Головна ⇒ 📌Рослинництво ⇒ ФОРМУВАННЯ ПЛОДІВ І ЗБЕРІГАННЯ ВРОЖАЮ

ФОРМУВАННЯ ПЛОДІВ І ЗБЕРІГАННЯ ВРОЖАЮ

Сад і город (енциклопедія)

Щоб регулярно одержувати гарний урожай зі збереженням сортових особливостей плодів, їхнього розміру, смакових якостей і при цьому не виснажувати дерев, потрібно вживати певних заходів. Робота над збереженням урожаю починається вже в період цвітіння. Зазвичай дерева формують надлишкову кількість квіток і зав’язі, так що для формування повноцінного врожаю використовується тільки 5-10 % зав’язі в дерев насіннячкових порід і 15- 30 % зав’язі в дерев кісточкових порід.

Дерева самі звільняються від резервної зав’язі, але якщо період скидання резервної зав’язі розтягнутий, це призводить до нераціонального розподілу поживних речовин, нерегулярної врожайності, погіршення згодом якості плодів. Тому необхідно втручатися в регуляцію звільнення дерева від резервної зав’язі. Для цього в період закладення квіткових бруньок при надлишковій їх кількості проводять весняне обрізання, видаляючи частину старих плодових утворень. Після цвітіння видалити резервну зав’язь можна руками, струшуючи зайву так, щоб зав’язь і квітки знаходилися на відстані 5-10 см.

Можна використовувати

хімічний спосіб – обприскування розчином КАНУ в концентрації 0,8 г на 10 л води. Обприскування проводять через тиждень після опадання пелюсток.

За поганих погодних умов у період цвітіння, коли квіток і зав’язі утворюється мало, доводиться, навпаки, запобігати опаданню зав’язі. Для цього кісточкові, переважно вишню, наприкінці цвітіння, коли опадуть три чверті пелюсток, обприскують розчином аміду НУК у концентрації 75-100 мг на 1 л води. Обприскують дерева при температурі 12-15 °С, обов’язково в тиху безвітряну погоду.

При низькому заплідненні зав’язі в груші можна використовувати розчин гіберелінової кислоти, яка викликає утворення плодів без запліднення зав’язі. Звичайне обприскування проводять при ушкодженні великої кількості квіток весняними заморозками. Обробку слід провести якнайшвидше, не пізніше ніж через добу після загибелі квіток. Концентрація розчину – 0,001- 0,002 %. Однак оскільки застосування гібереліну може знизити врожай наступного року, обприскування буде найбільш ефективним на початку цвітіння.

Другим періодом, коли відбувається велика втрата врожаю, є передзбиральний період. У деяких плодових порід, особливо в яблуні та груші, плоди після досягнення зрілості швидко опадають. Тому необхідним є регулярний догляд за деревами, своєчасне обрізання, а також використання хімічних препаратів. Зазвичай використовують розчин КАНУ в концентрації 100-300 мг на 10 л води. Він перешкоджає утворенню коркового шару між плодовою гілочкою та плодоніжкою й запобігає опаданню плодів. Обприскування починають за 15-20 днів до збирання врожаю. При високій схильності дерева до опадання плодів обприскування проводять двічі: за 30 днів до знімання плодів і за 15 днів.

Під час збирання врожаю слід визначити, коли й у які терміни знімати плоди. Розрізняють знімну спілість плодів і споживчу. У більшості кісточкових знімна й споживча спілості практично збігаються. Максимальний розрив між ними становить 2-3 дні.

Збігається знімна й споживча спілість у літніх сортів яблуні та груші. А споживча спілість в осінніх і зимових сортів наступає значно пізніше після знімної, з інтервалом від одного до п’яти місяців.

Визначають зрілість плодів за забарвленням, що стає чітко вираженим, плодоніжка повинна легко відділятися від плодової гілочки, насіння набуває коричневого кольору.

Не можна давати плодам переспіти на дереві. Особливо це стосується груші. Груші знімають спілими, але твердими, і вони набувають характерного смаку, аромату й оліїстої консистенції після зберігання.

Збирання врожаю починають зі збирання падалиці, потім збирають плоди з нижньої частини крони й, нарешті, з глибоких шарів крони та верхніх гілок. Не можна залазити на дерева, струшувати плоди, оскільки при цьому вони одержують ушкодження й стають непридатними до тривалого зберігання. Для збирання плодів з високих дерев використовують спеціальні садові драбини. Збирають плоди ра30м із плодоніжкою, окрім вишень і черешень, призначених для консервування. Плоди насіннячкових, призначені для тривалого зберігання, знімають обережно, щоб не ушкодити шкірочки й воскового нальоту. Так само збирають сливи.

Збирають плоди в пластмасові відра, кошики, інші ємності, які краще вистелити зсередини папером або обшити мішковиною.

Зібрані з дерева плоди, не призначені для негайного споживання, потрібно якомога раніше покласти в спеціальне приміщення. Зазвичай плоди насіннячкових культур зберігають у сухому, прохолодному провітрюваному підвалі. Плоди сортують, відбирають цілі, без механічних ушкоджень, із плодоніжками, поміщають у ящики, кожен сорт окремо. Великі плоди зберігаються гірше, середні та дрібні – краще, тому перед закладкою на зберігання їх сортують ще й за розміром. Для закладання на тривале зберігання плоди пересипають деревною стружкою, перекладають обгортковим папером. Складати плоди в ящик слід у шаховому порядку чи по діагоналі.

Для підвищення врожайності саду гарним буде поєднання садівництва із бджільництвом. Якщо немає можливості розмістити в саду власні вулики, можна підвозити бджіл до квітучого саду. Найбільш активне запилення бджолами відбувається перші два-три дні після підвозу. Для гарного запилення на 1 га потрібно мати 3 -4 бджолині родини. Якщо вулики стоять у саду, на час обробки саду отрутохімікатами слід закривати льотки або вивозити вулики за межі саду.

Щоб одержувати врожай регулярно, потрібно уважно стежити за тим, аби гілки дерев не ушкоджувалися під вагою врожаю, не відхилялися занадто сильно. Якщо навантаження на гілці надмірне, щоб уникнути ламання скелетного гілля, використовують спеціальні підпори. Підпори встановлюють у той час, коли скелетне гілля під вагою плодів починає відхилятися від звичайного положення. Для цього використовують дерев’яні жердини або дріт (мал. 27).