Політологічний словник Постбіхевіоризм (від лат. post – після і англ. behaviour – поведінка) – один з напрямків у західній позитивістській політичній психології, зорієнтований на перегляд і подальший розвиток основних положень біхевіоризму щодо його підходу
Політологічний словник Угода політична (treaty; agreement, contract) – домовленість, як правило, письмова, про взаємні обов’язки сторін, про взаємодію суб’єктів політичного процесу. Угоди політичні укладаються між політиками, політичними партіями, громадськими організаціями, гілками влади, окремими державами.
Політологічний словник Реакційний – пов’язаний з політичною реакцією, ворожий усьому прогресивному. В. Захожай
Політологічний словник Ринок влади (market of power) – один з різновидів загального політичного ринку і разом з тим чітко окреслена самостійна сфера з усіма її складовими. Це – ідеї, концепції, програми, відносини між суб’єктами
Політологічний словник Європейський економічний простір – підписаний 3 травня договір ЄС і державами – членами Європейської асоціації вільної торгівлі (за винятком Швейцарії), який набув чинності 1 січня 1993 р. Мета договору – створення спільного
Політологічний словник Біфуркація політична (від лат. bifurcatio – роздвоєння) – метод наукового пізнання суспільно-політичних явищ. Його свого часу запропонував Ервін Ласло (США), розуміючи під цим терміном поведінку складних систем у станах та умовах, далеких
Політологія ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, ПОЛІТИЧНІ ЕЛІТИ, ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО 1. Поняття політичної партії. Політичні партії, політичні еліти та політичні лідери посідають особливе місце й справляють значний вплив на суспільно-політичне життя, формування та діяльність органів
Політологічний словник Інтернування (фр. Interner – оселяти, від лат. internus – внутрішній) – 1) примусове затримання і роззброєння владою нейтральної держави військових формувань воюючої держави у разі переходу їх на її територію; 2) позбавлення
УТИЛІТАРИЗМ – принцип оцінювання всіх явищ лише з погляду матеріальної вигоди, зиску; прагнення особи в поведінці, діяльності отримувати практичну користь.
Політологічний словник Незастосування сили принцип – один з основних принців міжнародного права, вимога, зафіксована в Статуті ООН, згідно з якою “всі члени Організації Об’єднаних Націй утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою та