Політологічний словник
Філософія політична – галузь філософського знання, предметом якого є методолого-світоглядні й ціннісні принципи пізнання та інтерпретації політики як суспільного явища. Дуже повільно конституювалася у відносно самостійний розділ філософського знання, відокремлюючись від теорії політики. Узагальнює й доповнює теоретичні складові політики, розкриває принципи легітимності політики глибинними елементами позаполітичного узагальнено – смислового характеру. В доіндустріальний період історії суспільства
витоками легітимності політики були такі соціальні інститути, як звичай, традиція, релігія. З розвитком індустріалізації відбувається перехід до світських інституцій легітимності, джерелом яких стає насамперед раціональність. Тепер у пошуках підтвердження своєї легітимності політика апелює до розуму, раціонального дискурсу. Проте сама раціональність ще не гарантує моральної цінності політики, як це досить чітко продемонструвала ще Ф. п. Н. Макіавеллі. Але з плином часу політика все більше має потребу саме у морально-ціннісних підвалинах своєї легітимності. Так, французька буржуазна революція, окрім культу розуму,
висунула й цінності свободи, рівності та братерства, посилання на які й апеляція до яких почали вважатися джерелом легітимності здійснюваної політики. Відтоді витоки легітимності розглядаються як такі, що повинні бути і морально цінними. Найчіткіше цю позицію відобразив І. Кант, який вважав, що теорія політики має розглядатися як прикладна етика. А на думку Г. Гегеля, політика повинна збігатися з моральністю. Поширення цієї позиції привело до становища, коли для набуття легітимності політика мала орієнтуватися на такі засади, які були б або безпосередньо моральними цінностями, або спроможними виступати у такій ролі, тобто бути морально релевантними (наприклад: свобода, справедливість, солідарність, рівність, демократія, незалежність, права людини, національне самовизначення та ін.). Обгрунтування критеріїв, легітимності політичних систем, відносин, діяльності саме як морально-ціннісних принципів і стало основним завданням сучасної Ф. п. У зв’язку з цим вона може виступати як макро – і як спеціальна політико – філософська теорія. Як політична макрофілософія вона становить підсистему макроетики і на цьому рівні розробляє принципи легітимації політики загального порядку. Так, прикладом сучасної політичної макрофілософії є концепція егалітарного лібералізму американського філософа Дж. Ролса, яка є підсистемою його теорії справедливості. Теорія Ролса істотно вплинула на сучасний політичний процес у США, ставши засадничою для багатьох політичних спеціальних теорій, а також програм деяких політичних партій та окремих політиків. У Західній Європі в ролі політичної макрофілософії виступає теорія комунікації Апеля – Хабермаса.
Що ж до спеціальних політико – філософських концепцій Ф. п., то вони присвячені питанням розробки легітимізуючих основ варіантів вирішення окремих політичних проблем, принципів реальної політики в різних сферах. Вони, як правило, орієнтуються на ті чи інші макрофілософські політичні теорії. Це, наприклад, теорія відокремлення, яка розробляє моральні принципи легітимності здійснення територіального відокремлення, теорія диференційованого громадянства та ін. Ф. п. відрізняється від інших дисциплін, які вивчають політику, тим, що вона розробляє загальні морально-ціннісні критерії легітимності соціально-політичної організації, політичних інститутів, політичної діяльності, політичного устрою сучасного суспільства, політичних відносин в окремих галузях національної, соціальної, міжнародної політики, а також політичних доктрин та політичних рішень.
У практичному аспекті реалізація концепції прав людини в остаточному підсумку привела до глобальних соціально-політичних та геополітичних змін, і насамперед завдяки методолого-світоглядному осмисленню сучасної політики як глобального явища. Ф. п. допомагає громадській думці зрозуміти зв’язок політичних і моральних цінностей, надати легітимності узгодженій політиці, яку здійснюють міждержавні і міжнародні об’єднання й організації.
М. Михальченко
Loading...