Імунітет дипломатичний

Related posts:

1. Дипломатичні представництва Політологічний словник Дипломатичні представництва – закордонний державний орган зовнішніх зносин, який очолює дипломатичний представник держави. Д. п., яке очолює посол, називається посольством, а те, яке очолює посланник або постійний повірений у справах, називається місією. Цим двом видам Д. п. відповідають папські представництва – нунціатури та інтернунціатури, які відповідно очолюються нунцієм і інтернунцієм. У практиці деяких […]...
2. Консульські зносини Консульські зносини – зносини, які регулюються Віденською конвенцією про консульські зносини 1963 p., що закріпила їх практику в міжнародних відносинах. Встановлення К. з. між державами здійснюється за їхньою взаємною згодою. Згода на встановлення дипломатичних відносин, як правило, є згодою і на встановлення К. з. Розрив дипломатичних відносин не тягне за собою в силу самого нього […]...
3. Дипломатичне право Дипломатичне право – галузь міжнародного права, норми якого регулюють порядок встановлення і здійснення офіційних міждержавних відносин, міжнародно-правовий статус органів зовнішніх зносин. Предметом регулювання Д. п. є обмін дипломатичними представництвами, їхній статус та діяльність, функції та діяльність спеціальних місій, комплекс питань, пов’язаних із представництвом держав при міжнародних організаціях, привілеї та імунітети останніх, а також міжнародних службовців […]...
4. Дипломатичні привілеї та імунітети Дипломатичні привілеї та імунітети – особливі права і переваги, які надаються дипломатам і членам їхніх сімей. Під дипломатичними імунітетами розуміють вилучення дипломатичних агентів із сфери дії юрисдикції держави перебування, незастосування до них засобів примусу, санкцій, передбачених внутрішнім правом. Під дипломатичними привілеями розуміють особливі пільги, переваги, що надаються дипломатичним агентам. Д. п. та і. становлять єдиний, […]...
5. Дипломатичний корпус Політологічний словник Дипломатичний корпус – сукупність глав іноземних дипломатичних представництв, які акредитовані у певній державі. В широкому значенні слова під поняттям Д. к. розглядаються всі дипломатичні співробітники дипломатичних представництв, які визнані такими урядом держави перебування, та члени їх сімей. Д. к. не є інститутом, що базується на нормі міжнародного права, він не є також політичним […]...
6. Консульське право Консульське право – сукупність принципів і норм, які регулюють правове становище консульської установи, а також призначення, функції, привілеї та імунітети консульських посадових осіб. Джерелами К. п. є міжнародний договір, міжнародно-правовий звичай і законодавство держав. У 1963 р. на конференції ООН у Відні було розроблено і прийнято Конвенцію про консульські зносини....
7. Митні пільги Митні пільги – переваги, які згідно з чинним законодавством надаються фізичним або юридичним особам при ввезенні, вивезенні чи транзиті товарів, цінностей, особистого багажу тощо. Основними формами М. п. є звільнення від сплати митних зборів, застосування або незастосування спрощеної процедури пропуску через кордон товарів, цінностей, надання права на ввезення в країну або вивезення з країни товарів, […]...
8. Договір міжнародний (міждержавний) Політологічний словник Договір міжнародний (міждержавний) – угода між двома або кількома рівноправними державами або іншими суб’єктами міжнародного права, що встановлює їхні взаємні права й обов’язки в політичній, економічній, культурній та інших сферах; основне джерело норм міжнародного права. Укладаються Д. м., як правило, у письмовій формі і мають найрізноманітніші назви: договір, конвенція, декларація, комюніке, пакт, трактат, […]...
9. Внутріконтинентальні держави Внутріконтинентальні держави – держави, що не мають морського, узбережжя. Згідно із Конвенцією про відкрите море (1958), Конвенцією про транзитну торгівлю внутріконтинентальних держав (1965), Конвенцією з морського права (1982) В. д. користуються особливими правами: правом на доступ до моря та від нього і на транзит через територію сусідніх прибережних держав, правом участі в експлуатації частини живих […]...
10. Посол Політологічний словник Посол – 1) дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство; 2) повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Термін у першому значенні, згідно з існуючою в сучасному міжнародному праві класифікацією, закріпленою у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 p., – це голова дипломатичного представництва 1-го класу. Він акредитується при главі держави. Повна офіційна […]...
11. Класи дипломатичних представників Класи дипломатичних представників – категорії глав дипломатичних представництв, що визначають різницю між ними згідно з принципом протокольного старшинства. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р. передбачає три класи дипломатичних представників, які раніше визнавалися міжнародним звичаєвим правом: посла, посланника і повіреного у справах. Посол і посланник акредитуються при главі держави, а повірений у справах – при […]...
12. Грамота вірча Політологічний словник Грамота вірча (від фр. lettre de creance) – офіційний документ, що засвідчує призначення особи дипломатичним представником в іншій країні. Підписується главою держави, що призначає дипломатичного представника, і скріплюється підписом міністра закордонних справ. Видається послам, посланникам, а також главам спеціальних (надзвичайних) делегацій. За усталеною практикою Г. в. (разом з відкличною грамотою попередника) вручається в […]...
13. Анклав Політологічний словник Анклав (фр. enclave, від лат. inclavo – замикаю) – частина території певної держави, кордони якої оточені з усіх боків територією іншої держави або інших держав. Наприклад, Республіка Сан-Марино, територія якої розташована в державних межах Італії, італійське м. Кальпоне в Швейцарії та ін. Коли частина території А. виходить до моря (частини Світового океану), він […]...
14. Персона нон грата Політологічний словник Персона нон грата (англ. persona non grater, лат. persona non grata, букв. – небажана особа) – дипломатичний представник однієї країни, який у момент призначення на посаду не користується довірою уряду іншої держави або втратив цю довіру, працюючи в країні перебування. Форми вияву цього принципу – відмова уряду приймаючої країни дати згоду (агреман) на […]...
15. Дуаєн дипломатичного корпусу Політологічний словник Дуаєн дипломатичного корпусу (від фр. doyen – старшина, старійшина) – глава дипломатичного представництва, який першим з колег по дипломатичному корпусу в країні перебування вручив вірчі грамоти. Д. завжди є дипломатичний представник вищого класу. Функції Д. мають насамперед протокольний характер. Д. виступає від імені дипкорпусу при передачі поздоровлень чи висловлюванні співчуття, очолює дипкорпус на […]...
16. Імунітет президентський Політологічний словник Імунітет президентський (від лат. immiinitas, immunitatis – звільнення, свобода) – встановлена законом недоторканність президента як глави держави. І. п. означає, що президент не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований, поки перебуває на цій посаді (президента). Недоторканність знімається з президента тільки разом з усуненням його з посади з ініціативи парламенту в […]...
17. Політико-адміністративні функції управління Політологічний словник Політико-адміністративні функції управління – особлива сфера діяльності органів виконавчої влади, спрямована на вирішення завдань політико – адміністративного характеру, яка реалізується у формі державного управління за допомогою таких завдань: 1) оборона країни: утримання армії, мобілізаційна робота, участь військ у міжнародних миротворчих операціях; 2) національна безпека; 3) охорона кордонів і митниця; 4) зовнішня політика: зовнішні […]...
18. Дипломат Політологічний словник Дипломат (від фр. diplomate) – 1) посадова особа відомства закордонних справ, яка уповноважена здійснювати офіційні зносини з іноземними державами і має спеціальну підготовку; 2) людина, яка домагається своїх цілей тонким, чутливим і вмілим поводженням, стосунками з іншими людьми. Д. покликаний здійснювати офіційну діяльність з реалізації цілей і завдань зовнішньої політики держави, із захисту […]...
19. Демарш Політологічний словник Демарш (від фр. demarche) – дипломатична акція, яка застосовується урядом, зовнішньополітичним відомством або дипломатичним представником перед чи щодо уряду іншої держави. Д. може бути різним за формою: нота, меморандум, заява тощо, а також за змістом – від простого зондажу чи прохання до рішучого протесту. Водночас Д. повинен здійснюватися з дотриманням загальноприйнятих норм міжнародного […]...
20. Дипломатія Політологічний словник Дипломатія – діяльність із здійснення зовнішньої політики держави. Походить від слова “дипломат” у початковому його значенні – власник “диплома”, так називалася, за грецькою термінологією, рекомендаційна або вірча грамота, що видавалася римським сенатом офіційним особам, які відряджалися у провінцію імперії або ж за кордон. Як засіб здійснення зовнішньої політики Д. – сукупність мирних практичних […]...
21. Перші люди на орбіті Землі Перші люди на орбіті Землі Космонавт Вік Кіль Кість Витків Провів на орбіті (год, хв) Корабель, Країна Дата 1 Юрій Гагарін 27 1 1 : 48 Восток-1, СРСР 12.04.1961 2 Герман Титов 25 17 8 1 5 2 Восток-2, СРСР 6-7.08.1962 3 Джон Глен 40 3 4 : 56 Френдшіп-7, США 20.02.1962 4 Малкольм Карпентер […]...
22. Відкрите море Відкрите море – частини моря, які не належать до територіальних або внутрішніх вод прибережних держав. Основою правового режиму В. м. є принцип свободи В. м. Всі держави (морські й не морські) мають рівні права на користування В. м. У В. м. діє принцип виключної юрисдикції держави прапора морського або повітряного судна. Винятком є право військових […]...
23. Вислання іноземців Вислання іноземців – вислання іноземних громадян та осіб без громадянства з території держави перебування за рішенням компетентних органів цієї держави. Таке рішення може торкатися конкретних осіб або певних категорій іноземних громадян і осіб без громадянства. Мотиви В. і. різні. Держава може вдатися до такого кроку у відповідь. Порівняно з видворенням В. і. більш загальне поняття […]...
24. Токвіль Алексіс Шарль де Політологічний словник Токвіль Алексіс Шарль де (1805 – 1859) – відомий французький соціолог, історик, політичний діяч, мислитель, що увійшов в історію як винятковий борець проти будь-якої тиранії. Суспільство розглядав виключно крізь призму взаємовідношення у ньому рівності і свободи. А. Токвіль вважав, що є три основних види загрози існуванню демократії і демократичних інститутів: політична централізація влади […]...
25. ІМУНІТЕТ ІМУНІТЕТ – несприйнятливість, стійкість організму бджоли до збудників інфекційних або інвазійних хвороб і їхніх продуктів виділень. І. буває вродженим і набутим. Уроджений І. є видовою особливістю й передається в спадщину. Прикладом уродженого І. бджіл може бути стійкість певних порід до деяких хвороб. Так, наприклад, відомо, що на одній пасіці є бджолосім’ї більш-менш стійкі до нозематозу, […]...
26. Регентування Політологічний словник Регентування – перебування на посаді або у званні регента. В. Захожай...
27. ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) – несприйнятливість рослин до збудників захворювань і шкідників та до продуктів їхньої життєдіяльності. Особливим виявом І. (р.) є стійкість і витривалість. Стійкість рослин полягає в тому, що рослини певного сорту (іноді виду) не ушкоджуються хворобами чи шкідниками або ушкоджуються меншою мірою, ніж ін. сорти (чи види). Витривалість рослин – […]...
28. ІМУНІТЕТ – КРОВ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА КРОВ ІМУНІТЕТ Імунітет – здатність організму захищати себе від хвороботворних мікробів і вірусів, а також від сторонніх тіл і речовин. Завдяки імунітету утворюється несприйнятливість організму до повторного впливу того самого збудника. Головну роль в імунному захисті організму відіграють білі клітини крові – фагоцити і дві групи лімфоцитів (Б – і […]...
29. Імунітет. Види імунітету Розділ 3 КРОВ І ЛІМФА § 17. Імунітет. Види імунітету Імунна система. Безліч речовин й інфекцій (мікроорганізмів, вірусів), проникаючи в організм, спричиняють захворювання. Небезпечними є й внутрішні вороги організму – його загиблі клітини, ракові або інфіковані вірусами. Проте наш організм здатний захищати себе від зовнішніх і внутрішніх чужорідних агентів. Цю здатність називають імунітетом. Імунітет забезпечує […]...
30. ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) – несприйнятливість живих організмів до збудників інфекц. хвороб та впливу деяких чужорідних речовин (отрут). Зумовлюється сукупністю успадкованих і набутих біол. особливостей та механізмів організму, які здатні протистояти шкідливому впливу мікробів і токсинів. Розрізняють прир. і набутий І. (т. і л.). Прир. І. (т. і л.) є стійкою […]...
31. Британська співдружність Політологічний словник Британська співдружність (до 1947 р.- Британська співдружність націй)- об’єднання Великобританії і її колишніх колоній, які здобули незалежність. Б. с. була сформована Вестмінстерським статутом у 1931 р. Нині Б. с. об’єднує колишні домініони, які визнають главою держави англійського короля, а також ряд країн з іншими формами правління, що мають власного главу держави (наприклад, Шрі-Ланка, […]...
32. Лейкоцити, будова і функції. Клітинний та гуморальний імунітет РОЗДІЛ IX. ЛЮДИНА Тема 3. КРОВ І ЛІМФА УРОК 21. Лейкоцити, будова і функції. Клітинний та гуморальний імунітет Освітня мета: сформувати поняття про лейкоцити, вивчити будову і функції лейкоцитів та пов’язані з ними захисні властивості крові, сформувати поняття про імунітет, розкрити роль І. І. Мечникова у створенні вчення про імунітет. Основні поняття і терміни: лейкоцити, […]...
33. Апатриди Апатриди – особи без громадянства, тобто особи, що не мають громадянства будь-якої держави. їхнє правове становище визначається законодавством держави перебування і, за деякими винятками, прирівнюється до правового становища власних громадян. З метою надання А. змоги користуватися основними правами і свободами без будь-якої дискримінації були прийняті Конвенція про статус біженців (1951) і Конвенція про статус апатридів […]...
34. ЗАХИСНІ ВЛАСТИВОСТІ КРОВІ. ІМУНІТЕТ – КРОВ – ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я Довідник з біології ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я КРОВ ЗАХИСНІ ВЛАСТИВОСТІ КРОВІ. ІМУНІТЕТ Початок вивченню захисних властивостей крові поклав ро­сійський фізіолог І. І. Мечніков. Властивість лейкоцитів захоп­лювати й перетравлювати мікроби, що потрапили в кров і ткани­ни. І. І. Мечніков назвав фагоцитозом, а лейкоцити – фагоци­тами (від грец. phagos – пожирач і…цит), тобто пожираючими клітинами. Один лейкоцит […]...
35. Персона грата Політологічний словник Персона грата (англ. persona grater, лат. persona grata, букв. – приємна особа; бажана особа) – особа, кандидатура якої на посаду керівника дипломатичного представництва прийнятна для уряду певної країни, щоб затвердити її на своїй території як представника іншої держави. Ця особа отримує від іншої держави відповідну згоду (агреман). У країні перебування захищена дипломатичною недоторканністю […]...
36. Дипломатичні переговори Політологічний словник Дипломатичні переговори – офіційне обговорення представниками держав політичних, економічних, а також інших питань двосторонніх та багатосторонніх відносин з метою узгодження зовнішньополітичної стратегії, тактики чи відповідних дипломатичних акцій, обміну думками, взаємного обміну інформацією, підготовки й укладання договорів, врегулювання спірних питань тощо. Д. п. – це основний засіб мирного розв’язання спорів та конфліктів, що виникають […]...
37. Довірена особа кандидата Політологічний словник Довірена особа кандидата – громадянин, який відповідно до виборчого законодавства здійснює представництво інтересів кандидата в депутати в період виборчого процесу, є офіційною особою. Кандидатура подається безпосередньо кандидатом у депутати і реєструється в установленому порядку. Законодавство України про місцеве самоврядування: 36. законодавчих актів. – К., 2001. Р. Балабан...
38. Етнічна меншина Політологічний словник Етнічна меншина – самоусвідомлювана група громадян держави, яка є кількісною меншістю і для членів якої характерні спільність походження й етнокультурних характеристик, відмінних від домінуючої етнічної спільноти, непанівне становище у суспільстві, колективна воля до виживання та прагнення до рівності з більшістю населення. У міжнародному законодавстві немає чіткого розмежування між поняттями “етнічна меншина” і “національна […]...
39. Унія Політологічний словник Унія (лат. unio – єдність, об’єднання) – 1) об’єднання, союз держав; персональна (особиста) У. – під владою одного монарха; реальна У. – на основі договору або одностороннього акта сильнішої держави; 2) У. церковна – об’єднання православної і католицької церков на основі визнання католицької догматики і збереження православної обрядовості. Історичними прикладами У. особистої є […]...
40. Інтервенція Політологічний словник Інтервенція (пізньо лат. interventio – вторгнення, втручання) – насильницьке втручання однієї або кількох держав у справи іншої (інших) держав або у їх відносини з іншими державами. І. може бути спрямована проти територіальної цілісності держави, її політичної незалежності. Розрізняють 1.: збройну, економічну, дипломатичну. Збройна І. називається ще агресією. Крім того, виокремлюють І.: індивідуальну і […]...