Екзекутивний федералізм

Related posts:

1. Федералізм Політологічний словник Федералізм (від лат. foederatio – союз, об’єднання) – 1) теорія і практика створення цілісної союзної держави, утвореної сукупністю політично і юридично рівнозначних частин (квазідержав), пов’язаних спільними інтересами, історичними долями, договірними конституційними відносинами і спільним управлінням єдиним державним цілим з більшим ступенем взаємозалежності (федерація) чи більшою автономією частин, суб’єктів (конфедерація); 2) форма державності, в […]...
2. Державний устрій Державне управління Державний устрій. Територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок поділу країни на складові частини, правовий статус останніх, порядок відносин центральних і периферійних органів влади. За устроєм держави поділяються на унітарні, федеративні й конфедеративні. Україна є унітарною державою. Унітарна – це цілісна, єдина держава, частини якої є тільки адміністративно-територіальними підрозділами. За умов унітаризму існує єдина […]...
3. Законодавчі збори Політологічний словник Законодавчі збори – назва однопалатного парламенту в Сальвадорі, а також законодавчої влади в ряді суб’єктів, наприклад, Російської Федерації (Кабардино-Балкарія, Красноярський край, Нижньогородська область тощо). М. Головатий...
4. Єллінек Георг Політологічний словник Єллінек Георг (1851-1911) – відомий німецький мислитель, правник, автор численних творів з державознавства, теорії права, серед яких – “Система суб’єктивного відкритого права”, “Загальне вчення про державу” та ін. Вважав, що держава – це явище суб’єктивної свідомості, її треба вивчати як особливе суспільне утворення, як правовий феномен. Намагався психологічно інтерпретувати право. Держава, на думку […]...
5. Угода політична Політологічний словник Угода політична (treaty; agreement, contract) – домовленість, як правило, письмова, про взаємні обов’язки сторін, про взаємодію суб’єктів політичного процесу. Угоди політичні укладаються між політиками, політичними партіями, громадськими організаціями, гілками влади, окремими державами. Міжнародні У. п. укладають і підписують уповноважені представники держав (глави держав, урядів), після чого вони мають бути ратифіковані (схвалені) парламентами відповідних […]...
6. Анклав Політологічний словник Анклав (фр. enclave, від лат. inclavo – замикаю) – частина території певної держави, кордони якої оточені з усіх боків територією іншої держави або інших держав. Наприклад, Республіка Сан-Марино, територія якої розташована в державних межах Італії, італійське м. Кальпоне в Швейцарії та ін. Коли частина території А. виходить до моря (частини Світового океану), він […]...
7. Дисперсія влади Політологічний словник Дисперсія влади (від англ. disperse – розганяти, розсіювати) – характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу влади. Часто ведуть мову про розпорошення або “дифузію влади”. У межах теорій, що орієнтуються на цю методологію, ідея поділу влади поширюється […]...
8. Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
9. Голова уряду Політологічний словник Голова уряду (Head of Government) – вища посадова особа в уряді (прем’єр-міністр, голова ради міністрів, голова кабінету міністрів тощо), керівник вищого органу виконавчої влади у державі або її самоврядній частині. М. Головатий...
10. Екзекуція Політологічний словник Екзекуція (лат. exsecutio – виконання, покарання) – у сфері політики – засоби примушення, які використовуються, наприклад, союзною державною стосовно держави, яка входить до її складу, якщо та порушує союзні зобов’язання. Прикладом Е. може бути усунення від влади регіонального уряду і передача його обов’язків спеціально уповноваженому адміністративному органу. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. […]...
11. Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
12. Форма державного устрою Політологічний словник Форма державного устрою – адміністративно-територіальна організація держави, якою визначається система відносин держави як цілого та її складовими частинами – адміністративно-територіальними чи національно-територіальними одиницями. Характер таких відносин визначає три відомі нині Ф. д. у. – унітарну, федеративну та конфедеративну. Якщо унітарну Ф. д. у. називають простою, то федерацію та конфедерацію – складною. Щоправда, існує […]...
13. Безпорадність влади Політологічний словник Безпорадність влади (helplessness / feebleness of power) – неспроможність будь-якої влади зробити щось позитивне, корисне як для самої себе, так і для оточення, громадян без сторонньої допомоги. Б. в. характерна для влади переважно на початку її діяльності або в ситуації кризи чи навіть агонії, наближення краху. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – […]...
14. Республіка президентська Політологічний словник Республіка президентська – форма правління державою, що базується на пріоритеті виконавчої влади в особі президента країни. В цьому разі передбачається пряме обрання громадянами глави виконавчої влади (президента) в ході всенародних виборів. Відповідно до конституції йому і належить верховна влада у державі. Президент у Р. п., як правило, поєднує в одній особі повноваження глави […]...
15. Боден Жан Політологічний словник Боден Жан (1529 – 1596) – французький політичний діяч, юрист, теоретик держави. Вперше сформулював і обгрунтував поняття суверенітету як однієї з істотних ознак держави, порушення якого не може бути виправдане жодним конституційно-правовим законом. Вважав, що держава постає не як результат добровільної угоди, а через завоювання і насильство, панування однієї групи людей над іншою. […]...
16. Ембарго Політологічний словник Ембарго (від ісп. Embargo – заборона, накладення арешту; англ. – embargo; нім. – Embargo; фр. – embargo) – термін, що означає запровадження органами влади заходів, спрямованих на заборону (включаючи арешт) вивезення з будь-якої країни або ввезення в ту чи іншу країну товарів і цінностей; заборону заходження в порти своєї країни суден; затримка кораблів, […]...
17. Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без проведення додаткових виборів. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997. Р. Чорней...
18. Вердикт Політологічний словник Вердикт (verdict, від лат. vere dictum – правильно сказане) – 1) у кримінальному праві деяких держав рішення присяжних стосовно вини чи невинності підсудного; 2) у переносному значенні в політичній практиці – це принциповий акт, важливий висновок, точка зору, думка влади. М. Головатий...
19. База влади Політологічний словник База влади (англ. base of power, від грецьк. basic – основа, фундамент) – опорний пункт влади. Вирізняють Б. в. економічну, асоціальну, політичну, духовну. Основну роль відіграє власне соціальна Б. в., оскільки вирішальне значення для будь-якої влади має її підтримка з боку широких верств громадян, довіра до влади, а з боку влади – вміння, […]...
20. Поділ влади Політологічний словник Поділ влади – один з основних принципів демократичного політичного режиму, ефективного функціонування політичної системи в цілому, держави зокрема. Принцип П. в. як концепцію обгрунтували Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, дбаючи про те, щоб у суспільствах не з’являлася абсолютна або безконтрольна влада. П. в. як принцип передбачає чітке розмежування функцій політичної й економічної влади у […]...
21. Звичаї влади Політологічний словник Звичаї влади (customs of power) – загальноприйняті порядки, традиційно встановлені правила суспільної поведінки влади, владних структур, реалізація здійснюваного ними курсу, спілкування представників влади з населенням і між собою. М. Головатий...
22. Свобода Політологічний словник Свобода (freedom, liberty) – 1) можливість прояву суб’єктом своєї волі; 2) незалежність, відсутність будь-яких незручностей або обмежень для влади або для членів суспільства; 3) взагалі відсутність обмежень; 4) стан того, хто не перебуває у неволі. М. Головатий...
23. Мутації влади Політологічний словник Мутації влади (mutation of power, від лат. mutatio – зміна) – зміни, що виникають і закріплюються в організації влади в різних країнах за одного й того самого типу (виду) влади. Вони формують історично індивідуальний, по-своєму неповторний образ влади і можновладців, збагачують їх елементами новизни, але іноді спричиняють і переродження конкретного виду влади, його […]...
24. Сегментація влади Політологічний словник Сегментація влади (power segmentation) – розподіл усього кола справ, масиву влади за конкретними ділянками, її частинами. М. Головатий...
25. Центральні органи виконавчої влади Державне управління Центральні органи виконавчої влади. Новий вид органів виконавчої влади в Україні, особливістю якого є те, що всі питання їх правового статусу та взаємовідносин з іншими органами мають вирішуватися шляхом прийняття законів, що визначають повноваження і порядок діяльності саме цих Ц. о. в. в. с. с....
26. Папська курія Політологічний словник Папська курія (лат. curia, від cum – разом і vir – чоловік) – верховний правлячий орган папської влади, сукупність центральних установ такої влади. М. Головатий...
27. Уповноважена особа політичної партії Політологічний словник Уповноважена особа політичної партії – повноважні представники інтересів політичної партії, виборчого блоку партій у взаємовідносинах з відповідними комісіями, органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, а також виборцями. Кожна політична партія, виборчий блок партій, зокрема в Україні, після реєстрації висунутих ними списків кандидатів у депутати у багатомандатному округу може зареєструвати в […]...
28. Генезис влади Політологічний словник Генезис влади (origin/genesis of power) – процес зародження, виникнення, що приводить до певного стану, якості той чи інший вид, форму влади. М. Головатий...
29. Сфера влади Політологічний словник Сфера влади (sphere of power) – сфера поширення впливу тієї чи іншої влади, її межі, загальний простір (поле) ефективного впливу; один із наочних показників продуманості влаштування влади, її сили або слабості. М. Головатий...
30. Сприйняття влади Політологічний словник Сприйняття влади (perception of power) – безпосереднє чуттєве відображення світу влади і його явищ людиною, людьми, населенням, у тому числі і самими об’єктами влади; відповідна спроможність сприймати, розрізняти і оцінювати факти, події, явища власної практики. М. Головатий...