Політологічний словник Юрисдикція соціальних судів – особлива форма юрисдикції адміністративних судів. М. Головатий
Політологічний словник Геронтократія (gerontocracy, від грецьк. geron (gerontos) – старий і kratos – влада) – 1) влада стариків, старшого покоління; 2) рання форма суспільства, коли влада належала старійшинам. За первіснообщинного ладу верховенство влади належало
Політологічний словник Прудонізм – одна із форм дрібнобуржуазного соціалізму та анархізму, в основі якої лежать погляди Прудона. Критикуючи велику капіталістичну власність, Прудон віддавав перевагу дрібним “володінням”, які не пов’язані з найманою працею. Вважав, що
Бонапартизм – різновид автократії, необмеженої влади будь-якого вождя, державного, політичного лідера, що провадить політику лавірування між сторонами, які борються між собою. Б. як політика дістав назву на означення військової диктатури Наполеона І Бонапарта і
Політологічний словник Індоктринація – насильницьке нав’язування особистості (групі, народу) мети, цінностей, ідеологій у будь-який спосіб певними суб’єктами або інститутами влади. І. тісно пов’язана з маніпулюванням політичним. М. Головатий
Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ Короткі висновки У країнах СНД поряд із загальними рисами – становленням владних структур і перманентною економічною кризою, з якої ці держави виходять із
ВОЛЮНТАРИЗМ – 1) напрям політичної свідомості, який розглядає людську волю, суб’єктивізм як головний чинник політики; 2) політична діяльність, зумовлена передусім суб’єктивною волею керівних осіб і лідерів панівних політичних угруповань.
Політологічний словник Теорія влади (theories of power) – вчення мислителів різних часів і народів, присвячені питанням влади, з намаганням пізнати і пояснити цей феномен як фундаментальне політичне явище, пізнати його принципи і закони, узагальнити
Політологічний словник Етнополітологія – наука, яка вивчає політичну суб’єктність (шляхи і способи участі у політичному житті суспільства) етнонаціональних утворень (етносів, націй, національних (етнічних) меншин тощо); їх взаємовідносини між собою, з державою та її органами.
ПРЕЗИДЕНТСЬКЕ ПРАВЛІННЯ – передбачене конституцією держави наділення президента надзвичайними повноваженнями (зокрема, згортання на певний період діяльності традиційних демократичних інститутів). П. п. запроваджується для стабілізації політичної обстановки у певному регіоні чи в державі загалом з