КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ ДО КУРСУ “ЛЮДИНА І СВІТ”
КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ ДО КУРСУ “ЛЮДИНА І СВІТ”.
11 клас (68 год.)
№ уроку | Тема уроку | Зміст уроку | Основні поняття |
1 | Вступ до курсу “Людина і світ” | Гуманізація і демократизація освіти. Методологічна основа курсу. Зміст і методи вивчення курсу | Світоглядний вибір, світогляд, життєва позиція, гуманізація |
Розділ І. Феномен людського життя (6 год.) | |||
2 | Феномен людини та основні тлумачення | Основні тлумачення походження людини у міфологічному світогляді. Релігійне пояснення. Космічна та еволюційні гіпотези. Філософське розуміння цього питання | Людина, феномен людини, тотемізм, божественне творіння, еволюція |
3 | Роль природно-історичного середовища у формуванні та розвитку людини. Природні, соціокультурні та духовні виміри людського життя | Поняття середовища. Вплив природного середовища на людину. Вплив спадковості на походження та життя людини. Природне начало в людині. Соціальна сутність людини. Духовність людини. Єдність біологічного, | Природне, історичне середовище, спадковість, мінливість, задатки, здібності, душа, індивід, особистість, соціалізація |
4 | Сутність людини та сенс людського життя | Поняття сутності людини. Міфологічний, релігійний, філософський, науковий вимір сутності людського життя. Сенс людського життя як питання про призначення людини | Соціоцентризм, сутність, сенс життя, мета життя, життєва позиція, спосіб життя |
5 | Ціннісні виміри людського життя. Смерть і безсмертя | Поняття і структура цінності. Людина як найвища цінність. Смерть та безсмертя в різних концепціях. Чи можливе життя після смерті? | Цінність, потреба, орієнтація, смерть, безсмертя |
6 | Поняття творчості, свободи, відповідальності. Повнота життя та щастя | Феноменальність і сутність творчості. Творчість – соціальний феномен. Різновиди творчої діяльності. Творчість та волюнтаризм та фаталізм. Рівень життя та наповненість життя. Міфологічне, релігійне. Наукове, філософське бачення щастя. Щастя як найвищий рівень наповненості життя | Творчість, свобода, свобода волі, діяльність, практика, відповідальність, доля. Волюнтаризм, фаталізм, обов’язок, повнота життя, рівень життя. Щастя, нещастя, радість |
7 | Урок узагальнення | ||
Розділ ІІ. Світ та особливості його існування (6 год.) | |||
8-9 | Поняття “світ”. Людина і Космос. Всесвіт і Земля | Історичний розвиток уявлень про світ. Багатоманітність поняття про світ. Проблема впорядкованості світу. Космос як прояв світу. Світ як Всесвіт. Особливість Землі як частини світу | Світ, об’єктивна реальність, Бог, світ речей, світ понять, внутрішній світ, Космос, космос душі, Земля, Всесвіт, макрокосм, мікрокосм, світ Біблії, Сонячна система, Галактика, зовнішній світ |
10 | Поняття матеріального та ідеального | Проблема визначення матеріального та ідеального. Проблема субстанції. Історичний розвиток поняття матерії. Поняття матерії у філософії. Взаємодія матеріального та ідеального | Ідея, матерія, субстанція, апейрон, атом, ідеальне, матеріальне, первинність, вторинність |
11-12 | Рух, простір, час. Проблема єдності світу | Способи і форми існування матерії та світу. Форми руху. Основні властивості простору і часу, їх єдність. Єдність світу як найважливіше питання самовизначення людського існування. Історичний розвиток проблеми єдності світу. Матеріальність та ідеальність світу. Особливе місце людини у світі | Рух, спокій, простір, час, прогрес, регрес, розвиток. Цілісність, єдність, відмінність, тотожність, дуалізм, еволюція |
13 | Урок узагальнення | ||
Розділ ІІІ. Духовне життя і духовність людини (7 год.) | |||
14 | Співвідношення духовного і тілесного. Поняття “дух”, “духовність”, “душа” | Взаємозв’язок духу, душі, духовності. Співвідношення духовного і тілесного. Уявлення про дух, душу, духовність у світоглядній історії. Духовне і тілесне в людині | Дух, душа, духовність, тіло, духовне, тілесне, бездуховність, духовна діяльність, тілесна діяльність |
15 | Почуття, інтелект, воля. Ідеали в житті людини | Що таке почуття? Етапи розвитку почуттів. Психічні стани людини. Поняття інтелекту й волі. Властивості та різновиди ідеалів | Відчуття, чуттєва діяльність, почуття, інтелект, воля, ідеал, соціальний ідеал, етичний ідеал, естетичний ідеал, етика |
16 | Честь, совість, гідність людини. Інтелігентність і порядність | Поняття честі, гідності, совісті в різні історичні часи. Духовний вимір інтелігентності. Порядність як прояв духовності | Гідність, честь, совість, порядність, непорядність, інтелігентність, моральність |
17 | Правда, хиба, істина | Істина, правда, хиба як поняття, які визначають взаємозв’язки між людськими уявленнями і дійсністю. Хиба як прояв духовності. Види й ознаки прихильності | Істина, правда, хиба, прихильність |
18 | Віра, надія, любов як духовні виміри людини | Міфологічний, релігійний, науковий, філософський вимір віри. Надія і любов як вияв духовності. Єдність віри, надії, любові | Віра, вірування, сподівання, надія, любов, необхідність, ненависть, байдужість, кохання |
19 | Прекрасне й потворне. Добро й зло | Уявлення про прекрасне й потворне у світоглядній історії. Прекрасне та естетичне. Функції прекрасного. Поняття потворного. Взаємозв’язок добра і зла в житті людини і суспільства. Добро і зло як вінець духовності | Естетичне, прекрасне, потворне, насолода, відраза, естетика, добро, зло, благо, шкода, аморальність |
20 | Урок узагальнення | ||
Розділ ІV. Свідомість і пізнання (8 год.) | |||
21 | Розуміння свідомості | Сутність і походження свідомості. Основні ознаки свідомості. Основні функції свідомості | Свідомість, подразливість, чутливість, активність, відображення, рефлексія, самосвідомість |
22-23 | Структура свідомості. Суспільний характер свідомості | Багатовимірність структури свідомості. Структура індивідуальної та суспільної свідомості. Буденна й теоретична свідомість. Свідоме й несвідоме. Рівні суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості | Емоції, мислення, пам’ять, воля, надсвідомість, підсвідомість, несвідоме, усвідомлення, інтуїція. Суспільне життя, суспільна свідомість, ідеологія, суспільна психологія, політична свідомість, правова свідомість, естетична свідомість, етична свідомість, екологічна свідомість |
24 | Свідомість і праця. Спілкування і мова | Фізична і розумова праця. Поняття спілкування. Мова та її сутність. Роль праці, спілкування і мови у виникненні свідомості | Праця, спілкування, мова, природна і штучна мова |
25 | Пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання | Пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Поняття пізнання і знання. Принципи пізнання. Основні види пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання, характер їх взаємодії | Гносеологія, пізнання, форма пізнання, рівень пізнання. Знання, уява, відчуття, сприйняття, міра. Можливості, поняття, судження, умовивід, суб’єкт, об’єкт, практика |
26 | Істина та її критерії | Об’єктивність істини. Уявлення про істину у світоглядній історії. Основні ознаки істини. Критерії істини. Практика як основа, мета пізнання та критерій істини | Істина, об’єктивність, суб’єктивність, конкретність, абсолютність, відносність, догматизм, релятивізм, помилка, критерій, герменевтика |
27 | Розуміння методу пізнання та закону | Класифікація методів пізнання. Методи теоретичного пізнання. Філософські методи пізнання. Закон і закономірність. Загальність і конкретність закономірностей. Закони діалектики й анти-діалектики | Метод, діалектика, метафізика, софістика, еклектика, аналіз, синтез, індукція, дедукція, закон, закономірність, принцип |
28 | Урок узагальнення | ||
Розділ V. Людина і природа (7 год.) | |||
29 | Сутність природи | Що таке природа? Природа як довкілля. Природне і штучне середовище. Природа і духовне життя | Природа, культура, довкілля, географічне середовище, природне й штучне середовище, біомаса, техномаса |
30 | Історичний розвиток уявлень про природу | Міфологічні погляди на природу. Релігійні тлумачення природи. Наука і природа. Філософське тлумачення природи | Божественне творіння, мікрокосм, пристосування |
31 | Розуміння біосфери і ноосфери | Еволюція біосфери. Основні компоненти структури біосфери. Особливості біосфери за В. Вернадським. Сутність ноосфери | Біосфера, ноосфера, біомаса, антропосфера, глобальна етика |
32 | Природа як сукупність об’єктивних умов існування людства | Ідея визначальної ролі природних умов у житті суспільства. Що таке географічний детермінізм? Роль природи в розвитку соціальної сфери суспільства. Характерні ознаки впливу суспільства на природу | Географічний детермінізм, географічне середовище, еволюція, об’єкт, суб’єкт, неолітична революція, промислова революція, науково-технічна революція |
33 | Природа як об’єкт знання і пізнання | Знання і конструктивний характер природи. Новітні технології освоєння природи як результат пізнання | Знання, пізнання, конструктивність, деструктивність, технологія, результат, біотехнологія, біоніка |
34 | Виживання людства і людини – нагальна проблема сучасності | Поняття виживання. Глобальні проблеми сучасності. Передумови подолання глобальних кризових явищ. “Тактичні” ідеї збереження природи і виживання людства | Виживання. Глобальні проблеми, явище, криза, стратегія, інформаційна революція, тактика, урбанізація, деурбанізація |
35 | Урок узагальнення | ||
Розділ VІ. Суспільне життя людини (8 год.) | |||
36 | Суспільство як самоорганізована система | Особливості формування поняття “суспільство”. Сучасні визначення суспільства. Історичний розвиток уявлень про суспільство. Соціум як особливий прояв суспільства | Суспільство, суспільне, соціум, самоорганізованість, соціальне, соціальний характер, діяльність, самодостатність |
37 | Соціальна структура суспільства | Поняття соціальної структури. Елементи соціальної структури. Класи як особлива соціальна група. Види великих соціальних груп | Соціальна структура, соціальна спільність, соціальні відносини, соціальна група, особистість, колектив, сім’я, клас, каста, верства |
38 | Сім’я в соціальній структурі суспільства | Сім’я як мала соціальна група. Історичність сім’ї. Історичні форми сім’ї. Історичні форми шлюбу. Суспільні функції сім’ї. Сучасна сім’я: проблеми формування і розвитку | Сім’я, шлюб, кровна спорідненість, обов’язок |
39 | Поняття етносу | Що таке етнос? Ознаки етносу. Поняття “рід”, “плем’я”, “народність”, “нація”. Сучасне тлумачення поняття “нація” | Етнос, рід, плем’я, народність, нація, національна ідея |
40 | Роль ментальності в житті суспільства | Що таке ментальність? Особливості української ментальності | Менталітет, ментальність, національна ментальність, архетип |
41 | Особливості історичного розвитку українського етносу та нації | Виникнення українського етносу. Основні теорії формування й розвитку української нації. Основні етапи етноісторичного розвитку України. Формування й розвиток української нації | Предки, пращури, скіфи, сармати, етносоціальність, праслов’яни, самобутність |
42 | Процес і періодизація суспільного розвитку | Поняття суспільного прогресу. Критерії суспільного прогресу. Ідея заперечення суспільного прогресу. Формаційна і цивілізаційна концепція суспільного прогресу | Прогрес, регрес, період, епоха, ера, періодизація, суспільно-економічна формація, локальна цивілізація |
43 | Урок узагальнення | ||
Розділ VІІ. Політичні засади людського існування (8 год.) | |||
44 | Поняття політики. Політика і влада | Походження поняття “політика”. Політика як явище суспільного життя. Рівні здійснення влади. Основні структурні елементи. Функція політики в житті суспільства. Поняття влади. Визначальні ознаки політичної влади. Структура політичної влади | Влада, політична влада, поліс, політика, політичність, аполітичність, локальність, регіональність, політичне панування, авторитет, суверенітет, моноцентричність, авторитарність, насильство |
45 | Політична система | Поняття “політична система”. Структура політичної системи. Закономірності розвитку політичної системи. Функції політичної системи у житті суспільства. Що таке політичний режим? Ознаки тоталітарного, авторитарного, демократичного режимів | Система, політична система, держава, політичний режим, політична влада, демократія, тоталітаризм |
46 | Політична демократія | Поняття “політична демократія”. Демократія як форма устрою. Демократія як форма правління. Демократичний ідеал | Демос, демократія, держава, форма устрою, форма правління, право, права, свобода, необхідність |
47 | Особливості правової, соціально справедливої держави та громадянського суспільства | Поняття “держава”. Функції держави. Ознаки, які відрізняють державу від інших суспільних інститутів. Що таке громадянське суспільство? Особливості громадянського суспільства. Основні принципи правової держави. Ознаки соціально справедливої держави | Держава, суспільство, громадянське суспільство, соціальність, справедливість, право, правова держава, добробут, рівність |
48 | Громадські рухи та організації | Поняття “громадські рухи” та “громадські організації”. Феномен політичної партії. Критерії класифікації політичних партій. Політичні партії і влада | Громадські рухи, громадська організація, громадянське суспільство, політична партія, влада, опозиція, вето, імпічмент, стабільність |
49 | Політика і ідеологія | Феномен ідеології. Характерні ознаки політичної ідеології. Ідеологізація та деідеологізація | Політика, еліта, ідеологізація, деідеологізація |
50 | Політична еліта і народ | Що таке еліта? Визначення політичної еліти в сучасній науці. Структура політичної еліти. Взаємодія політичної еліти і народу | Еліта, народ, незалежність, справедливість, суверенність, політична еліта |
51 | Урок узагальнення | ||
Розділ VІІІ. Людина і культура (8 год.) | |||
52 | Поняття “культура” | Виникнення поняття культура. Підсистеми культури як цілісної системи. Культура – ціннісний вимір самодостатності людини. Особливості масової культури. Функції культури | Культура, антикультура, надбання, цінність, смак, поведінка, масова культура, соціальна пам’ять |
53 | Матеріальна і духовна культура | Ознаки матеріальної і духовної культури. Структура матеріальної і духовної культури | Матеріальна культура, духовна культура, здібності, навички, символи, матеріально-технічна база, ідея, обряди |
54 | Культура і цивілізація | Основні значення сучасного вживання поняття “цивілізація”. Стадії розвитку цивілізації і культури. Підходи до розуміння співвідношення понять “культура” і “цивілізація” | Цивілізація, цивілізаційність, цивілізованість, локальність, циклічність |
55 | Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі | Прояви історичності культури. Спадковість і традиції в культурі | Історичність, спадкоємність, традиції, традиційність, новаторство |
56 | Національне та загальнолюдське в культурі. Багатоманітність та взаємодія культур | Змістові елементи національної культури. Взаємодія національного та загальнолюдського в культурі | Національна культура, загальнолюдське, взаємодія, багатоманітність, особливість, характерність |
57 | Культура особистості | Що визначає культуру особистості? Основні складові культури особистості. Особливості формування культури особистості | Особистість, співчуття, освіченість, поведінка, дисциплінованість, сумління, національне почуття, національна святиня |
58 | Культура, гуманізм, прогрес | Характерні ознаки гуманізму. Взаємозв’язок культури, гуманізму, соціального прогресу | Гуманізм, прогрес, людяне, людське насильство, ненасильство, гармонійність |
59 | Урок узагальнення | ||
Розділ ІХ. Світогляд як найвища форма самоусвідомлення людини (9 год.) | |||
60 | Поняття світогляду | Проблема визначення поняття світогляду. Типологія структури світогляду. Буденний і теоретичний світогляд. Принципи формування й розвитку світогляду | Світогляд, світобачення, погляди, переконання, догматизм, скептицизм, монізм, плюралізм, досвід, мудрість |
61 | Мораль як світогляд | Поняття моралі. Ознаки моралі. Історичність моралі. Ознаки морального ідеалу | Мораль, моральність, моральний ідеал, моральна норма, конфронтація, співробітництво, моральний вибір |
62 | Мистецтво і світогляд | Поняття “мистецтво”. Види мистецтва. Жанри мистецтва. Світоглядний характер мистецтва | Вид, жанр, мистецтво, живопис, архітектура, скульптура, фольклор, музика, театр, кіно, телебачення, радіо, дизайн, балет, література |
63 | Історичність світогляду | Поняття історії. Явище історичності. Взаємозв’язок історичних типів світогляду | Істрія, минуле, сучасне, історичність |
64 | Міфологія як світогляд | Міф і міфологія. Історичність міфології. Характерні ознаки міфологічного світогляду | Міф, міфологія, надприродне, герой, епос, сюжет, міфотворчість |
65 | Загальна характеристика релігійного світогляду | Поняття “релігія”. Характерні ознаки релігійного світогляду. Ранні форми релігії. Світові та національні релігії | Релігія, релігійність, побожність, благочестя, магія, тотемізм, фетишизм, церква, храм, буддизм, християнство, іслам |
66 | Особливості наукового світогляду | Характерні ознаки наукового світогляду. Класифікація наук. Життєвий сенс науки | Наука, теорія, практика, передбачення, прагматизм, доктрина, оригінальність |
67 | Філософія і світогляд | Особливості філософського світогляду. Історичний шлях філософії. Філософія – теоретична основа світогляду | Філософія, онтологія, гносеологія, антропологія, філософія історії, філософія політики, філософія права, філософія культури |
68 | Урок узагальнення |