ІДЕАЛ

Related posts:

1. Ідеал політичний Політологічний словник Ідеал політичний – уявлення класу, партії, соціальної групи, еліти, особи про досконалість політичного устрою суспільства. В ньому відображаються корінні інтереси, завдання політичних суб’єктів, що стосуються основ їх життєдіяльності – характеру власності і відносин соціальних спільнот з приводу власності; ставлення політичного суб’єкта до держави і політичної влади, до перспектив їх розвитку за умови, що […]...
2. ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ Культурологічний словник ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ – “це є образ ідеальної людини, на який має орієнтуватися педагог, виховуючи молоде покоління” (Григорій Ващенко)....
3. Як відрізнити моральний ідеал від кумира Тема І. Прагнімо вершин добра УРОК 7 Як відрізнити моральний ідеал від кумира. Тема. Як відрізнити моральний ідеал від кумира. Мета: сформувати в учнів поняття “ідеал”, “кумир”, “ідол”; обгрунтувати важливість самовдосконалення як одного з дієвих засобів наближення до морального ідеалу; розвивати потребу в самовдосконаленні, з’ясувати, чому людині властиве прагнення до ідеалу; виховувати розумне ставлення до […]...
4. СПОГЛЯДАННЯ Культурологічний словник СПОГЛЯДАННЯ – безпосереднє відображення дійсності, чуттєвий рівень пізнання. Діалектико-матеріалістична гносеологія, з’ясувавши суспільно-історичну зумовленість індивідуального С. і активну роль суб’єкта у С., подолала суперечності споглядального матеріалізму, що зводив С. до пасивної чуттєвості абстрактно-природного індивіда, і ідеалізму, що розумів С. як інтуїцію, умоглядне проникнення в сутність явищ. С. є моментом активно-творчого і діяльного відображення дійсності, […]...
5. КАРТИНА СВІТУ Культурологічний словник КАРТИНА СВІТУ – одна з форм світоглядного відображення об’єктивної реальності в суспільній свідомості, що являє собою науковий образ освоєної в практиці дійсності, компонент світогляду. Цілісна картина дійсності, насамперед узагальнений образ соціального середовища, що становить вихідну умову людського буття, створюється в процесі практичної діяльності людей. Як наукове зображення об’єктивної реальності, яке відповідає безпосередньому сприйняттю […]...
6. ІНТЕРЕС Культурологічний словник ІНТЕРЕС (від лат. interest – має значення) – поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. Розрізняють І. особисті і загальні (сімейні, групові, класові, національні, суспільні). І. є результатом об’єктивних соціальних умов, що визначають відповідну спрямованість волі і дії людей. Суспільний І. є завжди інтересом […]...
7. КАТЕГОРІЯ Культурологічний словник КАТЕГОРІЯ (від грец. – обвинувачення, ознака) – 1) філософ. Загальне поняття, яке відображає універсальні властивості і відношення об’єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ. 2) Родове поняття, що означає розряд предметів. 3) Група однорідних предметів, явищ, осіб....
8. Соціальний дарвінізм Соціальний дарвінізм – концепція, яка переносить закони розвитку природи (природний відбір, боротьба за існування і виживання та ін.) на суспільні явища і процеси та ототожнює закони розвитку останніх з законами природи. С. д., зокрема, стверджує, що суспільні відносини між людьми зумовлені біологічною природою людини. Ідеї С. д. проповідував англійський соціолог Г. Спенсер. Такий підхід означає, […]...
9. ТОТАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ТОТАЛЬНІСТЬ (від лат. totus – весь, цілий) – всеосяжна цілісність життєвиявлення індивіда. Для немарксистської психології властиве нетотальне розуміння активності людини у світі, що виявляється у абсолютизації одного чи кількох ставлень її до об’єктивної дійсності: пізнавального (раціоналізація людини, підкреслення рефлексивних аспектів її активності), вольового (волюнтаризм), не рефлексивного (інтуїтивізм), поведінкового (біхевіоризм), підсвідомого (фрейдизм)....
10. СВІТОГЛЯД Культурологічний словник СВІТОГЛЯД – інтеграція досвіду, знань та самосвідомості в ціннісну картину світу, що зумовлює життєву орієнтацію людини, її ставлення до дійсності та самої себе. С. є формою духовно-практичного опанування світу, своєрідною духовною призмою, що визначає життєву позицію особистості....
11. СУСПІЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СУСПІЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини суспільні....
12. МІФОЛОГІЯ Культурологічний словник МІФОЛОГІЯ (від міф і…логія) – 1) Історичний тип світогляду на ранніх стадіях розвитку суспільства, що існує у формі переказів та обрядів, які утверджують прийняту в даному суспільстві систему цінностей (див. цінностей система) та норми поведінки. 2) Сукупність міфів будь-якого народу. 3) Спосіб духовно-практичного освоєння світу, форма суспільної самосвідомості та світосприйняття людини первісного докласового […]...
13. ПОВНОТА ЖИТТЯ Й ЩАСТЯ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 9 ТЕМА. ПОВНОТА ЖИТТЯ Й ЩАСТЯ Мета: розкрити ключові поняття; виховувати навички участі у проведенні диспуту; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки, відстоювати власну точку зору. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: урок-диспут. Обладнання: різноманітні висловлювання видатних людей про життя та щастя. Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація […]...
14. ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ОРІЄНТАЦІЯ (франц. orientation, від лат. – схід) – визначення положення у системі просторово-часових координат (природних, соціальних, духовних) щодо певних орієнтирів (предметних, символічних) або напряму (заданого чи бажаного). У психофізіології О. – комплекс цілеспрямованих і узгоджених реакцій у відповідь на раптову зміну ситуації або новий подразник. У психології О. відбувається за допомогою випереджаючого відображення, […]...
15. НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ – складова процесу формування соціальної визначеності та самовизначеності особистості, пов’язана з формуванням суспільних відносин особистості у структурі етносу, становлення відповідних мотивацій, цінностей, життєвих орієнтирів, ідеалів та норм, почуттів, світогляду, самосвідомості....
16. СЕКУЛЯРИЗАЦІ Культурологічний словник СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (від лат. saecularis – мирський, світський) – процес звільнення від релігійного, сакрального. Стосується різних сфер суспільних відносин і особистого життя, свідомості, діяльності і поведінки людини. У добу середньовіччя процес С. стримувався панівним становищем церкви у суспільному житті. Розгортається в епоху Відродження, в період Реформації. В сучасну епоху соціального і науково-технічного прогресу С. […]...
17. ПЕРЦЕПТИВНИЙ Культурологічний словник ПЕРЦЕПТИВНИЙ (від лат. perceptio – сприйняття, відображення об’єктивної дійсності органами чуттів) – такий, що стосується сприйняття....
18. Законослухняність Політологічний словник Законослухняність – здатність, спроможність людини (особистості) поважно, шанобливо ставитися до існуючих рішень, настанов, відповідних імперативів влади, дотримуватися їх, визнавати й шанувати суспільні авторитети, виконувати свої громадянські, суспільні обов’язки. М. Головатий...
19. ЕСТЕТИКА Культурологічний словник ЕСТЕТИКА (від грец. aisthetikos – чуттєво сприйманий) – наука про прекрасне, його сприйняття та значення для суспільства, про загальні закони художнього пізнання дійсності і розвитку мистецтва....
20. МРІЯ Культурологічний словник МРІЯ – особлива форма уяви, тісно пов’язана з емоційним ставленням до уявлюваного. М. відрізняється від інших видів уяви тим, що вона є образом бажаного майбутнього і включає активну діяльність свідомості, яка використовує при цьому минулі відчуття і сприйняття, життєвий досвід, накопичені знання і пристрасне бажання здійснити задумане. М. безпосередньо пов’язана з потребами людини, […]...
21. МІФ Культурологічний словник МІФ (від грец. mithos – слово, сказання) – оповідання про богів, героїв, спосіб усвідомлення природних та суспільних явищ, уявлення про природу та історію як наслідок діяльності надприродних сил. М. – історично перша світоглядна форма відображення дійсності, в якій художнє, моральне, пізнавальне та практично-перетворююче освоєння світу дані в синкретичній, взаємоопосередкованій єдності. Як елемент світоглядної […]...
22. СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ Культурологічний словник СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ – компонент структури особистості, одна з форм її ставлення до навколишньої дійсності. С. е. відображає уподобання людини і має яскраве емоційне забарвлення. С. е. виявляється у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень. Критерії суджень С. е. (“подобається”, “не подобається”) можуть не усвідомлюватися. В основі С. е. […]...
23. КУЛЬТУРА Культурологічний словник КУЛЬТУРА (лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) – може бути охарактеризована як: 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К. 2) Рівень, ступінь розвитку певної галузі […]...
24. БОГОСЛУЖІННЯ Культурологічний словник БОГОСЛУЖІННЯ – відправлення певних релігійних обрядів. Б. поділяються на т. зв. суспільні, чи, власне, богослужіння, і приватні (треби) – на замовлення окремих віруючих. Справляє певний естетичний та психологічний вплив на віруючих за допомогою спеціально організованих інсценувань, співу, проповідей тощо....
25. СИМВОЛ Культурологічний словник СИМВОЛ (від грец. – знак, прикмета) – цілісна ідейно-образна структура, що узагальнено відбиває реальні предмети і явища. С. у нерозгорнутій формі містить у собі всі можливі конкретизації предмета, багатозначну смислову перспективу його розгортання в дійсності. С. відрізняють від алегорії, персоніфікації, метафори, емблеми, знака, формули. Сучасна наука використовує реально обгрунтовані С. як засіб формалізації […]...
26. ЕКОЛОГІЧНІСТЬ КУЛЬТУРИ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЧНІСТЬ КУЛЬТУРИ – система ціннісних орієнтацій культури, яка спирається на відношення до природного середовища як до унікального макрокосму....
27. СПОСТЕРЕЖЕННЯ Культурологічний словник СПОСТЕРЕЖЕННЯ – метод дослідження предметів та явищ об’єктивної дійсності, який полягає в їх навмисному і цілеспрямованому сприйманні (стосовно власного суб’єктивного світу – самоспостереження). С. специфічно людський метод пізнання об’єктивної дійсності. С. вимагає активізації всіх психічних процесів особистості, особливо уваги та мислення. В процесі вправляння здатність до С. може удосконалюватися і поступово переходити в […]...
28. РЕАЛІЗМ Культурологічний словник РЕАЛІЗМ (від пізньолат. realis – суттєвий, дійсний) – напрям у літературі та мистецтві, творчий принцип, на основі якого характери і обставини в художніх творах пояснюються із соціально-історичного погляду, під впливом типізації фактів дійсності, тобто відповідно до первинної реальності....
29. АБСТРАКЦІЯ Культурологічний словник АБСТРАКЦІЯ (від лат. abstractio – віддалення) – один із моментів пізнання, який полягає у мисленому відокремленні й виділенні в самостійні об’єкти окремих сторін, властивостей, відношень певних предметів пізнання. А. – процес мисленого ізолювання, “виривання” окремого предмета, відношення, властивості із сукупності предметів, відношень, властивостей. А. означає також результат процесу абстрагування – поняття, категорії (наприклад, […]...
30. АБСТРАКТНЕ МИСЛЕННЯ Культурологічний словник АБСТРАКТНЕ МИСЛЕННЯ – один з різновидів людського мислення. Сутність А. м. полягає у виробленні понять, суджень, умовиводів і здатності оперувати ними. Абстрактне (понятійне) мислення виростає на грунті узагальнення даних емпіричного пізнання. Якщо відчуття дають відображення одиничного і конкретного, то мислення й слово відображають загальне й абстрактне. Саме завдяки А. м. людина розкриває істотні […]...