Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ІДЕАЛ
ІДЕАЛ
Культурологічний словник
ІДЕАЛ (від грец. ідея) – уявлення про найвищу досконалість, котра як взірець, норма і найвища мета визначає певний спосіб і характер дії людини чи суспільного класу. І. вірно чи ілюзорно відображає корінні суспільні, насамперед класові, інтереси. Залежно від сфер людської життєдіяльності формуються суспільні, політичні, етичні, естетичні, гносеологічні та інші ідеали, які входять до складу світогляду людини, і виявляють активно-творче відношення людини до дійсності, відіграючи роль кінцевих цільових орієнтирів. І. об’єднує ціннісні орієнтації, життєві принципи та плани, рівень домагань, задуми та вчинки в цілісну лінію осмисленої поведінки, життєвого шляху людини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Ідеал політичний Політологічний словник Ідеал політичний – уявлення класу, партії, соціальної групи, еліти, особи про досконалість політичного устрою суспільства. В ньому відображаються корінні інтереси, завдання політичних суб’єктів, що стосуються основ їх життєдіяльності – характеру власності і відносин соціальних спільнот з приводу власності; ставлення політичного суб’єкта до держави і політичної влади, до перспектив їх розвитку за умови, що […]...
- ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ Культурологічний словник ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ – “це є образ ідеальної людини, на який має орієнтуватися педагог, виховуючи молоде покоління” (Григорій Ващенко)....
- Як відрізнити моральний ідеал від кумира Тема І. Прагнімо вершин добра УРОК 7 Як відрізнити моральний ідеал від кумира. Тема. Як відрізнити моральний ідеал від кумира. Мета: сформувати в учнів поняття “ідеал”, “кумир”, “ідол”; обгрунтувати важливість самовдосконалення як одного з дієвих засобів наближення до морального ідеалу; розвивати потребу в самовдосконаленні, з’ясувати, чому людині властиве прагнення до ідеалу; виховувати розумне ставлення до […]...
- СПОГЛЯДАННЯ Культурологічний словник СПОГЛЯДАННЯ – безпосереднє відображення дійсності, чуттєвий рівень пізнання. Діалектико-матеріалістична гносеологія, з’ясувавши суспільно-історичну зумовленість індивідуального С. і активну роль суб’єкта у С., подолала суперечності споглядального матеріалізму, що зводив С. до пасивної чуттєвості абстрактно-природного індивіда, і ідеалізму, що розумів С. як інтуїцію, умоглядне проникнення в сутність явищ. С. є моментом активно-творчого і діяльного відображення дійсності, […]...
- КАРТИНА СВІТУ Культурологічний словник КАРТИНА СВІТУ – одна з форм світоглядного відображення об’єктивної реальності в суспільній свідомості, що являє собою науковий образ освоєної в практиці дійсності, компонент світогляду. Цілісна картина дійсності, насамперед узагальнений образ соціального середовища, що становить вихідну умову людського буття, створюється в процесі практичної діяльності людей. Як наукове зображення об’єктивної реальності, яке відповідає безпосередньому сприйняттю […]...
- ІНТЕРЕС Культурологічний словник ІНТЕРЕС (від лат. interest – має значення) – поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. Розрізняють І. особисті і загальні (сімейні, групові, класові, національні, суспільні). І. є результатом об’єктивних соціальних умов, що визначають відповідну спрямованість волі і дії людей. Суспільний І. є завжди інтересом […]...
- КАТЕГОРІЯ Культурологічний словник КАТЕГОРІЯ (від грец. – обвинувачення, ознака) – 1) філософ. Загальне поняття, яке відображає універсальні властивості і відношення об’єктивної дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ. 2) Родове поняття, що означає розряд предметів. 3) Група однорідних предметів, явищ, осіб....
- Соціальний дарвінізм Соціальний дарвінізм – концепція, яка переносить закони розвитку природи (природний відбір, боротьба за існування і виживання та ін.) на суспільні явища і процеси та ототожнює закони розвитку останніх з законами природи. С. д., зокрема, стверджує, що суспільні відносини між людьми зумовлені біологічною природою людини. Ідеї С. д. проповідував англійський соціолог Г. Спенсер. Такий підхід означає, […]...
- ТОТАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ТОТАЛЬНІСТЬ (від лат. totus – весь, цілий) – всеосяжна цілісність життєвиявлення індивіда. Для немарксистської психології властиве нетотальне розуміння активності людини у світі, що виявляється у абсолютизації одного чи кількох ставлень її до об’єктивної дійсності: пізнавального (раціоналізація людини, підкреслення рефлексивних аспектів її активності), вольового (волюнтаризм), не рефлексивного (інтуїтивізм), поведінкового (біхевіоризм), підсвідомого (фрейдизм)....
- СВІТОГЛЯД Культурологічний словник СВІТОГЛЯД – інтеграція досвіду, знань та самосвідомості в ціннісну картину світу, що зумовлює життєву орієнтацію людини, її ставлення до дійсності та самої себе. С. є формою духовно-практичного опанування світу, своєрідною духовною призмою, що визначає життєву позицію особистості....
- СУСПІЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СУСПІЛЬНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини суспільні....
- МІФОЛОГІЯ Культурологічний словник МІФОЛОГІЯ (від міф і…логія) – 1) Історичний тип світогляду на ранніх стадіях розвитку суспільства, що існує у формі переказів та обрядів, які утверджують прийняту в даному суспільстві систему цінностей (див. цінностей система) та норми поведінки. 2) Сукупність міфів будь-якого народу. 3) Спосіб духовно-практичного освоєння світу, форма суспільної самосвідомості та світосприйняття людини первісного докласового […]...
- ПОВНОТА ЖИТТЯ Й ЩАСТЯ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ УРОК 9 ТЕМА. ПОВНОТА ЖИТТЯ Й ЩАСТЯ Мета: розкрити ключові поняття; виховувати навички участі у проведенні диспуту; розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки, відстоювати власну точку зору. Тип уроку: комбінований. Форма проведення: урок-диспут. Обладнання: різноманітні висловлювання видатних людей про життя та щастя. Хід уроку І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація […]...
- ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ОРІЄНТАЦІЯ (франц. orientation, від лат. – схід) – визначення положення у системі просторово-часових координат (природних, соціальних, духовних) щодо певних орієнтирів (предметних, символічних) або напряму (заданого чи бажаного). У психофізіології О. – комплекс цілеспрямованих і узгоджених реакцій у відповідь на раптову зміну ситуації або новий подразник. У психології О. відбувається за допомогою випереджаючого відображення, […]...
- НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ – складова процесу формування соціальної визначеності та самовизначеності особистості, пов’язана з формуванням суспільних відносин особистості у структурі етносу, становлення відповідних мотивацій, цінностей, життєвих орієнтирів, ідеалів та норм, почуттів, світогляду, самосвідомості....
- СЕКУЛЯРИЗАЦІ Культурологічний словник СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (від лат. saecularis – мирський, світський) – процес звільнення від релігійного, сакрального. Стосується різних сфер суспільних відносин і особистого життя, свідомості, діяльності і поведінки людини. У добу середньовіччя процес С. стримувався панівним становищем церкви у суспільному житті. Розгортається в епоху Відродження, в період Реформації. В сучасну епоху соціального і науково-технічного прогресу С. […]...
- ПЕРЦЕПТИВНИЙ Культурологічний словник ПЕРЦЕПТИВНИЙ (від лат. perceptio – сприйняття, відображення об’єктивної дійсності органами чуттів) – такий, що стосується сприйняття....
- Законослухняність Політологічний словник Законослухняність – здатність, спроможність людини (особистості) поважно, шанобливо ставитися до існуючих рішень, настанов, відповідних імперативів влади, дотримуватися їх, визнавати й шанувати суспільні авторитети, виконувати свої громадянські, суспільні обов’язки. М. Головатий...
- ЕСТЕТИКА Культурологічний словник ЕСТЕТИКА (від грец. aisthetikos – чуттєво сприйманий) – наука про прекрасне, його сприйняття та значення для суспільства, про загальні закони художнього пізнання дійсності і розвитку мистецтва....
- МРІЯ Культурологічний словник МРІЯ – особлива форма уяви, тісно пов’язана з емоційним ставленням до уявлюваного. М. відрізняється від інших видів уяви тим, що вона є образом бажаного майбутнього і включає активну діяльність свідомості, яка використовує при цьому минулі відчуття і сприйняття, життєвий досвід, накопичені знання і пристрасне бажання здійснити задумане. М. безпосередньо пов’язана з потребами людини, […]...
- МІФ Культурологічний словник МІФ (від грец. mithos – слово, сказання) – оповідання про богів, героїв, спосіб усвідомлення природних та суспільних явищ, уявлення про природу та історію як наслідок діяльності надприродних сил. М. – історично перша світоглядна форма відображення дійсності, в якій художнє, моральне, пізнавальне та практично-перетворююче освоєння світу дані в синкретичній, взаємоопосередкованій єдності. Як елемент світоглядної […]...
- СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ Культурологічний словник СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ – компонент структури особистості, одна з форм її ставлення до навколишньої дійсності. С. е. відображає уподобання людини і має яскраве емоційне забарвлення. С. е. виявляється у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень. Критерії суджень С. е. (“подобається”, “не подобається”) можуть не усвідомлюватися. В основі С. е. […]...
- КУЛЬТУРА Культурологічний словник КУЛЬТУРА (лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) – може бути охарактеризована як: 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну К. суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною К. 2) Рівень, ступінь розвитку певної галузі […]...
- БОГОСЛУЖІННЯ Культурологічний словник БОГОСЛУЖІННЯ – відправлення певних релігійних обрядів. Б. поділяються на т. зв. суспільні, чи, власне, богослужіння, і приватні (треби) – на замовлення окремих віруючих. Справляє певний естетичний та психологічний вплив на віруючих за допомогою спеціально організованих інсценувань, співу, проповідей тощо....
- СИМВОЛ Культурологічний словник СИМВОЛ (від грец. – знак, прикмета) – цілісна ідейно-образна структура, що узагальнено відбиває реальні предмети і явища. С. у нерозгорнутій формі містить у собі всі можливі конкретизації предмета, багатозначну смислову перспективу його розгортання в дійсності. С. відрізняють від алегорії, персоніфікації, метафори, емблеми, знака, формули. Сучасна наука використовує реально обгрунтовані С. як засіб формалізації […]...
- ЕКОЛОГІЧНІСТЬ КУЛЬТУРИ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЧНІСТЬ КУЛЬТУРИ – система ціннісних орієнтацій культури, яка спирається на відношення до природного середовища як до унікального макрокосму....
- СПОСТЕРЕЖЕННЯ Культурологічний словник СПОСТЕРЕЖЕННЯ – метод дослідження предметів та явищ об’єктивної дійсності, який полягає в їх навмисному і цілеспрямованому сприйманні (стосовно власного суб’єктивного світу – самоспостереження). С. специфічно людський метод пізнання об’єктивної дійсності. С. вимагає активізації всіх психічних процесів особистості, особливо уваги та мислення. В процесі вправляння здатність до С. може удосконалюватися і поступово переходити в […]...
- РЕАЛІЗМ Культурологічний словник РЕАЛІЗМ (від пізньолат. realis – суттєвий, дійсний) – напрям у літературі та мистецтві, творчий принцип, на основі якого характери і обставини в художніх творах пояснюються із соціально-історичного погляду, під впливом типізації фактів дійсності, тобто відповідно до первинної реальності....
- АБСТРАКЦІЯ Культурологічний словник АБСТРАКЦІЯ (від лат. abstractio – віддалення) – один із моментів пізнання, який полягає у мисленому відокремленні й виділенні в самостійні об’єкти окремих сторін, властивостей, відношень певних предметів пізнання. А. – процес мисленого ізолювання, “виривання” окремого предмета, відношення, властивості із сукупності предметів, відношень, властивостей. А. означає також результат процесу абстрагування – поняття, категорії (наприклад, […]...
- АБСТРАКТНЕ МИСЛЕННЯ Культурологічний словник АБСТРАКТНЕ МИСЛЕННЯ – один з різновидів людського мислення. Сутність А. м. полягає у виробленні понять, суджень, умовиводів і здатності оперувати ними. Абстрактне (понятійне) мислення виростає на грунті узагальнення даних емпіричного пізнання. Якщо відчуття дають відображення одиничного і конкретного, то мислення й слово відображають загальне й абстрактне. Саме завдяки А. м. людина розкриває істотні […]...
- НОСТАЛЬГІЯ Культурологічний словник НОСТАЛЬГІЯ (від грец. повернення, страждання, біль) – болісна туга за своєю батьківщиною. Настає внаслідок відриву людини від рідних місць, від своєї країни. Н. нерідко стає домінуючим почуттям і сталим психічним станом людини, відтісняючи на другий план всі інші почуття....
- Чернишевський Микола Гаврилович Політологічний словник Чернишевський Микола Гаврилович (1828 – 1889)- російський просвітитель, письменник, радикальний матеріаліст. Відомий своїм утопічним і нігілістичним романом “Що робити? “, написаним під час ув’язнення у Петропавлівській фортеці. Активно займався проблемами мистецтва (дисертація “Про естетичне відношення мистецтва до дійсності”, філософська праця “Антропологічний принцип у філософії”). Вважав себе послідовником вчення Фейєрбаха, Бюхнера, захисником природничих наук. […]...
- ЗНАННЯ Культурологічний словник ЗНАННЯ – форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням їх істинності. Сумнів щодо істинності пізнавального результату виключає можливість зведення його до знання і перетворює цей результат на гадку. Статус З. як права на істину здатна забезпечити лише практика....
- ДОБРО І ЗЛО Культурологічний словник ДОБРО І ЗЛО – категорії, в яких даються позитивна і негативна оцінки суспільних та природних явищ відповідно до ціннісних орієнтацій певних соціальних груп і класів. Д. і З. в найзагальнішій формі означають: Д. – належне і морально-позитивне у вчинках і мотивах діяльності людей, у явищах соціальної дійсності; З. – морально-негативне, негоже....
- СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ ДОСВІД – побудоване на практиці чуттєво-емпіричне пізнання соціальної дійсності. С. д. має подвійний смисл: 1) як процес практичного впливу людини на соціальне середовище і 2) як результат цього впливу у вигляді єдності здобутих знань, умінь, навичок. Психологія розглядає С. д. як об’єкт пізнання і освоєння підростаючими поколіннями в ході соціалізації, а також […]...
- СОВІСТЬ Культурологічний словник СОВІСТЬ – особистісна форма морально-емоційного самоконтролю, компонент моральної самосвідомості. С. – афективно-когнітивна структура: в результаті самооцінки за певною ціннісною шкалою (за критеріями добра і зла справедливості, порядності) виникає почуття вини, гостре емоційно-тривожне переживання невідповідності своїх помислів чи дій суспільне визначеним етичним зразкам бажаної і 260 ідеальної поведінки. С. – рефлексивна емоція, болісне самоусвідомлення […]...
- СИНТЕЗ Культурологічний словник СИНТЕЗ (від грец. з’єднання, складання) – мислене або практичне сполучення розчленованих у ході аналізу частин предмета, встановлення їх взаємодії і зв’язків для пізнання чи виготовлення цього предмета як цілого. С. як прийом пізнання може здійснюватись на різних рівнях у діяльності людини, починаючи від простого механічного сполучення частин цілого до створення наукової теорії на […]...
- ПОЛІТИКА Культурологічний словник ПОЛІТИКА (від грец. – державна діяльність) – цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань, а також діяльність органів державної влади й державного управління, яка відображає суспільний лад і економічну структуру країни. П. називають концентрованим виразом економіки. П. відображає відносини […]...
- СТИЛЬ ЖИТТЯ Культурологічний словник СТИЛЬ ЖИТТЯ – єдність змістовно-світоглядних і формально-композиційних аспектів соціально-психологічної активності людини, специфічна виразність життєвиявлення. Певною мірою цілісна і складна співвідносність стилю діяльності, стилю мислення і стилю відчуття. С. ж. з’являється тоді, коли життєва практика людини організується у типові форми світовідношення значними життєвими цілями, свідомими принципами, суспільно значущими цінностями, ідеалами. Беззмістовність психічного світу особи […]...
- ВІДНОШЕННЯ Культурологічний словник ВІДНОШЕННЯ – термін, введений Аристотелем для відображення певного способу буття і пізнання. У В. знаходить вияв взаємозв’язок речей матеріального світу. В. об’єктивні, як і самі речі. Вивчаються багатьма науками – філософією, логікою, математикою, психологією тощо....