Політологічний словник Нонконформізм (від лат. non – ні + conformis – подібний, відповідний) – 1) не сприйняття загальновизнаного релігійного вчення, сектантство; 2) форма протесту (в тому числі політичного) проти усталених норм соціального життя. Термін
Політологічний словник Реакціонер – прибічник політичної реакції. В. Захожай
БІФУРКАЦІЯ – роздвоєння, вилоподібне розділення соціальних, економічних, політичних явищ і процесів.
Політологічний словник Карт-бланш (фр. carte blanche) – 1) чистий бланк, підписаний будь-ким і такий, що дає право іншій особі заповнювати його текстом; 2) повна свобода дій, необмежені повноваження, надані якійсь особі. М. Головатий
Політологічний словник Деколонізація – процес розпаду колоніальних відносин у колоніально-залежних країнах Азії і Африки після 1945 р. У деяких випадках державна незалежність завойовувалася у процесі збройної боротьби між владою і національно-визвольними силами (Алжир, В’єтнам,
Політологічний словник Регентство – тимчасове управління монархічною державою одним або кількома правителями, які призначаються у разі тимчасової відсутності, тяжкої хвороби, малоліття чи недієздатності монарха або коли престол залишається вільним протягом тривалого часу. В. Захожай
Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА ЯК НАУКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРИКЛАДНИЙ КОНТЕКСТ 2. Сучасні геополітичні течії та школи Після Другої світової війни таласократична лінія в геополітиці не переривалася й перетворилася на офіційну міжнародну політику Сполучених
Політологічний словник Еміграція (від лат. Emigratio – виселення, переселення) – вимушене чи добровільне переміщення громадян із своєї держави в іншу країну світу з економічних, політичних, релігійних тощо причин (безробіття або його загроза, безземелля або
Політологічний словник Імперіалізм – найчастіше так називають монополітичну стадію розвитку капіталізму, тобто коли капіталізм досягає такого ступеня свого розвитку, що складається з панування монополій і фінансового капіталізму, експорт капіталізму набуває надто великого значення і
Політологічний словник Іларіон (рік народження і смерті невідомі) – давньоруський церковний діяч, видатний філософ, письменник. Літописи засвідчують, що за Ярослава Мудрого був священиком при церкві Святих апостолів у Берестові. У 1051 р. за наказом