ІНВЕНТАР ПАСІЧНИЙ

Related posts:

1. САНІТАРІЯ САНІТАРІЯ – комплекс методів, націлених на охорону пасік від заразних хвороб і благополучний розвиток бджолиних сімей. Часто заразна хвороба поширюється на пасіці через недотримання пасічником елементарних санітарних правил при роботі: перестановка з хворих сімей у здорову стільників або рамок з розплодом, давання здоровим сім’ям меду від хворих сімей, пересадження бджіл у незнезаражені вулики. Основою С. […]...
2. ГОЛОВНА ВЕСНЯНА РЕВІЗІЯ ПАСІКИ ГОЛОВНА ВЕСНЯНА РЕВІЗІЯ ПАСІКИ – проводиться з метою з’ясування стану бджолиних сімей і створення умов для їхнього розвитку у весняний період. Ревізією визначають кількість стільникових рамок, воскової сировини, визначають воскозабезпеченість бджолосімей. Г. в. р. проводять після весняної виставки бджіл і першого їхнього обльоту. Чим раніше буде проведена перевірка стану бджолиних сімей, тим у кращий термін […]...
3. ПАСІЧНІ БУДІВЛІ ПАСІЧНІ БУДІВЛІ – робочі приміщення, розташовані на території пасіки. До П. п. належать зимівники, пасічний будиночок для роботи з бджолиними сім’ями, відкачування меду, навощування рамок тощо, столярна майстерня для виготовлення й ремонту вуликів, рамок, інвентарю тощо, кочова будка....
4. ВУЛИК ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ ВУЛИК ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ – на відміну від вертикального вулика, де гнізда розширюються вгору, з використанням надставок, у В. г. гніздо розширюється в горизонтальному напрямку. У В. г. гніздо розширюється поступово, відповідно до сили сім’ї, що виключає утворення розривів у гнізді та його охолодження. Все гніздо бджіл легко оглядається, з ним легко працювати. Розмір гнізда розрахований на […]...
5. НАФТАЛІН НАФТАЛІН – білий кристалічний порошок, із сильним запахом, має неприємний, пекучий смак. Добре розчиняється в бензолі, дихлоретані, ефірі й 40%-вому гарячому етиловому спирті. У воді розчиняється погано. Пари Н. добре горять. Н. використовується як фумігант, тобто препарат, що знищує шкідників і збудників хвороб, а також паразитів. У бджільництві використовується проти браульозу, майки й воскової молі. […]...
6. БЛУКАННЯ БДЖІЛ БЛУКАННЯ БДЖІЛ – переселення бджіл і трутнів з одних сімей в інші. Це досить часте явище на пасіках, навіть при сприятливих умовах існування сімей. Кількість бджіл, які “перекочували” з одних вуликів в інші, залежить від тих умов, якими викликане Б., і коливається від 2 до 74 %. Відбувається воно через те, що бджоли втрачають орієнтацію […]...
7. НІЖ ПАСІЧНИЙ НІЖ ПАСІЧНИЙ – призначений для зрізання кришечок трутневих чарунок, розпечатування медяних стільників, вирізання шматочків стільника, видалення воскових наростів (рис. 24). Бджоляр повинен мати кілька Н. п.: поки один із ножів використовується в роботі, інші нагріваються в гарячій воді, тому що роботу зі стільниками слід виконувати гарячим лезом. Н. п. складається з дерев’яної ручки й металевого […]...
8. ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ – проводиться для перенесення цієї сім’ї на пасіку. Для цього дуплянки або ящики з льотками натирають мелісою, запах якої дуже приваблює бджіл, усередину ставлять старі стільники й навішують їх на дерева. Дуплянки розміщають не ближче ніж за 3 км від пасіки, щоб виловлена сім’я бджіл не повернулася на старе місце. Найкращий час […]...
9. РОЗМІЩЕННЯ ВУЛИКІВ НА ПАСІЦІ РОЗМІЩЕННЯ ВУЛИКІВ НА ПАСІЦІ – буває правильними рядами, у шаховому порядку та групами (рис. 27). На пасіках практикується шахове розміщення вуликів з відстанню між рядами 6 м, а між вуликами – 4-5 м. При такому розташуванні вулики не заважають літній діяльності бджіл, але через Одноманітність рядів, як і при шаховому порядку, на пасіці відбувається блукання […]...
10. ЗИМОВИЙ ПРОНОС БДЖІЛ ЗИМОВИЙ ПРОНОС БДЖІЛ – перша ознака неблагополучної зимівлі бджіл. Перш ніж братися до лікування бджіл, треба з’ясувати причину, що викликала хворобу. Основні причини, що викликають 3. п. б. – недоброякісні корми (падевий, закристалізований й закислий мед); нозематоз; підвищена вологість у зимівнику, а отже, і в клубі бджіл, занадто сухе повітря в зимівнику, підгодування бджіл, огляд […]...
11. ПЕРЕНЕСЕННЯ ВУЛИКІВ ПЕРЕНЕСЕННЯ ВУЛИКІВ – проводять із бджолами й без них. П. в. із бджолами здійснюється так, щоб рамки не зрушувалися й не давили бджіл. Якщо П. в. пов’язане з перевезенням бджіл на інший точок, рамки попередньо закріплюють роздільниками. II. в. у межах території пасіки можливе і без фіксування рамок, але з дотриманням крайньої обережності, щоб не […]...
12. ЗАПИЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗАПИЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – найважливіший агротехнічний метод, застосовуваний для підвищення їхньої врожайності. Бджіл використовують на 3. ягідних, садових, бобових культур, гречки, соняшника, винограду, баштанних й ін. культур. Використання бджіл для 3. культурних рослин вигідне ще й тому, що з усіх комах, які використовують нектар і пилок для харчування, тільки бджоли створюють такі великі запаси меду. […]...
13. ДЖЕРЕЛО ЗАРАЖЕННЯ ДЖЕРЕЛО ЗАРАЖЕННЯ – об’єкт або середовище, де збудник заразної хвороби – патогенний мікроб або паразит – може зберігатися, розмножуватися, виділятися в навколишнє середовище, а при сприятливих умовах проникати у здоровий організм людини, тварину або комаху. Джерела хвороб розділяють за типом на два види: первинний і вторинний. У бджільництві первинним Д. з. є хвора личинка або […]...
14. ЛІКВІДАЦІЯ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ ЛІКВІДАЦІЯ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ – проводиться в крайніх випадках. Л. підлягають хворі бджолині сім’ї, присутність яких на пасіці загрожує здоров’ю інших сімей. Проводять повну ліквідацію слабких або безматкових сімей або приєднують їх до інших. Ліквідують ті сім’ї, які самостійно розвиватися не можуть, а посилювати їх за рахунок інших сімей не вигідно. Л. б. с. особливо часто […]...
15. НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – відрізняються від інфекційних й інвазійних тим, що втрата, завдана ними пасічницьким господарствам, значно вища. Ці X. не виявляються лабораторною діагностикою, причиною їхнього виникнення найчастіше є неправильний догляд за бджолами. Н. х. зазвичай поділяють на три групи, обумовлені порушеннями годування, утримання й розведення бджіл; а також на Н. х. розплоду й Н. […]...
16. ОРГАНІЗАЦІЯ ПАСІКИ ОРГАНІЗАЦІЯ ПАСІКИ – грунтується на декількох необхідних умовах. Насамперед з’ясовують медоносні ресурси та природні угіддя, наявні в цій місцевості. Залежно від отриманих даних визначають кількість бджолосімей, необхідну для їхнього запилення, і можливу першу закупівлю сімей з урахуванням їхнього подальшого розвитку. Підраховують витрати, необхідні для будівництва вуликів, зимівників, пасічного обладнання й інвентарю. Необхідно враховувати ті кошти, […]...
17. ПАРАТИФ ПАРАТИФ (сальмонельоз, заразний пронос) – інфекційна хвороба бджіл, що розвивається найчастіше наприкінці зими й навесні при несприятливих умовах утримання бджолиних сімей. Мікроб патогенний для бджіл й ос. Схильні до хвороби робочі бджоли й південні породи бджіл, завезені в північні райони. Збудник хвороби – бактерія. Вона недостатньо стійка до термічних і хімічних впливів. Кип’ятіння у воді […]...
18. РІСТ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ РІСТ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ – визначається кількістю бджіл в одній бджолосім’ї. Р. б. с. залежить від кількості молодих бджіл, які з’являються на світ, і тих, що вмирають. У сильній і середній сім’ї, як правило, у день виводиться 1/12 частина наявного в гнізді печатного розплоду. Відхід бджіл підраховують, виходячи із середнього життя бджоли: у сильних сім’ях воно […]...
19. ПРАВИЛА УЗЯТТЯ Й ВІДПРАВЛЕННЯ ТРУПІВ БДЖІЛ У ВЕТБАКЛАБОРАТОРІЮ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ДІАГНОЗУ ПРАВИЛА УЗЯТТЯ Й ВІДПРАВЛЕННЯ ТРУПІВ БДЖІЛ У ВЕТБАКЛАБОРАТОРІЮ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ДІАГНОЗУ. Лабораторна діагностика має на меті з’ясувати причину захворювання й установити точний діагноз. На підставі лабораторних аналізів пасічник зможе лікувати бджолині сім’ї належним чином. Для того щоб послати на дослідження матеріал, бджоляр повинен дотримувати таких правил. – При загибелі бджолиної сім’ї від кожної сім’ї потрібно […]...
20. БІОМІЦИН БІОМІЦИН – антибіотик групи тетрацикліну. Кристалічний порошок золотаво-жовтого кольору. Смак гіркий. При температурі повітря 18 °С розчиняється в 77 частинах води. У бджільництві Б. використовується для профілактики й лікування гнильцевих захворювань бджіл. Спосіб застосування: підгодівля бджіл цукровим сиропом з Б. у пропорції 300-500 тис. ОД на 1 л сиропу, з розрахунку 100 мл сиропу на […]...
21. ПАСОВИЩНА ДІЛЯНКА ПАСІКИ ПАСОВИЩНА ДІЛЯНКА ПАСІКИ – сукупність сільськогосподарських територій і природних угідь, що розташовані в межах літання бджіл цієї пасіки. П. д. п. умовно визначається двокілометровим радіусом продуктивного літання бджіл, що складає приблизно 1250 га. На цій території має рости достатня кількість медоносів. Вибір ділянки для стаціонарної пасіки повинен проводитися з таким розрахунком, щоб бджоли весь весняно-літній […]...
22. ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ – спостерігається в будь-якій бджолосім’ї. Воно буває як природним, так і патологічним. Природне з. к. б. відбувається в результаті природної смерті старих бджіл. Залежно від сезону їхня кількість коливається. Наприклад, у зимовий період і на початку весни в бджолосім’ї переважає кількість старих бджіл над молодими, але в міру розвитку сім’ї (до кінця […]...
23. СИТА СИТА – водяний розчин меду. На пасіках С. використовується різної концентрації: для збризкування бджіл – 1 частина меду та 2 частини води; для стимуляції на вигодовування розплоду – 1 частина меду на 1 частину води; для переробки його бджолами в мед – 4 частини меду на 1 частину води. С. є чудовим кормом для бджіл. […]...
24. ПЛЕМІННА РОБОТА ПЛЕМІННА РОБОТА – одна з найвідсталіших ділянок у зоотехніці, оскільки відсутні заводські породи, створені в результаті цілеспрямованої роботи, а є лише аборигенні породи, які склалися в процесі еволюції, пристосувалися до місцевих умов зовнішнього середовища. На формування аборигенних порід вплинула також народна селекція, що сьогодні являє собою генофонд бджільництва. П. р. спрямована на поліпшення вже існуючих, […]...
25. ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ – визначається кількістю мінеральних речовин у 100 г меду після спалювання й виражається у відсотках. До складу золи меду входить безліч хімічних елементів – калій, кальцій, залізо, фосфор, марганець, магній, йод, алюміній, натрій тощо. Квітковий мед має зольність 0,14 %, у падевому вона може варіюватися від 0,14 до 0,28 %, у деяких випадках […]...
26. ПАКЕТ БДЖІЛ ПАКЕТ БДЖІЛ використовується для висилання бджіл і матки поштою. їх висилають окремими бджолопакетами (у легких фанерних ящиках), невеликими сім’ями (відводками). Маток відправляють окремо. П. бувають 6- і 4-рамкові. У 6-рамковому П. має бути не менше ніж 1,5 кг бджіл, плодова матка, 6 відбудованих стільників, З з яких переважно печатного розплоду. Щоб не відбулося Обривів стільників […]...
27. ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ – необхідна для нормальної зимівлі й весняного розвитку бджолосім’ї кількість меду й перги. Установлено, що для благополучної зимівлі бджіл кожна бджолосім’я повинна отримати близько 25 кг меду. При формуванні гнізд бджіл на зимівлю запаси корму розраховують таким чином, щоб у кожній кормовій рамці було не менше ніж 2 кг меду. Корми зберігають […]...
28. ПРОДУКТИВНІСТЬ БДЖОЛОСІМ’Ї ПРОДУКТИВНІСТЬ БДЖОЛОСІМ’Ї – здатність бджіл у наявних умовах виробляти за сезон певну кількість продукції. Основними показниками П. б. є: кількість зібраного за сезон меду, включаючи відкачаний і залишений як зимово-весняний корм бджіл; кількість воску, отриманого при відбудовуванні нових стільників, воскових кришечок, маточників, будівельних рамок тощо; кількість відібраних від сім’ї бджіл для організації відводків або ж […]...
29. БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК – спеціалізоване пасічне господарство, основним завданням якого є розведення плодових маток і племінних відводків для поліпшення складу бджолиних сімей у пасічних господарствах. У Б. систематично займаються вдосконаленням племінних і продуктивних якостей бджіл, виводять нові лінії бджоломаток зі стійкою спадковістю й після перевірки потомства, отриманого від них, розмножують маток цієї лінії на інших пасіках. Б. […]...
30. РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від ряду причин. На відкритій місцевості бджола відлітає від свого житла в середньому на 5 км, а в місцях, де є безліч орієнтирів (ліси, чагарники, паркани, будівлі), вона може відлітати на 10 і більше кілометрів. Таку відстань частіше долають бджоли-розвідниці. Натомість масове літання бджіл, при наявності сильних медоносів, зазвичай складає […]...
31. ЛІТНІ РОБОТИ ЛІТНІ РОБОТИ – починаються з перших чисел червня й закінчуються відкачуванням меду. З наближенням часу головного узятку бджоляр продовжує нарощувати бджіл, щоб всі сім’ї на пасіці були сильними. У червні виводять маток для заміни старих або неякісних. Перед головним узятком заміна цих маток уже повинна бути проведена. Протягом усього періоду до головного узятку бджоляр стимулює […]...
32. ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ – починається з 5-15-денного віку бджоли. Уперше бджола вилітає на очисний і орієнтовний обліт. Перші вильоти недалекі й за часом нетривалі. Поступово час перебування поза вуликом збільшується, радіус польотів розширюється. У віці 18-20 днів молода бджола вже включається в роботу зі збирання нектару й пилку. Л. д. р. б. залежить від […]...
33. ЗВАЛЬНИЙ РІЙ ЗВАЛЬНИЙ РІЙ – складається з декількох роїв, які прищепилися на одному привої. На пасіці може роїтися одночасно кілька сімей. Рої, вийшовши, часто об’єднуються й прищеплюються в одному місці. Такі рої називають звальними. Спочатку в такому рої є кілька маток, але потім бджоли вбивають зайвих маток, залишаючи всього одну. 3. р. можна побачити на тих пасіках, […]...
34. ПЕРЕГІН БДЖІЛ ПЕРЕГІН БДЖІЛ – використовується при зараженості великої кількості бджолиних сімей. Це випробуваний спосіб, коли бджіл переселяють (переганяють) у нові або знезаражені вулики на рамки зі штучною вощиною та проводять лікування. П. проводять до головного, але при наявності слабкого узятку, щоб не спровокувати бджолиного злодійства, у другій половині дня. Бджоли повинні встигнути відбудувати собі нове гніздо […]...
35. ВАГА БДЖІЛ ВАГА БДЖІЛ – визначається для того, щоб знати силу бджолиної сім’ї. Крім того, вага бджіл різних порід неоднакова. Прийнято вважати, що в 1 кг міститься 11 тис. бджіл з порожніми зобиками. Сім’я, яка щойно відроїлася й у якій усі бджоли із заповненими медом зобиками, важить 4-4,5 кг і вміщає приблизно 35 тис. бджіл, або в […]...
36. ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ В ЗИМІВНИКУ ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ В ЗИМІВНИКУ – має вирішальне значення для нормальної зимівлі бджіл. Протягом всієї зими в приміщенні має підтримуватися стабільна Т.: в областях з підвищеною вологістю повітря – близько 3-4 °С, у районах із сухішою зимою – від 0 до 2 °С, а відносна вологість повітря повинна коливатися в межах 80-90 % . Бджоли особливо […]...
37. ПІДГОТОВКА БДЖОЛОСІМЕЙ ДО ГОЛОВНОГО УЗЯТКУ ПІДГОТОВКА БДЖОЛОСІМЕЙ ДО ГОЛОВНОГО УЗЯТКУ – нарощування сили сімей до початку узятку. Ця робота проводиться залежно від типу узятку, його особливостей у цій місцевості, часу головного узятку й системи вуликів на пасіці. Основною умовою в цій роботі має бути забезпечення бджолиних сімей у весняно-літній період безперервним узятком. Необхідно використовувати будь-яку можливість для одержання товарних медів. […]...
38. ПІДКРИШНИК ПІДКРИШНИК – необхідний для розміщення в ньому верхнього (головного) утеплення й фіксації стельових дощечок зверху корпуса або магазинної надставки. П. зі стельовими дощечками служить горизонтальною діафрагмою при формуванні в одному з верхніх корпусів тимчасового відводка з маткою-помічницею. Він ділить гнізда двох бджолиних сімей. У П. під час перевезення бджолиної сім’ї поміщають рамку з металевою сіткою […]...
39. КАРЛИКОВІСТЬ МАТОК, БДЖІЛ І ТРУТНІВ КАРЛИКОВІСТЬ МАТОК, БДЖІЛ І ТРУТНІВ – вихід у бджолиній сім’ї карликових робочих бджіл, трутнів і маток, добре сформованих, але завбільшки й за вагою менших, ніж звичайно. Причини. К. проявляється у бджолиних сім’ях із поганим годуванням і порушенням умов їхнього утримання. Зазвичай карликові особини виводяться в слабких сім’ях, у яких є мала кількість бджіл-годувальниць, які не […]...
40. Бджільництво – ТВАРИННИЦТВО МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.10. ТВАРИННИЦТВО 4.11.5. Бджільництво Відомо, що бджільництвом людство почало займатися ще за 2400 років до н. е. Спочатку людина збирала мед у гніздах диких бджіл, які вони влаштовували у дуплах дерев і щілинах між скелями, а згодом людина почала створювати для бджіл штучні гнізда – борть. Цей промисел […]...