зміни законів чи підзаконних актів, які погіршують умови інноваційної діяльності;

– держава, незалежно від змін політичного стану в країні, повинна забезпечити стабільність діючого інноваційного законодавства та його неухильне виконання усіма міністерствами, відомствами та іншими органами.