Федерація

Related posts:

1. Федерація Федерація (лат. federatio – союз, об’єднання) – форма державного устрою, за якої окремі ознаки державного утворення властиві не лише цілісній державі, а й її складовим, що утримують важливі важелі державної влади. Основними ознаками Ф. є наявність власних вищих органів влади, широкі владні повноваження центральних органів влади, встановлення ними (передусім законодавчими) загальних принципів правових відносин і […]...
2. Конституційний Суд Державне управління Конституційний Суд. Специфічна судова система правової держави, функція якої полягає у забезпеченні дотримання конституції, захисті прав громадян, у встановленні відповідності нормативно-правових актів вимогам чинної конституції. К. С. може визнати ці документи й рішення недійсними, може скасувати прийнятий парламентом закон, якщо визнає його неконституційним. Існує дві форми конституційного контролю – попередня і наступна. Попередній […]...
3. Державний устрій Державне управління Державний устрій. Територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок поділу країни на складові частини, правовий статус останніх, порядок відносин центральних і периферійних органів влади. За устроєм держави поділяються на унітарні, федеративні й конфедеративні. Україна є унітарною державою. Унітарна – це цілісна, єдина держава, частини якої є тільки адміністративно-територіальними підрозділами. За умов унітаризму існує єдина […]...
4. Нормативні акти Державне управління Нормативні акти. Рішення органів державної влади нормативного характеру, тобто приписи, які Розраховані на постійну або багаторазову дію. H. a. мають відповідати принципам верховенства права, законності, прийматися уповноваженим на це суб’єктом у визначеній законом формі та за встановленими процедурою і правилами нормотворчої техніки, не можуть суперечити актам вищої юридичної сили, мають офіційно доводитися до […]...
5. Екстериторіальність Екстериторіальність – повне підпорядкування законам та юрисдикції власної держави установ або фізичних осіб, які знаходяться на території іншої держави, але розглядаються як такі, що перебувають на власній національній території. Ця юридична фікція використовувалася для обгрунтування дипломатичних привілеїв та імунітетів. Нині Е. такої функції вже не виконує, оскільки це може призвести до безмежно розширеного тлумачення привілеїв […]...
6. Система судів загальної юрисдикції Державне управління Система судів загальної юрисдикції. Система органів судової влади, що в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації та до якої входять усі суди, крім Конституційного Суду України, а саме: місцеві суди, апеляційні суди. Апеляційний суд України, Касаційний суд України, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування […]...
7. Акти Кабінету Міністрів України Державне управління Акти Кабінету Міністрів України. Постанови і розпорядження, які Кабінет Міністрів України видає у межах своєї компетенції на основі та на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України і які є обов’язковими для виконання на території України. А. К. М. У., що мають нормативний характер, найважливіше або загальне значення, видаються у формі постанов […]...
8. Конституціоналізація Державне управління Конституціоналізація. Закріплення системи суспільно-політичних відносин, які панують у державі і Суспільстві, в основному законі країни – конституції. Більшість сучасних держав будуються і функціонують на базі конституцій. Але не будь-яку державу, що має конституцію, можна назвати конституційною. Наявність конституції є показником конституційності держави тільки в тому випадку, коли положення, закріплені в конституції, реально втілені […]...
9. Форма держави Політологічний словник Форма держави – спосіб організації та порядок здійснення державної влади. Ф. д. передбачає державне правління – спосіб організації вищих органів державної влади; державний устрій – організацію і поділ держави на певні складові частини – землі, території тощо та відносини між державою як цілим і її адміністративно-територіальними частинами; державний режим – здійснення державної влади […]...
10. Колізія адміністративних актів Колізія адміністративних актів (лат. collisio – зіткнення) – розбіжність змісту двох чи кількох актів органів державної виконавчої влади. Практичне значення має так зване розв’язання колізії, тобто визначення акта, який повинен бути застосований до конкретних правовідносин. При цьому слід керуватись такими правилами: 1. Законодавство колишнього Союзу РСР застосовується з питань, які не врегульовані законодавством України, за […]...
11. Судова система України Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 16. Органи виконавчої та судової влади в Україні. Місцеве самоврядування 2. Судова система України. Головне завдання судової влади – відправлення правосуддя, тобто застосування державним органом – судом – норм права до конкретних подій, випадків, розв’язання суперечок. Судова влада має забезпечити захист суспільного ладу, прав і свобод громадян, інтересів […]...
12. Унітарна держава Державне управління Унітарна держава. Це єдина централізована держава, не поділена на самоврядні одиниці. Унітарна форма державного устрою характеризується такими ознаками: за наявності єдиної території існує адміністративний поділ, але адміністративні одиниці не мають політичної самостійності; деяким із них може бути наданий статус автономії (самоврядування) – національної, територіальної, культурної; єдина конституція, що діє на всій території країни […]...
13. Жадоба влади Політологічний словник Жадоба влади (thirst for power) – надто сильне бажання мати владу, непереборність у її досягненні, що, як правило, спричиняє зловживання владою, порушення конституції, законів, встановленого будь-де порядку. М. Головатий...
14. Система державної влади Державне управління Система державної влади. Структурована єдність владних відносин, що складаються внаслідок діяльності держави, державних органів, а також посадових осіб, які реалізують інтереси держави в різних галузях суспільного життя. При цьому можна виокремити суб’єктний (організаційні структури, установи й інститути (президент, парламент, уряд, суди, громадянство, державна служба, військовий обов’язок тощо) й об’єктний (предмети ведення, компетенція, повноваження, […]...
15. Адміністративно-територіальний устрій Адміністративно-територіальний устрій (лат. administratio – керівництво, управління, territorium – територія) – поділ території суверенної держави на певну сукупність адміністративних одиниць (край, область, округ, район, місто, село), відповідно до якого здійснюється управління з єдиного центра і формується вертикальна структура органів державної влади і водночас здійснюється зворотний зв’язок між різними гілками державної влади і жителями цих територій. […]...
16. Процес державного управління Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій і явиш. П. д. у. спрямований на проведення в життя державної стратегії та політики і є основним способом реалізації суб’єкт-об’єктних відносин на державному рівні, де суб’єктом державного управління є система […]...
17. Дипломатичні привілеї та імунітети Дипломатичні привілеї та імунітети – особливі права і переваги, які надаються дипломатам і членам їхніх сімей. Під дипломатичними імунітетами розуміють вилучення дипломатичних агентів із сфери дії юрисдикції держави перебування, незастосування до них засобів примусу, санкцій, передбачених внутрішнім правом. Під дипломатичними привілеями розуміють особливі пільги, переваги, що надаються дипломатичним агентам. Д. п. та і. становлять єдиний, […]...
18. Конфедерація Державне управління Конфедерація. Міждержавний союз, утворений шляхом підписання міжнародною договору, члени якого повністю зберігають свій державний суверенітет. Основними ознаками К. є: відсутність єдиної території міждержавного союзу – зберігається територія кожної окремої держави; кожна держава, що входить у К., має свою незалежну систему органів влади й управління, власне громадянство, свою валюту, національну армію, незалежне законодавство, правову […]...
19. Всесвітня федерація профспілок (ВФП) Політологічний словник Всесвітня федерація профспілок (ВФП) – міжнародна профспілкова організація, яка була заснована 1945 року як міжнародне об’єднання усіх профспілок (за винятком християнських). Постійне представництво розташоване в Празі (Чеська Республіка). В 1949 р. некомуністичні профспілки США, Великобританії, деяких інших західних країн вийшли з ВФП і утворили Міжнародну конфедерацію вільних профспілок. Даниленко В. И. Современный политологический […]...
20. Форми державного правління Державне управління Форми державного правління. Способи організації вищої державної влади, що визначають її формальне джерело, порядок утворення й оновлення органів державної влади, принципи взаємодії органів влади між собою та з населенням. Джерелом влади може бути визнана воля однієї людини, воля усього народу або ж воля певної панівної соціальної верстви – олігархії. Прийнято розрізняти монархічну та […]...
21. Глава держави Державне управління Глава держави. Найвища посадова особа держави, яка за Конституцією визначає внутрішню і зовнішню політику, представляє країну в офіційних церемоніях усередині країни таза її межами (в міжнародних, міждержавних відносинах), вирішує питання громадянства і надання політичного притулку, нагороджує державними нагородами і присвоює почесні звання, здійснює індивідуальне помилування; як гарант Конституції, прав і свобод людини і […]...
22. Державний апарат Державне управління Державний апарат. Основна ланка механізму держави, що забезпечує повсякденну роботу системи органів влади й управління щодо здійснення практичних заходів, спрямованих на реалізацію функцій держави. Д. а. має певну структуру і складається з державних службовців, що працюють у державних органах, наділених владними повно важеннями для реалізації функцій державної влади усіх типів – законодавчої, виконавчої, […]...
23. Формування структури органів державної Державне управління Формування структури органів державної влади. Здійснюється за відомим принципом Г. Чандлера “стратегія визначає структуру” шляхом виділення цілей держави, визначення необхідних функцій для їх реалізації та побудови відповідних органів державної влади для виконання визначених функцій. Таким чином, державна влада реалізується через організацію, яка стає її матеріальною силою. Визначення спектра цілей, переліку основних функцій, виділення […]...
24. Органи держави Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 2. Загальна характеристика держави та державної влади 3. Органи держави. Виконання багатьох функцій держави покладається на спеціально створені органи держави. Орган держави – це особа або орган, які виступають від імені держави, мають певні владні повноваження відповідно до свого призначення. До органів нашої держави, зокрема, належать Президент України, Верховна […]...
25. Форма державного устрою Політологічний словник Форма державного устрою – адміністративно-територіальна організація держави, якою визначається система відносин держави як цілого та її складовими частинами – адміністративно-територіальними чи національно-територіальними одиницями. Характер таких відносин визначає три відомі нині Ф. д. у. – унітарну, федеративну та конфедеративну. Якщо унітарну Ф. д. у. називають простою, то федерацію та конфедерацію – складною. Щоправда, існує […]...
26. Вищий нагляд за додержанням законів Вищий нагляд за додержанням законів – цей термін є у чинній Конституції України та Законі України “Про прокуратуру”. У Конституційному Договорі даний термін не. вживається. За Договором на Генерального прокурора України і підпорядкованих йому прокурорівпокладено нагляд за додержанням Конституції та законів України органами та посадовими особами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами […]...
27. Державний комітет Державне управління Державний комітет. Центральний орган виконавчої влади, який, не формуючи безпосередньо урядову політику, покликаний сприяти міністерствам та уряду в цілому в реалізації цієї політики шляхом ви конання функцій державною управління, як правило, міжгалузевою чи міжсекторного характеру. Він може видавати загальнообов’язкові нормативно-правові акти лише у межах повноважень, визначених для нього законами. Д. к. може мати […]...
28. Місцеві державні адміністрації Державне управління Місцеві державні адміністрації. В Україні є єдиноначальними органами виконавчої влади загальної компетенції, що уособлюються головами М. д. а., які призначаються на посаду за поданням Прем’єр-міністра України і звільняються з посади Президентом України. При здійсненні своїх повноважень М. д. а. відповідальні перед главою держави і Кабінетом Міністрів України. Районні державні адміністрації також підзвітні та […]...
29. Основи конституційного права Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 12. Конституційне право України 1. Основи конституційного права. Однією з найважливіших галузей права будь-якої держави є конституційне право. Конституційне право – галузь, яка є сукупністю норм, що закріплюють основи конституційного ладу в Україні, правовий статус людини й громадянина, регулюють суспільні відносини, пов’язані з формуванням і діяльністю органів державної […]...
30. Закон про вибори Політологічний словник Закон про вибори – закон, відповідно до якого регулюється проведення виборів. Як правило, особливі закони про вибори видаються лише для обрання представницьких органів. Коли йдеться про вибори одних державних органів (наприклад, уряду) іншими (наприклад, парламентом), то, як правило, такі вибори регламентуються конституцією. Закон про вибори найчастіше є ввідним законом до існуючих статей конституції. […]...
31. Державотворення Державне управління Державотворення (державне будівництво). Базовий напрям державного управління, діяльність якого забезпечує відповідні умови для формування та реалізації державної політики. Створення нової держави супроводжується певним перехідним періодом становлення, на якому вирішуються питання закріплення її державності, формування дійової системи державної влади та визначення основних шляхів розвитку країни. Д. б. охоплює визначення і правове закріплення форми державного […]...
32. Президент України Президент України – глава держави і глава державне виконавчої влади України. Його правовий статус визначається Конституцією України, Конституційним Договором, Законом України “Про Президента України” від 5.VII.1991 та_ деякими іншими актами. Відповідно до цих актів П. У. може бути обраний громадянин України віком від 35 до 65 років, який проживає в Україні не менш як 10 […]...
33. Кабінет Міністрів Державне управління Кабінет Міністрів. України Вищий орган у системі органів виконавчої влади, яка складається з К. М. У., центральних органів виконавчої влади, до яких належать міністерства, державні комітети (державні служби), а також органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, та місцевих органів виконавчої влада. К. М. У. здійснює виконавчу владу безпосередньо та через центральні і місцеві […]...
34. Основні напрями державно-управлінської діяльності Державне управління Основні напрями державно-управлінської діяльності. Визначені основні шляхи розвитку державно-управлінської діяльності. Серед таких напрямів можна виокремити: 1) державне будівництво (державотворення), яке охоплює: визначення і правове закріплення форми державного правління; політичного режиму; державно-територіального устрою; основних цілей і функцій держави, їх пріоритетності; розподілу повноважень між гілками та вищими органами державної влади; стратегії розвитку держави; структури органів […]...
35. Конституція УСРР 1929 p Конституція УСРР 1929 p.- Конституція, затверджена XI Всеукраїнським з’їздом Рад 15 травня 1929 р. Складалася з п’яти розділів: 1) Загальні положення; 2) Про устрій Радянської влади; 3) Про виборчі права; 4) Про бюджет Української СРР; 5) Про герб, прапор і столицю Української соціалістичної радянської республіки Перший розділ (дещо перероблений текст Декларації прав трудящого і експлуатованого […]...
36. Надзвичайний стан Політологічний словник Надзвичайний стан – особливий правовий стан державі, який запроваджується на певний період у зв’язку з винятковими обставинами і допускає застосування особливих заходів для підтримання порядку. Н. с. запроваджується на всій території країни або в окремих її регіонах. Він передбачає особливий правовий режим діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, громадських об’єднань. Н. […]...
37. Фінансова діяльність держави Фінансова діяльність держави – заснована на правових нормах діяльність держави та її органів з мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих і децентралізованих фондів, за допомогою яких забезпечується практичне виконання завдань і функцій держави. Провідну роль у керівництві Ф. д. д. відіграють органи державної влади, а також представницькі органи місцевого самоврядування. Вони затверджують бюджети і звіти […]...
38. Прем’єр-міністр Політологічний словник Прем’єр-міністр (фр. premier-ministre – перший міністр) – у ряді сучасних держав глава уряду, якого здебільшого призначає глава держави. В окремих країнах (Німеччина, Австрія) особу, що обіймає вищезазначену посаду, називають канцлером. Водночас є випадки, коли у деяких президентських республіках, наприклад, у США, посади прем’єр-міністра не існує взагалі, а уряд очолює безпосередньо президент. В Україні […]...
39. Державний режим Державне управління Державний режим. Спосіб функціонування політичної системи і держави, що характеризує реальний поділ політичної влади і вплив у державі та суспільстві. Позначає конкретні форми управління державою, зокрема контролю й управління процесами в суспільстві, організації відносин між державою та громадянами. Фактично це сукупність засобів і методів здійснення державної влади, що характеризує її використання в практиці […]...
40. Інститут президентства Державне управління Інститут президентства. У сучасному розумінні – це система управлінських відносин у системі державної влади, обумовлених наявністю одноосібного глави держави, який отримує свої повноваження шляхом виборів. Такий інститут властивий країнам з республіканською формою державного правління. Порівняно з усіма іншими вищими інститутами державної влади і посадовими особами президент має особливий статус, компетенцію і відповідальність. Його […]...