ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Петрович

Related posts:

1. КОРЖЕНЕВСЬКИЙ Петро Петрович КОРЖЕНЕВСЬКИЙ Петро Петрович (1810-1898) – відомий український бджоляр, пропагандист горизонтального рамкового вулика. Розробив новий ефективний метод нарощування бджіл, використовуючи відводки, розробив у 20-рамковому ву – лику-лежаку два льотки. К. належить відомий бджолярам вислів: “У доброго бджоляра немає поганого року”. Його пасіка завжди була відкрита для тих, хто хотів вивчати бджільництво. Своїх учнів він навчав безкоштовно....
2. Драгоманов Михайло Петрович Драгоманов Михайло Петрович (1841 – 1895) – видатний український мислитель, історик, публіцист, етнограф. Виступав за створення популярної політичної економії. Характеризував реформу 1861 як антинародну, умовою радикальної зміни становища робітників і селян вважав скасування приватної власності. Майбутнє суспільства пов’язував із соціалізмом, за якого засоби виробництва і результати праці належать робітничим громадам, а земля й результати сільськогосподарського […]...
3. Андрущенко Віктор Петрович Політологічний словник Андрущенко Віктор Петрович (нар. 1949)- український політолог, філософ, культуролог. Закінчив філософський факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка (1975 р.) та аспірантуру цього ж університету (1978 р.). Тема кандидатської дисертації “Основні закономірності соціалізації особистості при соціалізмі” (1979). Тема докторської дисертації “Духовна культура як фактор ідейно-морального розвитку особистості: проблеми ефективності” (1990 р.). Автор понад […]...
4. АРСЕНІЙ ЕЛАСОНСЬКИЙ Культурологічний словник АРСЕНІЙ ЕЛАСОНСЬКИЙ (1549 – 1626) – грецький церковний діяч і педагог. Родом з Фессалії (область на Північному Сході Греції). На початку 80-х років XVI ст. Єпископ в Еласоні. Перший ректор Львівської братської школи (1586 – 1588). Автор грецько-слов’янської граматики “Адельфотес” (1591), складеної разом з учнями Львівської братської школи....
5. КОРФ Микола Олександрович Культурологічний словник КОРФ Микола Олександрович (14.VII.1834, Харків – 25.ХІ.1883, с. Нескучне Донецької обл.) – український та російський педагог і методист, діяч у галузі народної освіти, організатор початкових земських шкіл в Україні. Захищав загальну обов’язкову початкову освіту, навчання рідною мовою, відстоював звуковий, аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. Спеціально для сільської школи написав книгу “Наш друг” (1871), яка […]...
6. ДРАГОМАНОВ Михайло Петрович Соціологія короткий енциклопедичний словник ДРАГОМАНОВ Михайло Петрович (30.09.1841, м. Гадяч Полтавської обл. – 2.07.1895, Софія) – укр. соціолог, історик, публіцист, літературознавець, філософ, фольклорист, політ, діяч. Д. належав до маломаєтної шляхти, що походила з укр. козацької старшини. Закінчивши гімназію в Полтаві й Київський ун-т (1863), працює вчителем географії в 2-й Київській гімназії. В 1864 р. захистив […]...
7. Журавський Дмитро Петрович Журавський Дмитро Петрович (1810 – 1856) – український економіст, статистик, вважав необхідними ліквідацію кріпацтва і надання йому землі без викупу у власність. Як статистик він переконливо довів, що вільна наймана праця більше ніж утричі продуктивніша від праці кріпаків. Його висновки про відсталість промисловості через недостатню розвиненість внутрішнього ринку внаслідок зубожіння населення і донині актуальна в […]...
8. ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ Культурологічний словник ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ – “це є образ ідеальної людини, на який має орієнтуватися педагог, виховуючи молоде покоління” (Григорій Ващенко)....
9. Козельський Яків Петрович Козельський Яків Петрович (1729 – 1795) – український філософ – просвітник. Вважав працю єдиним джерелом багатства, розмежував необхідну і додаткову, працю селянина і ремісника. Першу називав “зрівняною” (вона залишалась у виробників), другу – “дарунковою”, оскільки вона безоплатно віддавалась власникам засобів виробництва, в т. ч. землі. Простим виробництвом К. вважав виробництво без прибутку, а розширеним – […]...
10. ПРОКОПОВИЧ Петро Іванович ПРОКОПОВИЧ Петро Іванович (1775-1850) – український бджоляр, винахідник першого у світі рамкового розбірного вулика. П. народився в Чернігівській губернії в сім’ї священика. Навчався в Київській духовній академії, після закінчення якої, 1794 року, вступив до військової школи. Брав участь у військових походах російської армії під командуванням О. Суворова. 1798 року пішов у відставку, на власні заощадження […]...
11. ПЕТРО КОНАШЕВИЧ САГАЙДАЧНИЙ, ВИДАТНИЙ ДІЯЧ УКРАЇНИ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІІ Культурні процеси напередодні і в добу козаччини ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ – ВИДАТНИЙ ДІЯЧ УКРАЇНИ Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний (?-1622) зробив великий внесок у розвиток культури України. Освіту він здобув в Острозькій академії. Із розрізнених козацьких ватаг створив регулярне військо із суворою дисципліною. Блискучі переможні походи на Молдавію, Лівонію, Москву, Крим та Туреччину […]...
12. УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Культурологічний словник УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УВУ) – вищий навчальний та науково-дослідний заклад української еміграції; створений 1921 р. у Відні, перенесений до Праги за підтримки з боку уряду Чехословаччини, розгромлений 1945 р. радянською військовою адміністрацією. Відновив діяльність 1946 р. у Мюнхені як Український науковий інститут....
13. Столипін Петро Аркадійович Політологічний словник Столипін Петро Аркадійович (1862, Дрезден, Німеччина – 1911, Київ, Україна) – російський державний діяч із старовинного дворянського роду, син генерала. Після закінчення Петербурзького університету з 1884 р. на державній службі в Міністерстві внутрішніх справ. У 1902 р. губернатор Гродненської, а в 1903 – 1906 рр. – Саратовської губернії. З 1906 р. – міністр […]...
14. Кропоткін Петро Олексійович Політологічний словник Кропоткін Петро Олексійович (1842 – 1921) – російський революціонер-анархіст, вчений. Походив з князівського роду. Закінчив Пажеський корпус, навчався у Петербурзькому університеті, був членом І Інтернаціоналу. Вважав державу штучним утворенням задля того, щоб примушувати людей на неї працювати. Акцентував увагу на тому, що людство довго жило без писаних законів, керуючись лише звичаями, традиціями. Вважав, […]...
15. МОГИЛА Петро Симеонович Соціологія короткий енциклопедичний словник МОГИЛА Петро Симеонович (10.01.1597, Молдавія – 11.01.1647, Київ) – церк,, культурний і освітній діяч. Син Симеона Могили, господаря Валахії (1601 – 1607) і Молдавії (1607 – 1609). По смерті батька переїздить разом з матір’ю на зх. укр. землі. У Львівській братській школі здобув початкову освіту, яку доповнив у Замойській академії (Польща) […]...
16. ЕКСТРАОРДИНАРНИЙ ПРОФЕСОР Культурологічний словник ЕКСТРАОРДИНАРНИЙ ПРОФЕСОР (від лат. extra – поза і ordo – порядок) – звання, яке надавалося молодим ученим, котрі працювали найближчими працівниками відомих професорів. У російських університетах до 1917 року до Е. п. належали позаштатні професори, які обмежувались у правах і одержували меншу зарплату, ніж ординарні професори....
17. РИЧКОВ Петро Іванович РИЧКОВ Петро Іванович (1712-1777) – видатний історик, людина, яка першою у Росії почала вивчати бджільництво й публікувати статті про бджіл (до нього друкувалися тільки іноземні роботи, перекладені російською мовою). 1767 року в “Працях Вільного економічного товариства” була опублікована його стаття “Про утримання бджіл”, що її вважають першою оригінальною роботою з бджільництва....
18. ЕКЗАРХ Культурологічний словник ЕКЗАРХ (від грец. керівник) – 1) У Стародавній Греції глава жерців при храмі. 2) У Візантійській імперії намісник імператора, правитель області. 3) У православ’ї – глава церковної округи (екзархату)....
19. УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ Культурологічний словник УКРАЇНСЬКИЙ СТИЛЬ (український модерн) – течія в архітектурі, малярстві та ужитковому мистецтві поч. ХХ ст., у рамках загальноєвропейських тенденцій формування національних стилів (російського, польського, норвезького та ін.); використання елементів гуцульського та бойківського народного мистецтва (переважно архітектури), української народної орнаментики, мистецької спадщини Київської Русі для створення національного різновиду європейського модернізму. Головні представники в архітектурі: […]...
20. ТАЛІЄВ Валерій Іванович ТАЛІЄВ Валерій Іванович (1872-1932) – професор, відомий ботанік. Закінчив фізико-математичний факультет Казанського університету й медичний факультет Харківського університету. Відомий тим, що написав “Визначник вищих рослин”, “Наукові основи вчення про медоноси”....
21. Сенченко Микола Іванович Політологічний словник Сенченко Микола Іванович (нар. 1945) – український вчений, політолог, журналіст. Доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України. Закінчив факультет обчислювальної техніки Харківського інституту радіоелектроніки. Працював інженером, науковим співробітником, викладачем, з 1985 р. був директором Центральної наукової бібліотеки Академії наук України, потім – проректором Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Київського державного університету […]...
22. Драгоманов Михайло Політологічний словник Драгоманов Михайло (1841-1895) – відомий український політичний мислитель, громадсько-політичний діяч. Викладав у Київському університеті, був членом київської “Громади”. Досліджував проблеми історії, держави і права, їх походження. Основними причинами суспільного поступу вважав розвиток людського розуму, сім’ї, матеріального виробництва, класову боротьбу. Суть держави Драгоманов Михайло вбачав найперше у правах, якими наділені її громадяни, у правовому […]...
23. КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА Культурологічний словник КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА – організована 1615 р. київським богоявленським братством. Статут К. б. ш. був затверджений 1620 р. за зразком статуту Львівської братської школи. Першими ректорами її були І. Борецький (колишній ректор Львівської братської школи), М. Смотрицький, а в 1620-1624 рр. – К. Сакович. Школа мала кваліфікованих світських і духовних учителів. Учні вивчали […]...
24. Лассаль Фердинанд Політологічний словник Лассаль Фердинанд (1825 – 1864) – відомий німецький політичний діяч, мислитель. Вивчав філософію у Вроцлаві, Берліні. У 1848 – 1849 рр. розпочав політичну діяльність, об’єднався з революційною групою, яка гуртувалася навколо “Нової Рейнської газети”. Виступав за об’єднання Німеччини “згори” (підтримував Бісмарка) – під керівництвом Пруссії. Обстоював ідею створення самостійної робітничої партії, був одним […]...
25. КРИМСЬКИЙ Агатангел (Агафангел) Юхимович Культурологічний словник КРИМСЬКИЙ Агатангел (Агафангел) Юхимович (1871-1942) – український учений, один з найвидатніших сходознавців світу, поліглот (знав близько 60 мов), етнограф, письменник, член і один з організаторів АН України (1918 р.), секретар, голова історико-філологічного відділу; 19211929 рр. очолював Інститут сходознавства ім. О. Потебні в Києві; член НТШ, професор Київського університету; дослідник арабської, турецької, перської, а […]...
26. МИТРОПОЛИТ Культурологічний словник МИТРОПОЛИТ – спершу у Візантії єпископ митрополії, тобто головного міста області чи провінції. На Русі М. до запровадження патріархату (1589) були главами Української і Руської православних церков. Їхньою резиденцією був Київ (до ХІІІ ст.), потім Львів, Володимир, а з X! V ст. – Москва. У наш час М. є главами великих єпархій і, […]...
27. БАНДУРА Культурологічний словник БАНДУРА – український народний струнний щипковий інструмент; тип лютні, відомий під назвами: пандура, тандура, тунбура, думбура та ін.; в Україні з 80-х рр. XV! ст. переважно у шляхетському середовищі (народний відповідник звався кобза, у XVШ ст. зник з ужитку, а слово стало синонімом Б.). Корпус має овальний грушоподібний асиметричний, струни різної довжини, в […]...
28. АРКАС Культурологічний словник АРКАС Микола Миколайович (7.І.1853, Миколаїв – 26.III. 1909, там само) – український культурно-освітній діяч, письменник, композитор. У 1875 р. закінчив Новоросійський університет в Одесі. У маєтку (с. Христофорівка й Богданівка) на Херсонщині відкрив на власні кошти народну школу з українською мовою навчання, яка відразу ж була заборонена царським урядом. А. один із засновників […]...
29. Кремень Василь Григорович Політологічний словник Кремень Василь Григорович (нар. 1947) – український філософ, педагог, політолог, лауреат міжнародної премії ім. Г. Сковороди. Закінчив Київський державний університет. Викладав у Київському університеті, працював у партійних органах, Інституті стратегічних досліджень, Адміністрації Президента України. Обіймав посаду міністра освіти і науки України. Автор понад 100 наукових праць у галузі філософії, політології, педагогіки. Обирався Президентом […]...
30. ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ Культурологічний словник ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Івана Франка – один з найстаріших центрів слов’янської культури та науки. Заснований 1661 р., пройшов складний шлях розвитку й перетворень в умовах Речі Посполитої (до 1772), Австрійської і Австро-Угорської монархій (до 1918), польської держави (до 1939). До закриття 1773 р. – єзуїтська академія (з правом викладання всіх університетських дисциплін і […]...