ГЕНІАЛЬНІСТЬ

Related posts:

1. МИСТЕЦТВО Культурологічний словник МИСТЕЦТВО – 1) Естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості – особливого виду людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів; одна з форм суспільної свідомості. Закономірності мистецтва вивчають естетика і мистецтвознавство. Термін застосовується і до певних галузей художньої діяльності (Художня творчість загалом – література, архітектура, скульптура, декоративно-ужиткове […]...
2. СУБЛІМАЦІЯ Культурологічний словник СУБЛІМАЦІЯ (від лат. sublimo – підіймаю, підношу) – термін психоаналізу, що означає заміщення сексуального об’єкта потягу соціальною метою, переключення енергії інстинктів у соціально прийнятливу діяльність індивіда. Фрейдизм розглядає С. як основний механізм творчого процесу, оскільки творчість інтерпретується 3. Фрейдом і його послідовниками як спосіб розрядки внутріпсихологічної напруги, форма соціальної реалізації несвідомих потягів і […]...
3. ХУДОЖНЯ САМОДІЯЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ХУДОЖНЯ САМОДІЯЛЬНІСТЬ – сукупність форм непрофесійної, аматорської творчості в галузі мистецтва. Основне завдання Х. с. – залучення людини до світу художніх цінностей, всебічний гармонійний розвиток її як особистості творчого (а не споживацького) типу. Розвиток Х. с. відбувається й у формах традиційного фольклору, і в щільному зв’язку з професійним мистецтвом, у формах індивідуально-авторської творчості, […]...
4. ПАНІКА Культурологічний словник ПАНІКА – панічний стан, відчуття страху, розгубленості, невпевненості індивіда або соціальної групи. Термін П. вживається у військовій і соціальній психології. Психологічні механізми П. полягають у наслідуванні, зараженні, навіюванні. Стимулюють П. різні хибні чутки, версії, взагалі страхітлива чи неприємна для індивіда, групи інформація. Встановлено, що людина швидко піддається П. тоді, коли вона боїться щось […]...
5. СПОГЛЯДАННЯ Культурологічний словник СПОГЛЯДАННЯ – безпосереднє відображення дійсності, чуттєвий рівень пізнання. Діалектико-матеріалістична гносеологія, з’ясувавши суспільно-історичну зумовленість індивідуального С. і активну роль суб’єкта у С., подолала суперечності споглядального матеріалізму, що зводив С. до пасивної чуттєвості абстрактно-природного індивіда, і ідеалізму, що розумів С. як інтуїцію, умоглядне проникнення в сутність явищ. С. є моментом активно-творчого і діяльного відображення дійсності, […]...
6. ЗДАТНІСТЬ Культурологічний словник ЗДАТНІСТЬ – властивість індивіда, яка визначає його можливість, спроможність, нахил до виконання певної діяльності, наприклад здатність до навчання, здатність до трудової діяльності (професійна придатність) тощо. З. зумовлюється рівнем знань, здібностей, умінь, навичок, особистісними якостями (риси характеру і темперамент, особливості емоційно-вольової сфери). 3. опосередкована умовами діяльності і вимогами соціального оточення. 3. не є чимось […]...
7. ПЕРЕЖИВАННЯ Культурологічний словник ПЕРЕЖИВАННЯ – узагальнене поняття для позначення безпосереднього психічного досвіду індивіда. П. є своєрідним психофізіологічним станом, в якому виявляється зацікавлене ставлення до когось, чогось, до об’єкта свого П. П. є універсальною психічною здатністю психічно здорової людини, воно супроводжує всі види діяльності людини, а також процеси її спілкування. Можна твердити, що будь-який психічний процес є […]...
8. СТИЛЬ Культурологічний словник СТИЛЬ (лат. stilus, букв. – паличка для письма) – 1) Знаряддя для письма в давнину та за середньовіччя. 2) У літературі та мистецтві – єдність змісту, образної системи та художньої форми, що склалася за конкретних суспільно-історичних умов і властива різним історичним періодам, епохам у розвитку мистецтва. С. художній у вузькому значенні – індивідуальна […]...
9. ТОТАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ТОТАЛЬНІСТЬ (від лат. totus – весь, цілий) – всеосяжна цілісність життєвиявлення індивіда. Для немарксистської психології властиве нетотальне розуміння активності людини у світі, що виявляється у абсолютизації одного чи кількох ставлень її до об’єктивної дійсності: пізнавального (раціоналізація людини, підкреслення рефлексивних аспектів її активності), вольового (волюнтаризм), не рефлексивного (інтуїтивізм), поведінкового (біхевіоризм), підсвідомого (фрейдизм)....
10. Ростоу (Rostow) Волт Ростоу (Rostow) Волт (н. 07.10.1916) – відомий американський економіст, який 1960 сформулював концепцію стадій економічного зростання у роботі за такою ж назвою. Такими стадіями він називав: 1) традиційне суспільство; 2) період створення передумов для злету (зрушень); 3) злет; 4) рух до зрілості; 5) період високого масового споживання. Умовами стадії злету він називає збільшення інвестицій понад […]...
11. ОРИГІНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ОРИГІНАЛЬНІСТЬ (від лат. – первісний, природжений) – морально-психологічна риса особистості, означає її несхожість на інших, неповторність, самобутність духовного світу. Психологія вивчає О. як індивідуальну рису, яка характеризує здатність до творчості, до нового, незвичного, такого, що не зустрічалося раніше у змісті людського пізнання і практичної діяльності....
12. РІВНОВАГА Культурологічний словник РІВНОВАГА – один із видів психофізіологічного стану людини, насамперед її тіла. Р. пов’язана з органом слуху. Підтримання Р. є цілісною функцією, в здійсненні якої найважливішу роль відіграє інтелект. На сенсорному рівні Р. регулюється півколовими каналами вуха, зоровими, дотиковими та м’язовими відчуттями. Для життєдіяльності людини велике значення має не лише відчуття Р. власного тіла, […]...
13. ЗДІБНОСТІ Культурологічний словник ЗДІБНОСТІ – психічні властивості індивіда, які є передумовою успішного виконання певних видів діяльності (набуття знань, умінь і навичок; використання їх у праці). Виділяють загальні З., які тією чи іншою мірою виявляються у всіх видах людської діяльності (загальні розумові здібності, пам’ять, увага та ін.), і спеціальні здібності, які відповідають вужчому колу вимог конкретної діяльності […]...
14. СЕНС ЖИТТЯ Культурологічний словник СЕНС ЖИТТЯ – кардинальна світоглядна проблема людського існування, у якій усвідомлюється сутність людини, її місце у світі, життєве призначення. Проблема С. ж. виникає внаслідок критично-оцінювальної рефлексії, що спрямована на основоположні засади буття людини. Пошуки С. ж.- це спроба вистраждати через власний досвід духовну жагу, полум’яну пристрасть, головну ідею свого життя. Усвідомлення С. ж. […]...
15. ЕГОЇЗМ Культурологічний словник ЕГОЇЗМ (франц. egoisme, від лат. ego – я) – 1) Морально-етичний принцип, який означає таку поведінку людини, коли вона віддає перевагу власним інтересам, нехтуючи інтересами суспільства та інших людей. Е. не “закладений” у людській природі. Як правило, він – наслідок неправильного виховання. У ході виховання прояви Е. у дітей можуть бути зведені до […]...
16. Революція цін “Революція цін” – різкий якісний стрибок у процесі ціноутворення внаслідок прискореного знецінення золота і срібла, зумовлений різким збільшенням їхньої кількості та відповідного зростання цін на інші товари. Так, упродовж XVI ст. кількість золота в Європі збільшилася більше ніж удвічі, а срібла – більше ніж утричі. Основною причиною цього стали великі географічні відкриття, під час яких […]...
17. МЕТАЛІМНІОН Екологія – охорона природи МЕТАЛІМНІОН – І) шар в океані зі значним від’ємним вертикальним градієнтом т-ри, більшим, ніж у вище та нижче розташованих шарах. Те саме, що й термокліна, але останній термін означає також власне стрибок т-р в М.; 2) шар (від кількох дециметрів до кількох метрів) у товщі водойми, в межах якої т-ра влітку […]...
18. СТАТУС Культурологічний словник СТАТУС (соціально-психологічний) (лат. status – становище) – становище, яке посідає індивід або група серед інших людей чи груп. С. відбиває визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію, якими користується особа у референтній групі або ж у суспільстві в цілому. Соціально – психологічний С. відображає ступінь відповідності якостей та рольової поведінки індивіда […]...
19. ПОКЛИКАННЯ Культурологічний словник ПОКЛИКАННЯ – життєве призначення і спрямування людини, що надає доцільності, осмисленості і перспективності її діяльності. Усвідомлення П. передбачає розвинену самосвідомість і культуру самоаналізу: осмислення своїх потреб, формування соціально значущих цілей, визначення конкретних шляхів цілереалізації. Психологічна серцевина П. – головна мета, яка збігається з сенсом життя особи. Світоглядним оформленням П. індивіда є його життєва […]...
20. ОСОБИСТІСТЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник ОСОБИСТІСТЬ – 1) система внутрішньої регуляції (в цьому розумінні – саморегуляції) соціальної активності людини, зі становленням якої людина стає суб’єктом цієї активності, а через це – й тих соціальних відносин, в які вона вступає; 2) система психол. механізмів соціальної суб’єктності людини, що формується лише через взаємодію з іншими людьми на основі […]...
21. ВОЛЯ Культурологічний словник ВОЛЯ – здатність людини мобілізовувати і цілеспрямовувати свої психічні та фізичні сили на розв’язання завдань, що постають перед її діяльністю і вимагають свідомого подолання суб’єктивних і об’єктивних труднощів та перешкод; одна із сутнісних сил людини. Формується насамперед як здатність переборювати свої особисті суб’єктивні жадання і підпорядковувати свою діяльність суспільно заданим, контрольованим розумом цілям. […]...
22. ЕКСТРЕМІЗМ Культурологічний словник ЕКСТРЕМІЗМ (від лат. extrimus – крайній) – схильність індивіда чи групи до крайніх поглядів і дій. Е. виростає на грунті переоцінки свого “я”, групи через абсолютизацію її потреб, інтересів. Е. у поглядах не сумісний з об’єктивним станом речей, вказує на втрату реалістичності мислення. Е. у діях означає ігнорування об’єктивних законів, невміння і небажання […]...
23. Мобільність робочої сили Мобільність робочої сили – здатність робочої сили переходити від одних видів занять до інших (а отже, змінювати професію, набувати нові спеціальності), а також з одного регіону країни в інший залежно від розвитку суспільного поділу праці, ринку робочої сили, житла тощо. За умов капіталістичного способу виробництва така мобільність зумовлена рухом капіталу, галузевою та міжгалузевою конкуренцією, державною […]...
24. Учіння як пізнавальна діяльність – ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ УЧІННЯ Педагогічна психологія: навчальний-методичний посібник РОЗДІЛ 3 2 ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ УЧІННЯ 2.1. Учіння як пізнавальна діяльність Навчальна діяльність (учіння) – це один з основних видів діяльності людини, спрямований на її саморозвиток через опанування способами предметних і пізнавальних дій, узагальнених за формою теоретичних знань. З суспільної точки зору учіння – це особлива форма соціальної активності особистості. У […]...
25. АНАЛІЗ УГРУПОВАННЯ Екологія – охорона природи АНАЛІЗ УГРУПОВАННЯ – сукупність операцій, метод дослідження угруповання. Розрізняють якісний і кільк. аналіз угруповання. Якісний аналіз – це визначення систематичної належності окремих організмів певного угруповання, кільк. – визначення кількості або біомаси організмів в одиниці простору в межах угруповання....
26. ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – гуманістичний ідеал виховання. Як відносно цілісна система поглядів склався в епоху Відродження в руслі культурного руху гуманізму. Ідея В. р. о. дістала різні інтерпретації в пізніших філософських і педагогічних системах залежно від особливостей історико-культурної ситуації. Уявлення про всебічно розвинутого індивіда неоднозначні. В побутовій свідомості це талановита людина, здатна до […]...
27. СПАСІННЯ Культурологічний словник СПАСІННЯ – поняття релігійної психології, що означає конечну мету прагнень, бажань і зусиль індивіда, спокутування провини і прощення гріхів, рятунок від вічних мук у загробному житті. Хоча С. дарується людині, як твердить релігія, внаслідок багаторічного морально-психологічного самообмеження і ретельного виконання релігійних ритуалів, віруючою людиною воно сприймається як чудо і божа милосердність....
28. Узагальнено-особові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Узагальнено-особові речення Узагальнено-особовим реченням називається таке односкладне речення, головний член якого позначає дію, властиву будь-якій (узагальненій) особі. Головний член узагальнено-особових речень виражається дієсловом у формі: А) наказового способу (однина і множина) або 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу (у висловах із народної мудрості). Не діли шкуру невбитого ведмедя (Народна […]...
29. РАДІСТЬ Культурологічний словник РАДІСТЬ – одна з базальних емоцій (поряд із гнівом і страхом). Р. є психічним станом підвищеної, позитивно забарвленої емоційної піднесеності. Почуття Р. може породжуватися певним видом діяльності – Р. пізнання, Р. праці, Р. творчості, а також спілкуванням з цікавими і приємними людьми – Р. спілкування. Іноді Р. може виявлятися і без достатньої причини […]...
30. Етнічна психологія Політологічний словник Етнічна психологія – наука, що вивчає психологічні особливості індивіда або групи, які безпосередньо пов’язані з етнічною або культурною належністю і виявляються на свідомому та несвідомому рівнях. Е. п. досліджує суть змін в ідентичності, її природу з метою формування позитивної етнічної ідентичності та етнічної толерантності – двох основних “китів”, на яких власне тримається внутрішній […]...