Політологічний словник Виборчий – той, що стосується процесу обрання на виборну посаду (приміром, виборча кампанія, виборче законодавство, виборча комісія тощо). М. Головатий
Політологічний словник Номінація (лат. nominatio, від nomino – називаю) – висування кандидата на виборну посаду. М. Головатий
Політологічний словник Геродот (грецьк. Herodos (між 490 і 480 рр. до н. е. – між 430 і 425 рр. до н. е.) – видатний історик античності, в історіографії вважається “батьком історії”. Народився у м.
Політологічний словник Українська суспільно-політична думка XX ст. – поставала як єдність конкретно-історичної національної течії і загальноєвропейської. Можна визначити такі її напрямки: марксистський, соціал-демократичний, націонал-патріотичний, анархістський та ін. Найбільш цікавий – націонал-патріотичний та соціал-демократичний з
Політологічний словник Менеджмент політичний (від англ. management) – керівництво, управління політичною системою, організацією, процесом, явищем. На принципи, засоби, мету М. п. впливає форма правління та форма державного устрою, структура політичної системи (організації, процесу), інтереси
Політологічний словник Пангерманізм (від. грецьк. pan – усе і “германці – застаріла назва німців) – у завершеному вигляді гранично шовіністична, войовнича доктрина (і відповідний політичний рух німецькомовного населення), що полягала у прагненні до об’єднання
Політологічний словник Донцов Дмитро (1887-1973) – український мислитель, публіцист, громадсько-політичний діяч. Навчався у Петербурзькому, Віденському університетах, викладав в університетах Канади. Був членом Української соціал-демократичної робітничої партії, головою Союзу Визволення України, членом партії хліборобів –
Політологічний словник Криза влади (англ. crisis of power, від грецьк. krisis – рішення, результат, поворотний пункт) – 1) різкий поворот у розвитку влади і її долі, важкий перехідний стан; 2) різке загострення труднощів у
Політологічний словник Цензура (лат. censura) – спеціальний спосіб обмеження свободи слова, друку та інформації; особливо поширений у тоталітарних державах і режимах. Основою Ц., яку здійснюють державні органи, є жорстка система правил і заборон, через
Політологічний словник Гегемонізм (hegemony, від грецьк. hegemonia – переважання в силі, керівництво) – владарювання, що має домінуюче становище в будь-чому, зокрема й у владних структурах. Г. – це і перевага однієї держави над іншою