Геронтократія

Related posts:

1. Публічна влада Політологічний словник Публічна влада – специфічний різновид суспільної влади, основна ознака держави, якою вона відрізняється від докласової родової організації. П. в. відмежована від більшої частини населення і є владою економічно пануючого класу, захищає інтереси меншості суспільства. Публічна влада утримується людьми, для яких управління набуває прогресивного характеру дії (армія, поліція, різного призначення служби безпеки, чиновництво та […]...
2. Бар’єри влади Політологічний словник Бар’єри влади (barriers of power) – 1) певні перешкоди, які влада змушена долати в процесі свого існування, діяльності; 2) перешкоди, які створює сама влада в результаті своєї діяльності. М. Головатий...
3. Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
4. АбсурдизмАрхія Політологічний словник Архія (від грецьк. archi – влада, правління) – політично організоване суспільство (наприклад, монархія, олігархія, поліархія). Прототип А. – анархія (безвладдя, ідея бездержавної організації суспільного життя. Поняттям А. визначають своєрідний етап переходу суспільства від природного до державного стану, до суспільно-організованого (цивілізованого) суспільного устрою, в якому існують такі інститути, як політика, уряд, влада, підлеглі тощо. […]...
5. Влада виконавча Політологічний словник Влада виконавча (executive power / ам. branch) – одна з трьох гілок влади, завдяки якій реалізується державна влада, воля обраних, тих, що стоять на чолі держави, осіб та органів, які у свою чергу репрезентують життєві інтереси певних соціальних верств суспільства, класів, станів, націй. Згідно з теорією поділу влад В. в. – влада, на […]...
6. Повстання Політологічний словник Повстання (upsining, revolt, insurrection) – масовий виступ проти конкретної влади, існуючого ладу. Розрізняють збройне П., бунт, путч та ін. М. Головатий...
7. Держава правова Політологічний словник Держава правова – така форма організації і діяльності публічно-політичної влади, її взаємовідносин з громадянським суспільством, яка базується на владі права, його верховенстві. Термін “Д. п.” утвердився в німецькій юридичній літературі в першій третині XIX ст., а пізніше поширився в країнах Європи, в Росії. Коло джерел Д. п. стоять Платон, Аристотель з їх ідеями […]...
8. Верховна влада Політологічний словник Верховна влада (supreme authority) – влада, що належить вищим державним органам. М. Головатий...
9. Влада виборна Політологічний словник Влада виборна (electedpower/office) – особи та органи влади, що здобули владу, вступили на посаду через процедуру відбору і подальшого обрання. М. Головатий...
10. Влада тимчасова Політологічний словник Влада тимчасова (provisional/interim power) – влада, коли особи призначаються або обираються на посади на певний, іноді не на тривалий час, щоб згодом їх було замінено на відповідних умовах іншими людьми вже на постійній основі. М. Головатий...
11. Світська влада Політологічний словник Світська влада (temporal power, secular authorities) – влада церковна, мирська, громадянська. М. Головатий...
12. Об’єкт політики Політологічний словник Об’єкт політики – відносини соціальних груп із питань, що є життєво важливими для зазначених груп і суспільства загалом, а також відносини між ними та державними інституціями. У першому випадку йдеться про такі поняття, як власність, влада, морально-етичні норми, у другому – форми й методи реалізації економічної, суспільної, соціальної політики тощо. В основі різнобічних […]...
13. Дуумвірат Політологічний словник Дуумвірат (від лат. duumviratus – двоначальність, від duo – два і vir – чоловіки) – спосіб організації влади (форма правління), для якої характерно, що владу уособлюють дві перші особи, тобто влада двох. У такому разі владні повноваження розділяються. У Стародавньому Римі спільне правління двох найвищих посадових осіб у колоніях і муніципіях; у Спарті […]...
14. Царизм Політологічний словник Царизм (tsarism) – царський режим, форма правління, за якої верховна необмежена влада належить самодержавному монарху, царю. М. Головатий...
15. Буржуазна революція Політологічний словник Буржуазна революція – соціальна революція, основним завданням якої є знищення феодального ладу або його залишків, встановлення влади буржуазії та створення умов для розвитку суспільства капіталістичним шляхом. У залежних та колоніальних країнах Б. р. спрямована також на завоювання національної незалежності. На певному етапі історичного розвитку Б. р. є історично необхідною і прогресивною, виражає потребу […]...
16. Місто-держава Політологічний словник Місто-держава – держава, територія якої обмежується лише одним містом, а в окремих випадках ближніми областями; самостійні держави, форма соціально-економічної і політичної організації суспільства і панування у Стародавній Греції і Стародавньому Римі (поліс). Жителі М.-д. – повноцінні громадяни (члени суспільства), що мають право власності, в тому числі на землю, і політичні права. За формою […]...
17. Змішана форма державного правління Політологічний словник Змішана форма державного правління – різновид форми державного правління (способу організації влади), для якого притаманні риси кількох класичних форм державного правління. Для повнішого розкриття суті і політичного значення терміна потрібно назвати ті риси, які синтезувалися в змішаній формі державного правління. Наприклад, з таких відомих форм державного правління, як монархія (влада передається у спадок); […]...
18. АВТОРИТЕТ Культурологічний словник АВТОРИТЕТ (від лат. autoritas – влада, вплив) – загальновизнаний вплив окремої людини або колективу, організацій в різних сферах суспільного життя. Залежно від того, про яку галузь діяльності йдеться, можна говорити про А. у матеріальному виробництві, політиці, науці, вихованні тощо. У навчально-виховному процесі виняткове значення має А. учителя, наставника, вихователя. А. – конкретно-історична категорія. […]...
19. Лассуелл Гарольд Дуайт Політологічний словник Лассуелл Гарольд Дуайт (1902 – 1978) – американський політолог. Використовуючи методи психоаналізу, соціальної психології, вивчав політику як поведінку відповідних суспільно-політичних груп і як систему аналізу процесу прийняття політичних рішень. Вважав владу атрибутом конкретних суспільних відносин, вивчав роль масових комунікацій в оформленні й відтворенні символіки політичної влади. Політична влада, на думку Л., – це […]...
20. Дисперсія влади Політологічний словник Дисперсія влади (від англ. disperse – розганяти, розсіювати) – характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу влади. Часто ведуть мову про розпорошення або “дифузію влади”. У межах теорій, що орієнтуються на цю методологію, ідея поділу влади поширюється […]...
21. Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
22. Тимократія Політологічний словник Тимократія – форма правління (спосіб організації влади), що базується на поділі прав за майновою ознакою. Прикладом може бути Стародавній Рим, коли за реформою Сервія Тулія (578 – 533 до н. е.) було запроваджено поділ суспільства на верстви згідно з їхніми доходами. В середньовічному Китаї теж простежувались елементи тимократії, коли для призначення чиновника на […]...
23. Технократія Політологічний словник Технократія (від грецьк. techno – мистецтво, ремесло, майстерність і kratos – влада – влада професіоналів або влада як ремесло. Спосіб організації влади (форма правління), коли політичні рішення заміняються науково-технічними. Також теорія, що обгрунтовує такий устрій влади. Ідея особливого значення в житті суспільства технічних знань фахівців виразно сформульована А. Сен-Симоном. Розроблялася в контексті теорії […]...
24. Біополітика Політологічний словник Біополітика (biopolitics, від грецьк. bios – життя, politike – мистецтво керувати державою) – 1) концепція, згідно з якою можна використовувати біологічні методи, аналогії, в тому числі й з окремими частинами людського тіла, у вивченні політики і влади (наприклад, рука влади, мозок влади, її очі і вуха, серце держави тощо); 2) політика, влада, яка […]...
25. Влада Рад Політологічний словник Влада Рад (Sowietpower) – тип влади, який існував у радянській Росії (Радянському Союзі) в 1917 – 1991 pp. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003. М. Головатий...
26. Воєнна диктатура Політологічний словник Воєнна диктатура (лат. dictatura – необмежена влада) – необмежена політична, економічна та ідеологічна влада, яка базується на збройному насиллі, спирається на відповідний воєнно-політичний режим. Сутність В. д. визначається узурпацією військовими колами політичної влади з подальшим поширенням їх панування на всі суспільні структури і суспільство загалом. Встановлення В. д. є результатом загострення суспільних суперечностей, […]...
27. Гольбах Поль Анрі де Політологічний словник Гольбах Поль Анрі де (1723 – 1789) – барон, французький мислитель, видатний представник епохи Просвітництва, активний учасник створення “Енциклопедії наук, мистецтв та ремесел”. Автор численних праць з філософії, етики, релігії, політики і соціології, в яких суспільство розглядав як об’єднання людей для спільної праці в ім’я забезпечення один одному щасливого життя. Спробував систематизувати суспільства, […]...
28. Звичаї влади Політологічний словник Звичаї влади (customs of power) – загальноприйняті порядки, традиційно встановлені правила суспільної поведінки влади, владних структур, реалізація здійснюваного ними курсу, спілкування представників влади з населенням і між собою. М. Головатий...
29. Народ у широкому розумінні слова Політологічний словник Народ у широкому розумінні слова – суб’єкт історії; сукупність класів і соціальних груп суспільства; все населення держави або країни; форма національної та етнічної єдності. О. Антонюк...
30. Генерація Політологічний словник Генерація (generation, від лат. generatio – народження) – рід, покоління. М. Головатий...