Політологічний словник Порівняльна політологія – система знань, що сформувалась як окрема частина політичної науки або політології. Порівняння як метод політичного дослідження є таким же давнім, як і вивчення політики. Порівняння стояло у колиски соціальних
Політологічний словник Гердер Йоган Готфрід (1744 – 1803) – німецький мислитель, письменник, пастор. Спочатку у своїй творчості, спираючись на твори І. Канта, Й. Гете, спробував сформулювати власну еволюційну концепцію світу. Суспільний процес, вважав він,
Політологічний словник Політична система суспільства – сукупність державних і недержавних інститутів, які здійснюють владу, управління суспільством, регулюють взаємовідносини між громадянами, соціальними та етнічними групами, забезпечують стабільність суспільства, відповідний порядок у ньому. П. с. с.
Політологічний словник Пасивне виборче право – право бути обраним. П. в. п. є частиною системи виборчого права. Його принципи фіксуються в конституції та виборчому законі країни. Реалізація виборчих прав і зокрема пасивного відбувається у
Політологічний словник Безгромадянство – правове становище особистості, що не має жодного громадянства. М. Головатий
Політологічний словник Регентувати – виконувати функції регента. В. Захожай
Політологічний словник Теорія систем – наукове знання про системи, складна система знань, що пояснює походження, устрій, функціонування та розвиток систем різноманітної природи. Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ. – К., 2003. Р.
Політологічний словник Кібернетика (політична) (cuburnetics, від грецьк. kybernetike – мистецтво водити кораблі) – наука про динамічні, саморегульовані і самозорганізовані системи. В 1948 р. американський математик Н. Ві – нер створену ним науку назвав К.,
15 Що розуміють під поняттям “корінні народи”? Термін “корінні народи” застосовується у міжнародних документах, як правило, щодо народів, що ведуть традиційний спосіб життя, від якого залежить саме їх існування як окремої національної групи, і
Політологічний словник Довибори – вибори, які проводяться після чергових виборів і пов’язані з тим, що представницький орган сформований у неповному складі та є необхідність доповнити його кількістю депутатів, яких бракує, якщо це передбачено законом.