Політологічний словник Віце-президент – постійний заступник президента в США, Бразилії, Індії, в інших державах, В.-п. обирається, як правило, на той самий термін, що й президент, і є за посадою головою верхньої палати парламенту. За
БАНКРУТСТВО ПОЛІТИЧНЕ – нездійсненність, провал у діяльності правлячих кіл держави, політичних партій, окремих політичних діячів, їхня нездатність виконати обіцянки, які вони дали виборцям, членам тих чи тих політичних організацій, громадянам держави.
ДИСИДЕНТ – особа, що відступає від учення панівної церкви або не погоджується з офіційною ідеологією та існуючим режимом. Як феномен характерний для тоталітарних режимів у період їх кризи й розкладу.
Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ Короткі висновки Політологія як наука виникла із зародженням людської цивілізації. Протягом усієї історії збагачувався її зміст, урізноманітнювалися політичні концепції
Політологічний словник Ідеологічний апарат держави – термін, який став широко відомим завдяки Л. Альтюссеру і означає один із засобів, завдяки яким певний клас, велика соціальна група забезпечує своє владарювання. Основною функцією І. а. д.,
Політологічний словник Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 р. – основоположний міжнародно-правовий документ у галузі міжнародного захисту громадянських (особистих) і політичних прав і свобод людини. Прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у резолюції 2200
Політологічний словник Виборщики – особи, яких безпосередньо обирають вибори і які уповноважені на остаточне обрання на виборну посаду у разі двоступеневих або багатоступеневих виборів. Так здійснюється обрання президента США, так було на виборах до
Політологічний словник Канонізація (від грецьк. kanonizo – узаконюю)- 1) у католицькій і православній церквах акт зарахування певної особи до сонму святих; 2) (перен.) перетворення в непорушне, обов’язкове правило, норму, канон; узаконення. Е. Базовкін
Політологічний словник Авантюризм політичний (від фр. aventure – пригода) – політичні наміри й дії, що спираються на інтригу, віру в щасливу долю й обман, спрямовані на здійснення мети, що грунтується на уявленнях, бажаннях, міфічних
Політологічний словник Апріорі – 1) знати, щось доводити, стверджувати заздалегідь, наперед; 2) незалежно від досвіду, що передує досвіду; 3) знання про факти до вивчення їх на досвіді, знання, що визначально притаманне свідомості. М. Головатий