Історична школа права
Політологічний словник
Історична школа права – напрям правової думки Німеччини XVIII-XIX ст. Найбільш відомими представниками є Г. Гуго (1764-1844 рр.), Ф. Савіньї (1779- 1861 рр.), Г. Пухта (1789-1846 рр.), теоретики приватного або цивільного права. Джерелом школи стала критика теорії природного права з її схематичними революційними висновками про невідчужуваність права людини. Безглуздо пропагувати і тим більше пропонувати штучно сконструйовані правові системи, тому що вони йдуть не від історії і не від народного духу і не можуть бути життєвими, навіть
У період існування І. ш. п. як течії ставлення до неї було різним. Оцінювався насамперед політичний бік І. ш. п., крайній консерватизм її висновків. Одна з різко негативних оцінок належить Марксу. Критикуючи раціоналізм просвітителів, прихильники І. ш. п. не побачили в ньому позитивного у зверненні до розуму, його здатності бути джерелом відновлення і розвитку, того, що теорія природного права не була суцільною вигадкою. Вона виражала і національні потреби в утвердженні нового права. Із запереченням міфологічності ідеї суспільного договору були відкинуті ідеї лібералізму, конституціоналізму. Протиставлений просвітницьким ідеям історизм виключав якісні зміни, обстоював стійкість народного духу, допускав лише повніше розгортання закладених у праві рис народного духу і тому став виправданням усього існуючого, наклавши табу на інноваційну правотворчість. У підсумку І. ш. п. стверджувала, що “підлість сьогоднішнього дня виправдовується підлістю вчорашнього, яка оголошує бунтівним усякий крик кріпаків проти батога, якщо тільки цей батіг – старий, успадкований, історичний батіг” (Маркс). Водночас І. ш. п. дала світовій науці цінний досвідний урок, пов’язавши право з культурою конкретного суспільства, особливостями національного способу життя. І. ш. п. утвердила традицію критичного ставлення до правових інновацій, їх аналіз через сформовані правові відносини.
Маркс К. Философский манифест исторической школы права // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 1; Маркс К. К критике гегелевской философии права. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 1; История политических и правовых учений. – М., 1996; Политологическая энциклопедия. – М., 2003.
А. Кудряченко