Політологічний словник Масонство в Україні – виникло у середині XVIII ст., поширившись переважно в містах і містечках безпосередньо із Західної Європи (Франції, Німеччини) або Росії чи Польщі. Серед перших відомих лож “вільних каменярів” (назва,
Політологічний словник Екзекватура (від лат. exsequor – виконую) – 1) у міжнародному праві – офіційний документ, який засвідчує, що уряд країни призначення визнає іноземного консула (главу самостійної консульської установи) і дозволяє йому виконувати свої
Політологічний словник Функціонер (від лат. functio – виконання) – особа, яка працює у партійному або профспілковому апараті; активіст, що виконує певні функції. Е. Базовкін
Політологічний словник Влада тимчасова (provisional/interim power) – влада, коли особи призначаються або обираються на посади на певний, іноді не на тривалий час, щоб згодом їх було замінено на відповідних умовах іншими людьми вже на
Політологічний словник Мітинг (meeting) – масові збори з метою обговорення політичних та інших питань, що цікавлять людей. М. – явище далеко не стороннє для влади, владних структур, різних політичних сил. Саме з М. у
Політологічний словник Ва-банк – 1)йти на значний ризик, напролом, діяти, ризикуючи усім; 2) ризикована дія, внаслідок якої можна як усе втратити, так і чимало придбати. М. Головатий
Політологічний словник Етнічна картина світу – сукупність цінностей та ціннісних пізнавальних (когнітивних) орієнтацій членів певного суспільства (етнічних спільнот) про навколишній світ (як погляд на Всесвіт), які визначають, спрямовують та структурують їх поведінку. Процес становлення
МОНІТОРИНГ ПОЛІТИЧНИЙ – процес спостереження, дослідження перебігу політичних процесів, попередження їх небажаного розвитку й прогнозування політичних ситуацій, можливого їх негативного повороту.
Політологічний словник Всесвітня Рада церков (ВРЦ) – одна з найбільш представницьких і впливових міжхристиянських організацій, керівний центр сучасного екуменічного руху, учасниками якого є протестантські, православні і нехалкідонські (монофізитські) церкви та об’єднання. ВРЦ утворена в
Політологічний словник Посол – 1) дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство; 2) повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Термін у першому значенні, згідно з існуючою в сучасному міжнародному праві класифікацією, закріпленою у