Гердер Йоган Готфрід
Політологічний словник
Гердер Йоган Готфрід (1744 – 1803) – німецький мислитель, письменник, пастор. Спочатку у своїй творчості, спираючись на твори І. Канта, Й. Гете, спробував сформулювати власну еволюційну концепцію світу. Суспільний процес, вважав він, розвивається за тими ж законами, що і природа. Пізніше стверджував, що суспільний розвиток – це прогрес розуму і справедливості, а історія є результатом людської діяльності, що залежить від конкретних умов і обставин (“Ідеї до філософії історії людства”). Вважав республіку найкращою формою державного управління, висунув ідею знищення держави, після чого, мовляв, люди стануть щасливими.
Хто є хто в європейській та американській політичній науці: Малий політологічний словник. – Львів, 1997.
М. Головатий
Related posts:
- Лейбніц Готфрід Вільгельм Політологічний словник Лейбніц Готфрід Вільгельм (01.07.1646, Лейпциг – 14.11.1716, Ганновер) – німецький філософ – ідеаліст, математик, фізик і винахідник, юрист, історик, мовознавець, енциклопедист. Родина мала багату сімейну бібліотеку (дід і батько були мислителі – професори), завдяки якій Лейбніц ще замолоду багато що вивчив самостійно. Вивчав філософію та право у Лейпцігському університеті, математику в Йєнському. Завершуючи […]...
- Зіньківський Василь Політологічний словник Зіньківський Василь (1881-1962) – російсько-український мислитель, богослов, священик. Закінчив Київський університет, пізніше працював у ньому професором, був міністром віросповідань за гетьмана Скоропадського (1918 р.). У 1919 р. емігрував за кордон, з 1926 р. проживав у Франції. Був репресований фашистами, в 1942 р. прийняв сан священика. Автор багатьох наукових творів, зокрема “Російські мислителі і […]...
- Вольтер Політологічний словник Вольтер (Франсуа Марі Аруе) (1694 – 1778) – видатний французький мислитель. Був камергером, придворним історіографом, а також перебував на службі у прусського короля Фрідриха II. Започаткував новий принцип висвітлення всесвітньої історії, який спирався на так звані засади внутрішньої еволюції світу. На думку Вольтера, на людську свідомість вирішально впливають три основні обставини: клімат, уряд, […]...
- Лебон Постав Політологічний словник Лебон Постав (1841 – 1931)- французький антрополог, археолог, доктор медицини, соціальний психолог. Основоположник ідеї нерівності рас, расового детермінізму. Автор книги “Психологія натовпу”. Суспільство, за його визначенням, поділяється на еліту і натовп, а суспільний прогрес цілком залежить від творчості інтелектуальної еліти. Вважав, що розвиток промисловості, збільшення кількості населення, розвиток засобів масової інформації спричинили зміну […]...
- Гегель Георг Вільгельм Фрідріх Політологічний словник Гегель Георг Вільгельм Фрідріх (1770 – 1831)- видатний німецький філософ. Основні наукові, політичні погляди виклав у відомих працях;Енциклопедія філософських наук, Філософія права;Філософська пропедевтика, Лекції з філософії історії та ін. Як філософ, історик спочатку обстоював необхідність подолання влади держави, її засилля, встановлення так званого вічного миру, а пізніше схвалював і підтримував саме ідею держави. […]...
- Д’Аламбер Жан Лерон Політологічний словник Д’Аламбер Жан Лерон (1717-1783) – відомий французький філософ, математик. Від народження був кволим, слабкий здоров’ям, немовлям-сиротою його залишили на східцях церкви святого Жана Лерона в Парижі. Його погляди на політику, суспільно-політичне життя відображають його вимогу і намагання мати порядок у всьому, що оточує людей. Вважав, що королівський абсолютизм є найкращою схемою ієрархічного правління. […]...
- Монтеск’є Шарль Луї, Шарль де Секонда, барон де Лa Бред і де Монтеск’є Політологічний словник Монтеск’є Шарль Луї, Шарль де Секонда, барон де Лa Бред і де Монтеск’є (1689 – 1755) – французький філософ права й історії. Відмовившись від формалістичного мислення про право, спробував пояснити закони, політичне життя різних країн і народів саме виходячи із природних та історичних умов. Порівнюючи дві конституції – англійську (вважав найпрогресивнішою) і французьку […]...
- Боден Жан Політологічний словник Боден Жан (1529 – 1596) – французький політичний діяч, юрист, теоретик держави. Вперше сформулював і обгрунтував поняття суверенітету як однієї з істотних ознак держави, порушення якого не може бути виправдане жодним конституційно-правовим законом. Вважав, що держава постає не як результат добровільної угоди, а через завоювання і насильство, панування однієї групи людей над іншою. […]...
- Демокрит Політологічний словник Демокрит (бл. 460-370 рр. до н. е.) – давньогрецький мислитель, автор понад 70 творів про походження суспільства, держави, рабства. Стверджував, що суспільство, держава – це наслідок діяльності людей. Висував і обгрунтовував необхідність громадянської єдності усіх жителів полісу. Заперечував монархію, схвально ставився до демократії. Ідеалом держави вважав синтез демократії у поєднанні з ладом, де […]...
- Гроцій Гуго Гроот Політологічний словник Гроцій Гуго Гроот (1583-1645) – відомий голландський юрист, соціолог, державний діяч, один із засновників учення про природне право. Погляди Г. Г. сформувалися головним чином під впливом нідерландської буржуазної революції XVI ст. У Франції, куди він змушений був емігрувати, написав свій найвідоміший твір “Про право війни і миру. Три книги”, в якому і розглядав […]...
- ВІДВЛАСНЕННЯ Культурологічний словник ВІДВЛАСНЕННЯ – одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку – “Абсолютної Ідеї” – у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття – природи та людської історії....
- Аристотель Політологічний словник Аристотель (384 – 322 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Платона, вихователь Александра Македонського. Уперше виокремив у природі людину як політичну істоту, в яку природа вселила прагнення до державного об’єднання. Глибоко досліджував сутність влади, держави, політичних устроїв, проблеми розмежування влади. Розробив модель ідеальної держави – полісу, умови її існування. Тісно поєднував політику […]...
- Губерський Леонід Васильович Політологічний словник Губерський Леонід Васильович (нар. 1941) – доктор філософських наук, професор, член – кореспондент НАНУ (відділ історії, філософії та права, 1997). Народився в м. Миргороді Полтавської області. Закінчив філософський факультет Київського університету, де працював проректором. З 1994 р. – директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Заслужений працівник освіти України (1995 […]...
- Лассуелл Гарольд Дуайт Політологічний словник Лассуелл Гарольд Дуайт (1902 – 1978) – американський політолог. Використовуючи методи психоаналізу, соціальної психології, вивчав політику як поведінку відповідних суспільно-політичних груп і як систему аналізу процесу прийняття політичних рішень. Вважав владу атрибутом конкретних суспільних відносин, вивчав роль масових комунікацій в оформленні й відтворенні символіки політичної влади. Політична влада, на думку Л., – це […]...
- Гольбах Поль Анрі де Політологічний словник Гольбах Поль Анрі де (1723 – 1789) – барон, французький мислитель, видатний представник епохи Просвітництва, активний учасник створення “Енциклопедії наук, мистецтв та ремесел”. Автор численних праць з філософії, етики, релігії, політики і соціології, в яких суспільство розглядав як об’єднання людей для спільної праці в ім’я забезпечення один одному щасливого життя. Спробував систематизувати суспільства, […]...
- Бердяєв Микола Олександрович Політологічний словник Бердяєв Микола Олександрович (1874 – 1948) – видатний російський філософ, мислитель. Був відрахований з Київського університету за пропаганду соціалістичних ідей, висланий з Росії. Жив у Берліні, потім у Франції. Активно вивчав політичні процеси в Росії, проаналізувавши їх у працях лософія свободи; (1911), Доля Росії (1918), Філософія нерівності (1923), “Джерела і сенс реформування комунізму […]...
- Лісовий Василь Семенович Політологічний словник Лісовий Василь Семенович (нар. 1937)- український філософ, політолог, культуролог. Колишній політв’язень. Відмінник освіти України. Закінчив Київський державний університет. Викладав філософію, працював в Інституті філософії НАНУ. Широковідомі його праці “Карл Поппер. Злиденність історицизму”, “Культура – ідеологія – політика” та ін. Основні наукові інтереси – політична філософія, політична ідеологія, суспільно-політичні ідеї в Україні XX ст. […]...
- Наумкіна Світлана Михайлівна Політологічний словник Наумкіна Світлана Михайлівна (нар. 1953, м. Сальськ Ростовської обл.) – доктор політичних наук, професор. Закінчила у 1976 р. Ростовський педагогічний інститут, факультет іноземних мов, відділення англійської мови, історії та права. З 1976 р. живе і працює в м. Одесі. У 1976-1984 рр. викладала англійську мову і суспільствознавство в середній школі. У 1984-1986 р. […]...
- Гаррінгтон Джеймс Гаррінгтон Джеймс (1611 – 1677) – англійський політичний мислитель, реформатор. Навчався в Оксфордському університеті, тривалий час жив у Голландії, багато подорожував. Після падіння монархії Карла І видав свою основну працю, соціальну утопію Республіка Океанія, яку присвятив Кромвелю. В ній Г. Д. сформував три основні ідеї: а) про вирішальну роль у суспільному устрої розподілу земельної власності; […]...
- Прудонізм Політологічний словник Прудонізм – одна із форм дрібнобуржуазного соціалізму та анархізму, в основі якої лежать погляди Прудона. Критикуючи велику капіталістичну власність, Прудон віддавав перевагу дрібним “володінням”, які не пов’язані з найманою працею. Вважав, що протиріччя капіталізму зумовлені нееквівалентним обміном, їх можна усунути за допомогою реформи в сфері обігу, завдяки якій можна здійснити “соціальну революцію” мирним […]...
- Сучасне трактування філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Сучасне трактування філософії історії Сучасна філософія історії – це самостійна галузь філософського знання, яка присвячена осмисленню історичного розвитку в його основних параметрах: Початок і кінець історії, періодизація історії: – розчленовування історії на фундаментальні структури (епохи, етапи, періоди, стадії тощо), що дає змогу зобразити […]...
- Примордіалізм Політологічний словник Примордіалізм – теоретичний підхід, який розглядає етнічність як об’єктивну (примордіальну, тобто споконвічну) характеристику людства. О. Антонюк...
- Віце-президент Політологічний словник Віце-президент – постійний заступник президента в США, Бразилії, Індії, в інших державах, В.-п. обирається, як правило, на той самий термін, що й президент, і є за посадою головою верхньої палати парламенту. За певних обставин (смерть президента, його відсутність тощо) В.-п. або автоматично стає президентом (Аргентина, США), або заміняє його на час перерахованих обставин […]...
- Тактика в політиці Політологічний словник Тактика в політиці – сукупність певних прийомів і форм політичної діяльності, спрямованих на досягнення того чи іншого результату у політичній діяльності. Такі прийоми і форми використовуються залежно від конкретних ситуацій, які виникають у процесі реалізації стратегії політики. Загального вимогою до Т. в. п. є сприйняття стратегії, а не гальмування, дискредитація її. Політологія: Підруч. […]...
- Шпенглер Освальд Політологічний словник Шпенглер Освальд (1880 – 1936) – відомий німецький вчений у галузі філософії культури. Розглядав культури, що утворюють світову культуру, як певні організми, яким історично відведено термін приблизно тисячу років. Порівнював західну культуру з тією грецькою культурою, яка зникла, і вважав, що західна культура практично вступила в ту стадію, яка веде її до фатальної […]...
- Чернишевський Микола Гаврилович Політологічний словник Чернишевський Микола Гаврилович (1828 – 1889)- російський просвітитель, письменник, радикальний матеріаліст. Відомий своїм утопічним і нігілістичним романом “Що робити? “, написаним під час ув’язнення у Петропавлівській фортеці. Активно займався проблемами мистецтва (дисертація “Про естетичне відношення мистецтва до дійсності”, філософська праця “Антропологічний принцип у філософії”). Вважав себе послідовником вчення Фейєрбаха, Бюхнера, захисником природничих наук. […]...
- Сократ Політологічний словник Сократ (469 – 399 до н. е.) – грецький філософ. У центрі філософії С. – людина, яка розглядається насамперед як моральна істота. Філософія С. народжувалася під двома основними девізами: “Пізнай самого себе” і “Я знаю, що я нічого не знаю.” Перший девіз був написаний над входом у храм Аполлона у Дельфах, другий приписують […]...
- Афроцентризм Політологічний словник Афроцентризм – концепція, точка зору, згідно з якою духовним центром людства є Африка. А. є протилежністю євроцентризму, американоцентризму, сходоцентризму тощо. М. Головатий...
- Теорія конфліктів Політологічний словник Теорія конфліктів – позначення теорій, які намагаються пояснити суспільний процес за допомогою аналітичної категорії конфлікту. Класичною у цьому розумінні є марксистська теорія, яка розділяє класовий конфлікт і класову боротьбу, що з нього виростають, як рушійні сили історичного розвитку. М. Головотий...
- Щепаньський Ян Політологічний словник Щепаньський Ян (нар. 1913) – польський соціолог, державний, політичний, громадський діяч. Після закінчення Познанського університету з 1951 р. працював професором соціології університету в Лодзі, став президентом Міжнародної соціологічної асоціації, з 1968 р. – директор Інституту філософії і соціології Польської Академії наук. Багато років був членом сейму, Державної Ради ПНР (1980 – 1981 рр.) […]...
- Соловйов Володимир Сергійович Політологічний словник Соловйов Володимир Сергійович (1853 – 1900) – російський філософ. Закінчив Московський університет, захистив магістерську дисертацію на тему “Критика західної філософії”, в якій зазначав обмеженість позитивізму. Вивчав історію релігії, кабалістику, окультизм в Азії, захистив докторську дисертацію (“Критика абстрактних джерел”). Вважав, що “справжнє “нормальне суспільство” має бути вільною теократією”. Закликав, зокрема росіян, розвивати християнську цивілізацію, […]...
- Адорно Теодор Політологічний словник Адорно Теодор (1903 – 1969) – німецький філософ і соціолог. В окремих творах, зокрема написаних спільно з М. Хоркхаймером (Діалектика просвітництва), з неомарксистських позицій стверджував, що еволюція людства, по суті, є не чим іншим, як історією “невдалої цивілізації, а історія Заходу – це патологічний процес зростаючого божевілля та втрати індивідуальної свободи”. Доводив, що […]...
- ДОГМА Культурологічний словник ДОГМА – 1) У стародавній і середньовічній філософії – основні положення того чи іншого вчення, яке приймається без доказів. У релігії – положення, що видаються за вічні, незмінні, “богом дані” істини. 2) Поняття, ідеї, вчення, які вважаються істинними за будь-яких умов....
- Атеїзм Політологічний словник Атеїзм (від грецьк. atheos – безбожний) – безбожництво, заперечення існування Бога та пов’язане з цим заперечення релігій. А., як правило, не просто заперечення, а аргументована критика релігійні ідеології, спростування релігійних поглядів на навколишній світ як таких, що не відповідають дійсності, протиставлення їм наукового розуміння світу, з’ясування причин виникнення та існування релігійних вірувань. А. […]...
- Парето Вільфредо Політологічний словник Парето Вільфредо (1848 – 1923) – італійський економіст, соціолог і політолог. Відомий як дослідник проблеми і основоположник теорії еліт. За визначенням П., люди різняться фізично, морально і інтелектуально. Елітою він вважав сукупність індивідів, що досягли великих результатів у будь-якій галузі, поділяв її на правлячу еліту і не правлячу. Владу в суспільстві має, на […]...
- Картунов Олексій Васильович Політологічний словник Картунов Олексій Васильович (30.03.1940, с. Ново-Романівка Арзгірського р-ну Ставропольського краю Російської Федерації) – український історик – міжнародник, політолог та етнополітолог, кандидат історичних наук з 1976 р., доктор політичних наук з 1996 р., професор з 1998 р., академік Української Академії політичних наук з 1999 р. Закінчив у 1967 р. історичний факультет (відділення міжнародних відносин) […]...
- Грушевський Михайло Політологічний словник Грушевський Михайло (1866 – 1934) – український історик, громадський, політичний діяч. Закінчив Київський університет, викладав у Львівському університеті, очолював Центральну Раду. Вважав, що суспільно-політичний процес однаковою мірою детермінується біологічними, економічними та психологічними чинниками. Останній називав вирішальним. У суспільному розвитку вбачав два основних протилежних інстинкти – колективістський (солідарність) та індивідуалістичний. Розробляв проблему політичної влади, […]...
- Курас Іван Федорович Політологічний словник Курас Іван Федорович (нар. 1939) – український вчений – історик, політолог, державний діяч. Доктор історичних наук, професор, академік НАН України (Відділення історії, філософії і права, спеціальність політологія, 1995 р.), віце-президент НАН України (з листопада 1998). Народився в с. Немирівське Балтського району Одеської області. Закінчив Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова (1962 р.). […]...
- Рассел Бертран Політологічний словник Рассел Бертран (1872 – 1970)- англійський філософ, математик, відомий громадський діяч. Походив зі старовинної аристократичної сім’ї. Навчався у Кембриджському університеті, був дипломатом, займався науковою і викладацькою діяльністю у Китаї, США. У 1920 р. відвідав Радянську Росію. В 1950 р. став лауреатом Нобелівської премії. Один із засновників відомого Пагуошського руху. Основні праці: “Практика і […]...
- Порядок політичний Політологічний словник Порядок політичний – сукупність умов, що забезпечують ефективність, стабільність функціонування і розвитку політичної системи суспільства. П. п. виявляється у такому: 1) послідовності та обов’язковості реалізації завдань політичної системи, виконанні прийнятих рішень; 2) узгодженості дій елементів системи управління; 3) наявності реальних гарантій і засобів підтримки усіх аспектів безпеки: військових, правових, економічних, технологічних, соціально-політичних та […]...