ГЕРМЕНЕВТИКА

Related posts:

1. Герменевтика політична Політологічний словник Герменевтика політична (грецьк. hermeneutikos – пояснюючий) – одна з галузей практичної політології, зорієнтована на тлумачення, інтерпретацію політичних текстів. Активно розробляється у Німеччині, Австрії, Швеції, США. У 20-х роках минулого століття німецький вчений В. Дільтей розглядав герменевтику як “мистецтво розуміння письмово фіксованих життєвих проявів”. Сучасні представники філософії політики трактують герменевтику як одну з методологічних […]...
2. Специфіка філософського осмислення культури: рефлексія, герменевтика, компаративістика, структуралізм і лінгвістичний аналіз Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 1. Філософія культури серед розділів філософії Специфіка філософського осмислення культури: рефлексія, герменевтика, компаративістика, структуралізм і лінгвістичний аналіз Як було зазначено, поділ культури на матеріальну та духовну є надто ідеалізованим. Культура, у яких би феноменах вона не була виявлена (матеріальні вироби, знаряддя праці, витвори мистецтва, моральні заповіді, теорії, тексти […]...
3. РАЦІОНАЛЬНЕ Культурологічний словник РАЦІОНАЛЬНЕ (від лат. ratio – розум) – розумне, доцільне, обгрунтоване розумом, випливає з нього, досяжне для його розуміння....
4. КОНЦЕПЦІЯ Культурологічний словник КОНЦЕПЦІЯ (від лат. conceptio – сприйняття) – 1) Система поглядів на певні явища, спосіб тлумачення явищ, дій, розуміння теорії. 2) Форма і засіб наукового пізнання, що є способом розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї, теорії; науково обгрунтоване і логічно доведене вираження основного змісту теорії, але на відміну від теорії воно ще не може бути […]...
5. КУЛЬТУРА МАСОВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАСОВА – явище культури ХХ ст., породжене науково-технічною революцією, урбанізацією, руйнуванням локальних спільностей та розмиванням територіальних і соціальних кордонів. К. м. характеризує особливості виробництва культурних цінностей у сучасному індустріальному суспільстві, розрахованих на масове споживання (масове виробництво культури при цьому розуміється, як аналог з поточно-конвеєрною індустрією). Масова культура являє собою культуру щоденного життя, […]...
6. ОБ’ЄКТИВНИЙ Культурологічний словник ОБ’ЄКТИВНИЙ (від лат. objectus – предмет) – такий, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї....
7. СВІТОГЛЯД Культурологічний словник СВІТОГЛЯД – інтеграція досвіду, знань та самосвідомості в ціннісну картину світу, що зумовлює життєву орієнтацію людини, її ставлення до дійсності та самої себе. С. є формою духовно-практичного опанування світу, своєрідною духовною призмою, що визначає життєву позицію особистості....
8. НАРОД Культурологічний словник НАРОД – історично сформована спільність людей, яка характеризується спільними ознаками мови, культури, ментальності, стійкими міжпоколінними зв’язками, усвідомленням свого спільного походження....
9. ТЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ТЕОЛОГІЯ (від грец. theos – бог і логія) – те саме, що богослов’я, теоретичний виклад, тлумачення й виправдання певних релігійних поглядів....
10. НОУМЕН Культурологічний словник НОУМЕН (від грец. noumenon – осягнути розумом) – “річ у собі”, умоглядна сутність, предмет інтелектуального споглядання на противагу об’єктам чуттєвого споглядання. За І. Кантом, можлива, але недосяжна для людського досвіду об’єктивна реальність....
11. СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА Культурологічний словник СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА: 1) Сукупність усіх літератур світу з найдавніших часів до наших днів. 2) Золотий фонд культури людства, що включає найвищі досягнення літератур світу. 3) Історично закономірний етап у розвитку літератур світу, коли виникає спільність і взаємозв’язок між ними. Поняття С. л. ввійшло до наукового обігу у ХІХ ст. Ідея взаємозв’язків літератур світу […]...
12. ЕКОЛОГІЧНІСТЬ КУЛЬТУРИ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЧНІСТЬ КУЛЬТУРИ – система ціннісних орієнтацій культури, яка спирається на відношення до природного середовища як до унікального макрокосму....
13. ОРТОДОКС Культурологічний словник ОРТОДОКС (від грец. правовірний) – в буквальному значенні той, хто неухильно дотримується чогось або стежить за чимось. Термін “О.” вживається з двома протилежними відтінками: позитивним, коли підкреслюється вірність у поглядах учня своєму вчителеві, точне додержання його концепції, теорії; негативним, коли мається на увазі застиглість думки, нездатність бачити нові умови й нову ситуацію та […]...
14. НАУКА Культурологічний словник НАУКА – 1) Система знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення та про способи планомірного впливу на довколишній світ. 2) Навички, знання, набуті в процесі навчання, життєвого досвіду. 3) Напучення, повчальна вказівка....
15. ЛІТЕРАТУРА Культурологічний словник ЛІТЕРАТУРА – один з наймобільніших і найдієвіших видів мистецтва. Л. – це жива художня система, яка чутливо реагує на зміни життєвого процесу. Головний елемент літературної творчості – слово, яке є вічним будівельним матеріалом літературного образу....
16. ЧАСОСЛОВ Культурологічний словник ЧАСОСЛОВ – православна церковна книга, яка містить тексти для щоденних богослужінь та молитов. У давніх школах Ч. використовували під час навчання грамоти....
17. УНІКАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник УНІКАЛЬНІСТЬ (від лат. unicus – єдиний) – неповторність, винятковість, рідкісність. У. особистості виявляється на всіх рівнях її існування – біологічному, психофізіологічному, психологічному, духовному. Кожен індивід має тільки йому властивий набір спадкових задатків, генетичну програму, психофізіологічні параметри організму, які, поєднуючись з його специфічною життєвою ситуацією, зумовлюють особливості сприймання і усвідомлення ним навколишнього світу, формують […]...
18. ІДЕАЛ Культурологічний словник ІДЕАЛ (від грец. ідея) – уявлення про найвищу досконалість, котра як взірець, норма і найвища мета визначає певний спосіб і характер дії людини чи суспільного класу. І. вірно чи ілюзорно відображає корінні суспільні, насамперед класові, інтереси. Залежно від сфер людської життєдіяльності формуються суспільні, політичні, етичні, естетичні, гносеологічні та інші ідеали, які входять до […]...
19. ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ Культурологічний словник ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ – розуміння людської особистості як абсолютної цілісності економічного розвитку....
20. ОДА Культурологічний словник ОДА (від грец. – пісня) – у давніх греків урочистий ліричний вірш для хору. Пізніше – хвалебна пісня, присвячена видатній події чи особі....
21. ЯНТАР Культурологічний словник ЯНТАР – скам’яніла живиця хвойних дерев давніх геологічних періодів у вигляді твердої, жовтої, ледь прозорої речовини, яка використовується для прикрас. Те саме, що бурштин....
22. ДИХОТОМІЧНІСТЬ СВІТУ Культурологічний словник ДИХОТОМІЧНІСТЬ СВІТУ – концепція поділу світу на дві частини, сакральну і профанну....
23. ЛЮДИНА Культурологічний словник ЛЮДИНА – суспільна істота, продукт і суб’єкт трудової діяльності і культури, вищий ступінь у розвитку живих організмів. Як продукт тривалої еволюції світу, людина є матеріальною, природною істотою. Проблема взаємодії соціального і біологічного в людині є найважливішою в комплексі наук про людину....
24. ОСЯЯННЯ Культурологічний словник ОСЯЯННЯ – психічний стан високої орієнтованості на відкриття, раптове прозріння, розв’язання наукової, технічної чи художньо-творчої проблеми. О. не завжди до кінця усвідомлюване, найчастіше воно виникає на грунті передчуттів, інтуїції. О. є таким психологічним станом, коли на основі великого досвіду людина відкриває те, що осягається розумом унаслідок тривалих пошуків, узагальнення, пізнання і практики....
25. ІНТЕЛЕКТ Культурологічний словник ІНТЕЛЕКТ (від лат. intellectus – розуміння, розсудок, пізнання) – розум, здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів....
26. ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ Культурологічний словник ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ – 1) У давніх германців поганське свято початку весни, під час якого, за легендами, нібито відбувався “відьомський шабаш”. Від імені святої католицької Вальпургії, день пам’яті якої збігався із святом. 2) Переносно – розгульна вечірка....
27. КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ – виділення людини із світу культури й усвідомлення себе в ній, оцінка себе як особистості. Людина не тотожна своїй життєдіяльності, вона розрізняє себе як діяча і предмети своєї діяльності. У процесі формування К. с. важливу роль відіграє мова, способи діяльності, спільна праця, система знань і спілкування....
28. ОРГАН Культурологічний словник ОРГАН – клавішно-духовий музичний інструмент; складається із труб, механізму для нагнітання повітря й апарату управління (реєстри, 2-5 мануал, педалі, механічна, пневматична або електрична трактура); відомий з давніх часів (гідравлічний О.); в храмах від VIII ст.; в ХХ ст. електричні О....
29. КРИМСЬКИЙ Агатангел (Агафангел) Юхимович Культурологічний словник КРИМСЬКИЙ Агатангел (Агафангел) Юхимович (1871-1942) – український учений, один з найвидатніших сходознавців світу, поліглот (знав близько 60 мов), етнограф, письменник, член і один з організаторів АН України (1918 р.), секретар, голова історико-філологічного відділу; 19211929 рр. очолював Інститут сходознавства ім. О. Потебні в Києві; член НТШ, професор Київського університету; дослідник арабської, турецької, перської, а […]...
30. КОЛЯДКИ Культурологічний словник КОЛЯДКИ – народні календарні обрядові пісні, що їх співають на Різдвяні свята. К. належать до найдавніших видів народнопоетичної творчості. Подібні пісні та обряди зустрічаються у фольклорі давніх українців і всіх слов’ян. За своїм змістом і характером до К. близькі щедрівки....
31. БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ Культурологічний словник БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ в Лондоні, один з найбільших музеїв світу. Заснований 1753 р., відкритий 1759 р. (будинок – 1823-1847 рр., архітектор Р. Смерк). Пам’ятки первісного мистецтва, давньосхідної і античної культури та мистецтва, середньовічного мистецтва Європи і Сходу; етнографічні пам’ятки Африки, Америки, Океанії; зібрання малюнків, гравюр, рукописів, кераміки, монет, медалей....
32. ТЯГЛІСТЬ КУЛЬТУРИ Культурологічний словник ТЯГЛІСТЬ КУЛЬТУРИ – культурно-історична спадковість, неперервність культурного життя....
33. ПРОВІДЕНЦІАНОЛІЗМ Культурологічний словник ПРОВІДЕНЦІАНОЛІЗМ – теологічне розуміння причин суспільних подій як прояву волі Бога, а їх сенсу – як наперед визначеного наміру Бога (провидіння)....
34. ЛАУРЕАТ Культурологічний словник ЛАУРЕАТ (від лат. laureatus – увінчаний лавром) – 1) У давніх греків і римлян – переможець у змаганнях музикантів, ораторів, гімнастів, якого вшановували лавровим вінком. 2) Звання, яке присвоюється за видатні заслуги у громадській діяльності, в галузі науки, мистецтва, літератури. 3) Переможець на фестивалях, конкурсах....
35. РОЛЬ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник РОЛЬ СОЦІАЛЬНА – одна з категорій соціальної психології і соціології. В широкому розумінні слова Р. с. – це суб’єктивне буття соціальної діяльності чи персоніфікована соціальна функція; роль як наказ, безособистісна соціальна норма в певній соціальній системі, тобто сукупність прав, обов’язків, наказів і правил, які визначають, що повинна робити людина, яка посідає в суспільстві […]...
36. ПОТЕНЦІЯ Культурологічний словник ПОТЕНЦІЯ (лат. можливість) – наявність сил та можливостей для будь-якої дії, діяльності, реалізації чогось....
37. ВЕРБАЛЬНИЙ Культурологічний словник ВЕРБАЛЬНИЙ (від лат. verbum – слово) – що стосується звукової людської мови....
38. Я-ІДЕНТИЧНІСТЬ Культурологічний словник “Я-ІДЕНТИЧНІСТЬ” – сукупність уявлень про себе, які дають можливість відчувати власну унікальність та автентичність....
39. ЕВРИСТИЧНА БЕСІДА Культурологічний словник ЕВРИСТИЧНА БЕСІДА – запитально-відповідна форма навчання, за якої учитель не повідомляє учням готових знань, а вміло поставленими запитаннями, іноді навідними, які не містять прямої відповіді, змушує їх самих на основі своїх знань, уявлень, спостережень, життєвого досвіду приходити до нових понять, висновків і правил. Е. б. виникла як реакція на зазубрювання в школах навчального […]...
40. Об’єкт і предмет стилістики – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Об’єкт і предмет стилістики Стилістика, як і кожна наука, має свій об’єкт вивчення і предмет вивчення. Об’єкт стилістики української мови. Ним є реальні функції мовних одиниць кожного з рівнів мови, які впродовж її розвитку закріпились за кожною мовною одиницею – фонемою, морфемою, словом, реченням. Українська мова, її одиниці з певними стилістичними функціями […]...